Методологія вивчення основних показників здоров’я населення доц. Романюк Л. М. План лекції



Скачати 45,39 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір45,39 Kb.

Методологія вивчення основних показників ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Доц.Романюк Л.М.

План лекції

  • Основні нормативно-директивні документи МОЗ України стосовно здоров’я населення
  • Сучасні тенденції показників здоров’я населення та методика їх обчислення
  • Методика комплексної нормативної оцінки здоров’я населення та діяльності медичних закладів
  • Регіональні особливості здоров’я населення України

Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров’я в умовах реформування галузі – збереження та зміцнення здоров’я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров’я населення.

  • Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров’я в умовах реформування галузі – збереження та зміцнення здоров’я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров’я населення.

СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПЕРЕДБАЧАЄ НАСТУПНІ ЗАХОДИ: 1.Розмежування первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги, визначення переліку послуг відповідно до рівня допомоги. 2.Затвердження стандартів надання медичної допомоги на різних рівнях. 3. Прийняття органами місцевого самоврядування та регіональними органами виконавчої влади з охорони здоров’я відповідних рішень щодо структурної перебудови системи охорони здоров’я.

Інтегровані показники здоров’я згідно рекомендацій ВООЗ

  • Рівень смертності немовлят
  • Середня очуікувана тривалість життя
  • Відсоток ВВП держави, який виділяється на охорону здоров’я (6,5%- критичний рівень)

Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми "Здоров'я - 2020: український вимір"

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • - Профілактика неінфекційних захворювань та формування відповідального ставлення населення до власного здоров'я та особистої безпеки населення України, проведення заходів спрямованих на зниження основного тягаря хвороб, посилення потенціалу системи охорони здоров'я;
  • - формування міжсектрального підходу для підвищення ефективності заходів з їх профілактики та формування здорового способу життя;
  • - оптимізацію організації та фінансування системи охорони здоров'я в межах виконання Загальнодержавної програми "Здоров'я - 2020: український вимір".

Очікувані результати структурної перебудови

  • збільшити середню очікувану тривалість життя на 2,2 року;
  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від хронічних неінфекційних захворювань на 10 відсотків;
  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження передчасної смертності осіб працездатного віку на 10 відсотків;
  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від дорожньо-транспортних пригод на 20 відсотків
  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від самогубств на 8 відсотків;

Очікувані результати структурної перебудови

  • - знизити смертність немовлят на 20 відсотків;
  • - знизити материнську смертність на 20 відсотків;
  • - знизити на 7 відсотків рівень первинного виходу на інвалідність (насамперед населення працездатного віку)
  • -забезпечити щорічне збільшення відрахувань від ВВП на охорону здоров'я на 0,5 відсотку.
  • ОСОБЛИВОСТІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ І СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
  • ЗА ДАНИМИ ВООЗ
  • ЗБІЛЬШЕННЯ ВВП
  • ПОГІРШЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
  • ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ
  • РЕЗИСТЕНТНА СТІЙКІСТЬ ДО ЛІКІВ
  • ЗБІЛЬШЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ
  • ПОСТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ
  • ПОДОЛАННЯ БАГАТЬОХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, УТВЕРДЖЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ
  • НОВІ ЗАГРОЗИ
  • І ХВОРОБИ
  • ПОЯВА ГЕННОЇ МЕДИЦИНИ
  • СТВОРЕННЯ НОВИХ ПОКОЛІНЬ ЛІКІВ
  • ЗРОСТАННЯ ВАРТОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
  • ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ХВОРОБ ВНАСЛІДОК ЗРОСТАННЯ МОБІЛЬНОСТІ
  • ЗРОСТАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МЕДПЕРСОНАЛУ
  • ПІДВИЩЕНІ ВИМОГИ ДО ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ МД
  • Державна полі-тика у сфері охорони здоров’я
  • Боротьба з соціально значу-щими хворобами
  • Формування здорового способу життя
  • Здоров’я окремих груп населення
  • Справедливість і рівність в охо-роні здоров’я
  • молодь
  • працездатне населення
  • населення літнього віку
  • населення, постраждале від аварії на ЧАЕС
  • інваліди
  • дитяче населення
  • жінки
  • серцево-судинні хвороби
  • рак
  • алергії та бронхіальна астма
  • цукровий діабет
  • хвороби крові
  • психічні розлади
  • стоматологічні хвороби
  • Етика, деонтологія та соціально-економічний захист медичних працівників
  • Міжнародне співробіт-ництво
  • Інформаційне забезпечення охорони здоров’я
  • Політика з питань довкілля
  • якість повітря
  • поводження з від-ходами і боротьба з забрудненням грунту, водойм та підземних вод
  • якість
  • води
  • якість і безпека продуктів харчуванняя
  • екологія людини і населені пункти
  • медична допомога
  • фінансування
  • забезпечення ліками
  • кадрове забезпечення
  • наукові дослідження
  • Розвиток та реформування охорони здоров’я
  • ПМСД;
  • спеціалізована і стаціонарна;
  • якість
  • сільському населенню;
  • громадянам з обмеженими можливостями
  • серцево-судинні хвороби
  • рак
  • серцево-судинні хвороби
  • рак

Визначення поняття «здоров’я» згідно Статуту ВООЗ

  • Здоров’я – це стан повного соціального, фізичного та психічного благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів.
  • Досить оригінальні визначення здоровя зустрічаються в сучасній науково-методичній літературі, наприклад “Здоров’я – це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя”.

Здоров’я визначають як стан біогенетичного, психофізіологічного, фізичного і індивідуального благополуччя, при якому системи організму людини взаємно зрівноважені, а також адаптовані до соціального і природного середовища при відсутності хвороб і фізичних недуг.

  • Здоров’я визначають як стан біогенетичного, психофізіологічного, фізичного і індивідуального благополуччя, при якому системи організму людини взаємно зрівноважені, а також адаптовані до соціального і природного середовища при відсутності хвороб і фізичних недуг.

ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

  • Демографічні(народжуваність, загальна смертність, середня очікувана тривалість життя, смертність немовлят, природний приріст)
  • Захворюваність (первинна, загальна, госпітальна, інфекційна) і травматизм;
  • Фізичного розвитку(морфофункціонального та біологічного розвитку, гармонійності)
  • ·Інвалідність (первинна та загальна);
  • Розподіл за групами здоров’я (5 груп)
  • ·

Основні джерела вивчення здоров’я населення

  • Основні джерела вивчення здоров’я населення
  • 1)     офіційні звіти лікувально-профілактичних закладів і органів охорони здоровя, соціального забезпечення, ЗАГСу і статистичних органів;
  • 2)     спеціально організований облік випадків захворювань і смертей в лікувально-профілактичних закладах виділених зон спостереження – проспективні дослідження;
  • 3)     ретроспективна інформація облікових документів лікувально-профілактичних закладів за минулий період часу;
  • 4)     дані анкетування населення;
  • 5)     дані лікарських оглядів;
  • 6)     дані лабораторних і інструментальних досліджень;
  • 7)     результати математичного моделювання.

Фактори, що впливають на здоров'я населення

  • Соціальні (умови та якість життя, якість харчування, умови праці, сім’я та її стан, рівень матеріального забезпечення)- 50 %;
  • Біологічні – 25%;
  • Стан довкілля – 13%
  • Рівень доступності медичної допомоги – 8%

Фактори, що впливають на здоровя, можна розділити на 4 великі групи:

  • Фактори, що впливають на здоровя, можна розділити на 4 великі групи:
  • -         спосіб життя;
  • -         біологічні;
  • -         стан навколишнього середовища;
  • -         обсяг і якість медичної допомоги.
  • Загальний показник народжуваності
  • частота народжуваності
  • =
  • Число народжених живими за рік × 1000
  • Середньорічна чисельність населення
  • Спеціальний показник народжуваності
  • =
  • Число народжених живими за рік × 1000
  • Число жінок у віці 15-49 років

Методика визначення загальної смертності

  • Загальний показник смертності
  • =
  • Число померлих за рік
  • × 1000
  • Середньорічна чисельність населення

Спеціальні показники смертності

  • смертність за статтю (у чоловіків і жінок)
  • за віком (в окремих вікових групах)
  • за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)

Cтруктура причин смерті населення України, 2009

  • Причини смерті
  • Абсолютне число померлих
  • %
  • На 1000 населення
  • Всі причини
  • 706739
  • 100
  • 15,3
  • ХСК
  • 460609
  • 65,4
  • 10,0
  • Злоякісні новоутвори
  • 87783
  • 12,5
  • 1,91
  • Зовнішні причини смерті
  • 48937
  • 7,0
  • 1,07
  • Хвороби органів травлення
  • 30079
  • 4,3
  • 0,65
  • Хвороби органів дихання
  • 21089
  • 3,0
  • 0,46
  • Інфекційні та паразитарні хвороби
  • 15137
  • 2,1
  • 0,33
  • Інші причини
  • 43105
  • 6,0
  • 0,9

Процес постаріння населення висуває перед системою органів і закладів охорони здоров'я важливі проблеми:

  • збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення;
  • • зростання числа звертань населення старших вікових груп за медичною допомогою - амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною, потребує особливої уваги до названих контингентів з боку служб первинної медико-санітарної допомоги, у т.ч. сімейної медицини, а також необхідність вирішення таких медико-соціальних проблем як догляд за одинокими, госпіталізація хворих з довготривалими хронічними захворюваннями тощо.
  • Розрахунок рівня смертності немовлят
  • Рівень смертності немовлят
  • =
  • Число померлих у віці до 1 року з покоління поточного року × 1000
  • +
  • Число померлих у віці до 1 року з покоління минулого року × 1000
  • Число дітей, що народилися живими в поточному році
  • Число дітей, що народилися живими в минулому році
  • Рівень неонатальної смертності
  • Число дітей, що померли протягом перших 28 повних днів життя • 1000
  • Число народжених живими в поточному році
  • Рівень ранньої неонатальної смертності
  • Число померлих протягом 7 днів (168 годин життя) • 1000
  • Число народжених живими в поточному році

Cтруктура смертності немовлят

  • Основні причини смертності немовлят
  • %
  • Стани, які виникли в перинатальному періоді
  • 51,8
  • Вроджені аномалії
  • 24,4
  • Травми та отруєння
  • 5,8
  • Інфекційні та паразитарні хвороби
  • 3,1
  • Хвороби органів дихання
  • 2,9

Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 16,9

  • Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 16,9

Мертвонароджуваність – 6,2 ‰,

  • Мертвонароджуваність – 6,2 ‰,
  • Перинатальна смертність – 10,1 ‰,
  • Неонатальна смертність – 5,5 ‰.

Види захворюваності

  • Назва показників
  • Первинна захворюваність
  • Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в залому році (всі гострі + вперше виявлені хронічні захворювання) х 1000
  • Середньорічна чисельність населення
  • Загальна захворюваність (поширеність усіх зареєстрованих
  • захворювань)
  • Кількість усіх зареєстрованих протягом даного року захворював (гострі + хронічні, виявлені як у поточному, так і в попередніх роках) • 1000
  • Середньорічна чисельність населення
  • Структура первинної, загальної захворюваності (поширеності)
  • Кількість усіх зареєстрованих протягом року захворювань даного класу, групи, нозологічної форми (вперше зареєстрованих) х 100
  • Кількість усіх (вперше) зареєстрованих протягом року захворювань

Структура первинної захворюваності населення України

  • 1 місце – хвороби органів дихання –
  • 44 %
  • 2 місце – хвороби системи кровообігу – 7,3 %
  • 3 місце – травми, отруєння -6,6 %
  • 4 місце – хвороби сечостатевої системи -6,5 %
  • 5 місце – хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 5,7 %

Структура загальної захворюваності населення України

  • 1 місце – хвороби системи кровообігу –
  • 30,5 %
  • 2 місце – хвороби органів дихання – 20,7 %
  • 3 місце – хвороби органів травлення - 9,6 %
  • 4 місце – хвороби сечостатевої системи і хвороби кісково-мязевої системи - 5,4 %
  • 5 місце – хвороби ока та придаткового апарату –4,9 %

Комплексний нормований показник – коефіцієнт життєстійкості населення, який визначається з урахуванням:

  • Комплексний нормований показник – коефіцієнт життєстійкості населення, який визначається з урахуванням:
  • ·       середньої очікуваної тривалості життя;
  • ·       смертності немовлят;
  • ·       якості продуктів харчування;

Групи здоров’я населення

  • здорові (0-1 випадок гострих респіраторних хвороб за рік);
  • практично здорові (особи з факторами ризику, преморбідним станом; не більше 2-4 випадки гострих респіраторних хвороб за рік);
  • хворі з компенсованим станом (особи з хронічними хворобами без загострень; 4 і більше випадків гострих респіраторних хвороб за рік);
  • хворі з субкомпенсованим станом (особи з загостреннями хронічних хвороб протягом року);
  • хворі з декомпенсованим станом (хронічні хворі в стадії декомпенсації.

Рівні здоров'я населення

  • на глобальному,
  • популяційному ,
  • індивідуальному рівнях;

Диференціюють 3 взаємопов’язаних рівні здоров’я

  • Індивідуальний
  • Груповий
  • Суспільний

Для визначення комплексної інтегрованої оцінки здоров'я населення необхідно враховувати комплекс показників:

  • Для визначення комплексної інтегрованої оцінки здоров'я населення необхідно враховувати комплекс показників:
  • Демографічні (смертність немовлят та середня тривалість життя, загальна смертність)
  • Захворюваність (первинна, загальна, захворюваність дітей)
  • Смертність від соціально-значимих хвороб, смертність в працездатному віці.

Комплексна нормативна оцінка здоров'я людей та діяльності медичних закладів Визначається згідно моделі , де Pфпоказник фактичний; Рн нормативний.

де КНО - комплексна нормативна оцінка,

  • де КНО - комплексна нормативна оцінка,
  • n – кількість показників, взятих для аналізу,
  • Рф – показник фактичний,
  • Рн – показник нормативний.
  • За нормуючу величину приймається пересічний показник по Україні.

Критерії оцінки здоров’я (за значенням НІП)

  • Незадовільний рівень – оцінки вище 1,0
  • Задовільний рівень – оцінки від 0,9 до 1,0
  • Рівень вище задовільного – оцінки нижче 0, 9

За допомогою методу комплексної оцінки здоров’я населення нами проведено соціально-медичне дослідження стосовно вивчення територіальних відмінностей у стані здоров’я мешканців України за основними показниками здоров’я в динаміці за період (2001-2009 рр).

  • За допомогою методу комплексної оцінки здоров’я населення нами проведено соціально-медичне дослідження стосовно вивчення територіальних відмінностей у стані здоров’я мешканців України за основними показниками здоров’я в динаміці за період (2001-2009 рр).
  • Проведена порівняльна оцінка показників здоров’я в динаміці за останні 8 років.
  • Регіональна диференціація за показниками захворюваності, смертності населення є вагомою, території відрізняються особливими умовами розвитку трудового потенціалу, соціальними факторами, зокрема умовами та способом життя.

Результати дослідження

  • Встановлені значні територіальні відмінності здоров’я мешканців України. Найкращим рівнем здоров’я вирізняються Західний та Південний регіони, гіршим – Східний та Центральний. Відмічено тривожні тенденції погіршення стану здоров’я в деяких областях Західного та Південного регіонів.
  • У 2009 році показник загальної смертності вийшов на рівень 2001 року, хоча в попередні роки відмічався вищий рівень. Показник смертності немовлят за цей період знизився на 16,8 %. Захворюваність мешканців України невпинно зростала: первинна – на 6,2%, загальна – на 21,0%. Рівень первинної захворюваності дітей підвищився на 11,2%, а загальної захворюваності дітей на 14,9%.

Інтегрована оцінка здоров’я (рангові місця)

  • Сумська область – 1 місце
  • АР Крим – 2 місце
  • Миколаївська область -3 місце
  • Запорізька – 4 місце
  • Тернопільська – 5 місце

Інтегрована оцінка здоров’я (рангові місця)

  • Черкаська область – 25 місце
  • Вінницька область – 24 місце
  • Чернігівська область – 23 місце
  • Харківська область – 22 місце
  • Дніпропетровська область – 21 місце
  • Донецька – 20 місце
  • Наявність суттєвих відмінностей у стані здоров’я мешканців в межах одного регіону з приблизно однаковим статево-віковим складом населення та медичним забезпеченням свідчить про вирішальний вплив комплексу соціальних чинників на стан здоров’я людей.

Комплексна вірогідна оцінка опирається на розсіювання варіант навколо своєї пересічної. Це розсіювання, якщо його зобразити графічно, носить нормальний або близький до нього характер.

Варіанти ряду розподіляються таким чином: 68.3% їх знаходиться в межах М ± 1, 95.5% — в межах М ± 2 і 99.7% — в межах М ± 3.

  • Варіанти ряду розподіляються таким чином: 68.3% їх знаходиться в межах М ± 1, 95.5% — в межах М ± 2 і 99.7% — в межах М ± 3.
  • Отже, показники, хоч вони й різноманітні за своєю суттю, мають спільну характеристику — віддаленість від своєї пересічної, виміряну пересічним квадратовим відхиленням ()

Захворюваність населення можна вважати найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину.

  • Захворюваність населення можна вважати найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину.
  • Первинна захворюваність розраховується на основі лише вперше виявлених випадків хвороби протягом року, а загальна (хворобливість, поширеність) враховує всіх хворих, виявлених на момент обліку. Статистичні показники захворюваності не завжди достовірні і придатні для порівняння, і навпаки, показники смертності, які можна розглядати як результат впливу середовища, вважаються більш достовірними. Вони ґрунтуються на випадках смерті кожної окремої людини, які обов'язково реєструються, причому за єдиною міжнародною класифікацією.
  • Хвороби
  • Інфекційні
  • Неінфекційні

Дякую за увагу!

Дякую за увагу!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка