Міжнародно-правові стандарти і механізми в галузі охорони здоров’я та прав людини



Скачати 17,97 Kb.
Дата конвертації08.02.2017
Розмір17,97 Kb.

Міжнародно-правові стандарти і механізми в галузі охорони здоров’я та прав людини

  • Венедіктова І.В.
  • зав. каф. цивільно-правових дисциплін
  • ХНУ імені В.Н. Каразіна,
  • к.ю.н., доцент

Міжнародно-правові стандарти

  • Загальні документи
  • Загальна декларація прав людини (1948);
  • Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966);
  • Конвенція про права дитини (1989);
  • Європейська соціальна хартія (1996);
  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950);
  • Конвенція МОТ «Про мінімальні норми соціального забезпечення здоров’я» (1952);
  • Конвенція МОТ «Про медичну допомогу і допомогу у зв’язку із захворюваннями» (1969)
  • Європейський кодекс соціального забезпечення (1990)

Міжнародно-правові стандарти

  • Спеціальні документи
  • Конвенція про права людини і біомедицину (1997);
  • Женевська декларація (Міжнародна клятва лікарів) Всесвітньої медичної асоціації (1949);
  • Міжнародний кодекс медичної етики Всесвітньої медичної асоціації (1948);
  • Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря Всесвітньої медичної асоціації (1986);
  • Європейська хартія прав пацієнтів (2002);
  • Декларація прав пацієнтів в Європі (1994);
  • Лісабонська декларація прав пацієнтів (1981);
  • Хельсінська Декларація (1964);
  • Положення про медичне обстеження, „телемедицину” та медичну етику (1992);
  • Декларація про трансплантацію людських органів (1987);
  • Декларація про евтаназію (1987);
  • Декларація про медичний аборт (1970);
  • Положення про доступність медичної допомоги (1988);
  • Положення про стратегії догляду за пацієнтами з тяжкою хронічною хворобою при безнадійних захворюваннях (1990);

Міжнародно-правові стандарти

  • Положення про захист прав і конфіденційність пацієнта (1993);
  • Загальна декларація про біоетику і права людини (2005);
  • Положення про торгівлю живими органами (1985);
  • Люблянська хартія з реформування охорони здоров’я (ВООЗ, 1996);
  • Положення про медичну етику в умовах лиха;
  • 12 принципів надання медичної допомоги в будь-якій системі охорони здоров’я;
  • Декларація про політику в галузі забезпечення прав пацієнтів в Європі;
  • Рекомендація R (83) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з правового захисту примусово госпіталізованих осіб з психічними розладами;
  • Декларація про права розумово відсталих осіб;
  • Принципи захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги (ООН);
  • Декларація про приверженість справі боротьби з ВІЧ/СНІДом;
  • Копенгагенська декларація;
  • Венеціанська декларація про термінальний стан.

Міжнародно-правові стандарти

  • Конвенцією та протоколами до неї гарантовані такі права і свободи:
  • Право на життя (ст. 2 Конвенції); також передбачено скасування смертної кари (ст. 1 і 2 протоколу № 6 і ст. 1 протоколу № 13);
  • Право на свободу та особисту недоторканість (ст. 5 Конвенції та ст. 1 протоколу № 4);
  • Право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 і 7 Конвенції та ст. 2, 3 та 4 протоколи № 7);
  • Право на ефективні засоби правового захисту (ст. 13 Конвенції);
  • Право на повагу до приватного та сімейного життя, недоторканності житла і таємницю листування (ст. 8 Конвенції);
  • Право на вступ до шлюбу (ст. 12 Конвенції);
  • Рівні права і відповідальність подружжя (ст. 5 протоколу № 7);
  • Свобода думки, совісті і релігії (ст. 10 Конвенції);
  • Свобода вираження думок (ст. 10 Конвенції);
  • Свобода зборів і асоціацій (ст. 11 Конвенції);
  • Право власності (ст. 1 Першого протоколу);
  • Право на освіту (ст. 2 Першого протоколу);
  • Право на вільні вибори (ст. 3 Першого протоколу);
  • Свобода пересування і свобода вибору місця проживання (ст. 2 протоколу № 4).

Міжнародно-правові стандарти

  • Деякі права і свободи сформульовані у вигляді заборон певних дій:
  • Тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження і покарання (ст. 3 Конвенції);
  • Рабства, підневільного стану і примусової чи обов'язкової праці (ст. 4 Конвенції);
  • Дискримінації в правах і свободах (ст. 14 Конвенції та ст. 1 протоколу № 12);
  • Висилення громадян (ст. 3 протоколу № 4),
  • Колективного висилення іноземців (ст. 4 протоколу № 4); крім того, у ст. 1 протоколу № 7 встановлені процедурні гарантії іноземцям, які знаходяться під загрозою висилення.

Міжнародно-правові інституції і механізми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

  • Поняття «міжнародний механізм захисту прав людини» визначається як система міжнародних (міждержавних) органів та організацій, діяльність яких має забезпечити здійснення міжнародних стандартів у галузі прав людини, а у разі порушення – їхній захист і поновлення.
  • Міжнародні (міждержавні) органи та організації, що здійснюють функцію забезпечення прав людини, характеризуються тим, що:
  • 1) створюються на основі відповідної домовленості між державами або міжнародними організаціями;
  • 2) мають можливість впливати на уряди держав, оскільки в низці випадків їхні рішення мають обов’язків характер і завжди – міжнародну авторитетність;
  • 3) звертають увагу міжнародної спільноти на випадки порушення прав людини.

Міжнародно-правові інституції і механізми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я

  • Міжнародні механізми захисту прав людини в сфері охорони здоров’я можна поділити за компетенцією на органи, що здійснюють комплексний захист прав людини, для яких вирішення проблеми «неналежного» поводження є далеко не єдиним напрямком діяльності та спеціалізовані органи, діяльність яких полягає саме в міжнародно-правовій охороні здоров’я.
  • Крім того, міжнародні механізми захисту поділяються на універсальні та регіональні – залежно від сфери їхньої діяльності.

Універсальні механізми захисту

  • Рада ООН з прав людини. Рада ООН з прав людини (далі - Рада) замінила Комісію ООН з прав людини і є міжнародним органом ООН, створеним у 1946 році, функція якого полягала у здійсненні комплексного захисту прав і свобод людини. Відповідне рішення було прийнято 15 березня 2006 року Генеральною Асамблеєю ООН.
  • Комітет ООН з прав людини. Комітет ООН з прав людини – міжнародний експертний правозахисний орган, створений на основі і на виконання положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
  • Міжнародний суд ООН та міжнародний кримінальний суд (Гаага).
  • Спеціалізовані установи: ВООЗ, дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)

Регіональні механізми захисту (європейський рівень захисту прав людини)

  • Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ)
  • Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Суб'єкти звернення до ЄСПЛ

  • Держави-учасниці Конвенції
  • Фізичні особи
  • Неурядові організації та юридичні особи
  • Групи приватних осіб

Юрисдикція ЄСПЛ

Європейський Суд з прав людини

  • Європейський Суд з прав людини
  • Правове регулювання статусу ЄСПЛ
  • Організаційна структура ЄСПЛ
  • Секції
  • Комітети
  • Палати
  • Греф’є і секретаріат
  • Процедура провадження у справі в Суді
  • Початок провадження у справі
  • Провадження щодо прийнятності скарги
  • Обмін змагальними паперами та мирова угода
  • Судові слухання
  • Передача справи на розгляд Великої палати
  • Постанова судового рішення

Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини

  • Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини
  • Установлення посади Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ
  • Функції Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ

Подача скарг і заяв до ЄСПЛ

  • Подача скарг і заяв до ЄСПЛ
  • 1. Загальні умови подання скарг до ЄСПЛ
      • Вичерпання всіх внутрішньодержавних засобів правового захисту
      • Шестимісячний термін з дати прийняття органом остаточного рішення по справі
      • Суд не розглядає скаргу, якщо по суті вона являється аналогічною тій, яка вже була розглянута Судом
      • Суд не приймає до розгляду анонімні скарги
      • Суд не розглядає скаргу, якщо вона вже є предметом іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання.
      • Неприйнятні будь-які скарги, несумісні з положенням Конвенції, явно необгрунтовані чи які є зловживанням права на подання скарг (п. 3 ст. 35 Конвенції).
  • 2. Зміст індивідуальної скарги
  • 3. Витрати

Виконання рішення Європейського суду з прав людини на території України

Приклади різних категорій справ

  • Рішення по справі „Біржіковський проти Польщі” (2006)
  • Рішення по справі «Во проти Франції» (2004)
  • Рішення по справі „Z проти Фінляндії” (1997)
  • Рішення по справі «М.С. проти Швеції» (1997)
  • Рішення по справі „Горшков проти України” (2005)


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка