Моніторинг якості освіти в управлінні навчальним процесом



Скачати 79,48 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір79,48 Kb.
  • Моніторинг
  • якості освіти
  • в управлінні навчальним процесом
  • Моніторинг – це спеціальна система збору, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про етапи загальної середньої освіти, прогнозування на основі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення наукового обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування навчального закладу.
  • Зміст
  • Якість освіти.
  • Моніторинг якості освіти.
  • 2.1.Види моніторинг у стосовно школи.
  • 2.2.Вимоги до моніторингу.
  • 2.3.Функції моніторингу.
  • 2.4.Етапи проведення моніторингових досліджень.
  • 3. Алгоритм розробки інструментарію моніторингу якості освіти.
  • 4. Система керівництва моніторингу якості освіти.
  • 5. Моніторингова картка.
  • 6. Додатки.
  • Проблема якості освіти стала соціально значимою не лише в науковому, але і в практичному плані у зв'язку атестацією шкіл і необхідністю стандартизованої об’єктивної оцінки якості реалізації варіативних загальноосвітніх програм, різнорівневого і різнопрофільного навчання.
  • Якість освіти є системний об’єкт управління і діагностики. Проблема якості освіти нерозривно пов’язана з проблемою якості людини, з її випереджуючим розвитком у системі освіти, що формує соціальний інтелект як фактор прогресивного розвитку суспільства.
  • Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують основні аспекти освітнього процесу, його ефективність:
  • відповідність освіти вимогам часу, що характеризується переходом до високотехнологічного інформаційного суспільства;
  • відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім стандартам;
  • якість навчально-виховного процесу, що забезпечує рівень особистісного розвитку;
  • динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації;
  • реалізація оздоровчої функції освіти, уникнення негативних наслідків;
  • позитивна мотивація навчання, готовність до пізнавальної діяльності;
  • якість управління освітніми програмами, що мають бути спрямовані на основну мету системи освіти – забезпечити умови для всебічного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства;
  • готовність педагогічних кадрів до інноваційних процесів.
  • Системна діагностика якості загальної середньої освіти є складовою частиною моніторингу шкільної системи освіти. Моніторинг ми розглядаємо як стандартизовану систему кваліметричних методик і процедур, які забезпечують уніфікований підхід до аналізу й оцінки стану і результатів функціонування та розвитку шкільної освіти.
  • Основні процедури моніторингу якості освіти включають якісний і кількісний аналіз й оцінку стану й результатів тестування, соціологічне опитування: статистичну обробку даних, аналітико-узагальнені висновки і оцінки. Моніторинг дає об’єктивну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо удосконалення навчально-виховного процесу і якості управління, від чого залежить кінцевий результат освіти.
  • Моніторинг може здійснюватися на основі критеріїв і показників якості освіти, які відповідають гуманістичній парадигмі, системному, програмно-цільовому характеру управління якості освіти.
  • Системна діагностика якості освіти – це педагогічна діагностика, яка включає дидактичні, психологічні, валеологічні, соціально-педагогічні методики і процедури вимірювання якісних характеристик компонентів освітньої системи і всіх учасників освітнього процесу (учителів, учнів та їх батьків).
  • Системна діагностика являє собою аналітико - діагностичну модель аналізу й оцінки якості освіти на всіх рівнях управління та функціонування освітньої системи школи: шкільний рівень, внутрішкільний рівень, предмет, клас, учитель, учні, батьки. Вона завбачає періодичний самоаналіз фактичного стану і кінцевих результатів на кожному ступені навчання за певними критеріями, показниками, методиками і процедурами обробки та інтерпретації даних.
  • Без зворотного зв’язку не може бути розвитку школи і формування її іміджу в освітньому середовищу міста. Розробка програми розвитку школи включає аналітико-діагностичний етап, оцінку вихідного стану освітньої системи з позиції прогнозу кінцевих результатів.
  • Аналітико-діагностичний етап складається із розв’язання ряду науково-методичних завдань:
  • моделювання нового образу випускника школи, інтегрального рівня його розвитку в процесі навчання і виховання;
  • виділення в моделі випускника тих показників, які можна виміряти доступними для школи діагностичними засобами;
  • проведення вимірювань,обробка і аналіз результатів, їх інтерпритація;
  • прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості освіти в руслі програми розвитку.
  • Управлінський моніторинг -
  • передбачає збирання та узагальнення
  • інформації за певними показниками
  • для вивчення конкретної освітньої проблеми
  • та вироблення відповідних рекомендацій
  • щодо формування стратегії і
  • тактики управлінської діяльності
  • чи прийняття управлінських рішень.
  • На сучасному етапі в освіті відбувається розгортання інноваційних процесів. Особливого значення набуває проблема якості сучасної освіти та управління процесом її відстеження.
  • Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження в освітню систему моніторингу.
  • Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Термін “моніторинг” (від латинського слова monitor - застережливий) прийшов у педагогічну науку з екології та соціології.. На сьогодні поняття моніторинг набуває більш широкого застосування.
  • У педагогіці моніторинг – це форма збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку педагогічних систем.
  • Моніторинг призначений не тільки відслужувати результати діяльності освітньої системи, але й активно впливати на якість її функціонування. Проблема моніторингу розглядається в наукових працях М.Є. Берштадського, Н.Ф. Тализіної, А.І. Сологуба, О.І. Ляшенко і інших. Творчі знахідки вищезазначених авторів, в основному, присвячені теорії і практиці педагогічного моніторингу, а результати наших досліджень доводять пріоритетність управлінської діяльності у процесі розбудови інноваційної системи освіти. Моніторингова система є ефективною стратегічною моделлю управління якістю освіти і реалізації освітньої політики держави.
  • Особливої уваги потребує використання кваліметричного підходу, сутність якого полягає в оцінюванні якісних характеристик освітнього процесу та діяльності його учасників кількісними методами. В основі побудови різноманітних кваліметричних моделей управлінської, педагогічної, учнівської діяльності покладено загальну структуру діяльності людини, що вміщує орієнтацій ний, виконавчий та контрольно-коригуючий компоненти. Кожний із цих компонентів представляється через параметри та їх питому вагу в системі діяльності, показники, що мають певний ступінь вияву.
  • Види моніторингу
  • стосовно школи
  • за масштабами цілей освіти
  • ( оперативний; тактичний; стратегічний)
  • за етапами навчання (вхідний або вибірковий,
  • проміжний або навчальний, вихідний або
  • підсумковий
  • за часовою залежністю
  • (попереджувальний, поточний)
  • за частотою процедур
  • (разовий, періодичний, систематичний)
  • за охопленням об’єкта спостереження
  • (локальний, вибірковий)
  • за організаційними формами
  • (індивідуальний, груповий, фронтальний)
  • за рівнями управління навчально-виховним
  • процесом (керівний, адміністративний,
  • педагогічний, учнівський)
  • за інструментарієм, що використовується
  • (стандартизований, не стандартизований,
  • матричний)
  • за формами суб’єкт – об’єктивних відносин
  • (зовнішній, взаємоконтроль, самоаналіз)
  • Валідність
  • Систематичність
  • Врахування
  • психолого -
  • педагогічних
  • особливостей
  • Гуманістична
  • спрямованість
  • Надійність
  • Об’єктивність
  • Вимоги до
  • моніторингу
  • Об’єктивність – це максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу.
  • Валідність – повна і всебічна відповідність пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критерію оцінювання.
  • Надійність – сталість результатів, що можна отримати при повторному контролі, які проводять інші особи.
  • Врахування психолого – педагогічних особливостей – означає вивчення рівня освіти, професіоналізму, загального розвитку, індивідуальних особливостей об’єкта, а також умов і конкретних ситуацій проведення обстежень, що передбачають диференціацію контрольних та діагностичних завдань.
  • Під систематичністю розуміють проведення етапів і видів моніторингу в певній послідовності та за відповідною системою.
  • Гуманістична спрямованість – моніторингу передбачає створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу не можуть бути використані для застосування будь-яких репресивних заходів, а повинні мати тільки стимулюючий характер у випадку зміни ставлення об’єктів педагогічного процесу до своєї навчальної, професійної та суспільно корисної діяльності.
  • Пошуково -
  • дослідницька
  • Формуюча
  • Корекційна
  • Системоутворююча
  • Прогностична
  • Інформаційна
  • Функції
  • моніторингу
  • Інформаційна – оцінка дає можливість з’ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкта, забезпечити зворотний зв’язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передовсім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу.
  • Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості.
  • Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості.Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.
  • Корекційна – тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога.
  • Функції
  • моніторингу
  • Функції
  • моніторингу
  • Системоутворююча вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей і задач . А також засоьів і методів їх вирішення.
  • Прогностична моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення.
  • Таким чином, всі функції моніторингу підпорядковуються загальній меті підвищення ефективності діяльності школи і спрямовані на забезпечення наукового підходу в управлінні навчально-виховним процесом.
  • Етапи проведення
  • моніторингових досліджень
  • І етап - підготовчий
  • Підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм, етап передбачає постановку мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, , встановлення термінів проведення, вивчення відповідної літератури, визначення напрямків і відбір критеріїв.
  • ІІ етап - практичний
  • Суть практичного етапу полягає в зборі інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, анкетування, відвідування уроків, проведення позакласних заходів, контрольних робіт, аналіз документів, рейтинг, самооцінка.
  • ІІІ етап - аналітичний
  • Аналітичний - це етап під час якого відбувається аналіз, систематизація та узагальнення отриманої інформації, розробка рекомендацій і пропозицій щодо подальшого періоду, формуються висновки.
  • Моніторингові
  • дослідження школи
  • та етапи його проведення
  • І етап - визначення цілей та планування досліджень
  • визначення мети і завдань досліджень;
  • визначення об’єкта досліджень;
  • визначення терміну дослідження;
  • визначення координаторів дослідження;
  • вибір критеріїв дослідження;
  • вибір методів.
  • ІІ етап - розробка інструментарію
  • розробка тестів, анкет, контрольних завдань;
  • підготовка інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження;
  • вибір методів обробки одержаних результатів дослідження.
  • ІІІ етап - проведення дослідження
  • підготовка учасників, проведення інструктажу;
  • основне дослідження.
  • ІV етап - збір та обробка результатів
  • обробка результатів.
  • V етап – аналіз та інтерпретація результатів дослідження
  • узагальнення одержаної інформації;
  • виявлення чинників впливу;
  • підготовка рекомендацій щодо корекції та усунення негативних чинників, формування стратегії і тактики освітнього процесу
  • Основні напрямки моніторингових досліджень спонукають адміністрацію школи відстежувати педагогічну діяльність учителів, допомагати вирішувати питання – утруднення щодо здійснення навчально-виховного процесу з учнями, тобто корекційна робота буде виконуватися не тільки з учнями, але й з педагогічними кадрами.
  • Оскільки моніторингові дослідження надають різноманітну інформацію стосовно багатьох аспектів навчально-виховного процесу, рівня та якості освіти учнів, рівня педагогічної майстерності, професіоналізму педагогічних кадрів, то їх ми розглядаємо як обов’язкову і найважливішу складову процесу управління школою.
  • Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах:
  • узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-забезпечення його складових частин;
  • об’єктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження;
  • комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів;
  • безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;
  • своєчасності отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;
  • перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розв’язання актуальних завдань розвитку школи;
  • рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності, здійснення самооцінки і самоконтролю;
  • гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій;
  • відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості.
  • Реалізація кожного принципу функціонування системи на різних рівнях його здійснення, як зазначає Т. Лукіна, має особливості, обумовлені цілями і задачами кожного рівня, метою проведення окремого дослідження. Так як педагогічний процес має цілісний характер, спостереження та оцінювання його передбачає комплексне всебічне вивчення його аспектів, використання комплексу критеріїв, способів і методів контролю.
  • Моніторинг якості загальної середньої освіти
  • Моніторинг якості умов
  • функціонування
  • та розвитку
  • Моніторинг
  • освітнього
  • процесу
  • Моніторинг
  • результатів
  • освітнього процесу
  • Основні напрямки моніторингових досліджень
  • рівень навчальних досягнень учнів;
  • стан викладання базових дисциплін;
  • стан здоров’я та розвитку особистості учня;
  • впровадження освітніх інформаційних технологій
  • учнівські олімпіади з базових дисциплін;
  • моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі.
  • Моніторинг якості
  • загальної середньої освіти
  • Алгоритм
  • розробки інструментарію
  • моніторингу якості освіти
  • Цілепокладання
  • вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам;
  • стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А);
  • стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б);
  • стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С).
  • Стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів, виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів.
  • Прогнозування
  • підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності вчителів;
  • підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи, міста.
  • Складання методичного забезпечення
  • розробка навчально-календарних планів по всіх предметах відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів;
  • у навчально-календарному плані відзначаються контрольні зрізи;
  • визначити необхідну кількість перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів;
  • для кожного контрольного зрізу проводиться відбір задач і на їх основі здійснюється складання завдань з урахуванням: варіативності, складності, рівнобіжності.
  • створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості:
  • отриманої освіти;
  • знань з кожної теми;
  • знань окремих частин теми;
  • використання методів об’єктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт;
  • використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт;
  • використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми;
  • створити банк психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти;
  • створити банк анкет для вчителя і учня;
  • створити банк діагностуючих матеріалів;
  • створити банк індивідуальних творчих домашніх завдань;
  • створити банк методичного супроводу уроку в процесі моніторингу;
  • скласти інструкції щодо перевірки робіт учнів;
  • скласти інструкції обробки результатів перевірки.
  • Для порівняльного аналізу успішності використовувати такі таблиці:
  • ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета;
  • ранжирування класу за предметами, рейтинг вчителя-предметника;
  • ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника;
  • ранжирування школи за предметами, рейтинг МО школи;
  • ранжирування школи за сумою предметів, рейтинг завуча школи.
  • Формування мотивації на підвищення якості знань
  • створити банк мотиваційних тестів;
  • для підвищення мотивації учасників освітнього процесу моральні і матеріальні заохочення.
  • Корекція знань, інструкцій, методик після апробації
  • Подальше прогнозування
  • Система моніторингу
  • Внутрішкільний моніторинг
  • Управлінський моніторинг
  • Виховна робота
  • Успішність навчання
  • Професійна майстерність
  • Соціальний моніторинг
  • Психологічний стан
  • Внутрішкільний моніторинг
  • Фіксує діяльність кожного учня, вчителя та діяльність школи. Накопичується та аналізується прогнозуюча інформація в її психолого-педагогічній інтерпретації
  • Система моніторингу
  • Управлінська діяльність:
  • виконання Законів України “Про освіту”, “Загальну середню освіту”, інструкцій з обліку дітей і підлітків шкільного віку, реалізація навчального процесу та виконання навчальних програм;
  • укомплектування школи педагогічними кадрами, розстановка їх згідно з фаховою компетентністю;
  • складання перспективного плану роботи школи з урахуванням профільності навчання, задоволення освіжних потреб учнів і батьків;
  • виконання річного плану;
  • комплектування 10-х класів.
  • Професійна майстерність:
  • аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорії, педагогічні звання;
  • підвищення педагогічної майстерності вчителів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвіта;
  • дослідницька діяльність: робота над науково-методичною проблемою, участь у роботі творчих груп, впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання.
  • Система моніторингу
  • Успішність навчання:
  • вивчення рівня навчальних досягнень з базових дисциплін;
  • аналіз сформованості в учнів умінь самостійно здобувати і використовувати навчальну інформацію;
  • участь в олімпіадах, конкурсах;
  • діагностика інтелектуальних здібностей;
  • вивчення мотивації навчання.
  • Виховна робота, соціально – психологічний моніторинги:
  • зв’язок з батьками та громадськістю;
  • збереження здоров’я: фізичного, психологічного, розумового, духовного;
  • стан медичного обслуговування та харчування учнів;
  • аналіз організації оздоровлення та відпочинку;
  • виховна робота;
  • стан забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
  • збір інформації
  • аналіз інформації
  • прийняття рішення
  • організація роботи з
  • прийняття рішення
  • контроль виконання
  • аналіз
  • ефективності дій
  • Система керівництва
  • директора загальноосвітньої школи
  • Зміст моніторингу
  • якості освіти особистісного спрямування
  • Психологічне
  • дослідження
  • Дослідження
  • управління
  • освітньою системою;
  • Медичного
  • дослідження
  • Психологічне
  • дослідження
  • Педагогічне
  • дослідження
  • Зміст моніторингу
  • якості освіти особистісного спрямування
  • Надійним інструментом, що дозволяє виміряти якість освіти, що має особистісне спрямування, є комплексний моніторинг як цілісна система досліджень, складовими якої є наступні взаємопов’язані та взаємодоповнюючі компоненти:
  • педагогічне дослідження;
  • психологічне дослідження;
  • соціологічне дослідження;
  • дослідження управління освітньою системою;
  • медичного дослідження.
  • Основними завданнями освітнього моніторингу є:
  • вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя;
  • оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного оснащення навчального закладу;
  • оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного і технічного обладнання.
  • Досвід показує, функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення якості освітнього процесу, а саме якості знань, умінь і навичок учнів, розвитку особистості, а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності школи, класу, окремого учня чи навчально-виховного процесу загалом.
  • Головні напрямки
  • дослідження моніторингу
  • “Система управління”
  • оцінка структури управління освітньою системою відповідно завдань сучасної школи;
  • оцінка якості та перспективності створеної моделі школи як особистісно зорієнтованого освітнього закладу;
  • аналіз інформаційного забезпечення в школі;
  • визначення рівня аналітичної діяльності;
  • вивчення якості планування роботи школи;
  • вивчення ефективності організації роботи школи;
  • аналіз ефективності внутрішкільного контролю;
  • виявлення ступеня с координованості діяльності членів шкільного колективу;
  • вивчення рівня психологічної компетентності адміністрації;
  • вивчення ділових характеристик адміністрації (мислення, вміння приймати рішення, компетентність, функціональні особливості, стимули спонукання до роботи, психічні властивості, етичні характеристики);
  • вивчення рівня управління процесом формування в учнів навичок здорового способу життя;
  • визначення стилю керівництва.
  • Етапи
  • технології управлінського моніторингу
  • Змістовно-контролюючий (діагностика освітньої системи);
  • Оціночно-результативний етап (аналіз виявлення проблем освітньої системи школи);
  • Корекційно-аналітичний етап (розробка корекційно - коригувальних програм);
  • Управлінський етап (прийняття управлінських рішень).
  • Підходи
  • до управління моніторингової системи
  • системно - структурний;
  • програмно - цільовий;
  • особистісно зорієнтований.
  • Моніторингова карта
  • Об’єкти дослідження
  • Показники
  • дослідження
  • Питання які виносяться на
  • моніторингові дослідження
  • 1.
  • Адміністрація
  • Продуктивність управлінської діяльності
  • ефективність управлінських рішень;
  • участь у методичних та творчих заходах на рівні школи, міста;
  • освіта, кваліфікація, категорія.
  • 2.
  • Учителі
  • Кількісні
  • чисельність, кваліфікація, звання;
  • стаж роботи, освіта;
  • кількість вчителів, що пройшли курсову підготовку;
  • кількість вчителів, що володіють навичками роботи з інноваційними інформаційними технологіями.
  • 3.
  • Учителі
  • Рівень
  • професійної підготовленості
  • рівень науково-теоретичної підготовки;
  • рівень психологічно-педагогічної підготовки;
  • рівень професійних знань та умінь;
  • рівень готовності до самоосвіти та пошукової діяльності.
  • 4.
  • Учителі
  • Рівень
  • педагогічної діяльності
  • особливості відносин між вчителем і учнями;
  • рівень комунікативних здібностей.
  • 5.
  • Учні
  • Кількісні
  • кількість учнів по класах, паралелях;
  • віковий склад. Кількість дівчат та хлопців;
  • учні пільгових категорій, учні групи ризику;
  • кількість учнів, що знаходиться на диспансерному обліку;
  • відвідування учнями школи.
  • Об’єкти дослідження
  • Показники
  • дослідження
  • Питання які виносяться на
  • моніторингові дослідження
  • 6.
  • Учні
  • Результати
  • навчальної діяльності
  • рівень успішності; рівень навченості;
  • рівень розумового розвитку учнів;
  • мотивація навчальної діяльності, готовність до пізнавальної діяльності;
  • відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім стандартам;
  • динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації.
  • 7.
  • Учні
  • Характеристика
  • стану здоров’я
  • рівень фізичної підготовки учнів школи;
  • стан здоров’я учнів;
  • рівень захворюваності.
  • 8.
  • Забезпеченість підручниками.
  • забезпеченість підручниками учнів 1-7 класів на 01.09. Та на 01.11. Щорічно;
  • забезпеченість підручниками учнів 8-10 класів;
  • забезпеченість учнів підручниками з російської мови для 5-7 класів;
  • забезпеченість підручниками учнів профільних класів;
  • кількість передплачених періодичних видань.
  • 9.
  • Матеріально-технічне та методичне забезпечення
  • Технічне та методичне забезпечення кабінетів
  • наявність меблів, їхня відповідність кількості учнів класу;
  • виконання санітарно-гігієнічних норм, правил безпеки;
  • наявність роздаткового матеріалу, наочності, ТЗН.
  • Моніторингова карта
  • Положення
  • про моніторингові дослідження якості освіти
  • школи
  • І. Загальні питання
  • Система моніторингу якості освіти – це система спостережень, обробляння, оцінювання та аналізу інформації про стан якості освіти, прогнозування її змін і розроблення рекомендацій для прийняття рішень щодо підвищення якості освіти. Це положення визначає порядок створення та функціонування системи моніторингових досліджень в школі.
  • Створення і функціонування системи моніторингу якості освіти ґрунтується на принципах:
  • узгодження нормативно-правового та організаційно - методичного забезпечення, сумісності технічного і програмного забезпечення її складових;
  • систематичності спостереження за станом якості освіти та чинниками, які впливають на неї;
  • своєчасності отримання комплексного оброблення та використання інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;
  • об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної інформації та оперативності її доведення до адміністрації школи, педагогічних працівників;
  • Моніторинг якості освіти здійснюють голови предметних методичних об’єднань, психолог, заступники директора школи з навчально-виховного процесу, директор школи.
  • ІІ. Основна мета і завдання системи моніторингу
  • Система моніторингу спрямована на:
  • підвищення рівня навчальних досягнень учнів школи;
  • підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;
  • Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:
  • дострокові систематичні спостереження за станом якості освіти;
  • аналіз стану якості освіти та прогнозування його змін;
  • інформаційне обслуговування педагогічного, батьківського та учнівського колективів, а також громадськості.
  • Суб’єкти системи моніторингу вдосконалюють підпорядковані їм мережі спостережень за якістю освіти, уніфікують методики спостережень, створюють банки даних для їхнього багатоцільового колективного використання за допомогою єдиної шкільної комп’ютерної мережі.
  • ІІІ. Організація і функціонування системи моніторингу якості освіти
  • Система моніторингу якості освіти школи ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного та методичного забезпечення, об’єднання складових та уніфікованих компонентів цієї системи.
  • Методологічне забезпечення об’єднання складових і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі єдиної науково-методичної бази, впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування стану якості освіти.
  • Прийняті проектні рішення реалізуються в межах щорічних шкільних заходів програм якості освіти. Для здійснення системи контролю за ходом досліджень, досягнення більшої ефективності і точнішого прогнозування рекомендується що семестрова звітність.
  • Моніторинг професійної діяльності вчителів
  • Мета: підвищити рівень педагогічної майстерності та максимально розкрити творчий потенціал кожного вчителя.
  • Суб’єкт управління: адміністрація школи
  • Об’єкт дослідження: професійні знання і вміння, педагогічні здібності, самоосвіта та дослідницька діяльність вчителів школи.
  • Зміст моніторингових процедур (показники):
  • професійно-фахове зростання вчителя;
  • розвиток творчого потенціалу в процесі діяльності;
  • вдосконалення особистісних якостей;
  • рівень навчальних досягнень учнів;
  • розвиток ключових компетентностей учнів.
  • Методи дослідження (напрямки):
  • вивчення документації вчителів;
  • відвідування уроків;
  • соціологічні методи;
  • аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорійність, педагогічні звання;
  • аналіз результатів атестації, курсової перепідготовки;
  • виконання навчальних планів та програм;
  • участь в науково-методичній роботі;
  • дослідницька діяльність;
  • організація роботи зі здібними та обдарованими учнями;
  • вивчення стану впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання та виховання учнів.
  • Управлінський моніторинг.
  • Мета: створення ефективної системи педагогічного менеджменту.
  • Суб’єкт управління: адміністрація школи
  • Об’єкт дослідження: рівень професійної майстерності вчителя української мови та літератури Підвисоцької Л.М., якість освіти, якість дидактичного менеджменту в системі ”учитель - учень”.
  • Методи дослідження:
  • вивчення документації вчителя української мови та літератури Підвисоької Л.М. (календарно – тематичні плани, нормативна база з предмета, журнали);
  • відвідування уроків;
  • соціологічні методи (бесіди з батьками, учнями, вчителями, анкетування).
  • Зміст моніторингових процедур:
  • організація і проведення соціологічного дослідження з метою вивчення рівня самоосвітньої компетентності вчителя української мови та літератури та учнів 7а, 7в, 9в класів;
  • аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем;
  • керівництво і контроль за процедурою проведення зрізів з української мови (діагностична, поточна і підсумкова за І семестр контрольні роботи);
  • відвідування уроків вчителя, їх проблемний аналіз, створення системи управлінських рішень за результатами експертизи педагогічної діяльності вчителя;
  • забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю корекційної роботи вчителя;
  • аналіз ефективності методичного менеджменту в системі: адміністрація – вчитель – учень.
  • Психологічний моніторинг
  • Мета: вивчення психічного здоров’я учнів школи, створення умови до розвитку моніторингової культури, поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів протягом усього періоду навчання, виявлення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенціальних можливостей у ході навчання, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальній адаптації
  • Суб’єкт управління: адміністрація школи
  • Об’єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості, емоційно-особиста сфера.
  • Зміст моніторингових процедур (показники):
  • властивості темпераметру;
  • акцентуації характеру;
  • стосунки з оточуючими;
  • вплив рівня агресивності та тривожності на взаємодію з учнями та педагогами;
  • складання соціально-психологічного портрета учня;
  • Методи дослідження (напрямки):
  • дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 5-6 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація);
  • визначити індивідуально-психологічні особливості учнів 7 – 8-х класів (особливість темпераметру, акцентуації характеру);
  • дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 1 - 4 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація);
  • провести корекцію за необхідністю, контрольну діагностику після корекції;
  • виявити шляхи і форми надання допомоги дітям із труднощами у навчанні, у спілкуванні та навчанні;
  • вибір форм та заходів психологічного супроводу учнів згідно з їхніми особливостями у спілкуванні та навчанні.
  • Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів
  • Умови здійснення моніторингу:
  • приблизно однаковий рівень розумового розвитку учнів, що навчаються у визначених класах;
  • однаковий вік, клас;
  • один і той же предмет;
  • єдині програмові вимоги (профільність);
  • створення комфортних умов;
  • участь в олімпіадах, конкурсах різних рівнів.
  • Аналіз кількісних та якісних показників:
  • складання порівняльних діаграм;
  • опис результатів;
  • аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем;
  • забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю корекційної роботи вчителя.
  • Висновки.
  • Моніторинг якості освіти
  • Мета: вивчення рівня навчальних досягнень учнів із базових дисциплін, поглиблення знань учнів.
  • Суб’єкт управління: адміністрація Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.
  • Об’єкти: рівень шкільної освіти відповідно державному стандарту, зміст освіти, ефективність упровадження варіативної складової, сформованість ключових компетентностей учнів.
  • Зміст моніторингових процедур (показники):
  • відповідність змісту освіти вимогам державних стандартів;
  • співвідношення варіативної та інваріантної складових навчального плану;
  • інформація щодо сформованості ключових компетентностей учнів;
  • задоволення освітніх потреб школярів.
  • Методи дослідження (напрямки):
  • результати діагностичних контрольних робіт;
  • навчальні досягнення учнів;
  • психолого-педагогічна діагностика;
  • анкетування учнів та батьків;
  • корекціна робота за результатами діагностичних та поточних контрольних робіт$
  • аналіз виконання навчальних програм викладання предметів;
  • аналіз результатів соціологічного дослідження учнів на предмет сприйняття, розуміння учнями умов навчання та ступеня адаптації до них;
  • .вивчення результатів аналізу рівня розвитку та рівня навчальних досягнень учнів;
  • здійснення аналізу можливостей учнів для організації засвоєння навчального матеріалу кожним учнем з урахуванням рівня його розвитку.
  • Література:
  • Моніторинг у ЗНЗ/ Упорядник М. Голубенко. – К.: Шкільний світ. 2007.- с.128
  • 2. Н. Чепурна, Б. Тевлін, О. Бондаренко. Моніторинг Методичної роботи. – К.: Шкільний світ. 2007.
  • 3. Рябова. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів. – К.: Шкільний світ. 2007.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка