Мовно – літературна й суспільно – політична течія серед українського населення Галичини, Буковини й Закарпаття у середині ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. Обстоювала національно-культурну



Скачати 21,79 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір21,79 Kb.
  • Москвофіли
  • та західноукраїнські землі
  • В 50-60 –х рр. ХІХ ст.
  • мовно – літературна й суспільно – політична течія серед українського населення Галичини, Буковини й Закарпаття у середині ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. Обстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну єдність з російським народом і Росією.

Втрата українським народом власної державності;

  • Втрата українським народом власної державності;
  • Багатовікове іноземне поневолення;
  • Роздробленість і відокремленість окремих земель;
  • Денаціоналізація освіченої еліти;
  • Низький рівень національної самосвідомості мас.
  • Передумови виникнення:
  • посилення польських позицій у Галичині, зневіра українців у справедливості австрійського цісаря;  
  •   зневіра у власних силах, пошук надійної опори в суспільно-політичному житті. Такою опорою вбачалася Росія;
  •   поширення серед значної частини галицьких селян у 60-80-х рр. наївної віри в російського царя, який буцімто вижене євреїв, покарає поляків, відбере землю в панів і роздасть селянам;
  • консервативний характер українського суспільства в Галичині;
  • допомога російських військ Австрії у придушенні угорської революції 1848–1849 рр. Як писав один із дослідників: «У тій армії було стільки своїх, зрозумілих населенню людей, а то просто українських братів. Галичани бачили, яка могутня то була сила, перед якою один їх національний ворог (мадяри) без бою склали зброю. Другий національний ворог (поляки) пробували бунтуватися у Варшаві 1830 р., але грізна російська сила... Тільки здавила спротив»;
  •   поширення ідей панславізму (теорія про особливу роль слов’ян та необхідність їх об’єднання в єдиній державі);
  •   падіння авторитету імперської влади після поразок у війнах 1859 і 1866 рр.;
  •   загострення відносин Австро-Угорщини з Росією.
  • Причини домінування:
  • М. Грушевський про москвофілів:
  • «Коли ж австрійське правительство зовсім
  • перейшло на польський бік і віддавало
  • польській шляхті Галичину в повне володіння,
  • то консервативні елементи галицької
  • суспільності стали спасеніє своє покладати в
  • Росії. Сподівалися, що російський цар скоро
  • забере Галичину від Австрії, і в сих надіях проповідували зближення до російської
  • культури і мови. …Львівська газета «Слово» —
  • орган отсих консерватистів, «москвофілів»,
  • як їх названо, виступило відкрито з сим новим політичним сповіданням
  • ІСТОРИЧНЕ  ДЖЕРЕЛО Дійшовши висновку, що вони більше не спроможні власними силами протистояти полякам у культурній та політичній боротьбі, москвофіли характеризували своє становище: «Якщо нам судилося потонути, то краще це зробити в російському морі, аніж у польській калабані».

Я. Головацький

  • Я. Головацький
  • І. Гушалевич
  • Б. Дідицький
  • А. Петрушевич
  • С. Шехович

Я́ків Фе́дорович Голова́цький

  • (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; * 17 жовтня 1814, с. Чепелі, Бродівський район, Львівська область — †13 травня 1888, Вільнюс) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Перший в історії професор «руської мови та словесності» (української мови та літератури) у Львівському університеті, перший завідувач кафедри руської словесності , ректор Львівського університету. Під впливом Михайла Погодіна перейшов на москвофільські позиції, через що був відзначений званням академіка Санкт-Петербурзької АН.

Петрушевич Антоній Степанович

  • (18 січня 1821 Добряни — 23 вересня 1913) — історик, філолог, дослідник історії Галичини, священик УГКЦ, належав до москвофільского напрямку. Багато років співпрацював з Галицько-руською матицею, був членом Чеської матиці, почесним членом Слов’янського товариства (Київ), Російського археологічного товариства (Москва), Товариства історії та стародавностей (Одеса), румунської Академії Наук (Бухарест). В старшому віці перейшов на позиції москвофільства, писав праці «язичієм», яке називав праруською мовою, виступав за єдність Галичини з Росією. Його численні (загалом до 120) наукові роботи стосувалися головним чином, хоча не виключно, історії Галичини у різні епохи та у різних аспектах та друкувалися у виданнях москвофільского характеру — «Галицкий исторический сборник», «Науковий сборник», «Галичанин».

Гушалевич Іван Миколайович

  • (*4 грудня 1823 — †2 червня 1903) — галицький поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, греко-католицький священик. ван Гушалевич почав писати 1841 року. Писав українською мовою з елементами язичія.
  • У 1849 році видавав газету «Новини», потім тижневик «Пчола», а в 1851–1852 роках «Зоря Галицка». Писав також пісні, оди, елегії, гімни, казки, балади, легенди, чотири п'єси з народного життя. В них він виступав як просвітитель і гуманіст.

Дідицький Богдан Андрійович

  • (1827–1908) — український письменник і журналіст з Галичини, належав до москвофільського напрямку. Гостро виступав проти спроби нав'язати українській мові латинську абетку («О неудобности латинской азбуки в письменности руской»). Після 1848-го року перейшов на близькі до москвофільства позиції. Видав брошуру «В один час научиться малорусину по-великорусски», у якій доводив, що є одна «руська мова» з двома вимовами. Брошура Б. Дідицького була видана анонімно, та конфіскована австрійською поліцією.
  • Як журналіст, Дедицький брав активну участь у виданні часопису «Слово» та альманаху «Галицька Зоря-альбум». Залишив спомини (Своежитьеві записки).

Шехович Северин

  • (1829-1872) - галицький журналіст і письменник, у 1840-х pp. член москвофільського літ.-гром. гуртка, т. зв. «погодинської колонії».
  • Видавець і редактор перших жіночих журналів «Лада» (1853) і «Русалка» (1866-1870); ред. і співр. численних газ.: «Зоря Галицкая» (1854), «Семейної Бібліотеки» (1855-1856), «Письма до громади» (1863), «Школа» (1865), «Господарі» (1869), «Правотарь» (1868-1869), «Читанки» (1879, 1886) та ін. Друкував твори язичієм і народною мовою.

не визнавали існування українського народу, стверджували, що є лише єдиний “панруський народ від Карпат до Камчатки”;

  • не визнавали існування українського народу, стверджували, що є лише єдиний “панруський народ від Карпат до Камчатки”;
  • Вірили у провідну роль Росії серед слов’янських народів;
  • Були переконані, що їм для своїх писань треба використовувати не українську мову, а “язичіє” – суміш російської, тарослов’янської і польської мов;
  • Заперечували використання української мови як літературної, бо це, мовляв, лише говірка неписьменних селян;
  • “Обласне наріччя галицької черні” не годиться для написання історичних праць, призначених для освічених людей;
  • Українськогонароду й української мови взагалі не існує, а є тільки єдиний російський народ і єдина російська мова;
  • Виступали за приєднання західноукраїнських земель до Росії;
  • діяльність
  • Під впливом москвофілів Східної Галичини :
  • Історичний факт.
  • Москвофіли були такими затятими противниками української мови, що навіть вітали в 1876 р. горезвісний Емський указ про заборону будь-яких публікацій нею.
  • Діяльність москвофілів мала важливе значення для підвищення культурного й освітнього рівня простого люду. Однак разом із загальнокультурними цінностями вони закладали у свідомість українців ідеї, які спотворювали їхню національну свідомість і шкодили їхнім інтересам. Зрештою, москвофільство в руках російського уряду перетворилося на засіб боротьби проти українського національного руху.
  • Дякую
  • за увагу!

Каталог: attachments
attachments -> Досвід роботи вчителя математики Великокостромської зош фруль О. О. 2012-2013 н р. Зміст
attachments -> Психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованих дітей
attachments -> Поняття Компетентність та компетенція
attachments -> Самореалізація учнів Г
attachments -> Умови та шляхи формування позитивного іміджу керівника навчального закладу. Наталя Ігорівна Солошко
attachments -> Впровадження управлінських інновацій в знз
attachments -> Завдання на повторення теми “ Феномен життя ”
attachments -> Звіт про хід впровадження державного стандарту початкової освіти за 2012-2016 н р. у навчальних закладах Дніпропетровської області Вітаємо зі святом 1-го вересня, шановні колеги!
attachments -> «Робота з дітьми, схильними до девіантної поведінки» Методичне об'єднання для соціальних педагогів


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал