Методика роботи з історичними джерелами на уроках історії Класифікація історичних джерел



Скачати 35,28 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір35,28 Kb.

Методика роботи з історичними джерелами на уроках історії

Класифікація історичних джерел

  • Історичні
  • джерела
  • Речові
  • історичні джерела
  • або
  • археологічні пам'ятки
  • Усні
  • історичні
  • джерела
  • Писемні
  • історичні джерела
  • або
  • історичні документи
  • Візуальні
  • історичні
  • джерела

Речові історичні джерела або археологічні пам'ятки

  • Матеріальні рештки діяльності людини
  • чи змінене людською працею
  • (із слідами діяльності людини) природне середовище
  • Вони складають:
  • місця проживання давніх людей – стоянки, поселення, городища (населені пункти, оточені ровами, валами, мурами), житла;
  • поховальні пам’ятки – поля поховань, кургани, могили;
  • місця культового характеру – храми, святилища;
  • споруди та місця для роботи (майстерні, рудники, шахти);
  • предмети (знаряддя праці, прикраси, предмети побуту, зброя та ін.)
  • Методами дослідження речових історичних джерел, в основному, займається археологія

Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте зображені на малюнках знаряддя праці первісної людини.
  • Визначте, з якого матеріалу вони зроблені.
  • Зіставте і порівняйте ці знаряддя за складністю виготовлення.
  • Яке із знарядь є складнішим за технікою виготовлення?
  • Поміркуйте, що могла робити первісна людина, використовуючи знаряддя №1?
  • Поміркуйте, що могла зробити первісна людина, використовуючи знаряддя №2?
  • Чи можна на основі зображених знарядь праці зробити висновок про поступ первісного суспільства?
  • 2
  • 1

Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте малюнок. Опишіть те, що ви бачите.
  • Які знаряддя праці використовують зображені на малюнку люди?
  • Виконайте запропоноване тестове завдання.
  • Позначте межі тривалості історико-археологічного періоду на території України, коли людина вперше навчилася використовувати зображені на малюнку знаряддя полювання:
  • А 1 млн. – 150 тис. років тому;
  • Б 150 тис. – 40-35 тис. років тому;
  • В 40-35 тис. – 11 тис. років тому;
  • Г 11 тис. років тому – VІ тис. до н.е;
  • Д VІ – ІV тис. до н.е.

Робота з речовими історичними джерелами

  • Розгляньте зображені на малюнку предмети.
  • Як називається вид ремесла, що з ними пов’язаний?
  • В котрий історичний період виникає гончарство.
  • Чим зумовлене його виникнення?
  • Відомо, що декотрі археологічні культури отримують свої назви від способу оздоблення кераміки. Запропонуйте свої назви археологічних культур відповідно до зображень на малюнках.
  • Визначте малюнок, що зображує кераміку трипільської археологічної культури.
  • Виконуючи домашнє завдання, намалюйте предмети трипільської кераміки. Розфарбуйте їх відповідно до традицій трипільців.
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

Писемні історичні джерела або історичні документи

  • Писемні історичні джерела або історичні документи прийнято поділяти на первинні і вторинні.
  • Під первинними джерелами розуміються неопрацьовані свідчення учасників подій та їх очевидців.
  • Під вторинними – описи і міркування істориків, журналістів, коментаторів, оглядачів тощо.
  • Вирізняють:
  • документи державного характеру: грамоти, укази, закони;
  • документи історичного характеру: літописи, хроніки, аннали, історичні твори;
  • документи особистісного характеру: спогади (мемуари), щоденники, листи, свідчення очевидців;
  • статистичні матеріали;
  • пам’ятки художньої літератури: твори усної народної творчості (міфи, казки, легенди, пісні, анекдоти та ін.), літературні твори (поезія, проза).
  • Існують й інші варіанти структурування історичних документів за змістом:
  • літописи;
  • законодавчі акти;
  • діловодна документація;
  • приватні акти;
  • статистичні джерела;
  • періодична преса;
  • особисті документи: документи, щоденники, листи;
  • літературні пам’ятки;
  • публіцистика і політичні твори;
  • наукові праці

Робота з писемними історичними джерелами

  • Види читання текстів:
  • читання мовчки;
  • читання вголос;
  • читання ланцюжком;
  • коментоване читання;
  • читання в особах.

Робота з писемними історичними джерелами

  • «Ясновельможна володарка, її величність, так прийме того государя Ягайла, великого князя, в сини, а прекрасну государиню Ядвігу, вашу дочку, королеву Польщі, так з’єднає з ним законним шлюбом. І віримо, що з цього буде Господові слава, душам порятунок, людям гордість і збільшення Королівства. А поки все згадане належним чином буде здійснене, государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, знатними вельможами й дрібними землевласниками, що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами... Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського»
  • 1. Прочитайте текст історичного документа.
  • 2. Назвіть імена історичних осіб, згаданих у тексті.
  • 3. Впізнайте подію, про котру мовиться в документі.
  • 4. Визначте причини цієї події, вкажіть її дату.
  • 5. Визначте наслідки цієї події для подальшого перебігу українського історичного процесу.

Пам'ятка для роботи з писемними історичними джерелами

  • Умови створення
  • Якою була причина створення документа?
  • Який привід для його створення?
  • Авторство
  • Хто автор документа?
  • Хто ще брав участь у підготовці документа?
  • Що ви знаєте про цих людей?
  • Що додаткового ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа?
  • Датування
  • Коли був написаний чи створений документ?
  • Як це можна зрозуміти з його змісту?
  • Яке значення має час написання документа?
  • Зміст
  • Де відбулися описані події?
  • Як це можна зрозуміти з його змісту?
  • Яке значення має місце, де відбулися описувані у документі події?
  • Які факти наведені в документі?
  • Які висновки можна зробити на їх основі?
  • Висновки
  • Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про історичну подію, котру він розкриває?

У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслав, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ».

  • У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяслав, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу – Смоленськ».
  • І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…
  • Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…
  • У рік 6562. Преставився великий князь руський... А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, – замість себе, – стіл свій, ______, найстаршому синові… ____________. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А ___________ даю я Чернігів, а ___________ – Переяслав, а ___________ – Володимир, а ___________ – Смоленськ».
  • І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…
  • Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…

Візуальні історичні джерела

  • Градація візуальних історичних джерел також є умовною.
  • Сюди входять:
  • фотографії;
  • графічна статистика: діаграми (кругові, стовпчикові), графіки тощо;
  • карикатури;
  • плакати;
  • реклама;
  • діафільми;
  • кінофільми;
  • відеофільми;
  • твори образотворчого мистецтва та ін.

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Зіставте зображення на ілюстраціях. Представників яких верств суспільства намалював художник?
  • Чому ви так вважаєте? Поясніть свої міркування, опираючись на знання історії України попереднього періоду.
  • Назвіть заняття, які (яке) є основними (основним) для зображених на малюнках людей? Поясніть свої міркування.
  • Що ви можете сказати про майновий статус зображених постатей? Хто із них заможний, а хто бідний? Яким чином це видно із малюнка?
  • Чому стає можливим поділ людей за суспільним та майновим статусом? Що засвідчує такий поділ?
  • Як ви гадаєте, наскільки було розшарованим українське суспільство у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.?
  • Що зумовлювало таке розшарування?
  • Чи було тогочасне українське суспільство строкатішим у порівнянні з іншими періодами української історії, скажімо, Київської Русі чи Галицько–Волинської держави? Чому?

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Доберіть слова–асоціації, що об’єднують логічний ряд ілюстрацій.
  • Чому після занепаду Київської Русі та Галицько–Волинської держави українські освіта і наука перебували у стані занепаду?
  • Як ви гадаєте, як розвиватимуться вітчизняне шкільництво та наука після укладення Люблінської унії? Обговоріть свої міркування у парах. Оголосіть їх перед однокласниками.

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації №1 і 2.
  • Як ви гадаєте, яка подія на них зображена?
  • Що вам відомо про традиції скликання козацьких рад?
  • Які питання на них вирішувалися?
  • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні і відмінні ознаки.
  • Як ви гадаєте, делегація котрої із країн зображена на ілюстрації №1.
  • Що привело чужинців до Гетьманщини? Поясніть свої міркування.
  • 1
  • 2

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте карикатуру.
  • Які дійові сторони на ній зображені? Які дії вони виконують?
  • Що засвідчує підпис до карикатури?
  • Із перелічених гасел, визначте те, котре відповідає меті повстанської боротьби, що розгорнулася з часу звільнення теренів України від німецьких загарбників: «За українську автономію у складі нової Великонімецької держави»; «За Українську самостійну соборну державу… проти СРСР і проти німецької «нової Європи»; «За українську автономію у складі нової Великоросійської держави»; «За українську федерацію у складі нової демократичної європейської спільноти»; «За відновлену 30 червня 1941 року Українську державу».
  • Що спільного між карикатурою і першою сторінкою газети “Повстанець”? Зробіть відповідні висновки.

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Визначте жанр візуального джерела.
  • Які художні засоби використані автором карикатури?
  • Поясніть, чому в карикатуриста виникли такі бачення Європи напередодні подій Першої світової війни?
  • На кого були розраховані такі зображення?
  • Яку роль, на вашу думку, вони мали відігравати?

ПАМ’ЯТКА для роботи з карикатурою

  • Опис
  • Опишіть зображені персонаж та фон.
  • Як зображені персонажі чи об’єкти. За допомогою яких художніх засобів?
  • Інтерпретація та аналіз
  • Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали у час створення карикатури або під час подій, яким присвячено малюнок.
  • Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена?
  • Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?
  • Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
  • Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
  • Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
  • Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте діаграми, що ілюструють розподіл кількості господарств поміж різними категоріями сільських жителів Наддніпрянщини (1) та західноукраїнських земель (2) у другій половині ХІХ століття.
  • Які господарства переважали на території Наддніпрянщини, Західної України?
  • Які господарства становили меншість у земельному фонді Наддніпрянщини, Західної України?
  • Зіставте і порівняйте обидві діаграми. Визначте спільні риси.
  • В котрому регіоні тогочасної України налічувалася найбільша (найменша) кількість бідняцьких господарств, господарств середнього достатку, господарств заможних селян?
  • Зробіть висновок про господарську стратифікацію українського села другої половини ХІХ століття.
  • 1
  • 2

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Позначте назву галузі економіки підросійської України другої половини ХІХ ст., що її стосується логічна добірка:
  • А видобуток залізної руди і виплавка сталі;
  • Б видобуток кам’яного вугілля;
  • В вирощування і продаж зернових, зокрема пшениці;
  • Г вирощування і переробка цукрового буряка;
  • Д видобуток нафти.
  • Частка загальноімперського обсягу виробництва, %
  • Середина ХІХ ст.
  • Початок ХХ ст.
  • 80
  • 90

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації. Кого і що ви на них бачите?
  • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні риси.
  • Як ви думаєте, чому і в Німеччині, і в СРСР з’являються подібні фото?
  • Як ви думаєте, чому саме середина 1930 х рр. стала часом «обернення до людини»?
  • Як джерела розкривають поняття «олюднення»?

ПАМ’ЯТКА для роботи з фотоджерелами

  • Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис – найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).
  • Які предмети, рече зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку, хотів показати найбільш виразно? Чому?
  • Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?
  • Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?
  • Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? У якому зв’язку вона знаходиться з рештою зображень?
  • Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими ознаками якомога точніше визначити час її появи.
  • Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії із інформацією з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення.
  • Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати – чому. Яку нову інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру? Чому?
  • Отже, яку максимальну інформацію ви можете отримати, розглядаючи фото?
  • На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?

Робота з візуальними історичними джерелами

  • Розгляньте ілюстрації, що розкривають перебіг повсякденного життя радянської людини упродовж 1930х років.
  • Котрі із них зображують життя мешканців села, а котрі – міста? Поясніть свої міркування.
  • Зіставте і порівняйте рівень життя мешканців села і міста. Знайдіть подібності і відмінності.
  • Пригадайте, які процеси відбувалися упродовж 1930-х років у радянському місті і селі.
  • Чи відповідають вони змісту добірки ілюстрацій?

ПАМ’ЯТКА для роботи з рекламою

  • Який товар чи послуги пропонуються?
  • Яким періодом можна датувати рекламу? Чому ви так вважаєте?
  • До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування.
  • Які уявлення формує, на які стереотипи спирається реклама?
  • Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому „історичність” цієї реклами? Які елементи реклами (художні, інформаційні) допомагають зробити висновки? Наскільки ці висновки відповідають іншим джерелам?
  • Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас у ній приваблює чи, навпаки, відштовхує?

ЛІТЕРАТУРА

    • Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004.
    • Комаров Ю. Реклама як двигун... історичної освіти (використання рекламних матеріалів як історико-дидактичного джерела) // Історія в школах України. – 2005. – №7.
    • Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003.
    • Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. Львів: Світ, 1993.
    • Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2005.
    • Страдлінг Р. Викладання історії Європи ХХ століття.
    • Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1992.

Дякую за увагу! Успіху в тестуванні!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка