Національний інститут стратегічних досліджень



Скачати 27,35 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір27,35 Kb.
  • Національний інститут
  • стратегічних досліджень
  • Особливості та шляхи детінізації економіки України
  • Круглий стіл
  • 27 березня 2007 року
  • Національний інститут стратегічних досліджень
  • Тіньова економіка України : наслідки та шляхи легалізації
  • ЕКОНОМІЧНЕ КОРІННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ – це суперечності між зростаючими потребами суб’єктів господарювання та обмеженими можливостями легального суспільного виробництва.
  • Т І Н Ь О В А Е К О Н О М І К А
  • це економічна діяльність суб’єктів господа-рювання, яка не враховується, не контро-люється і не оподатковується державою та (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.
  • тіньовий сектор серйозно впливає на всі соціально-економічні процеси в суспільстві, потребує врахування при проведенні аналізу і прийнятті управлінських рішень;
  • Україна, як і більшість пострадянських країн, є країною з критичним рівнем тіньової економіки та корупції;
  • Україні необхідно визначити власну довгострокову модель перебудови “тіньової парадержави” на основі вивчення, переосмислення і використання світового досвіду протидії негативним проявам тіньової економіки.
  • Рівень тінізації економіки України
  • За оцінками МВФ, обсяг тіньової економіки у ВВП України у 2005 р. становив близько 52% (серед країн СНД більший показник лише у Грузії – 63% та Азербайджані – майже 60%, тоді як у Росії - близько 40%).
  • За розрахунками Держкомстату України, рівень тіньової економіки становив у 2001 р. – 16,3% ВВП, у 2002 р. - 17,7%, у 2003 р. – 17,2%, у 2004 р. – 18,8%, у 2005 р. – 18,1%.
  • За оцінками НБУ, сума готівкової валюти на руках у населення зросла за 2006 рік на 8,5 млрд. дол. США . В цілому за 2000-2006 рр. обсяги накопиченої у позабанківському обігу валюти зросли на 17,7 млрд. дол. США.
  • У традиційному рейтингу економічних свобод Україна за результатами 2006 р. зайняла 125 місце з 161 (Естонія – 12 місце, Литва – 22, Вірменія – 32, Грузія – 35, Казахстан – 75, Киргизстан - 79, Молдова – 81, Росія – 120).
  • Чинники тінізації економіки України
  • політична невизначеність, недовіра до дій влади, високий рівень бюрократизму;
  • недостатність інституційного забезпечення економічної політики;
  • неефективність управління державною власністю і захисту прав власників;
  • системні вади податкової системи (у т.ч. непередбачуваність та непрозорість державної політики у фіскальній сфері);
  • незбалансованість державної регуляторної політики;
  • недосконалість бюджетної політики;
  • деформація структури зайнятості;
  • слабкість судової влади;
  • утворення тіньової парадержави;
  • корупція, рейдерство;
  • непродуктивний відплив капіталів з України.
  • ТІНЬОВА ПАРАДЕРЖАВА
  • це утворення макроекономічного рівня державного типу, в якому, внаслідок високого рівня корупції та ті-нізації, державні послуги та суспільні блага розподіля-ються за ринковими принципами. У такому утворенні остаточно формуються та ефективно діють корупційні ринки державних послуг та суспільних благ.
  • ринок адміністративно-господарських рішень;
  • ринок державних посад;
  • неформальну кадрову політику;
  • ринок державних привілеїв;
  • тінізовану виборчу систему;
  • ринок державного захисту прав та свобод громадян;
  • ринок державної освіти і науки;
  • рейдерство тощо.
  • ТІНЬОВА ПАРАДЕРЖАВА ВКЛЮЧАЄ:
  • Р Е Й Д Е Р С Т В О
  • ЦЕ СИЛОВЕ ЗАХОПЛЕННЯ АБО ПОГЛИНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ.
  • В Україні рейдерство набуває вражаючих масштабів, надмірного цинізму та агресії.
  • негативно впливає на підприємницький клімат;
  • дестабілізує роботу вітчизняних підприємств;
  • руйнує трудові колективи;
  • формує несприятливий інвестиційний клімат та імідж країни.
  • НАСЛІДКИ РЕЙДЕРСТВА:
  • РЕЙДЕРСТВО В УКРАЇНІ
  • За експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів (без приватизації) становить близько 3 млрд. дол. США.
  • 60-70% поглинань мають недружній характер рейдерських захоплень.
  • Рейдерство набуло в України системного характеру. Кількість захоплень сягає 3000 на рік.
  • У країні діє щонайменше 40-50 спеціалізованих рейдерських груп, які складаються з досвідчених юристів та економістів. Результативність атак – майже 90%.
  • Українське рейдерство має відчутну кримінальну складову: протиправні дії чиняться із залученням збройних формувань, а подекуди - навіть співробітників правоохоронної системи.
  • ВІДПЛИВ КАПІТАЛІВ З УКРАЇНИ
  • ПРОДУКТИВНИЙ ВІДПЛИВ КАПІТАЛІВ відбувається за операціями, які мають законний характер і є доцільними з точки зору зміцнення міжнародних зв’язків та позицій України на світовому ринку.
  • НЕПРОДУКТИВНИЙ ВІДПЛИВ КАПІТАЛІВ – це операції, здійснення яких має протиправний характер або є неефективним для країни. До них відносяться операції з метою оптимізації умов інвестування, ухилення від оподаткування, легалізації коштів тощо.
  • операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
  • інвестиційні операції;
  • операції з цінними паперами;
  • операції фіктивного страхування та перестрахування.
  • Канали та схеми непродуктивного виведення капіталів:
  • За розрахунками НБУ, непродуктивний відплив капіталу у 2002-2006 рр. оцінюється у 22,4 млрд. дол. США.
  • За даними Державного комітету фінансового моніторингу, протягом 2003-2006 рр. за сумнівними операціями з України виведено майже 52 млрд. грн.
  • За оцінками науковців, щорічні обсяги непродуктивного відпливу капіталів з України становлять 1,5-3 млрд. дол. США. З 1991 р. виведено 50 млрд. дол. США.
  • За розрахунками ОЕСР, обсяг капіталів, виведених за межі України з 1991 року, становить 20 млрд. дол. США.
  • За 2004 – 9 місяців 2006 р. непродуктивний відплив капіталу за операціями, що фіксуються платіжним балансом, становив 12,9 млрд. дол. США.
  • втрата податкових надходжень до бюджету;
  • ускладнення виконання фінансових зобов’язань держави;
  • недієвість управлінських рішень;
  • скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів;
  • зменшення інтересу потенційних стратегічних інвесторів;
  • зростання рівня криміналізації суспільства через збільшення кількості економічних злочинів.
  • викривлення принципів громадянського суспільства;
  • формування негативного іміджу держави серед міжнародної спільноти;
  • стримування надходження в країну іноземних інвестицій;
  • перешкоджання налагодженню торговельно-економічних стосунків українських підприємств із зарубіжними партнерами;
  • стримування євроінтеграційних зусиль України.
  • СТРАТЕГІЧНА МЕТА ДЕТІНІЗАЦІЇ
  • істотне зниження рівня тінізації економіки шляхом легалізації тіньових капіталів, створення сприятливих умов для залучення їх в економіку.
  • ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
  • це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов процесів та явищ тінізації.
  • Ефективність заходів щодо детінізації економіки, вжитих останнім часом
  • лібералізація правового поля для підприємництва (скорочено кількість та тривалість перевірок підприємств, впорядковано процедуру реєстрації та ліцензування);
  • зниження рівня бартерних операцій з 42,4% у 1997 р. до 2,3% у 2003 р.;
  • підвищення якості використання бюджетних коштів шляхом обмеження негрошових форм розрахунків з бюджетом та переходом на казначейську форму обслуговування операцій;
  • подолання гіперінфляції з 10260% у 1993 р. до 108,2% у 2003 р.; 112,3% у 2004 р.; 110,3% у 2005 р.; 111,6% у 2006 р.; 100,6% у лютому 2007 р.
  • забезпечення надійності грошової одиниці, підвищення реальних грошових доходів населення, зміцнення довіри до банківської системи тощо;
  • легалізація доходів та нерегламентованої зайнятості населення.
  • Державна стратегія детінізації економіки
  • створення умов для легалізації зайнятості;
  • сприяння розвитку банківської системи та забезпечення ефективної діяльності фінансових ринків;
  • скорочення рівня монополізації виробництва та розвитку конкурентного середовища;
  • підвищення ефективності економ. механізмів державного нагляду та контролю за підприємницькою діяльністю;
  • посилення правового захисту майнових прав держави;
  • забезпечення прозорості у сфері виконавчої влади;
  • підвищення ефективності системи управління корпора-тивними правами;
  • розробка відповідного правового забезпечення процесу легалізації доходів.
  • Заходи щодо детінізації економіки
  • „амністія” капіталів некримінального походження, які спрямовуються в інноваційну сферу та інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;
  • запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор;
  • реальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності;
  • впровадження наявних теоретичних розробок щодо виявлення напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідації виявлених схем іллегалізації капіталу;
  • обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму;
  • залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню.
  • Заходи щодо декриміналізації економіки
  • віднесення до переліку кримінальних злочинів „незаконного збагачення”, що передбачено ст. 20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності;
  • ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права;
  • створення Національного бюро розслідувань;
  • реформування системи звітності правоохоронних органів відповідно до стандартів розвинених країн;
  • гармонізація діяльності Державного комітету фінансового моніторингу та правоохоронних органів у сфері легалізації тіньових капіталів;
  • розробка комплексної теоретико-методичної бази визначення обсягів та протидії кримінальній та тіньовій активності;
  • активізація участі у міжнародній системі протидії іллегалізації еконо-мічної діяльності на різних рівнях міжнародного співробітництва.
  • Запобігання непродуктивного відтоку капіталів з України
  • забезпечення дієвого захисту та державних гарантій прав власників та інвесторів;
  • забезпечення стабільності, прозорості та однозначності норм законодавства у сфері оподаткування та валютного регулювання, покращання інвестиційного та підприємницького клімату;
  • подолання тіньових явищ у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, у системі митного регулювання;
  • прискорення розвитку фінансових ринків та корпоративного сектора у відповідності до європейських стандартів;
  • істотне підвищення ефективності боротьби з корупцією та організованою злочинністю, зокрема у фінансовій сфері.
  • моніторинг власності державних службовців і депутатів усіх рівнів;
  • заборона анонімних пожертв, внесків іноземних компаній та неприбуткових організацій на користь суб’єктів виборчого процесу;
  • опублікування щорічних фінансових звітів діяльності політичних партій;
  • проведення офіційного та громадського фінансового моніторингу використання виборчих фондів;
  • зняття обмежень щодо розміру виборчого фонду при одночасному посиленні контрольно-ревізійних заходів щодо джерел надходження коштів;
  • посилення контролю за виконанням заборони на здійснення підприємницької діяльності державними службовцями;
  • реформування судової влади України.
  • Дякую за увагу!
  • Національний інститут
  • стратегічних досліджень
  • Особливості та шляхи детінізації економіки України
  • Круглий стіл
  • 27 березня 2007 року


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка