На цьому тижні Дніпропетровщина святкує своє 82-річчя паспорт області дніпропетро́вська о́бласть



Скачати 33,93 Kb.
Дата конвертації19.01.2017
Розмір33,93 Kb.

На цьому тижні Дніпропетровщина святкує своє

82-річчя

ПАСПОРТ ОБЛАСТІ Дніпропетро́вська о́бласть розташована в південно-центральній частині країни. Утворена 27 лютого 1932 року. Площа області становить 31,9 тис. км² (5,3% площі території України, друга за територією в Україні). Населення — 3 300 309 осіб (на 01.06.2013 року — 7,3% населення держави. Друга за населенням в Україні. Центр області і найбільше місто — Дніпропетровськ. Інші великі міста: Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Нікополь, Павлоград

Географія Дніпропетровської області

Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України.

Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку.

Дніпропетровськ - обласний центр Дніпропетровської області України. Займає третє місце за чисельністю населення на Україні.

В області проживають представники більш ніж 80 національностей, найбільшу частку після українців (79,3%) складають росіяни – 18%.

Регіон межує з Донецькою, Запорізькою, Кіровоградською, Миколаївською, Полтавською, Харківською і Херсонською областями.

Дніпропетровщина має багату флору і фауну: рослинний світ налічує більше 1700 видів, тваринний - більше 7500.

Дніпропетровська область є унікальною за різноманітністю і запасами корисних копалин. Про багатство надр області відомо не тільки у державі, Європі а й у світі, адже тут зосереджені унікальні родовища копалин. Область володіє близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. В області видобувається 100% марганцевої, майже 80% залізної руди, видобуваються також вугілля, уран, рідкоземельні метали, каолін та граніти, нафта та газ. За кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку Криворізький залізорудний басейн займає перше місце в Україні. Одним з найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. В області видобувається 40 видів мінеральної сировини.

Символіка області При створенні гербів та прапора Дніпропетровщини використано гаму фарб та металів, які відповідають кольорам, що традиційно притаманні класичній геральдиці (5 барв та 2 метали). Кожна з барв має своє символічне значення. Червона барва символізує мужність, любов, великодушність. Малиновий колір, дуже популярний у запорожців, символізує щедрість, доброчесність, велич. Синя барва, вірність і чесність. Коричнева та тілесна барви використовуються тільки в разі необхідності передати природний колір обличчя й рук людини. Чорна барва використана для оздоби червоного головного убору - шапки та металевих елементів рушниці (втілює в геральдиці мудрість, обачність, інколи - сум). Особлива роль у геральдиці відведена благородним металам - золоту і сріблу. Золото(передається в малюнку жовтим кольором) втілює знатність і багатство. Срібло (передається білим кольором або чистим полем) символізує доброту та невинність.

Перев'яз щита складають відповідно: графічне зображення полум'яподібної смуги, що символізує "ріки розплавленого металу" (емблема металургійної промисловості, 60% якої концентрується в межах Дніпропетровської області); хвиляста синя смуга перев'язу на срібному тлі символізує головну водну артерію області, річку Дніпро, становий хребет України. На лівому синьому полі щита - дев'ять золотих восьмипроменевих зірок, символізують славну сторінку в історії краю (виникнення та існування на теперішній території відомих всім своїм значенням паланок Січі - Токмаківська, Базавлуцька, Микитинська), Старої та Нової січей. За часів Нової Січі 5 з 8 паланок Запорозького Війська були розташовані саме в межах теперішньої Дніпропетровської області. Здавна зірка слугувала символом вічності, а пізніше (з XVIII ст.) - символом високих устремлінь, ідеалів (які є вічними та ніколи не змінюються). З кінця XVIII ст. зірки стали вживатися як емблеми дороговказу, щастя. Девіз - "Аd аstrа!" ("До зірок!") означає через це -"До досконалості, до ідеального, до вершин!". Козак з рушницею, то запорожець, зображення якого присутнє на гербах Війська Запорозького та гетьманської України впродовж майже 200-літнього періоду. У головному уборі він виконує роль захисника голови, у гербі - символізує "охоронця" історичної традиції, освячує її.

.

Історичні відомості Дніпропетровщина - має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яного віку, вже 150 тисяч років тому давні люди почали заселяти береги Дніпра. У VIII столітті до нашої ери у степові райони Дніпропетровщини прийшли скіфські племена і в цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя. В восьмому – дев’ятому століттях до нашої ери на території області знаходився центр держави – Великої Скіфії. З тих часів в області було створено 9,5 тисяч курганів – місць захоронення древніх скіфів. На знімку - стародавні кам'яні статуї (або "кам'яні баби") біля Історичного музею ім.Яворніцкого Колекція давньої кам'яної пластики є найбільшою на Україні. Більшість скульптур - половецькі статуї (XII - XIII ст.), що зображують чоловіків-воїнів в шоломах, обладунках, зі зброєю, та жінок у капелюхах, з люстерками і сумочками біля поясу. Зазвичай, кам'яні баби встановлювали у священних місцях: на курганах або неподалік від них.

За часів Київської Русі (IX-XII століття) Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. Яскравою сторінкою історії краю були часи козацтва та виникнення однієї з перших у світі демократичних республік – Запорізької Січі. У 1783 році, згідно з указом Катерини II про ліквідацію Січі, територія області увійшла до складу Катеринославського намісництва.


Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. В ті часи Дніпропетровщину називали Новою Америкою – краєм промислової революції та індустріалізації, який приваблював до себе людей.

Протягом ХІХ ст., особливо у 1870-1900 рр., губернія перетворюється на потужний промисловий регіон. Катерининська залізниця, побудована на території краю завдяки зусиллям багатьох місцевих діячів-підприємців, зокрема Олександра Миколайовича Поля, з’єднала залізорудне Криворіжжя з Донецьким вугільним регіоном, що сприяло розвитку металургійної, металообробної, машинобудівної промисловості на Катеринославщині. Якщо у 1825 р. на Катеринославщині було 38 підприємств, в 1832 - 54, в 1854 - 120 , в 1861 – 288, то після реформи 1861 р. губернія перетворилася в промисловий центр півдня Російської імперії. Катеринослав називали “Новим Манчестером”. Починаючи з 1897 року цей регіон перегнав Урал і вийшов на перше місце в імперії по видобутку корисних копалин. Особливо швидко зростав Криворізький залізорудний район. Якщо в 1890 р. тут добули 19 млн. пудів руди, то в 1908 р. - уже 222,5 млн. Нечуваними темпами зростала кількість населення. Якщо в 1884 р. у губернії проживало 1400 тис. чол., то в 1901 р. - 2800 тис. чол. На початку ХХ ст. Катеринославська губернія посідала перше місце в Україні по концентрації виробництва. На 1 січня 1900 року тут діяло 8 металургійних заводів-гігантів.

1932-1933 р.р. ГОЛОДОМОР: невиплакані сльози України Пам'яті жертв голодоморів на Дніпропетровщині присвячується: Офіційні документи українського уряду

З інформаційного двотижневого повідомлення ГубНК про становище в Катеринославській губернії з 16 до 31 серпня 1921 р.

... Збір продподатку проходить вкрай мляво. В деяких волостях продподаток стягують збройною силою. В інших волостях складають акти про відсутність хліба. Подекуди куркулі закликають виступити збройною силою проти збору продподатку. Село Миколаївка відмовилось навіть прийняти списки. За це село було обстріляне холостими набоями. ..

В роки Великої Вітчизняної війни, не дивлячись на жорстокі бої на підступах до Дніпропетровська, з серпня 1941 р. до березня 1944 р. область була в окупації німецько-фашистськими загарбниками. Під час фашистського окупаційного режиму у Дніпропетровській області було знищено понад 78.118 осіб цивільного населення та 37.185 військовополонених. Насильницьке вивезення на роботу до Німеччини в краї отримало величезні масштаби. Всього було вивезено 176.303 осіб. Протягом героїчного форсування Дніпра, осінньо-зимового наступу військ 2-го та 3-го Українських фронтів в 1943 та 1944 рр., у важких боях Дніпропетровщина була визволена від ворога і почала відновлювати зруйноване війною господарство.

  • Протягом 1940-1980-х рр. Дніпропетровщина перетворилась на один з найпотужніших промислових і сільськогосподарських регіонів вже тоді “радянської” України. Гірничодобувна, металургійна, металообробна, машинобудівна, хімічна та інші галузі промисловості Дніпропетровщини у багатьох напрямках досягли провідного рівня в колишньому СРСР.
  • В Дніпропетровську склався військово-промисловий космічний центр на базі Південмашу і КБ “Південне”.

Сприятливі природно-кліматичні умови області дозволяють вести інтенсивне сільське господарство, сприяють вирощуванню усіх зернових культур та отримувати високоякісне продовольче зерно. В регіоні вирощуються всі види агрокультур, та щороку збирається до 3 мільйонів тонн зернових. Крім того, основними напрямками рослинництва є вирощування соняшників та цукрових буряків. За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні. Дніпропетровщина з висоти птахів


Дніпропетровщина сьогодні

Займаючи 5,3% території з часткою населення 7,3%, Дніпропетровська область є одним з провідних регіонів України. На Дніпропетровщині виробляється:



100% марганцевої та майже 80% залізної руди,

64,1% труб,

27,1% металопрокату,

33,3% чавуну, 42,6% сталі,

20,1% коксу, 17,3% цементу,

20,0% вугілля,

11,2% азотних, мінеральних чи хімічних добрив,

13,7% кислоти сірчаної, 7,3% електродвигунів,

7,5% свинини,

16,1% ковбасних виробів,

7,6%електроенергії. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 354,3 тис. осіб.

Основа промисловості області – металургія.

На підприємствах цього виду діяльності зайнято 94,2 тис. осіб. Обсяги реалізованої продукції складають 33,7% від загального обсягу по області.



Продукція трубопрокатних підприємств області експортується у 70 країн світу.

Майбутнє області – розвиток кольорової, золотовидобувної та золотопереробної галузей. Родовища “Сергіївське” та “Балка Золота” мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки. Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів. Його уведення в експлуатацію дасть можливість на 60–70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн. У надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини багатої кольорової гами. У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення у лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.

Цікаві місця Дніпропетровщини Могила кошового отамана І.Сірка Могила легендарного кошового Запорізької Січі знаходиться у с.Капулівці Нікопольського району) Кошовий отаман Іван Сірко очолював запорізьких козаків у боротьбі проти турецько-татарської агресії у другій половині XVII ст. З 1663 р по 1680 р. «з перервами» І.Сірко обирався кошовим отаманом Запорозької Січі 8 разів. Козаки шанували його за мужню вдачу, за відстоювання політичної самостійності Січі.

Фортеця Кодак Зруйнована фортеця була одним із найбільших укріплених пунктів на Півдні та Сході України. Її називали "ключем до Запоріжжя" ... Кодацька фортеця або Кодак (сучасне Кайдаки; від тюркського "кой" - селище та "даг" - гора) — фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу. Розрашована на 10 км нижче теперішнього міста Дніпропетровська, на території села Старі Кайдаки. Збудована польським урядом у липні 1635 року з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорізьку Січ. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Руїни Кодака збереглися до наших днів. У 1910 році за ініціативою Дмитра Яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак.

„Орлине гніздо” (Криворізький залізорудний басейн) Орлине гніздо - група скель на схилі долини р. Інгульця, яка представляє фрагмент розрізу Криворізько-Кременчуцької провінції Українського кристалічного щита. Дніпропетровська область за розвіданими запасами мінеральних ресурсів посідає провідне місце не тільки в Україні, але й у Європі. Фрагменти родовищ різноманітних корисних копалин і гірських порід різного віку, розкриті ерозією річок, ярів і балок, не тільки демонструють об'єкти геологічної спадщини, а й створюють чудове ландшафтне різноманіття. Особливе місце серед них займає комплекс унікальних геологічних обєктів, зосереджений у межах Криворізького залізорудного родовища, де по берегах Саксагані, Інгульця та їх приток виходять на поверхню або відслонюються багаті залізні руди, залізисті кварцити і джеспіліти, амфібіоліти, талькові і філітові сланці, граніти, мігматити та інші породи. Відомий дослідник В.О. Домгер (1883) так описує „Орлине гніздо”: ”...мы вступаем в полосу железистокварцитовых сланцев, которые тянутся почти беспрерывно вплоть до устья р. Саксагань, образуя в этом пространстве … ряд железистых скал, представляющих великолепные примеры самой прихотливой скадчастости пластов”. Вік верхньої вікової межі порід, визнаний як 2050 млн.років. Абсолютна висота - 50,0 м, площа - 62 га. Природоохоронний статус - геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення.

Церква різдва Богородиці (смт.Петриківка) Пам’яткою архітектури України національного значення Побудовою церкви опікувався гетьман Петро Калнишевський Історія Петриківщини пов’язана з ім’ям визначної особистості – Петра Калнишевського, що близько 10 років обирався отаманом. Завдяки його турботам у дикому степу виростали нові села. Так, зокрема, виникло й село Петриківка на Дніпропетровщині, назване на честь кошового. На сьогодні у Петриківці збереглася Церква Різдва Богородиці, побудовою якої опікувався сам Петро Калнишевський ще в 1772 році.

Палац Г. Потьомкіна Колишній палац Григорія Потьомкіна знаходиться у місті Дніпропетровськ. Палац має статус пам’ятки архітектури національного значення. Він вважається однією з кращих будівель міста, яка знаходиться у парку. Палац було побудовано у 1790 році на замовлення князя Г.О. Потьомкіна. За часів Павла І палац сильно занепав. При реставрації, яка проводилась в 30-ті роки ХІХ ст., було спотворено фасади будівлі, а колони центрального корпусу так і не відновили. В 40-х рр. ХІХ ст. місцева влада відреставрувала палац і заснувала будинок дворянських зборів. Згодом тут було відкрито музей старожитностей Катеринославської губернії, а ще пізніше - будинок відпочинку для трудящих міста. Під час німецької окупації палац дуже сильно постраждав. У 1952 році палац відреставрували і заснували палац культури для студентів.

Троїцький собор та дзвіниця Троїцького собору (м.Новомосковськ). Єдиний в українській дерев’яній архітектурі хрещатий, дев’ятикамерний, дев’ятибаневий храм Троїцький собор у м.Новомосковську - одна з найбільш визначних споруд української дерев’яної архітектури ХVІІІ – ХІХ ст. Це єдиний в українській дерев’яній архітектурі хрещатий, дев’ятикамерний, дев’ятибаневий храм. Великі розміри надають споруді монументального характеру.

  • .

Цими днями Дніпропетровщина також вшановує пам'ять Героя Майдану Сергія Нігояна

Сергій Нігоя́н - громадянин України вірменського походження.

Народився 2 серпня 1993 р. в селі Березнуватівка (Солонянський район, Дніпропетровська область).

Був одним з охоронців Євромайдану .

22 січня 2014 року був убитий під час подій на вулиці Грушевського.

Мріяв вступити до Дніпропетровського

театрально-художнього коледжу та вчитися

на актора.

Сергій займався карате. В 2012 році посів третє місце

на чемпіонаті Дніпродзержинська.

Захоплювався радіотехнікой.

Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року.

Приїхав з власної ініціативи, попередньо не

повідомивши батьків.

Не підтримував жодного з партійних лідерів,

але мав активну життєву позицію:

Україна має бути демократичною.

  • ...” Колись вірменин Параджанов зняв фільм, який став символом українців. Сьогодні вірменин Нігоян віддав життя, яке стало символом України.”, — заявив Святослав Вакарчук.
  • “Сергій Нігоян - активний учасник Євромайдану, назавжди залишиться у серцях українських патріотів,” – Руслана.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка