Микола вороний – співець краси



Скачати 18,92 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір18,92 Kb.

МИКОЛА ВОРОНИЙ – співець краси

  • Роки життя: 1871(як і Л.Українки) –
  • 1938 ( як у багатьох репресованих
  • сталінізмом).
  • Родом з Дніпропетровщини, декілька років навчався в Харківському реальному училищі.
  • Велике захоплення театром, поезією. Літературний і театральний критик.
  • Талановитий перекладач ( в т.ч. поетів-символістів, Поль Верлен).
  • Стояв на демократичних, навіть революційних засадах: переклав укр. мовою “Інтернаціонал” – всесвітній революційний гімн.
  • Життєве кредо: “Бути ціли́м чоловіком” та “Яка краса! Усе життя в акорди перелить, З високих дум і почуття нове життя творить!”

Непересічна особистість

  • Непересічність постаті
  • М.Вороного
  • Поет
  • Перекладач
  • Критик
  • Історик літератури
  • Редактор
  • Режисер
  • Актор
  • Публіцист
  • Дослідник національного театру, світової та вітчизняної драматургії
  • Знавець музики

МИКОЛА ВОРОНИЙ – зачинатель українського модернізму

  • Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний.
  • Готуючи в 1901 р. альманах “З-над хмар і долин” (вийшов у 1903 р.), М.Вороний опублікував у “Літературно-науковому віснику” відкритий лист до українських письменників, в якому закликав надсилати твори, в яких були б “усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі”, де було б “хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би … блакитного неба”. М.Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Основна думка виступу М.Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, “по-сучасному”, оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.
  • Яка краса! Усе життя в акорди
  • перелить. З високих дум і почуття нове
  • Життя творить.

Поет має право на оспівування краси природи і почуттів Поезія “На озері”

  • Верболозом, осокою Знайти зорові (кольорові) обр.
  • Молодою
  • Плесо озера ясне Огорнулося і сяє, Виграває
  • В сяйві сонця, мов скляне. Худ засоби:
  • І пливуть по ньому хмари, Що можна змалювати за Мов примари цією словесною картиною? Сніжно-білі, осяйні, Усміхаються і линуть — Ніби гинуть У прозорій глибині. Худ.засоби: Так в душі моїй спокійній, Які почуття передає 3 куплет, Тихомрійній З якою метою передано пейзаж Любий образ твій встає у перших куплетах? І небесною красою, Який настрій вірша? Чистотою Вабить серденьке моє. Чи можна назвати його
  • естетично довершеним?

Дискусія І.Франка з М.Вороним щодо ролі поезії

  • Оскільки модерністи переважну увагу звертали на естетичні, художні вартості, а не на соціальні проблеми, вимагали звільнення мистецтва від служіння позаестетичним потребам (народу, нації тощо), то з такої позиції ні І.Франка, ні Лесю Українку, ні В.Стефаника, ні М.Коцюбинського не можемо назвати модерністами. Вони бачили перед собою інші завдання, сповідували іншу віру, служили іншим ідеям. Творчість І.Франка, Лесі Українки чи М.Коцюбинського, В.Стефаника, С.Васильченка аж ніяк не назвеш асоціальною: вона сповнена “усесвітнього страждання”, “гучних закликів до бою”, їхня пісня – і “вогонь”, і “боротьба”, і “тривога”. Вони не могли, та й не мали морального права стояти осторонь національних і соціальних питань І.Франко утверджував думку про те, що “сучасна пісня не перина… вона вся пристрасть і бажання, і вся вогонь, і вся тривога, вся боротьба, і вся дорога…” У відповідь на його “Посланіє” М.Вороний написав вірш “Іванові Франкові”, якому передує епіграф із Ш.Бодлера: “Предметом поезії є тільки вона сама”.

«Предметом поезії є тільки вона сама, а не дійсність». Шарль Бодлер. Вороний Микола «ІВАНОВІ ФРАНКОВІ» (Відповідь на його «Посланіє»)

  • Hi, мій учителю і друже,
  • Про мене все це не байдуже.
  • Життя з його скаженим шалом,
  • З погонею за ідеалом,
  • З його стражданням і болінням
  • І невгамованим сумлінням,
  • Життя — се дві противні сили,
  • Що між собою в бій вступили.
  • Одна з них — велетень-гнобитель,
  • А друга — геній-визволитель;
  • Його двосічна гостра криця
  • Влучна, як з неба блискавиця;
  • І знаю я, що замість плати
  • Мене чекають кари, страти...
  • Душа бажає скинуть пута,
  • Що в їх здавен вона закута,
  • Бажає ширшого простору —
  • Схопитись і злетіти вгору,
  • Життя брудне, життя нікчемне
  • Забути і пізнать надземне.
  • Все неосяжне — охопити,
  • Незрозуміле — зрозуміти!
  • І чи можливо без утрати
  • Свобідний творчий дух скувати?
  • І хто Поезію — царицю
  • Посміє кинуть у в'язницю?
  • А як поет — без перепони
  • Я стежу творчості закони;
  • З них повстають мої ідеї —
  • Найкращий скарб душі моєї.
  • Моя девіза: йти за віком
  • І бути цілим чоловіком!

Як створювався вірш “Інфанта”, сповнений мотивом захоплення жіночою красою.? Вірш насичений символами, неологізмами, які створюють акварельно-ніжний колорит. Останні рядки – кривавий контраст, знову ж таки в жіночому образі

  • У поезії «Інфанта» поет М. Вороний розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою. Твір починається романтичною пейзажною картиною, змальованою авторськими неологізмами, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрійнотканому», «вогнелунними»).
  • З чуттям «побожної хвали» ліричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.
  • А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції.
  • “Інфанта”, ісп. художник
  • Веласкес

Символи жіночої краси в малярстві

  • Леонардо да Вінчі
  • Голова жінки
  • Леонардо да Вінчі
  • Мона Ліза

“Інфанта” - М.Вороний

  • Різьблю свій сон... От ніби вчора ми
  • Зійшлись, — і стріча та жива.
  • На землю тканками прозорими
  • Лягли осінні дерева.
  • Акордами проміннострунними
  • День хвилював і тихо гас.
  • Над килимами вогнелунними
  • Венера кинула алмаз.
  • У завивалі мрійнотканому
  • Дрімала синя далечінь, —
  • І от на обрії туманному
  • Замиготіла ваша тінь.
  • Дзвінкою чорною сильветою
  • Вона упала на емаль,
  • А поза нею вуалетою
  • Стелився попелястий жаль.
  • “Фуга ночі”. Чюрльоніс-картина
  • І музика

Гармонія слова, музики, живопису: М.Вороний - Ніколас Чюрльоніс

  • Ви йшли як сон, як міф укоханий.
  • Що виринає з тьми століть.
  • Вітали вас — мій дух сполоханий.
  • Рум'яне сяйво і блакить.
  • Бриніли в серці домінантою
  • Чуття побожної хвали,
  • Коли величною інфантою
  • Ви поуз мене перейшли.
  • Ви усміхнулись яснозоряно
  • Холодним полиском очей —
  • І я схилився упокорено,
  • Діткнутий лезом двох мечей.
  • Освячений, в солодкій муці я
  • Був по той бік добра і зла...
  • А наді мною Революція
  • В червоній заграві пливла

Гімн весні – “Блакитна Панна”

  • Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій В'ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески).
  • І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

“Блакитна Панна” – багатство форми, вишукана лексика, багатство фонетичних та лексичних тропів

  • Має крилами Весна
  • Запашна,
  • Лине вся в прозорих шатах,
  • У серпанках і блаватах...
  • Сяє усміхом примар
  • З-поза хмар
  • Попелястих, пелехатих.
  • Ось вона вже крізь блакить
  • Майорить,
  • Довгожданна, нездоланна...
  • Ось вона — Блакитна Панна!..
  • Гори, гай, луги, поля —
  • Вся земля їй виспівує: «Осанна!»
  • А вона, як мрія сну
  • Чарівна,
  • Сяє вродою святою,
  • Неземною чистотою,
  • Сміючись на пелюстках,
  • На квітках
  • Променистою росою.
  • І уже в душі моїй,
  • В сяйві мрій
  • В'ються хмелем арабески,
  • Миготять камеї, фрески,
  • Гомонять-бринять пісні
  • Голосні
  • І сплітаються в гротески.

Гротеск – передача реальнсті через химерність, фантастичність

  • Термин «гротеск» получил распространение в пятнадцатом столетии, когда при раскопках подземных помещений (гротов) были обнаружены настенные росписи с причудливыми узорами, в которых использовались мотивы из растительной и животной жизни. Поэтому первоначально гротеском назывались искаженніе изображения.
  • В гротеске за внешним неправдоподобием, фантастичностью кроется глубокое художественное обобщение важных явлений жизни.
  • В гротеске за внешним неправдоподобием, фантастичностью кроется глубокое художественное обобщение важных явлений жизни.

Гротескове зображення Богоматері, як жінки, що несе “ріг достатку”, тобто повноту життя, ангелів – як химерних істот, що радіють цьому



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка