Національна академія наук україни інститут політичних І етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса велешко олена миколаївна



Скачати 408,8 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір408,8 Kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ім. І.Ф. КУРАСА


ВЕЛЕШКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
УДК 323.15:321.02 + 343.95

ВПЛИВ ВІКТИМНИХ ЧИННИКІВ НА ПОЛІТИЧНУ ПОВЕДІНКУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ РЕПАТРІАНТІВ

23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі політичних наук в Таврійському Національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства науки і освіти України




Науковий керівник

доктор наук з державного управління,

Сенюшкіна Тетяна Олександрівна,

доцент, професор кафедри політичних наук ТНУ

ім. В.І. Вернадського


Офіційні опоненти:

доктор політичних наук,

Римаренко Сергій Юрійович,

провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф. Кураса НАН України
кандидат політичних наук,

Стародуб Тетяна Сергіївна,

державний експерт відділу глобальної безпеки та європейської інтеграції Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України



Захист відбудеться « 13 » травня 2008 р. о 14 - 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8, к. 202.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ІПіЕНД

ім. І.Ф. Кураса НАН України за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 8.


Автореферат розісланий « 11» квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради,

кандидат політичних наук Г.І. Зеленько



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З посиленням тенденцій глобалізації та регіональної інтеграції етнічні відмінності і пов'язані з ними проблеми не тільки збереглися, але й у багатьох випадках загострилися і почали відігравати дуже важливу роль у політичному житті багатьох держав. Особливо помітний вплив етнічного чинника у посттоталітарних суспільствах, що переживають період модернізації і трансформації основ соціального життя. Демократизація незалежної України як поліетнічної держави стимулювала процес самоідентифікації різних етнічних спільнот, а також пошуки шляхів національного самовизначення. Сучасна ситуація характеризується, на перший погляд, відсутністю насильства у міжетнічних стосунках, але водночас очевидно, що зберігаються міжетнічні протиріччя у ряді регіонів у зв'язку з нерівномірністю розвитку етнічних груп, незадоволенням деяких з них своїм статусом та умовами життя.

Окрема низка проблем в етнополітичній сфері українського суспільства пов'язана з наслідками депортації, здійсненої сталінським режимом 1944 року стосовно таких етнічних груп як кримські татари, вірмени, болгари, греки та німці. Інтеграція репатріантів в українське суспільство супроводжується дією потенційно конфліктогенних політико-психологічних чинників, які потребують ретельного вивчення.

Підвищення дослідницького інтересу до політологічного аналізу етнічної мобілізації депортованих народів пов’язане, зокрема, з працями І.Варзара, В.Євтуха, В.Котигоренка, І.Кресіної, І.Кураса, Ю.Левенця, О.Майбороди, Л.Нагорної, М.Панчука, Ю.Римаренка, С.Римаренка, В.Трощинського, Л.Шкляра та ін. Названими авторами здійснено ґрунтовний аналіз актуальних теоретичних проблем, пов’язаних з етнополітичним змістом інтеграції репатріантів, впливом етнічного чинника на перебіг трансформаційних процесів в кримському соціумі.

Однак проблемам впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів в етнополітичному ракурсі не приділялося уваги в науковому середовищі. Розгляд феномену депортації 1944 року з Кримського півострову та його наслідків обмежувався вивченням історичних аспектів (В.Брошеван, М.Бугай, О.Некрич, В.Поляков, П.Полян, П.Тигліянц, С.Червонная, О.Габрієлян, В.Петров, А.Мальгін та ін.), проблем процесу інтеграції репатріантів в українське суспільство та аналізом державної політики щодо репатріантів (О.Габрієлян, Е.Гафаров, С.Єфімов, В.Зарубін, М.Кирюшко, О.Кислий, А.Мальгін, Е.Муратова, А.Никифоров, В.Павлов, В.Петров, І.Прибиткова, А.Емірова та ін.).

Аналіз захищених в Україні кандидатських і докторських дисертацій з цієї проблематики свідчить про те, що політико-психологічні аспекти процесу депортації та репатріації лишаються мало дослідженими. Зокрема, поза академічним етнополітологічним дискурсом залишилися питання, що стосуються проявів віктимної психології у політичній поведінці репатріантів. В той же час, потреба у дослідженнях впливу віктимних чиників на стан міжетнічних відносин, зокрема у Криму набуває особливої актуальності. Нині очевидно, що віктимні чинники як безпосередньо, так і опосередковано істотно впливають на політичну поведінку депортованих народів у Криму, зокрема, на їхні політичні вимоги і позиціонування етнічної еліти, що, своєю чергою, відповідним чином позначається на політичній ситуації на півострові та в Україні загалом. Відтак, можна стверджувати, що застосування положень віктимології при вивченні політичної поведінки депортованих етнічних груп відкриває нові можливості для виявлення не досліджених раніше політико-психологічних феноменів, що виявляються у репатріантів на рівні колективної свідомості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах наукових досліджень кафедри політичних наук Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, зокрема, в рамках теми "Регіональна політика: проблеми соціального капіталу" № 0106U008460. Також з жовтня 2002 року дисертант бере участь у наукових проектах Мережі етнологічного моніторингу і раннього запобігання конфліктам при Інституті етнології й антропології Російської Академії Наук.

Мета дисертаційного дослідження – виявити та охарактеризувати віктимні чинники, які прямо або опосередковано впливають на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів, проаналізувати вплив цих чинників на розвиток етнополітичної ситуації і міжетнічних відносин в Криму, а також окреслити шляхи і способи подолання віктимних настроїв у середовищі кримських татар.

Для реалізації поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези сформульовано такі дослідницькі завдання:

- проаналізувати феномен депортації народів як віктимогенеруючу проблему тоталітарної держави;

- з`ясувати вплив депортації народів в 1944 році на сучасну політичну поведінку кримськотатарських репатріантів крізь призму віктимологічного підходу;

- проаналізувати вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень кримськотатарськими лідерами;

- дослідити особливості розвитку феномена етнічного лобізму в кримському соціумі і політикумі;

- визначити основні напрями та перспективи подолання етнічної віктимності кримськотатарських репатріантів.

Об'єктом дисертаційного дослідження є політична поведінка депортованих народів.

Предмет дослідження – віктимні прояви в політичній поведінці кримськотатарських репатріантів.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що у кримськотатарських репатріантів на рівні колективної свідомості сформувався комплекс жертви, викликаний фактом депортації. Наявність такого комплексу впливає на особливості політичної поведінки, на їхні стосунки з іншими етносами й етнополітичну ситуацію в Криму в цілому. Є підстави припустити, що подоланню комплексу жертви і зниженню міжетнічної напруги в Криму може сприяти прийняття на державному рівні рішень про відшкодування жертвам злочину завданих збитків; формування соціального партнерства, яке полягає в участі громадян в суспільному житті відповідно до їхніх інтересів і можливостей; орієнтування представників етносу-жертви в майбутнє, на розвиток власної активності, у тому числі й політичної; накопичення позитивного соціального капіталу міжетнічних взаємин.

Методи дослідження. У дисертації комплексно застосовано основні загальнонаукові методи. До їх числа відносяться наступні: порівняльно-історичні методи (хронологічний, ретроспективний, прогностичний, періодизації, порівняльний) були застосовані в дисертаційному дослідженні для вивчення політико-психологічних явищ віктимності в масовій політичній поведінці у тісному взаємозв'язку з історичними умовами, в яких вони виникли, розвивалися і якісно змінювалися.

Застосування феноменологічного методу дало змогу виявити, як інтерпретуються соціальні взаємодії представниками різних етносів. Етнометодологія, спрямована на дослідження життєвого простору, який громадяни створили й інтерпретують своїми діями, використовувалася для вивчення особливостей політичної поведінки депортованих етносів. Також для розгляду специфічних рис, які характерні для політичної поведінки кримськотатарських репатріантів, використовувався біхевіористський підхід, який полягає у спостереженні й експериментальному вивченні групових реакцій на вплив навколишнього середовища.

Методи трансактного аналізу – структурний аналіз его-станів, аналіз психологічних ігор, скриптоаналіз (аналіз життєвого сценарію – "скрипта") застосовувалися для вивчення політичної поведінки кримськотатарських репатріантів і впливу на ці сценарії факту депортації.

Емпіричні методи, зокрема спостереження, використовувалися для вивчення явищ масової політичної активності депортованих народів.

Методи контент-аналізу і дискурс-аналізу дали змогу виявити й оцінити специфічні характеристики різних носіїв інформації і були застосовані при аналізі публікацій в ЗМІ для виявлення кількісних і змістовних характеристик інформації про депортацію народів з Криму. Метод дискурс-аналізу було використано для виявлення маркерів, що характеризують особливості політичної свідомості і свідчать про наявність комплексу жертви у кримськотатарських репатріантів.

Джерельна база дослідження включає міжнародні і вітчизняні нормативно-правові акти, які стосуються депортованих народів і національних меншин; матеріали, опубліковані в ЗМІ, інтернет-ресурси; документи, що видаються меджлісами кримськотатарського народу різних рівнів; заяви, вимоги, що пред'являлися в ході масових акцій протесту, а також інтерв'ю, бесіди з кримськотатарськими політиками, представлені в друкованих та електронних ЗМІ.



Наукова новизна одержаних результатів:

– вперше сформульовано і поставлено проблему впливу віктимних чинників (наявність віктимної ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; а також відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів) на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів; виявлено мотиви і наслідки впливу депортації на політичну поведінку і психологію кримськотатарського народу, його світосприйняття, на стосунки з іншими етнічними спільнотами;

– набули подальшого розвитку положення про конструювання лідерами національних рухів на основі властивого депортованим етносам комплексу жертви нових підстав для висунення політичних вимог і лобіювання політичних інтересів;

– проаналізовано і систематизовано основні способи використання у власних політичних інтересах етнічних настроїв, до чого вдається кримськотатарська політична еліта;

– встановлено, що вивчення проявів комплексу жертви у депортованих народів з погляду трансактного аналізу допомагає глибше зрозуміти специфіку механізмів його прояву, а аналіз одного з основних ігрових сценаріїв "Жертва-Рятувальник-Переслідувач" стосовно політичної поведінки депортованих народів створює підґрунтя для подальшого осмислення механізмів виникнення радикальних настроїв в етнічних конфліктах;

– запропоновано шляхи подолання етнічної віктимності в середовищі кримських татар.



Наукове і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній отримало подальший розвиток дослідження етнополітичних процесів у Криму, розкрито евристичний потенціал віктимологічного аналізу міжетнічних відносин і пошуку шляхів їх гармонізації. Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати методологічною базою для подальших наукових розробок цієї теми. Теоретичні положення і наукові рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані при вирішенні таких практичних задач:

- при розробці концепції етнічної політики України і конкретних заходів зниження рівня міжетнічної напруги в Криму, підготовки фахівців у галузі етнологічного моніторингу, посередників у переговорних процесах;

- для методичного й наукового забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах під час розробки і викладання курсів з етнополітології, політичної психології, конфліктології;

- у діяльності громадських організацій для підвищення рівня політико-психологічної і комунікативної культури;

- у системі перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, ЗМІ, правоохоронних органів з метою оволодіння знаннями про особливості політичної поведінки репатріантів;

- для розробки рекомендацій щодо ефективної роботи відповідних підрозділів органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в умовах міжетнічної напруги.



Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить одержані автором результати, що забезпечують постановку та розв’язання важливої теоретико-прикладної проблеми в межах здійснення нових розробок у галузі етнополітології. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавтору Т.Сенюшкіній. У співавторстві опубліковано одну наукову працю, у якій здобувачем проаналізовано проблемну ситуацію, що склалася у взаєминах кримських татар і органів виконавчої влади, що становить 50% від загального тексту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на 12 конференціях і семінарах, зокрема: "Релігія і громадянське суспільство" (Київ-Сімферополь-Ялта, 2002); "Культурний обмін і формування толерантності в багатоетнічному громадянському суспільстві" (Севастополь, 2003); "Етнополітологія: здобутки, проблеми, перспективи", (Київ, 2003); "Ідентичність і толерантність у багатоетнічному громадянському суспільстві" (Алушта, 2004); "Громадянське суспільство: можливості і перспективи становлення на пострадянському просторі" (Севастополь, 2004); "Релігія і громадянське суспільство: між націоналізмом і глобалізмом" (Ялта, 2004); "Проблеми управління багатоетнічними суспільствами в умовах глобалізаційних і цивілізаційних викликів" (Алушта, 2005); "Релігія і громадянське суспільство: через міжкультурні комунікації - до діалогу цивілізацій" (Ялта, 2005); "Постмайданове громадянське суспільство в Україні: уроки для країни та світу" (Київ, 2005); "Релігія і громадянське суспільство: глобалізаційні виклики і цивілізаційні відповіді" (Ялта, 2006), "Етнічність і влада" (Ялта, 2007); "Релігія і громадянське суспільство: криза ідентичності та нові виклики постсекулярного суспільства" (Ялта, 2007).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображено в 17 публікаціях загальним обсягом 4,4 друк. арк., у тому числі: 5 – у наукових фахових виданнях, 2 – у інших виданнях, 10 публікацій у матеріалах наукових конференцій та семінарів (з них 1 – в англомовному виданні).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатку. Загальний обсяг дисертації – 182 сторінки, 19 сторінок – список джерел та літератури, що включає 202 найменування, 2 додатки на 104 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, окреслено об'єкт і предмет вивчення, наведено перелік використаних методів для досягнення поставленої у роботі мети, виділено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичні і методологічні основи дослідження" проаналізовано ступінь вивчення теми, розкривається міждисциплінарний взаємозв'язок політології, віктимології, політичної психології, обґрунтовується вибір напрямів власного наукового пошуку дисертанта.

Обґрунтування авторського наукового пошуку відбувається на основі аналізу досліджень сучасних етнополітичних процесів в Україні, здійснених вітчизняними вченими – І.Варзарем, О.Габрієляном, В.Євтухом, А.Зоткіним, В.Котигоренком, І.Кресіною, І.Курасом, Ю.Левенцем, О.Майбородою, Л.Нагорною, П.Надолішним, Ю.Римаренком, С.Римаренком, Т.Сенюшкіною та ін. Ці дослідники фокусують свою увагу на формуванні політичної нації, політичних еліт, міжетнічних відносинах і способах врегулювання міжетнічних конфліктів державою.

Проаналізовано основні концептуальні положення досліджень, присвячених феноменам етнічності, етнічної ідентичності, політико-психологічним аспектам етнічної свідомості, проблемам етнічної своєрідності культур, етнічних конфліктів (Г.Ділігенський, Л.Дробіжева, Г.Солдатова, Т.Стефаненко, В.Тишков, О.Шестопал та ін.).

Аналіз основних концептуальних підходів до визначення понять "етнос" і "нація" показав, що взаємозаперечуючих положень в примордіалізмі, конструктивізмі та інструменталізмі немає, тому можливе застосування інтеграційного підходу до розгляду етнічних феноменів.

Особлива увага звертається на праці українських авторів, що розглядають етнічні проблеми в контексті політичної психології (О.Бабіч-Декань, О.Баришполець, В.Бебик, В.Воронкова, М.Гретченко, Т.Гретченко, С.Жовніренко, Н.Каліна, О.Кислий, Г.Кисла, К.Коростеліна, Л.Кремень, І.Лебединська, Б.Мар'єнко, К.Недзельський, Є.Чорний, О.Шоркін та ін.).

Накопичений останнім часом теоретичний потенціал різних наук допомагає розширити коло проблемних питань, пов'язаних з політичним виміром етнічності. Особлива роль при цьому відводиться використанню досягнень віктимології для аналізу міжетнічних відносин і етнополітичних процесів.

Відповідно до завдань дослідження здійснено огляд літератури з проблеми депортації. Історичні аспекти цієї проблеми проаналізовано на основі робіт В.Брошевана, М.Бугая, О.Некрича, В.Полякова, П.Поляна, П.Тигліянца, С.Червонної. Процеси повернення і облаштування депортованих, особливості й етапи формування національного руху кримських татар, проблеми релігійно-національної самоідентифікації та інтеграції в кримське суспільство розглянуто із залученням досліджень таких авторів як О.Габрієлян, Е.Гафаров, С.Єфімов, В.Зарубін, М.Кирюшко, О.Кислий, А.Мальгін, Е.Муратова, А.Никифоров, В.Павлов, В.Петров, І.Прибиткова, А.Емірова та ін.

В науковій літературі розглянуто історичні аспекти депортації та її наслідків, етнічної ідентифікації і консолідації депортованих етносів, позиціонування етносів в етнополітичному просторі і процесах формування державної етнополітики, а також психологічні особливості життєвих настанов депортованих народів, релігійної самоідентифікації, шляхи врегулювання конфліктних ситуацій в міжетнічних стосунках. При вивченні проблем релігійно-національної самоідентифікації кримських татар, зокрема ролі ісламського чинника в політиці, що використовується етнічними елітами, автор спиралася на дослідження М. Кирюшка, О.Бойцової, Є.Чорного, Е.Муратової.

За всієї систематичності і скрупульозності аналізу проблем депортації та соціальної адаптації репатріантів, прояви віктимності в поведінці народів-жертв репресій тоталітарної держави поки що залишаються поза увагою вчених. Первинне вивчення віктимних аспектів поведінки людини проводилося переважно в руслі кримінології. Огляд літератури показав, що дослідження в галузі віктимології як розділу криміналістики переважно стосуються закономірностей скоєння злочинів, особистості злочинця, впливу соціального середовища. Аналізуючи ці проблеми, дисертант звертається до робіт Л.Франка, Д.Рівмана, Ю.Антоняна, В.Мінської, Б.Холиста, В.Вандишева, П.Кабанова, І. Малкіної-Пих та ін.

Проблеми поведінки жертв політичних злочинів розкриваються на основі праць П.Кабанова, В.Луньова, Т.Макарової, С.Ткачук та ін. В Україні віктимологічні дослідження проводять Ю.Аленін, А.Бова, Л.Багрій-Шахматов, Т.Бєлоус, В.Веселуха, В.Голіна, Ю.Гурджі, Д.Корецький, В.Туляков, В.Христенко та ін. Відомим російським кримінологом Д.Шестаковим була запропонована ідея створення нового наукового напряму – політичної кримінології, що сьогодні активно розвивається як одна з перспективних галузей загальної кримінології.

В цілому віктимологічний аспект криміногенності політичного режиму досі залишається мало дослідженим. У сучасній науковій літературі з кримінології зустрічаються лише окремі роботи, які стосуються політичної злочинності, її сутності і причин, віктимогенності тоталітарних політичних режимів, поняття соціальної реабілітації жертв політичних репресій, проблем відшкодування матеріальних збитків жертвам політичних репресій (П.Кабанов, С.Ткачук, Т.Макарова, Л.Обідіна). Однак, незважаючи на те, що сьогодні активно ведуться дискусії щодо того, чи є віктимологія галуззю кримінології, міждисциплінарною наукою чи наукою про жертву взагалі, застосування її досягнень для аналізу етнополітичних аспектів міжетнічних стосунків допомагає побачити багато етнічних явищ під новим кутом зору.

Показано, що вивчення впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів у Криму додає нового ракурсу дослідженням, присвяченим вивченню наслідків депортації, а також політичних реалій, що склалися сьогодні в кримському соціумі.

Незважаючи на те, що застосування досягнень віктимології до аналізу етнополітичної ситуації в Криму залишається практично невивченою сферою етнополітологічного знання, цей напрям досліджень містить суттєвий евристичний потенціал і є перспективою для подальших досліджень. Вирішальною мірою це зумовлено загальною нечисленністю досліджень масової віктимності. В Україні явища масової віктимності також мало вивчені. У політології ця тема порушується в роботах Т.Сенюшкіної.

Відтак, можна стверджувати, що аналіз наслідків депортації народів – зміни в їхньому світогляді, в поведінці (побутовій і політичній), в психології з погляду віктимології відкриває нові перспективи вивчення проблем і шляхів інтеграції етносів в єдине поліетнічне суспільство, а також подолання наслідків депортації і гармонізації міжетнічних відносин. При такому підході стає можливим дослідження впливу віктимних чинників на різні аспекти міжетнічних відносин, відносини етнос – держава, власне світосприйняття етносів та їхню політичну поведінку.



У другому розділі "Політична поведінка кримськотатарських репатріантів як віктимологічна проблема" проаналізовано теоретичні передумови виявлення віктимних чинників, що впливають на формування особливостей політичної поведінки депортованих народів. При цьому депортацію розглянуто як віктимний феномен, що спочатку несе в собі етноконфліктний потенціал.

Основними поняттями віктимології є поняття "жертва" і "віктимність". Поняття "жертва" автор вживає, маючи на увазі суб`єкта взаємодії, що втратив значущі для нього цінності в результаті насильницьких дій щодо нього іншим суб`єктом взаємодії. "Віктимність" – це сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов, що спричиняють появу поведінки жертви.

Дисертант акцентує увагу на тому, що депортації стали причиною серйозних психологічних наслідків і вплинули як на світосприйняття народів, так і на їх політичну поведінку. Лідери етнічних спільнот сьогодні спираються у своїх вимогах на необхідність відновлення прав депортованих народів не тільки в економічній, культурній, освітній сферах, але також у правовій і політичній. Вони конструюють нові ідентичності, виходячи з сучасних політичних реалій. При цьому активно використовується такий феномен як історична пам'ять, що створює нові можливості для маніпулювання етнічною самосвідомістю як на індивідуальному, так і колективному рівні. Факт депортації часто є ключовим в таких процесах.

Розглядаючи віктимність як сукупність об'єктивних і суб'єктивних умов, що призводять до появи поведінки жертви, дисертант стверджує, що депортованим етносам (чеченцям, калмикам, німцям, болгарам, грекам, кримським татарам та ін.), які є внутрішньо інтегровані і консолідовані, властиве явище інтеграційної віктимності. Групова інтеграція забезпечує в групі психологічну єдність, цілісність. В такому випадку жертвою може стати об'єднання людей. Осмислення описаного вище феномена дисертант здійснює на підставі наявних досліджень політичної поведінки як політико-психологічного феномена.

Дисертант доходить висновку, що під впливом віктимних чинників формуються настанови й очікування кримськотатарських репатріантів стосовно влади та інших етносів. Віктимні чинники безпосередньо впливають як на їхню політичну поведінку, так і на сценарії міжетнічних взаємин і міжкультурних комунікацій.

Третій розділ "Віктимні аспекти ухвалення політичних рішень і політичної поведінки" присвячений аналізу ухвалення політичних рішень, у тому числі віктимного впливу на цей процес, а також дослідженню проявів комплексу жертви в політичній поведінці депортованих народів. Логіка осмислення названих вище проблем приводить автора до висновку про наявність у Криму такого феномена як етнічний лобізм і необхідність розгляду його через призму віктимологічного вимірювання.

Зокрема проаналізовано прояви комплексу жертви в політичній поведінці депортованих народів і механізми його використання етнічними лідерами на рівні ідеології для отримання політичних дивідендів.

При аналізі впливу комплексу жертви на політичну поведінку депортованих етносів дисертант спирається на положення трансактного аналізу. Посилаючись на засновника трансактного аналізу Е.Берна, автор стверджує, що кожна людина має свій життєвий сценарій, модель якого формується в дитинстві. Важливі соціальні контакти людей найчастіше відбуваються у вигляді ігор. А оскільки політика є інструментом реалізації певних відносин у суспільстві, досягнення певної мети, вона також здійснюється за допомогою різних ігрових сценаріїв. Зазвичай людина виступає в ігровому сценарії в одній з трьох головних ролей: "рятувальник", "переслідувач", "жертва". Коли настає криза, виконавці можуть змінювати ролі.

Комплекс жертви є підставою і способом лобіювання політичних і етнічних інтересів. Експлуатуючи позицію жертви, етнічні лідери маніпулюють представниками влади різних рівнів, а також намагаються впливати на державну політику відносно депортованих осіб та їхніх нащадків шляхом лобіювання ухвалення певних законів на різних рівнях. Дисертант доходить висновку, що віктимні прояви, зокрема, комплекс жертви – це інструмент, спосіб і підстава для лобіювання етнічних інтересів. Комплекс жертви сьогодні дає змогу кримськотатарським політичним лідерам конструювати досить ефективну стратегію для лобіювання інтересів етнічної групи та своїх особистих, а також розвивати нові форми етнічного лобізму. У кримському поліетнічному соціумі найактивніше лобіювання названих інтересів здійснюють представники кримськотатарського народу за допомогою риторики, що права кримських татар були порушені депортацією і першочерговим завданням є необхідність їх відновлення. Загалом тактика і стратегія лобіювання етнічних інтересів поки що полягає в активному пошуку кримськотатарськими політичними силами різних способів і адресатів лобіювання.



Четвертий розділ "Чинник віктимності в етнополітичній мобілізації" присвячений аналізу віктимної складової в позиціонуванні кримськотатарської політичної еліти і прояву її в ЗМІ.

Сучасна ситуація в Україні характеризується активними спробами політизації етнічних спільнот, чому сприяє етнічна різнорідність суспільства, історична пам'ять етногруп. У Криму на тлі етнічної мобілізації і політизації етнічності спостерігається експлуатація етнічними елітами комплексу жертви для досягнення політичних цілей.

Лідери національних рухів, конструюючи нові підстави для висунення політичних вимог і нові способи лобіювання політичних інтересів, нерідко маніпулюють настроями представників етносу. Дисертантом виявлено найбільш поширені способи такого маніпулювання (об'єднання і консолідація етносу навколо спільної ідеї відновлення прав, втрачених внаслідок депортації, подолання наслідків депортації, а також ідеї національної державності; спрямованість у минуле як спосіб маніпулювання позицією жертви; надання соціальним проблемам національного забарвлення; посередництво меджлісу кримськотатарського народу у відносинах між владними структурами і представниками етносу у вирішенні будь-яких проблем; надання однобічної або спотвореної інформації і т.ін.) настроями кримських татар, на підставі чого зроблено висновок про те, що сприйняття і позиціювання кримськими татарами себе як жертви, а також високий рівень політизації етносів в Україні і, зокрема в Криму, сприяють розширенню методів політичного впливу і досягнення політичних цілей.

Аналіз публікацій в ЗМІ і різноманітних документів, наданих меджлісом кримськотатарського народу, допоміг виявити віктимну складову в політичній поведінці репатріантів, проаналізувати її вплив на міжетнічні стосунки в Криму, а також окреслити перспективи подолання етнічної віктимності. Проведений дисертантом контент-аналіз і дискурс-аналіз публікацій в кримськотатарській газеті "Голос Крыма" і болгарській газеті "Извор", а також 31 документа, наданого Алуштинським регіональним меджлісом для публікації в ЗМІ, показав, що темі депортації та її наслідків у кримськотатарській пресі приділяється значна увага. Причому, частка згадувань дискурсу геноциду становить досить істотну частину публікацій про депортацію. В уяві кримських татар депортація тотожна геноциду. Використання в публікаціях дискурсу депортації, геноциду і жертви свідчить про наявність проявів комплексу жертви у кримськотатарських репатріантів.

В той же час у болгарській пресі розподіл часток згадування дискурсів депортації, геноциду і жертви свідчить про те, що дискурсам депортації і жертви приділяється більше уваги, ніж дискурсу геноциду. Такий розподіл вказує на те, що депортовані болгари не розглядають депортацію як геноцид народу, оскільки із Криму було вислано лише частину болгарського народу.

Дисертант підкреслює, що у проявах етнічної віктимності, притаманних депортованиим народам, закладено чималий внутрішній конфліктогенний потенціал, що є фактором ризику для розвитку міжетнічних відносин в поліетнічних суспільствах. У зв'язку з цим стає очевидною необхідність пошуку шляхів подолання впливу віктимних чинників як на рівні політичної поведінки представників депортованих етносів, так і на рівні політико-психологічних механізмів взаємин етнічних груп.

Аналізуючи перспективи подолання віктимізації етносів, автор звертається до феномена соціального капіталу. Накопичення позитивного соціального капіталу сприятиме зниженню міжетнічної напруги в Криму і подоланню комплексу жертви у депортованих народів. Для цього автор вважає за доцільне застосування таких заходів: формування і впровадження культури миру і демократичних громадських цінностей; забезпечення пріоритету права, розвитку особистості, пошук можливостей підвищення рівня добробуту народу; налагодження практики публічного діалогу між різними гілками влади і громадськістю; формування настанов на взаємодію, діалог і взаєморозуміння на основі реалізації принципів свободи слова, обміну інформацією, відкритості і взаємозбагачення культур; виховання толерантного ставлення до різних культур, звичаїв, норм у різних верств населення, вміння долати негативні стереотипи і знаходити компроміс.
ВИСНОВКИ
У висновках узагальнюються основні ідеї і положення дисертаційного дослідження, що мають наукове і практичне значення:

1. Дослідження підтвердило гіпотезу, що у депортованих народів на рівні колективної свідомості сформувався комплекс жертви, викликаний фактом депортації. У тих народів, які були повністю реабілітовані і відновлені у своїх правах, комплекс жертви знівельований, часто взагалі відсутній, оскільки народ-жертва отримав "сатисфакцію". У народів, які були реабілітовані частково або досі не відновлені повністю в своїх правах, комплекс жертви є інструментом для відновлення прав і досягнення політичних цілей.

2. В результаті дослідження виявлено віктимні чинники, що впливають на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів: наявність віктимної ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; а також відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів.

3. Розгляд комплексу жертви у депортованих народів з погляду трансактного аналізу допоміг глибше зрозуміти специфіку механізмів його прояву. Важливі соціальні контакти людей найчастіше протікають у вигляді ігор. Політика є інструментом реалізації певних відносин в суспільстві і здійснюється за допомогою різних ігрових сценаріїв. Одним з основних є сценарій "Жертва-Рятувальник-Переслідувач". Позиції Жертви і Переслідувача взаємозамінні. Жертва, яка має сильні негативні емоції, може стати Переслідувачем або сама може виправдовувати або здійснювати насильство. Подібний підхід дозволяє виявити політико-психологічні підстави одного з механізмів виникнення радикальних настроїв в етнічному середовищі.

4. Прийняття політичних рішень у сфері міжетнічних стосунків в Криму має свою специфіку, зумовлену фактом повернення народів з депортації і віктимними особливостями політичної поведінки представників депортованих народів. Процес прийняття політичних рішень у кримських татар є ланцюгом узгоджень із меджлісами різних рівнів. В результаті ухвалюється колективне рішення, схвалене вищою структурою в ієрархії представницьких органів кримських татар. Лідери кримськотатарського народу обираються на курултаї і володіють, відповідно, владою-авторитетом на відміну від представників органів державного управління та місцевого самоврядування, які наділені владою-повноваженнями. За типом реалізації прийняття рішень кримськотатарськими лідерами можна віднести до популістських.

5. Використовуючи факт депортації як підставу для висунення комплексу вимог, кримські татари лобіюють свої політичні інтереси, висувають територіальні і статусні домагання. Комплекс жертви сприяє розширенню засобів лобіювання етнічних інтересів. Експлуатуючи позицію жертви, кримськотатарські репатріанти намагаються сьогодні впливати на державну політику відносно депортованих громадян шляхом лобіювання прийняття в Україні певних законів на різних рівнях.

6. Лідери кримськотатарського національного руху конструюють нові підстави для висунення політичних вимог і нові способи лобіювання політичних інтересів, при цьому нерідко маніпулюючи настроями свого етносу. Основні способи маніпулювання формуються з урахуванням віктимної складової: об'єднання і консолідація етносу навколо спільної ідеї відновлення прав, втрачених внаслідок депортації, а також ідеї національної державності; надання соціальним проблемам національного забарвлення; посередництво меджлісу кримськотатарського народу у відносинах між владними структурами і представниками етносу у вирішенні будь-яких проблем і т.ін.

7. Для подолання віктимних проявів у політичній поведінці депортованих народів вважаємо за доцільне використання феномена соціального капіталу. Необхідно активізувати і накопичувати соціальний капітал позитивних стосунків як потенціал взаємної довіри і взаємодопомоги. Він формується в міжособових відносинах, сприяє зниженню міжетнічної напруги і подоланню комплексу жертви у депортованих народів.

8. За результатами дослідження пропонуються такі механізми подолання "комплексу жертви":

- вирішення на державному рівні питання про відшкодування збитків жертвам політичних злочинів;

- розвиток соціального партнерства, яке полягає в участі всіх громадян у суспільному житті багатоетнічної спільноти відповідно до їх інтересів і можливостей;

- формування ефективних адаптивних стратегій дій у кризових ситуаціях;

- орієнтування представників етносу-жертви на майбутнє, на розвиток власної активності, у тому числі і політичної, що сприятиме конструктивнішому діалогу і пошуку компромісу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ



Статті у наукових фахових виданнях

1. Велешко Е.Н. Социально-психологические аспекты принятия политических решений // Грані. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, Центр соціально-політичних досліджень, 2003. – №6 (32). – С. 109-112.

2. Велешко Е.Н. К вопросу о дефинициях этнополитологических понятий // Грані. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, Центр соціально-політичних досліджень, 2004. – № 1(33). – С. 151-154.

3. Велешко Е.Н. Этническая виктимность и способы ее преодоления в гражданском обществе // Вестник СевГТУ. Сер. "Политология". – Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2005. – Вып. 62. – С.157-162.

4. Велешко О.М. Міжетнічна напруженість в Криму як віктимологічна проблема // Наукові записки. Сер. "Політологія і етнологія". – К.: ІПіЕНД, 2005. – Вип.27. – С. 75-81.

5. Велешко Е.Н. Виктимологические аспекты позиционирования крымскотатарской политической элиты // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй. – К.: ТОВ УВПК "ЕксОб", 2006. – С. 361-366.



Статті у інших виданнях

6. Сенюшкина Т.А., Велешко Е.Н. Противостояние между крымскими татарами и местными органами власти // Бюллетень сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. - № 45. – С. 93-95.

7. Велешко Е.Н. Диалог местной власти и представителей мусульманской общины // Бюллетень сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2003. – №52. – С.75-76.

Матеріали наукових конференцій

8. Велешко Е.Н. Формирование стереотипов и установок как фактор этнополитической конфликтности в Крыму // Культурный обмен и формирование толерантности в многоэтничном гражданском обществе. Материалы семинара 17 июня 2003 г., Севастополь. – Симферополь: ЧП «Фактор», 2003. - С. 27-31.

9. Велешко Е.Н. Политизация этносов в Крыму // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 27-28 вересня 2003 р. – К.: Світогляд, 2004. – С. 193-196.

10. Велешко Е.Н. Политико-психологические аспекты межконфессиональных коммуникаций в Крыму // Религия и гражданское общество: на пути к глобальному этосу. Материалы III-его междунар. семинара 20-24 октября 2003г., г. Ялта. – Симферополь: ЧП «Фактор», 2004. - С. 35-38.

11. Велешко Е.Н. Преодоление негативных этнических стереотипов как проблема гуманитарного образования // Актуальные проблемы гуманитарного образования в современных условиях: Материалы региональной науч.-методич. конф. – Симферополь: ВГМИ «Таврия», 2004. - С. 77-79.

12. Велешко Е.Н. Толерантность и агрессия в крымском многонациональном социуме: виктимологическое измерение // Идентичность и толерантность в многоэтничном гражданском обществе. Материалы III междунар. семинара 11-14 мая 2004г., г. Алушта. – Симферополь: МП «Эра», 2004. - С. 53-57.

13. Veleshko E. Interethnic intensity in the Crimea as a victimological problem // Identity and tolerance in interethnic civil society. Selected papers of III international seminar, May, 11-14, 2004, Alushta /Editors: K. Selnes, T. Senyushkina. – Oslo, 2004. - P. 147-150.

14. Велешко Е.Н. «Комплекс жертвы» в массовых политических акциях депортированных народов в Крыму // Религия и гражданское общество: между национализмом и глобализмом. Материалы IV междунар. семинара 9-11 ноября 2004г., г. Ялта. – Симферополь: Таврия, 2005. - С. 67-68.

15. Велешко Е.Н. Способы преодоления этнической виктимности // Религия и гражданское общество: через межкультурные коммуникации – к диалогу цивилизаций. Сборник науч. трудов V междунар. семинара 26-28 октября 2005г., г. Ялта. - Симферополь: ВГМИ "Таврия", 2006. - С. 50-53.

16. Велешко Е.Н. Этнический лоббизм как способ самоорганизации и защиты интересов крымских татар // Проблемы управления многоэтничными сообществами в условиях глобализационных и цивилизационных вызовов. Материалы IV междунар. семинара 4-6 мая 2005г., г. Алушта. – Симферополь: Таврия, 2006. – С. 47-51.

17. Велешко Е.Н. Опыт применения дискурс-анализа в виктимологическом исследовании политического поведения депортированных народов в Крыму // Образование в многокультурном обществе: традиции и инновации. Материалы V междунар. семинара 22-24 мая 2006г., г. Севастополь. – Симферополь: Таврия, 2006. – С. 62-67.

АНОТАЦІЇ



Велешко О.М. Вплив віктимних чинників на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство. – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України – К., 2008.

Дисертація присвячена дослідженню віктимних чинників та їх впливу на політичну поведінку депортованих народів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенеруючу проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Показано, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує в політичній боротьбі.

Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджені основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 року, надання соціальним проблемам національного забарвлення і т.ін.

Розглянуто з точки зору трансактного аналізу специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, проаналізовані причини виникнення радикальних настроїв в етнічному середовищі. Акцентовано увагу на особливостях розвитку феномена етнічного лобізму, виявлено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання в кримському соціумі і політикумі. Запропоновано шляхи подолання етнічної віктимності.

Ключові слова: депортація, політична поведінка, віктимні чинники, етнічна віктимність, комплекс жертви, етнічний лобізм.

Велешко Е.Н. Влияние виктимных факторов на политическое поведение крымскотатарских репатриантов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.05 – этнополитология и этногосударствоведение. – Институт политических и этнонациональных исследований им. И.Ф. Кураса НАН Украины. – К., 2008.

Диссертация посвящена исследованию виктимных факторов и их влияния на политическое поведение депортированных народов. Проанализировано влияние факта депортации на политическое поведение крымскотатарских репатриантов и ее виктимные последствия.

Выявлены виктимные факторы, влияющие на политическое поведение депортированных народов (наличие виктимной ситуации, провоцирующей поведение жертвы у депортированных этносов, отсутствие преступника, который в сознании депортированных ассоциируется, прежде всего, с тоталитарным государством СССР, а также отсутствие в украинском законодательстве механизмов возмещения ущерба жертвам политических преступлений). Рассматривая виктимность как совокупность объективных и субъективных условий, которые приводят к появлению поведения жертвы, диссертант подчеркивает, что депортированным этносам (чеченцам, калмыкам, немцам, крымским татарам и др.), обладающим высокой степенью интеграции и консолидации, присуще явление интегративной виктимности.

С точки зрения трансактного анализа рассмотрен комплекс жертвы у депортированных народов, выявлена специфика механизмов его проявления и влияния на этнополитические процессы в Крыму, проанализированы причины возникновения радикальных настроений в этнической среде.

На основе проведенного контент-анализа и дискурс-анализа публикаций в СМИ и документов регионального меджлиса подтверждается наличие проявлений комплекса жертвы в политическом поведении депортированных народов в Крыму. Проанализирована виктимная составляющая в позиционировании крымскотатарской политической элиты, на основании чего выявлен фактор виктимности в этнополитической мобилизации. Виктимность рассматривается как ресурс, который используют национальные элиты в политической борьбе.

Выявлены основные способы манипулирования крымскотатарским этносом, которые формируются с учетом виктимной составляющей –объединение и консолидация этноса вокруг общей идеи восстановления прав, утраченных вследствие депортации, а также идеи национальной государственности; направленность в прошлое как способ манипулирования позицией жертвы; придание социальным проблемам национальной окраски; посредничество меджлиса крымскотатарского народа в отношениях между властными структурами и представителями этноса в решении проблем и т.п.

Проанализирована специфика принятия политических решений в сфере межэтнических отношений в Крыму, обусловленная фактом возвращения народов из депортации и виктимными особенностями политического поведения представителей депортированных народов. Исследованы механизмы преодоления виктимных проявлений в политическом поведении депортированных народов, в частности, функционирование социального капитала позитивных взаимоотношений различных этносов как потенциал взаимного доверия и взаимопомощи. Предложены пути преодоления этнической виктимности.



Ключевые слова: депортация, политическое поведение, виктимные факторы, этническая виктимность, комплекс жертвы, этнический лоббизм.

Veleshko E.N. Influence of Victim Factors on the Political Behaviour of the Crimean Tatars Repatriates. - Manuscript.

The dissertation for gaining the Candidate’s Degree in Political sciences (speciality 23.00.05 – Ethnopolytology and Ethnostatescience. - Ivan Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies, the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the research of the existence of victim factors and their influence on the political behaviour of the deported people. The author analyzes the extant to which this problem was researched in both domestic and foreign political science and allied studies, the influence of the deportation fact on the political behavior of the deported people and their victim consequences; researches the features of the development of the ethnic lobbyism phenomenon and the influence of victim’s component on the research ways and new methods of the ethnic lobbyism in the Crimean society; investigates the prospects of the ethnic victim overcoming. As a result of the conducted research based on the content- and discourse analysis of ethnic media and regional majlis`s documents the existence of victim complex displays in the political behaviour of the deported people in the Crimea were found out.

Investigation of the victim complex of deported people in terms of victimology and transacting analysis allowed to understand deeper the mechanisms specifics of its display and influence on ethnopolitologycal processes in the Crimea, origins of radical moods in the ethnic sphere, as well as to formulate the ways of overcoming ethnic victimity.



Keywords: deportation, political behaviour, victim factors, ethnic victimity, victim complex, ethnic lobbyism.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка