Надзвичайна ситуація



Скачати 26,69 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір26,69 Kb.
  • ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
  • Прогнозування та сценарний аналіз виникнення НС
  • Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, що загрожує виникненням загрози життю або здоров’ю населення, великою кількості загиблих і постраждалих, завданням значних матеріальних збитків, а також неможливістю проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
  • НС класифікуються.
  •  
  • Залежно від характеру походження:
  •  1) техногенного характеру;
  •  2) природного характеру;
  •  3) соціальні;
  •  4) воєнні.
  •  
  • Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків:
  •  1) державний;
  •  2) регіональний;
  • 3) місцевий;
  •  4) об’єктовий.
  • Для визначення рівня НС розглядаються такі фактори:
  • - територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації наслідків НС;
  • - кількість людей, які загинули або постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації;
  • - розмір заподіяних (очікуваних) збитків (розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру, затвердженої постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 175);
  • Рівень НС
  • Поширення
  • Людські втрати
  • Порушення умов життєдіяльності
  • Збитки
  • Державна
    • - яка поширилась або може поширитися на територію ін. держав;
  • - яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України
  • - загинуло > 10 або >300 осіб постраждало
  • - загинуло > 5 осіб або >100 постраждало
  • понад 50 тис. осіб на час >3 діб
  • 10 тис. осіб на тривалий час
  • >1% від обсягу видатків відповідних бюджетів
  • >25 тис. мін. розмірів зарплати
  • - >150 тис. мін. розмірів зарплати
  • Регіональна
  • - яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), областей
  • - загинуло від 3 до 5 осіб або постраждало від 50 до 100 осіб
  • - від 1 тис. до 10 тис. осіб
  • <1% від обсягу видатків відповідних бюджетів
  • >5 тис. мін. розмірів зарплати
  • - > 15 тис. мін. розмірів зарплати
  • Місцева
  • за межі території ПНО, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам
  • - загинуло 1-2 особи або від 20 до 50 осіб постраждало
  • - від 100 до 1000 осіб
  • - необхідні мат-ні і технічні ресурси в обсягах, що > власних можливостей ПНО
  • >0,5 тис. мін. розмірів зарплати
  • - > 2 тис. мін. розмірів зарплати
  • Об`єктова
  • надзвичайна ситуація на ПНО, яка не підпадає під названі вище визначення
  • Прогнозування надзвичайних ситуацій – випереджаюче відображення ймовірності виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій на основі аналізу можливих причин їх виникнення та джерела в минулому і сьогоденні.
  • За характером прогнозування може бути:
  • - довгостроковим,
  • - короткостроковим,
  • - оперативним.
  • Прогнозування можливо тільки на основі рішення завдань моніторингу.
  • Моніторинг надзвичайних ситуацій - це система безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та небезпечних процесів, які можуть призвести до загрози або виникнення НС, а також своєчасне виявлення тенденцій до їх зміни, що проводиться з метою забезпечення здійснення заходів із запобігання виникненню НС.
  • Спостереження, лабораторний та інший контроль включають збирання, опрацювання і передавання інформації про стан навколишнього природного середовища, забруднення продуктів харчування, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними та хімічними речовинами, зараження збудниками інфекційних хвороб та іншими небезпечними біологічними агентами.
  • Залежно від масштабу НС розрізняють:
  • - глобальний моніторинг,
  • - регіональний моніторинг,
  • - імпактний моніторинг,
  • - базовий моніторинг.
  • Глобальний моніторинг – спостереження за загальносвітовими процесами і явищами в біосфері, їх оцінка та прогнозування можливих змін.
  • Регіональний моніторинг – спостереження за процесами та явищами в певних регіонах, в яких ці процеси і явища відрізняються за природним характером або антропогенним впливом від природних біологічних процесів, їх оцінка та прогнозування можливих змін.
  • Імпактний моніторинг – спостереження за процесами та явищами в особливо небезпечних зонах і місцях, що безпосередньо примикають до джерел забруднюючих речовин, їх оцінка та прогнозування можливих змін.
  • Базовий моніторинг – спостереження за станом природних систем, на які практично не впливають регіональні антропогенні дії, їх оцінка та прогнозування можливих змін. Це, як правило, віддалені від промислових районів території, біосферні заповідники.
  • Основними завданнями системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій є:
  • - оперативний збір, обробка та аналіз інформації про потенційні джерела НС природного і технічного характеру;
  • - прогнозування можливого виникнення НС та їх наслідків на основі оперативної фактичної і прогностичної інформації, що надходить від відомчих та інших служб спостереження за станом навколишнього середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях;
  • - лабораторний контроль, що проводиться з метою виявлення та індикації радіоактивного, хімічного, біологічного (бактеріологічного) зараження (забруднення) об'єктів навколишнього середовища, продовольства, питної води, харчового та фуражного сировини;
  • - розробка та оцінка ефективності реалізації заходів щодо запобігання або усунення НС;
  • - розробка сценаріїв розвитку НС;
  • - інформаційне забезпечення управління і контролю в галузі попередження та ліквідації НС;
  • - створення спеціалізованих геоінформаційних систем, банку даних спостереження за джерелами НС та інших інформаційних даних.
  • Прогнозування стихійних лих, НС техногенного характеру.
  • Залежно від часу попередження стихійного лиха прогнози поділяються на короткострокові та довгострокові.
  • Короткострокові прогнози (менше 12-15 днів) стихійних лих, таких як повені, проводяться, як правило, за допомогою вирішення рівнянь гідродинаміки. Вихідними даними для прогнозу повеней є гідрографи (залежності витрат води від часу) в різних фіксованих створах розглянутого річкового басейну. В результаті видається інформація про очікувані максимальні витрати і рівні води в необхідних користувачу створах.
  • Довгострокові гідрологічні прогнози застосовуються, як правило, для передбачення масштабів дії повені. Найбільш ефективний метод розробки довгострокових прогнозів весняного водопілля - водно-балансовий метод, який базується на встановленні закономірності процесів формування стоку в річковому басейні за періоди сніготанення і повені.
  • Прогнозування буревіїв, смерчів і ураганів виробляється на основі синоптичного прогнозу.
  • Прогнозування лісових і торф'яних пожеж здійснюється на основі оцінки синоптичного прогнозу стану погоди в певному районі, ступеня відвідуваності лісових масивів людьми, ведення лісорозробок .
  • Стихійні лиха виникають раптово, однак, їх наслідки можуть бути запобігти або істотно зменшені при здійсненні запобіжних заходів:
  • - завчасного прогнозування лих та їх наслідків;
  • - своєчасного попередження населення, а в необхідних випадках організації його евакуації;
  • - відгону і укриття тварин;
  • - вивезення матеріальних цінностей.
  • Прогнозування НС техногенного характеру – це науково обґрунтоване передбачення ймовірності виникнення НС, їх розвитку, характеру, масштабів та наслідків і т.д.
  • Біологічне прогнозування
  • Прогнозування і оцінка біологічної (бактеріологічної) обстановки проводяться штабами з'єднань і частин ЦЗ при виникненні вогнищ зараження небезпечними хворобами в мирний час. Для оцінки санепідем стану території проводиться її санітарно-епідеміологічна розвідка.
  • Санітарно-епідеміологічний стан
  • Інфекційні захворювання
  • Епізоотична обстановка
  • Поширення
  • Розташування
  • Благополучний
  • інф. захв-ня не пов'язані одне з одним і з'явилися протягом терміну, що > інкубаційного періоду
  • стан епізоотичної обстановки не являє небезпеки для населення і рятувальників
  • відсутні умови для широкого розповсюдження інф. захв-нь
  • нема масових інф. захв-нь серед населення сусідніх районів
  • Нестійкий
  • окремі, не зареєстровані раніше, інф. захв-ня та
  • незначно зріс нерегулярний рівень інф. захворюваності
  • відсутні інфекційні захв-ня, за винятком нерегулярних при наявності епізоотичних вогнищ зоонозних інфекцій
  • - нема тенденції до подальшого поширення інф. захв-нь
  • - є осередки інф. захв-нь без розвитку епідемії
  • територія розташована в безпосередній близькості від вогнища небезпечних інфекцій
  • Несприятливий
  • поодинокі особливо небезпечні інф. захв-ня (чума, холера та ін)
  • з'явилися групові небезпечні інф. захв-ня або вогнища чуми, холери, жовтої лихоманки і т.д. на сусідніх територіях з умовами для їх подальшого поширення
  • Надзвичайний
  • в короткий термін наростає число небезпечних інф. захв-нь серед населення
  • - виникли групові захворювання особливо небезпечними інфекціями
  • - активізувалися природні вогнища чуми, туляремії і з'явилися захворювання серед людей
  • Узагальнена оцінка надзвичайних ситуацій
  • Узагальнена оцінка НС включає в себе величини соціального, економічного, екологічного ризику і суми соціального, економічного та екологічного збитку.
  • Узагальнену оцінку НС можна проводити як до виникнення НС, так і після. Якщо оцінка проводиться до виникнення НС, вона носить імовірнісний характер і, як правило, використовується в цілях попередження НС. Якщо оцінка проводиться після виникнення НС, вона використовується для вироблення заходів, розрахунку сил і засобів, необхідних для ліквідації наслідків. Однією з складових оцінки НС є оцінка збитків.
  • Матеріальний збиток складається з:
  • - прямого збитку (руйнування промислових об'єктів);
  • - непрямого збитку (недоотриманий дохід, товари, матеріальні цінності).
  • Для визначення прямого збитку необхідно знати вартість основних фондів виробництва до і після настання НС. Їх різниця і є розмір прямого матеріального збитку.
  • Непрямий збиток становить: недоотримання державної суми податку з обороту, виплати державного страхування за загибель посівів, недоодержання прибутку.
    • Сценарний аналіз надзвичайної ситуації
  •  
  • Сценарний аналіз надзвичайної ситуації полягає в дослідженні поточного або можливого стану зовнішніх техногенного, природного та соціального середовищ у певній сфері або в конкретному випадку, визначенні наявності або можливості утворення визначних елементів (факторів потенційних та існуючих небезпек) і ключових невизначеностей (послідовностей та способів реагування, заходів і дій) і комбінуванні їх для формулювання потенційних і альтернативних сценаріїв розвитку НС.
  • Сценарний аналіз надзвичайної ситуації може здійснюватись, як для довгострокового чи короткострокового прогнозування НС, так і в умовах виникнення НС.
  • Всі альтернативні сценарії повинні поєднувати в собі весь набір визначених елементів і різні результати ключових невизначеностей.
  • Сценарне планування розглядає всі сценарії як однаково можливі в майбутньому.
  • Сценарний аналіз необхідно здійснювати в такій орієнтовній послідовності:
  • Визначення місця та часу виникнення НС.
  • Визначення характеру та масштабу аварії або іншої ініціюючої події, що призвела або може призвести до виникнення НС.
  • Визначення основних та потенційних джерел небезпеки в НС (техногенні, природні, соціальні первинні і вторинні чинники).
  • Уточнення наявних або можливих масштабів ураження територій.
  • Аналіз кліматичних факторів та складання прогнозу розвитку НС.
  • Визначення потенційної або наявної зони ураження та тривалості розвитку НС.
  • Визначення кількості населення, що потрапило або може потрапити в зону ураження.
  • Аналіз наявних систем оповіщення, засобів захисту або захисних споруд в зонах ураження.
  • Визначення видів та об’ємів проведення невідкладних та інших невідкладних робіт.
  • Визначення потреб в силах цивільного захисту та їх укомплектованості і готовності до проведення робіт.
  • Визначення послідовності та шляхів введення сил і засобів, а також необхідної кількості засобів.
  • Розробка або визначення послідовності або плану дій керівного складу цивільного захисту.
  • Результати сценарного аналізу розвитку НС у вигляді складених сценаріїв можуть і мають бути використані під час складання всіх видів планів ЦЗ.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка