«Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів»



Скачати 28,97 Kb.
Дата конвертації07.12.2016
Розмір28,97 Kb.

Робота з молодими вчителями в

ЗОШ І-ІІІ ступенів

с. Старий Чорторийськ

В.О.Сухомлинський

 «Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів».

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

Організація стажування молодих спеціалістів

  • Загальне управління стажуванням молодих спеціалістів здійснюють районний відділ освіти і райметодкабінет, які складають і реалізують план організації допомоги та контролю за стажуванням молодих спеціалістів.
  • Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації шкіл. Відповідальність за його проведення покладається на директора чи його заступника з навчально-виховної роботи.

Завдання школи у роботі з молодими вчителями:

  • сприяти постійному творчому зростанню, формуванню педагогічної майстерності;
  • допомогти у плануванні та організації роботи з питань модернізації навчально-виховного процесу;
  • впроваджувати передові методи у викладанні;
  • правильно обирати форми, методи й засоби навчання.

Алгоритм роботи закладу з молодими спеціалістами

  • Робота заступника директора з молодими вчителями.
  • Діяльність школи становлення молодого вчителя.
  • Співпраця наставника і стажиста
  • Самоосвітня робота.

Очікувані результати роботи з молодими вчителями

  • Успішне входження в професію: уміння чітко орієнтуватися в реальних життєвих та навчально-виховних ситуаціях, брати відповідальність за прийняті рішення.
  • Набуття практичних навичок, необхідних у педагогічній роботі.
  • Адекватна самооцінка власних досягнень
  • Побудова власного шляху професійного зростання.

Етапи адаптації професійного становлення та зростання молодого вчителя

  • Перший етап — ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.
  • Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.
  • Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий учитель характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.

Стажування - перспективний засіб забезпечення професійного становлення педагога.

Орієнтовний алгоритм організації стажування має такий вигляд:

  • Директор призначає наставника, який є безпосереднім керівником стажування.
  • Розробляється пам’ятка для наставника і стажиста.
  • Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуаль-ний план роботи з урахуванням методичної теми, над якою працює школа і подає його на затвердження директорові чи заступнику директора.
  • Під час складання розкладу уроків враховується необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником.
  • Здійснюється внутрішньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста .
  • Підбиваються підсумки стажування молодого спеціаліста і розробляється план підвищення рівня його педагогічної майстерності протягом наступних 2 років.

Основні функції наставника:

  • професійно-освітня (допомога молодому вчителеві в удосконаленні його професійних умінь, підвищенні рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педагогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту);
  • виховна (наставник активно впливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи);
  • функція впливу авторитету наставника (наставник повинен намагатися стати авторитетом для нього, стимулом для його самовиховання, більш швидкого включення в колектив);
  • самоосвітня (наставник учиться сам для того, щоб допомогти молодому вчителеві бути в курсі новітніх досягнень у галузі психологічної і педагогічної наук, методики викладання спеціальних дисциплін).

Колективні форми

роботи

Методичні оперативки

Методичні об'єднання

Школа молодого

вчителя

Тиждень “ Мій перший

відкритий урок

Методична

рада

Семінари-практикуми

Тематичні виставки

Психолого-педагогічний

семінар

Педагогічні читання

Система роботи з молодими вчителями

Система роботи з молодими вчителями


Методична

рада

Індивідуальні

Форми роботи

Діагностування

Наставництво

Самоосвіта

Консультації, співбесіди

Творчі звіти

Основні методи роботи наставників в школі:

    • Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки, з питань наукового змісту предмета, методики викладання.
    • Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики.
    • Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу.
    • Випереджальне проведення уроків для молодого колеги.
    • Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу.
    • Спільна підготовка дидактичного матеріалу.
    • Відвідування уроків, позакласних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо.

Організаційні форми професійного зростання


Традиційні

форми

Лекції

Обмін досвідом

Обговорення статті

Прес-конференції

Знайомство з ППД

Дебати

Ділові ігри

“Круглий стіл”

Методичні ринги

Діалог

Консиліуми

Інтерактивні

форми

Організаційні форми професійного зростання


Навчальна

робота

Педагогічний консиліум

Проблемні семінари

Творчі дискусії

Екскурсії з обговоренням

Науково-практичні тренінги

Вечорниці

Творчий портрет

Педагогічні посиденьки

Дозвілля
  • Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності стосовно повсякденних обов’язків — і водночас підтримують ініціативу, творчий пошук.
  • Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що у вчителів-початківців більшість труднощів має емоційно-комунікативний характер.

Труднощі, з якими зустрічаються молоді педагоги

      • Проблема першого знайомства з класом.
      • Вивчення колективу класу (в умовах незнання методів виховання чи невміння їх застосовувати).
      • Організація контакту з класом.
      • Уміння звертатися до дітей у ході педагогічної діяльності.
      • Майстерне володіння словом.
      • Органічне поєднання дій та спілкування з дітьми.
      • Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під час роботи гуртків, проведення батьківських зборів тощо).

Здатність захоплювати дітей навчальним матеріалом.

      • Здатність захоплювати дітей навчальним матеріалом.
      • Уміння вирішувати завдання творчого характеру.
      • Уміння грати з учнями.
      • Наявність здібностей до подолання внутрішньої тривоги (роздратованості), негативних установок на окремих учнів.
      • Уміння правильно спланувати власний робочий час.
      • Уміння адекватно виявляти та передавати педагогічне відчуття (гніву, радості, подиву, захоплення).
      • Уміння прогнозувати.
      • Уміння працювати в ситуації емоційного напруження

Труднощі з якими зустрічаються молоді педагоги

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.


Жан-Жак Руссо

Тільки самоосвіта спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, мусить бути освітянин.

Критерії готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності:

  • уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури та інших джерел інформації;
  • здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду;
  • потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Організація самоосвіти шкільною адміністрацією:

  • створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;
  • організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;
  • визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти;
  • забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.

Що залежить від шкільної адміністрації у справі створення максимально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчителя?

  • збільшення кількості вільного часу молодого педагога;
  • наявність у розпорядженні вчителів шкільної та власної бібліотек;
  • хороший методичний кабінет, який, згідно з Положенням про методичний кабінет середнього закладу освіти, рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організаційним центром методичної роботи з педагогічними працівниками».

Стимули для самоосвіти учителя-стажиста.

  • залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань з певних теоретичних питань;
  • відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному, етапі стажування (у квітні—травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
  • захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;
  • створення творчої атмосфери в колективі.

Перелік завдань, які обов’язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи в школі:

  • розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей класу і навчальних програм;
  • розробка технологічної карти навчальних заходів за однією з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;
  • розробка циклу тестових завдань для проміжного й тематичного контролю;
  • розробка циклу різнорівневих контрольних робіт для проміжного й тематичного контролю;
  • розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю;
  • розробка планів уроків різних типів;
  • розробка сценаріїв навчальних занять і позакласних заходів;
  • складання характеристики з урахуванням досягнень школяра;
  • аналіз рівня розвитку класного колективу;
  • аналіз результатів навчання школярів;
  • аналіз навчального заняття;
  • підготовка та проведення занять з батьками школярів за однією з педагогічних проблем;
  • проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками.

Перше анкетування доцільно провести за результатами першого року роботи у травні. Наступне — після другого-третього року роботи молодого спеціаліста в школі.

Так, учитель повинен уміти:

  • проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
  • перетворювати наукову інформацію на навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;
  • спостерігати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;
  • здійснювати емоційно-вольовий вплив на дітей, виявляючи стриманість, організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
  • ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співпрацювати в навчальному процесі;
  • регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;
  • зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
  • засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
  • вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, чинники впливу на хід навчально-виховного процесу;
  • брати участь в експериментальній, творчій роботі, аналізувати її результати, ступінь ефективності.
  • Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування

Внутрішньошкільний контроль за роботою молодого вчителя

Оглядовий контроль

слід проводити після 2—3 тижнів роботи у школі шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.

Попереджувальний контроль

  • у жовтні, — визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.
  • У квітні слід перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході контролю.

Висновки за результатами контролю:

  • констатація фактичного стану справ;
  • об’єктивна оцінка цього стану;
  • рекомендації, пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу та ліквідації недоліків, прорахунків;
  • терміни ліквідації недоліків і, якщо потрібно, терміни повторного контролю за виконанням рекомендацій.

Протягом другого року роботи молодого вчителя використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.

  • Протягом другого року роботи молодого вчителя використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.
  • На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнювальний контроль.

Для створення презентації використані ресурси Інтернету

  • http://images.yandex.ua
  • http://lib.znaimo.com.ua/docs/188/index-92910.html
  • http://te2.zavantag.com/docs/15500/index-8485.html


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка