Національна академія внутрішніх справ



Скачати 32,49 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір32,49 Kb.

Національна академія внутрішніх справ


ФІЛОСОФІЯ

Мультимедійний підручник

Кафедра філософії права та юридичної логіки

Тема 8.


Основи філософії права

План лекції:

  •   1. Особливості та види філософського обґрунтування права як соціо-культурного явища. 2. Предмет, структура, міждисциплінарні зв’язки та функції філософії права. 3. Основні типи праворозуміння. Поняття та структура правової реальності.

Рекомендована література:

  • Бандура О.О. Правознавство у системі наукового знання: Аксіологічно-гносеологічний підхід (Текст): монографія для науковців, виклад., аспірант., ад’юнкт., магістрант., студ. і курсант. юрид. навч. закл. та факульт. |– К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 272 с.
  • Баумейстер А.О. Філософія права : навч. посіб. – Вінниця : О.Власюк, 2007. – 224 с.
  • Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права: Підручник. – К. : Видавничий дім “ІН ЮРЕ”, 2006. – 472 с.
  • Великий енциклопедичний юридичний словник / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Ю.С. Шемшученко (ред.). – К. : Юридична думка, 2007. – 992 с.
  • Вовк В.М. Бівалентність римської правової дійсності: монографія / В.М. Вовк. – Полтава : Вид-во "Полтавський літератор", 2011. – 352 с.
  • Вовк В.М., Кравець В.М., Симон Ю.С. та ін. Словник основних термінів з філософських дисциплін. – К. : КНУВС, 2006. – 120 с.
  • Геґель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. – К. : Юніверс, 2000. – 336 с.
  • Костицький М.В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибрані наукові праці. Книга перша – Чернівці : Рута, 2008. – 560 с.
  • Кузнєцов В.І. Філософія права. Історія та сучасність: Навчальний посібник. – К. : ВД “Стилос” : ПЦ “Фоліант”, 2006. – 382 с.
  • Лукин Н.Н. Методология философско-правовой науки в системе культурно-исторического творчества: научно-методическое пособие / Н. Н. Лукин. – Красноярск : Красноярский писатель, 2013. – 119 с.
  • Максимов С.І. Філософія права: сучасні інтерпретації : вибрані праці : статті, аналітичні огляди, переклади (2003-2010) / С.І. Максимов. – Х. : Право, 2011. – 336 с.

Рекомендована література:

  • Малахов В.П. Философия права : Учебн. пособие. – 2-е изд. –Екатеринбург : Деловая книга, 2007. – 360 с.
  • Мельничук Н.Ю. Категорії "злочин" та "покарання" у філософсько-правовому вимірі: монографія / Н. Ю. Мельничук; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л. : [б. в.], 2010. – 439 с.
  • Моисеев С.В. Философия права. Курс лекций. – 3-е изд., – Новосибирск : Сиб. Унив. изд-во, 2006. – 262 с.
  • Нерсесянц В.С. Философия права. – М. : ИНФРА-НОРМА, 2008. – 286 с.
  • Овчаренко Д.А. Покарання як соціальне та правове явище : філософсько-правові аспекти : монографія / Дмитро Анатолійович Овчаренко. – Київ : ПАЛИВОДА А.В., 2015. – 266 с.
  • Павлишин О. В. Електронні експертні системи та їх використання у правозастосовчій діяльності [Текст] : монографія / О. В. Павлишин. – Київ : ПАЛИВОДА А. В., 2015. – 324 с.
  • Сливка С.С. Філософія права: підручник. – К. : Атіка, 2013. – 288 с.
  • Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы. – К. : Знання, – 2005. – 334 с.
  • Філософія прав людини / За редакції Ш. Госепата та Г. Ломана; Пер. з нім. О. Юдіна. – К. : Ніка-Центр, 2008. – 320 с.
  • Філософія права / За ред Дж. Фейнберга.– К. : “Основи”, 2007. – 1256 с.
  • Філософія права: Навч. посіб. / О.Г. Данільян, Л.Д. Байрачна, С.І. Максимов та ін.; за заг. ред. О.Г. Данільяна. – Х. : Прапор, 2006. – 272 с.
  • Філософія права : Навч. посіб. / О.О.Бандура, С.А.Бублик, М.Л.Заінчковський та ін.; за заг. ред. М.В.Костицького та Б.Ф.Чміля. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
  • Філософія права : Навч.-метод. посіб. / О.О. Бандура, В.М. Вовк, М.В. Костицький, Ю.С. Симон та ін.; За ред. акад. М.В. Костицького. – К. : КНУВС, 2007. – 160 с.
  • Філософія права: Словник ./ Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І – К. : Концерн «Видавничий дім» «Ін Юре», 2009. – 408 с.
  • Харт Х.Л.А. Понятие права. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. – 302 с.
  • Циппеліус Р. Філософія права: Підручник. – К. : Тандем, 2000. – 300 с.
  • Юркевич Памфіл. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – Вид. друге. – К. : Редакція журналу "Український Світ", 2000. – 756 с.

На всіх етапах свого історичного буття людина прагнула осмислити, зрозуміти, осягнути саму себе, світ навколо себе, себе у світі й світ у собі. В цьому аспекті не є винятком і світ права. Людство здавна цікавлять природа й сутність людських взаємовідносин, правових норм, правил, цінностей і принципів, які визначають їх особливості.

Предметом людського осмислення завжди були поняття «свобода», «справедливість», «рівність», «благо», «закон», зміст яких проливає світло на специфіку природи права, його онтологічні засади, цінності та значимість у житті людини і суспільства. Ця проблематика привертала до себе увагу мислителів у всі часи. Сьогодні нею займається філософія права.

Види обґрунтування права


Обґрунтування

права

Міфологічне

Релігійне

Філософське



Основні види

філософського

обґрунтування права

Категоріальне

Концептуальне

Методологічне

Доказове

Основні види

філософського

обґрунтування права

Категоріальне

Методологічне

Осмислення права

через призму різних

методологічних підходів

(діалектичного, екзистенційного,

феноменологічного та інших)

Право як система

ціннісних установок

суспільного життя через

призму категорій

(свобода, закон та інші)

Основні види

філософського

обґрунтування права

Концептуальне

Доказове

Дедуктивне

обґрунтування

права як елемента

соціальної реальності

Системне уявлення

про право як форму

соціального

і духовного буття

Право як предмет дослідження


ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА

Право як предмет дослідження


ЗАГАЛЬНА

ТЕОРІЯ ПРАВА

Право як

система норм та інститутів

Право як предмет дослідження


СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА

Право як

суспільні відносини

Право як предмет дослідження


ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

ДУХОВНІ, ІДЕАЛЬНІ ПЕРШООСНОВИ ПРАВА

РЕФЛЕКСІЯ ОСНОВ ПРАВА

Право як предмет дослідження


Філософія права

Ідея права

Сутність, зміст, призначення права

Право як

культурно-цивілізаційний феномен

Що таке філософія права?

Філософія права це:

1) галузь теоретичного знання на стику філософії і юриспруденції;

2) розуміння засад права, які кореняться в культурі і цивілізації;

3) вчення про граничні підстави права;

4) наука, що дає світоглядне пояснення права;

5) вчення про сенс і природу, форму та зміст права;

6) визначення духовної ситуації людини в її стосунках до влади, права і держави;

7) самостійна наука про сутність, природу права, закономірності його виникнення та розвитку, значення для людини та суспільства.

Основні підходи до розуміння філософії права


Філософія права

Як частина

соціальної

філософії

Як ідейна

програма діючої

системи права

Як рефлексія

правової свідомості

Право як

універсальна

характеристика

суспільного

і індивідуального

буття

Право як система



ціннісних установок

суспільного життя

Право як форма

соціального

і духовного буття

ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА:

– право як ідеальний феномен;

– правова реальність;

– право як прояв людської культури;

– право як результат розвитку людської цивілізації.

ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Предметом філософії права є:

– право як основний засіб саморегуляції суспільства;

– неюридичні (граничні) підстави права;

– світ права;

– бажане право;

– сутнісне право;

– буття права.

ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Структура філософії права як науки


Філософія права

Правова


гносеологія

Правова


онтологія

Правова


антропологія

Правова


праксеологія

Правова


аксіологія

Правова


методологія

Природа, форма і зміст права


Сутність форми

те, що стоїть

за відмінностями в

способах,

засобах і механізмах

реалізації права

Природа права

(походження

та призначення права)

Сутність змісту

те, що закрито

за багатоманітністю

явищ соціальної практики

і суспільних відносин

Сутність права в його

універсальності

Сутність права

в його конкретності

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

  • СВІТОГЛЯДНА
  • МЕТОДОЛОГІЧНА
  • КРИТИЧНА
  • ПРОГНОСТИЧНА
  • ВИХОВНА
  • ІНТЕГРАТИВНА
  • СИСТЕМНА

СХЕМА ВЗАЄМОДІЇ ФУНКЦІЙ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Основні риси юснатуралістського праворозуміння

  • Форми і принципи права стоять над нормами, законами.
  • Зміст чинного законодавства (права в позитивістському розумінні) підлягає морально-етичній оцінці.
  • Право є критерієм справедливості, який не підлягає об'єктивізації в конкретних нормах і який проявляється в індивідуальній ситуації.

Основні риси позитивістського праворозуміння

1. Право – система, сукупність норм, зафіксованих в актах.

2. Норми видаються державою, в них виражена її воля.

3. Норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини.

4. Право і його реалізація забезпечуються примусом держави.

5. Правосвідомість, правова поведінка і виникнення правовідносин залежить від норм.

Природа, форма і зміст права


Сутність форми

те, що стоїть

за відмінностями в

способах,

засобах і механізмах

реалізації права

Природа права

(походження

та призначення права)

Сутність змісту

те, що закрито

за багатоманітністю

явищ соціальної практики

і суспільних відносин

Сутність права в його

універсальності

Сутність права

в його конкретності

Структура ідеї права

Право як свобода

  • Право виступає не просто як загальний масштаб чи рівна міра свободи індивідів, адже вільні індивіди – суть і зміст права.
  • Там, де заперечується вільна індивідуальність, особистість, правове значення фізичної особи, там немає і не може бути права (і правового принципу формальної рівності), суб'єктів права, дійсно правових законів і правових відносин у суспільстві в цілому і в конкретних різних сферах суспільного і політичного життя.

Свобода як вибір

передбачає

відповідальність

Це продуманість, виваженість, обґрунтованість рішень, урахування всіх обставин і можливих наслідків.

Це також готовність відповідати за свої вчинки.

Право як рівність

  • Різниця між правовою рівністю та юридичною рівністю має смисл при визначенні відмінностей між правом і законом. Співвідношення цих двох категорій найкраще описати за допомогою філософської категорій “належного” і “сущого”, маючи на увазі, що суще – юридична рівність, яка може відповідати або не відповідати належному.
  • Правова рівність виражає певну визначену соціальну реальність, в той час, як юридична рівність в конкретній правовій системі може бути як реальною, так і фіктивною, бо йдеться фактично про рівноправ’я.

У суспільстві для його виживання потрібна певна рівність, врівноваженість домагань на права і свободи. Право людини на особисту свободу обмежується таким самим правом інших, громадяни повинні бути в цьому відношенні рівноправними.

Для нормального розвитку суспільство потребує врівноваженості, гармонії прав і свобод, причому не самої лише формальної рівності, а реальної. Необхідним є такий розподіл благ у суспільстві, який би сприяв його консолідації, а не призводив до руйнівних процесів. Формальну рівність треба доповнювати врахуванням внеску особистості до суспільного блага, соціальними пільгами тим, хто нездатний захистити свої права (неімущим, інвалідам, дітям тощо).


Право як справедливість

  • Співіснування людей на ґрунті взаємного визнання прав і свобод являє собою такий порядок їх співіснування, який може бути названий справедливим, або "справедливістю". Саме справедливість виступає основою ідеї права, виражає його сутність, а особливий акт визнання визначає як справедливість, так і феномен права у цілому.
  • Справедливість є мірою відносної значущості цінностей, мірою їх рівноваги і субординації. Справедливість виступає особливим механізмом, що підтримує міру рівноваги правових цінностей і водночас є визначальним моментом домінування при конфліктному зіткненні цих цінностей.

Мірою реальної рівності у правах і свободах, мірою коригування формальної рівності цими чинниками, мірою соціальної гармонії виступає справедливість. Чим вище рівень реальної рівності у правах і свободах людини у суспільстві, тим це суспільство є справедливішим. Справедливість можна розуміти як реальну рівність у суспільстві.

У правоохоронній діяльності справедливість – це:

У правоохоронній діяльності справедливість – це:

а) вимога рівності ("діяти однаково в однакових умовах"), що формулюється як вимога неупередженості і заборона сваволі;

б) вимога відплати, тобто ідея взаємозв'язку вчиненого і розплати за це, що знайшло втілення у "золотому правилі“ та інституті покарання;

в) вимога рівноваги між втратою і придбанням ("справедливого обміну"), що має сенс при відшкодуванні заподіяної шкоди.

Основні напрями формування правової культури правоохоронців в умовах становлення української державності:

Основні напрями формування правової культури правоохоронців в умовах становлення української державності:

    • продовження розробки цілісної концепції громадянсько-правової освіти і виховання; оновлення змісту освіти відповідно до досягнень юридичної, психолого-педагогічної науки, сучасних технологій навчання, передового досвіду практичної діяльності правоохоронних органів України;
    • підготовка стандартів, програм, підручників та навчально-методичних комплектів з даної проблематики; розробка рекомендацій з громадянського і правового виховання;
    • створення аудіо- та відеоматеріалів, комп’ютерних програм з громадянсько-правознавчих курсів;
    • розширення громадянсько-виховної проблематики на сторінках правових і громадських видань;

Основні напрями формування правової культури правоохоронців в умовах становлення української державності:

Основні напрями формування правової культури правоохоронців в умовах становлення української державності:

    • впровадження багатоступеневої та безперервної системи навчання фахівців від початкової професійної підготовки до опанування ними рівня вищої кваліфікації;
    • всебічне поглиблення правової, патріотично-виховної тематики в навчальних курсах з філософії, етики, культурології, політології;
    • у галузі громадянсько-правової освіти здійснення підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, здатних застосовувати особистісно-орієнтовані педагогічні технології, включаючи моделювання реальних соціальних процесів, рольові та ділові ігри.

Соціальна солідарність та її місце в структурі ідеї права

  • Солідарність як елемент ідеї права відображає спільність інтересів і спільну відповідальність різних суб’єктів суспільного життя, одностайність, єдність думок і дій, співчуття їм.
  • Співіснування людей у відносинах, врегульованих правом, базується на ґрунті соціальної солідарності. Її завдання – пом’якшувати суспільні протиріччя, узгоджувати інтереси членів суспільства, які суперечать один одному, і підкреслювати їхні істотні спільні цілі, тобто ті моменти, які гарантують існування і розвиток громадянського суспільства.

КІНЕЦЬ


Дякуємо за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка