Наказ №192 Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році



Скачати 113,74 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації02.12.2016
Розмір113,74 Kb.
ТипНаказ
1   2   3
правильну відповідь. При цьому учень
  • не повинен аргументувати свій вибір.
  • Друга частина атестаційної роботи може складатися із 6-8 завдань відкритої форми
  • з короткою відповіддю.
  • Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записано правильну
  • відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо).
  • Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках.
    • Третя частина атестаційної роботи може складатися із завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв'язку та дав правильну відповідь.
    • Правильність виконання завдань вчитель оцінює відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань, з якими учні повинні бути завчасно ознайомлені.
    • Для учнів, які вивчали математику на рівні стандарту, третя частина повинна містити 1 завдання; для академічного рівня – 3 завдання; профільного рівня – 4 завдання; для учнів класів з поглибленим вивченням математики – 7 завдань. При цьому для учнів профільних класів варто в третій частині подати одне завдання підвищеної складності. Для учнів класів з поглибленим вивченням математики варто в третій частині подати 4 завдання підвищеної складності.
    • У кожній з частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії в орієнтовному відношенні 2:1. Завдання мають охоплювати весь курс математики за 5-11 класи.
    • Атестація з математики проводиться протягом 135 хв. За програмою рівня стандарту, академічного та профільного рівня. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хв.
    • Для атестації з інформатики готують не менше 10 варіантів контрольних робіт.
    • Атестаційну роботу пропонується розділити на 3 частини.
    • Перша частина – складається із 12-14 завдань у тестовій формі:
    • з однією правильною відповіддю на кожне завдання,
    • з вибором кількох правильних відповідей,
    • завдання на встановлення відповідності.
    • Друга частина атестаційної роботи може містити одне завдання відкритої форми з
    • розгорнутою відповіддю на складання блок-схеми алгоритму.
    • Третя частина атестаційної роботи виконується на комп’ютері й може містити два
    • практичних завдання, одне з яких має передбачати написання програми.
    • Завдання атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного
    • загальноосвітнього навчального закладу.
    • Атестація з інформатики проводиться протягом 120 хв.
    • Для проведення атестації з інформатики вчитель готує не менше 10 варіантів
    • контрольних робіт .
    • Пропонується атестаційну роботу розділити на 3 частини, залежно від рівня
    • вивчення інформатики.
    • Перша частина може складатись із 10-13 завдань і є рекомендованою для учнів, які
    • вивчали інформатику на будь-якому рівні. Ця частина може містити:
    • завдання у тестовій формі з вибором однієї правильної відповіді;
    • завдання з вибором кількох правильних відповідей;
    • завдання на встановлення відповідності.
    • Атестаційна робота повинна містити 3 практичні завдання, що виконуються на комп’ютері.
    • Друга частина атестаційної роботи складається для учнів, які вивчали інформатику
    • на академічному та профільному рівнях. Ця частина може містити завдання щодо
    • алгоритмізації та програмування. Виконується на комп’ютері.
    • Третя частина атестаційної роботи складається тільки для учнів профільних
    • класів і може містити 3 завдання з тем, передбачених програмою профільного
    • рівня. Також виконується на комп’ютері.
    • Письмові завдання атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом
    • відповідного загальноосвітнього навчального закладу.
    • Атестація з інформатики проводиться:
    • протягом 90 хв. для учнів, які вивчали інформатику за програмою рівня стандарту;
    • 120 хвилин для учнів, які вивчали інформатику за програмою академічного рівня;
    • 180 хвилин - для учнів, які вивчали інформатику за програмою профільного рівня.
    • Атестацію з предметів суспільно-гуманітарного циклу рекомендуємо проводити
    • у вигляді контрольних робіт або стандартизованих завдань у тестовій формі.
    • Зміст контрольних робіт має відповідати навчальним програмам та змісту
    • підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
    • Атестація з усіх предметів суспільно-гуманітарного циклу проводиться упродовж
    • 90 хвилин.
    • Атестаційні роботи мають включати завдання базового рівня хронологічних та
    • картографічних знань, відомостей про історичних діячів та культурно-історичні
    • пам’ятки, передбачати пояснення окремих понять і термінів, формулювання і
    • висловлювання власної думки.
    • Під час виконання контрольних робіт учні мають продемонструвати:
    • знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології,
    • картографії, історичних особистостей, пам’яток культури;
    • вміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних
    • подій та явищ,
    • оцінювати їхнє значення;
    • вміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами,
    • процесами та періодами;
    • вміння працювати з різноманітними історичними джерелами: історичними
    • документами, картами, схемами, фотоматеріалами, плакатами тощо.
    • Завдання атестації можуть бути таких форм і типів:
    • завдання з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих варіантів
    • (при цьому передбачити завдання на роботу з картою, візуальними та текстовими історичними джерелами);
    • завдання на встановлення відповідності поданого переліку подій, терміні (позначених цифрами) до наявної логічної інформації (позначеної буквами);
    • завдання на встановлення правильної послідовності поданого переліку подій (позначених буквами) щодо їхнього логічного розташування (позначити цифрами);
    • - завдання множинного вибору (з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонова-них варіантів).
    • Види завдань
    • Система оцінювання
    • За правильну відповідь 1 бал
    • Завдання на встановлення відповідності
    • Від 1 до 4 балів
    • Завдання на встановлення правильної послідовності
    • Від 1 до 3 балів
    • Завдання множинного вибору
    • Від 1 до 3 балів
    • Загальна сума від 0 до 36 балів включно.
    • Рекомендуємо таку систему оцінювання:
    • Для виведення оцінки набрану суму балів слід розділити на 3.
    • Учитель на власний розсуд може змінити структуру, додати завдання відкритої
    • форми. При цьому мають бути чітко виписані критерії оцінювання таких завдань.
    • Для проведення атестації вчитель готує не менше 10 варіантів.
    • Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:
    • - завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих;
    • завдання на визначення відповідності;
    • завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними;
    • завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання …;
    • Одне з завдань передбачає для отримання правильної відповіді виконання певних
    • математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей.
    • Одне з завдань необхідно передбачити для учнів, які навчаються за програмою
    • поглибленого вивчення предмета.
    • Також необхідно розробити одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту інформації відповідно завдання та розробку легенди карти.
    • Під час виконання завдання учням потрібно розробити легенду карти за всіма правилами і картографічними вимогами, а потім виконати завдання на контурній карті.
    • В окремих випадках можна скористатись чернеткою.
    • Виконання атестаційної роботи не передбачає користування атласами та іншими
    • джерелами картографічних знань.
    • На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин.
    • Для класів з поглибленим вивченням географії - 120 хвилин.
    • Зміст атестаційної роботи з біології визначається програмою для загальноосвітніх
    • навчальних закладів «Біологія. 7-11 класи» (К.: Ірпінь: Перун, 2005),
    • - для класів з поглибленим вивченням біології – програмою для загальноосвітніх
    • навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (збірник навчальних програм для
    • загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-
    • математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009)
    • - і підручниками, які використовуються у певному навчальному закладі.
    • Зміст атестаційної роботи має відповідає змісту і державним вимогам до рівня
    • загальноосвітньої підготовки учнів таких розділів:
    • «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» – 70 % завдань;
    • «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми і середовища
    • існування» – 30 % завдань.
    • Елементи змісту атестаційної роботи:
    • - роль біології в практичній діяльності людини;
    • - методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент);
    • ознаки організмів;
    • - особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та
    • використання у практичній діяльності людини;
    • - взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі;
    • - будова рослинних і тваринних клітин;
    • - особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини,
    • органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет,
    • нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань,
    • правила здорового способу життя, надання першої допомоги).
    • До атестаційної роботи мають увійти завдання різних рівнів складності:
    • завдання на відтворення знань, які передбачають уміння:
    • - розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища;
    • - уміння давати визначення основних біологічних понять;
    • - користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;
    • завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння:
    • - описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси;
    • - описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків;
    • - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки;
    • - використовувати знання у практичній діяльності.
    • Обов’язковим є включенню завдань, які передбачають розгорнуту письмову
    • відповідь.
    • Атестаційна робота має включати 75 % завдань на відтворення і 25 % завдань на
    • застосування знань.
    • Зміст атестаційної роботи з біології за курс старшої школи має відповідати
    • державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що передбачені
    • навчальними програмами для профільного навчання учнів загальноосвітніх
    • навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень
    • (Тернопіль: Мандрівець, 2011).
    • Атестаційна робота складається із завдань різної форми і рівня складності:
    • - завдань у тестовій формі,
    • - завдань відкритого типу з короткою відповіддю,
    • - завдань відкритого типу з розгорнутою відповіддю.
    • До атестаційної роботи включаються такі типи завдань у тестовій формі:
    • - з вибором однієї правильної відповіді з 4-5 запропонованих;
    • - завдання з вибором декількох правильних відповідей з 5-6 запропонованих;
    • - завдання на встановлення відповідності;
    • - завдання на встановлення правильної послідовності;
    • - завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих
    • варіантів відповідей.
    • Завдання відкритого типу, які передбачають надання учнями розгорнутої відповіді
    • мають бути спрямовані на:
    • - виявлення рівня сформованості в учнів уміння самостійно оперувати біологічними
    • поняттями і термінами,
    • - обґрунтовувати та пояснювати біологічні процеси і явища, грамотно, логічно і
    • послідовно формулювати свою відповідь;
    • - застосовувати знання у новій ситуації;
    • - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
    • - аналізувати, систематизувати знання;
    • - узагальнювати і формулювати висновки;
    • - розв’язувати біологічні задачі, застосовувати теоретичні знання на практиці.
    • Кількість завдань, які відповідають змісту певного розділу навчальної програми, має
    • бути пропорційна кількості навчальних годин, передбачених програмою на
    • вивчення цього розділу.
    • Зміст атестаційної роботи з фізики визначається Програмою для загальноосвітніх
    • навчальних закладів «Фізика. 7-11 класи» (К.: Ірпінь: Перун, 2005),
    • для класів з поглибленим вивченням біології – програмою для загальноосвітніх
    • навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики (збірник навчальних програм
    • для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-
    • математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009) і підручниками, які
    • використовуються у певному навчальному закладі.
    • Завдання для атестації з фізики розробляються вчителем так, щоб вони надали
    • можливість учням проявити рівень навчальних досягнень:
    • на розуміння основних фізичних понять і законів;
    • вміння аналізувати фізичні явища та процеси;
    • навички розв’язання задач.
    • Атестаційна робота складається із завдань різних типів і рівнів складності:
    • - завдання у тестовій формі на встановлення однієї правильної відповіді з 4-5 запропонованих;
    • - завдання на встановлення відповідності, послідовності;
    • - задачі та творчі запитання з розгорнутою відповіддю.
    • З метою врахування різного рівня підготовки учнів атестаційна робота для учнів, які вивчали фізику за програмою поглибленого рівня, повинна мати збільшену кількість завдань високого рівня складності.
    • При розв’язуванні задач звертають увагу на такі вимоги щодо запису:
    • - «дано» в умові задачі у вигляді загальноприйнятих фізиці позначень;
    • - запису повних формул, які використовуються під час розрахунків;
    • - хід розв’язання з усіма послідовними діями і необхідними поясненнями, графічними ілюстраціями;
    • - результати обчислень у вигляді числа в тих одиницях виміру, які зазначено в умові задачі;
    • - повна відповідь, якщо потрібно знайти декілька величин або результатів.
    • Запитання з відкритою відповіддю потребує повної, логічної, розгорнутої відповіді з визначенням сутності запропонованих у завданні фізичних явищ, формулюванням фізичних законів, аналізом явищ і процесів, наведенням ілюстрацій у вигляді графіків, таблиць або схем та обґрунтування.
    • Завдання для атестації з фізики розробляються вчителем так, щоб дати можливість
    • перевірити рівень навчальних досягнень школярів:
    • - на розуміння основних фізичних понять і законів;
    • - вміння аналізувати фізичні явища та процеси;
    • - навички розв’язання задач.
    • Для проведення атестації готують варіанти атестаційних робіт, що включають
    • завдання різних рівнів складності. Завдання повинні бути різного типу, а саме:
    • - тести на встановлення однієї правильної відповіді,
    • - тести на встановлення відповідності,
    • - задачі та творчі запитання з відкритою розгорнутою відповіддю.
    • З метою врахування різного рівня підготовки учнів відповідно до навчального
    • профілю, атестаційна робота для учнів профільного рівня навчання повинна містити
    • збільшену кількість завдань високого рівня складності.
    • Для учнів, які вивчали фізику на рівні стандарту або на академічному рівні, доцільно
    • пропонувати більше завдань початкового та достатнього рівнів складності.
    • При розв’язуванні задач звертають увагу на такі вимоги щодо запису:
    • - «дано» в умові задачі у вигляді загальноприйнятих фізиці позначень;
    • - запису повних формул, які використовуються під час розрахунків;
    • - хід розв’язання з усіма послідовними діями і необхідними поясненнями,
    • графічними ілюстраціями;
    • - результати обчислень у вигляді числа в тих одиницях виміру, які зазначено в умові
    • задачі;
    • - повна відповідь, якщо потрібно знайти декілька величин або результатів.
    • Запитання з відкритою відповіддю потребує повної, логічної, розгорнутої відповіді
    • з визначенням сутності запропонованих у завданні фізичних явищ, формулюванням
    • фізичних законів, аналізом явищ і процесів, наведенням ілюстрацій у вигляді
    • графіків, таблиць або схем та обґрунтуванням висновків.
    • Зміст атестаційної роботи з хімії визначається Програмою для загальноосвітніх навчальних
    • закладів «Хімія. 7-11 класи» (К.: Ірпінь: Перун, 2005), для класів з поглибленим вивченням
    • біології – програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії
    • (збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
    • вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009) і
    • підручниками, які використовуються у певному навчальному закладі.
    • Атестаційна робота включає завдання з різних тем курсу хімії у такому співвідношенні:
    • 7-го класу близько 15 % завдань за темами: – початкові хімічні поняття;
    • – прості речовини метали і неметали;
    • 8-го класу – близько 45 % завдань за темами:
    • – кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами;
    • – основні класи неорганічних сполук;
    • – періодичний закон і періодична система хімічних елементів Менделєєва;
    • – будова атома хімічний зв’язок і будова речовини;
    • 9-го класу 40 % завдань за темами: – розчини; – хімічні реакції;
    • – найважливіші органічні сполуки.
    • До складу атестаційної роботи включаються завдання на визначення рівня сформованості
    • основних умінь та способів дій:
    • - називати речовини за їх формулами, типи хімічних реакцій;
    • - складати формули найважливіших неорганічних та органічних сполук вивчених класів,
    • схеми будови атомів перших 20 елементів періодичної системи, рівняння хімічних реакцій;
    • - характеризувати елементи (від Гідрогену до Кальцію) за їх положенням у періодичній
    • системі та особливості будови їх атомів, хімічні властивості речовин – представників різних
    • класів неорганічних сполук, процеси окиснення і відновлення;
    • - пояснювати фізичний зміст порядкового номера хімічного елемента, номерів груп (для
    • головних підгруп) і періодів в періодичній системі, залежність властивостей елементів та їхніх
    • сполук від електронної структури атомів;
    • - визначати належність речовин до певного класу, тип хімічної реакції, вид хімічного зв’язку
    • у типових прикладах, ступінь окиснення елементів, можливість перебігу реакцій йонного
    • обміну;
    • - обчислювати об’єм газу за нормальних умов, відносну густину газів, масу, об’єм, кількість
    • речовини реагентів та продуктів реакції, об’ємні відношення газів за хімічними рівняннями.
    • Атестаційна робота складається із завдань різних типів і рівнів складності, зокрема:
    • - завдання з вибором однієї правильної відповіді;
    • - завдання на встановлення відповідності;
    • - завдання на встановлення правильної послідовності;
    • - завдання з короткою відповіддю, серед яких завдання на відтворення генетичного
    • зв’язку між класами неорганічних сполук;
    • - завдання на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів
    • до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах;
    • - завдання з розгорнутою відповіддю, серед яких задачі різних типів, які
    • передбачають розгорнутий запис розв’язування задачі з обґрунтуванням кожного
    • етапу.
    • Зміст атестаційної роботи з хімії за курс старшої школи має відповідати державним
    • вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що передбачені навчальними
    • програмами для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень
    • стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Тернопіль: Мандрівець, 2011).
    • Атестаційна робота включає завдання з трьох тематичних блоків:
    • І. «Загальна хімія»: – основні поняття і закони хімії;
    • – розчини;
    • – періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. Менделєєва, будова атома,
    • хімічний зв’язок, будова речовини.
    • ІІ. «Неорганічна хімія»: – основні класи неорганічних сполук; – металічні елементи;
    • – неметалічні елементи.
    • ІІІ. «Органічна хімія»: – вуглеводні;
    • – оксигеновмісні органічні сполуки;
    • – нітрогеновмісні органічні сполуки;
    • – синтетичні високомолекулярні речовини.
    1   2   3


    База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
    звернутися до адміністрації

    увійти | реєстрація
        Головна сторінка


    завантажити матеріал