Національний інформаційний простір україни: проблеми формування та державного регулювання



Скачати 22,12 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір22,12 Kb.
  • Відділ досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій
  • Конах В.К., головний консультант, к.політ.н.
  • На сучасному етапі інформаційна політика держав реалізується на чотирьох основних напрямах:
  • розвиток національного інформаційного простору (питання пов’язані з діяльністю засобів масової інформації та комунікації, інформаційних агентств, телекомунікацій, бібліотек, архівів тощо);
  • розвиток інформаційного суспільства (вироблення та використання новітніх ІКТ та упровадження заснованих на них формах діяльності – Е-уряд, Е-банкінг, електронний документообіг тощо);
  • розвиток офіційної комунікації (процеси інформування громадськості, формування позитивного іміджу держави тощо);
  • забезпечення інформаційної безпеки держави (захист інформаційного суверенітету, забезпечення інформаційних прав та свобод громадян, визначення режимів функціонування інформації тощо).
  • В Україні реалізація державної інформаційної політики, як сукупності напрямів діяльності держави в інформаційній сфері, досі залишається позбавленою цілісної системи регулювання – передовсім це стосується таких напрямів, як питання розвитку національного інформаційного простору та офіційної комунікації.
  • Означена ситуація пов’язана з:
  • об’єктивними чинниками – випереджальними темпами розвитку інформаційних технологій та платформ розповсюдження інформації – Інтернет-видань, мобільного та Інтернет телебачення та радіо тощо,
  • суб’єктивними чинниками – суспільною чутливістю питань пов’язаних з державним регулюванням діяльності засобів масової інформації та комунікації.
  • Різними суб’єктами законодавчої ініціативи здійснюються спроби врегулювання окремих напрямів розвитку національного інформаційного простру.
  • Проте, наявні проблеми вимагають загальносистемного вирішення, у трьох вимірах:
  • концептуальному,
  • законодавчому,
  • інституціональному.
  • Стратегічно-концептуальні засади державної інформаційної політики в Україні
  • Державна політика у будь-якій сфері, зокрема в інформаційній, має знаходити своє концентроване відображення у системі відповідних керівних документів державної політики (КДДП).
  • В Україні в інформаційній сфері домінують програми; концепції та основні засади регулюють питання, пов’язані з новітніми інформаційними технологіями; на стратегічному рівні визначено напрями розвитку інформаційного суспільства; а доктринально – лише питання безпеки.
  • Документів вищого рівня – доктрин, стратегій з гуманітарних аспектів інформаційної політики, зокрема щодо розвитку національного інформаційного простору та розвитку офіційної комунікації досі не прийнято.
  • Стратегічно-концептуальні засади державної інформаційної політики в Україні
  • Перспективна загальна модель ієрархії українського законодавства у сфері інформаційної політики:
  • Доктрина → Концепція → Стратегія → Програма → План
  • Стратегічно-концептуальні засади державної інформаційної політики в Україні
  • Доктрина державної інформаційної політики, має охоплювати два основні напрями:
  • інформаційно-технологічний,
  • інформаційно-змістовний .
  • Наступним етапом формування ієрархії КДДП в інформаційній сфері, має стати деталізація Доктрини в таких документах як :
  • Концепція розвитку національного інформаційного простору
  • (щодо діяльності традиційних ЗМІ та новітніх ЗМК, Інтернету, інформаційних агентств, бібліотек, архівів книговидання, телекомунікацій тощо);
  • Концепція розвитку офіційної комунікації
  • (щодо розвитку відповідного інституційного складника, процесів інформування громадськості, формування іміджу, брендінгу тощо).
  • Доктрина державної інформаційної
  • політики
  • Доктрина інформаційної безпеки України
  • Концепція розвитку національного інформаційного простору
  • Концепція розвитку офіційної комунікації
  • Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
  • Концепція інформаційної безпеки
  • Стратегія розвитку національного інформаційного простору
  • Стратегія
  • розвитку офіційної комунікації
  • Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні
  • Стратегія інформаційної безпеки
  • Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення тощо
  • Програми розвитку офіційних комунікацій за напрямами
  • Програми забезпечення інформаційної безпеки за напрямами
  • * - наявні КДДП в інформаційній сфері ** - ККДП в інформаційній сфері, що потребують розробки та затвердження
  • На сьогодні в Україні створено основи такої галузі українського законодавства як інформаційне право.
  • Продовжує тривати робота різних суб’єктів законодавчої ініціативи скерована на виконання обов’язків і зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи.
  • Проте, є напрями правового регулювання, які лише починають розвиватися та не мають відповідного правового закріплення – передовсім це стосується регулювання діяльності в Інтернет-просторі.
  • Потребують свого нормативно-правового врегулювання такі питання:
  • правове забезпечення функціонування Інтернет-ЗМК;
  • визначення принципів ліцензування (реєстрації) та регулювання діяльності провайдерів програмної послуги усіх типів (зокрема ОТТ-провайдерів);
  • регулювання відповідальності за розміщення інформації в мережі Інтернет, що стосується двох вимірів – захисту авторських прав та захисту честі та гідності від розміщення неправдивої інформації;
  • вдосконалення правових вимого щодо дотримання журналістами професійних та етичних стандартів;
  • узгодженість термінології на означеному напрямі.
  • Вітчизняне законодавства в сфері створення, поширення та використання інформації
  • Вітчизняне законодавства в сфері створення, поширення та використання інформації
  • Вдосконалення українського інформаційного законодавства має здійснюватися не лише шляхом затвердженням змін до чинних законів чи розробкою нових, скерованих на вирішення найбільш гострих питань, а відбуватися шляхом кодифікації.
  • Актуальним залишається питання щодо розробки та прийняття Інформаційного кодексу України
  • Інституціональне управління інформаційною сферою в Україні
  • В Україні на державному ріні було здійснено декілька спроб оптимізувати державне управління інформаційною сферою, проте до суттєвих зрушень вони не призвели.
  • Ключові органи, що задіяні в управлінні інформаційною сферою:
  • 2 регуляторних органи – Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; та
  • 3 органи виконавчої влади – Державний комітет з телебачення та радіомовлення України, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, Держспецзв'язку .
  • Інституціональне управління інформаційною сферою в Україні
  • Конвергентні органи
  • Поява Інтернету
  • Стрімкий розвиток багатофункціональних мереж
  • Поява нових видів електронних інформаційних продуктів
  • Наслідок - необхідність реформування системи органів державного управління та створення єдиних конвергентно-регуляторних органів які здійснюють регулювання усього спектру діяльності в інформаційно-комунікаційній сфері (телебачення, радіо, комунікацій та поштового зв’язку) з одного управлінського центру.
  • Інституціональне управління інформаційною сферою в Україні
  • Конвергентні органи
  • Можливий сценарій для України - утворення єдиного конвергентного незалежного органу з регуляторними і наглядовими повноваженнями в інформаційній сфері (на базі Національної ради та НКРЗІ) –
  • Національна рада України з питань комунікацій
  • (робоча назва)
  • Концептуалізація проблеми формування та реалізації державної політики в інформаційній сфері
  • Можливий сценарій для України - утворення (на базі Держкомтелерадіо України та шляхом передачі відповідних повноважень від Держінформнауки України) –
  • Центрального органу виконавчої влади в комунікаційній та нформаційній сфері
  • Інституціональне управління інформаційною сферою в Україні
  • Висновки та пропозиції
  • Беручи до уваги суспільну чутливість питань пов’язаних із реформуванням державної політики розвитку інформаційного простору, а також з огляду на те, що в оптимізації державного управління інформаційною сферою заінтересовані різні сторони (відповідні органи державної влади, професійні об’єднання виробників та постачальників теле-, радіо-, Інтернет продукції, громадськість, правознавці тощо), пропонується створити робочу групу з їх представників, з метою напрацювання спільних пропозицій на означеному напрямі. Інституціонально така робоча група може бути утворена при Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства.
  • На розгляд цієї робочої вважається за доцільне винести наступні питання:
  • на концептуальному напрямі щодо:
  • розробки Доктрини державної інформаційної політики, та розробки керівних документів державної політики наступного рівня - Концепції розвитку національного інформаційного простору та Концепції розвитку офіційної комунікації ;
  • Висновки та пропозиції
  • на нормативно-правовому напрямі щодо:
  • унормування діяльності та уведення в правове поле новітніх засобів масової комунікації в мережі Інтернет;
  • вдосконалення захисту інтелектуальної власності в умовах поширення Інтернет-технологій та захисту честі та гідності осіб в мережі Інтернет від розповсюдження неправдивої інформації;
  • підвищення відповідальності журналістів при здійсненні своїх професійних обов’язків;
  • розробки Інформаційного кодексу України, з метою визначення єдиних підходів та принципів до регламентації відносин в інформаційному просторі, упорядкування у рамках чіткої ієрархії законів і єдиної системи правових норм і понять, визначення термінів в інформаційній сфері.
  • на інституціональному напрямі
  • щодо здійснення оптимізації державного управління інформаційною сферою шляхом переходу до конвергентно-інституціальної моделі та утворення: Національної ради України з питань комунікацій та центрального органу виконавчої влади в комунікаційній та інформаційній сфері.
  • Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка