Науково-теоретичні засади інтерактивного навчання та виховання учнів



Дата конвертації28.02.2017
Розмір8,72 Kb.

Науково-теоретичні засади інтерактивного навчання та виховання учнів

Набуття знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найбільш ефективними, якщо в навчально-виховному процесі використовуються інтерактивні форми і методи

  • “Інтерактив” (від “interact”, у якому “inter” означає “взаємний, а “act” — “діяти”) - спосіб взаємодіяти чи бути в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (книжка, комп’ютер) або ким-небудь (учень, учитель).

Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів у античні часи: Те, що я чую, я забуваю; Те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю; Те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти; Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок; Коли я передаю знання іншим – я стаю майстром.

Інтерактивна освіта – це процес спільної діяльності педагога й учнів, який створює:

  • можливість особистісного контакту між ними;
  • наявність загальної мети, очікуваного результату діяльності, який задовольняє потреби кожного;
  • планування, контроль, корекцію і координацію дій;
  • розподіл єдиного процесу співпраці, загальної діяльності між учасниками;
  • виникнення міжособистісних відносин.

Характеристики інтерактивної освіти:

  • максимальне залучення учнів до організації навчально-виховного процесу;
  • спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування;
  • суб’єктивне переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії;
  • обов’язкова рефлексія процесу навчання й виховання.

Основні відмінності інтерактивної освіти від традиційної:

  • відсутність присилування пізнавальної діяльності учнів;
  • достатньо швидке залучення учнів до активної діяльності;
  • самостійний пошук учнями вирішення проблеми на підвищеному рівні сил;
  • створення емоційно-вольового фону для активної діяльності;
  • безперервно діючі прямі та зворотні зв’язки між педагогом та учнем

Учитель в інтерактивному навчання та вихованні – фасилітатор, проектувальник і консультант

Кожний педагог повинен пам’ятати, що те, як він учить, так само важливо, як і чого він навчає.

Інтерактивна взаємодія - це взаємодія будь-яких суб’єктів один з одним із використанням доступних їм засобів і методів. При цьому наявна активна участь у діалозі обох сторін – обмін запитаннями і відповідями

Критерії готовності вчителів до інтерактивної взаємодії:

  • знання психологічних особливостей віку учнів;
  • уміння встановлювати контакт з кожним учнем і класом;
  • уміння налагоджувати позитивну психологічну атмосферу;
  • уміння створювати дух співто- вариства;
  • володіння методикою організації і проведення інтерактивного навчання та виховання.

  • “снігова куля”
  • “вільна кафедра”
  • “ланцюжок”
  • “ранжирування”
  • Право “вільна кафедра”
  • Інтеле “коло ідей”
  • Ана ”антивірус”
  • “удвох разом”
  • Б “конкурс ситуацій”
  • “карусель”
  • “обговорення завдання в парі”
  • синтез думок”

За умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії з колективом, навичок проведення чи підтримки дискусії, обговорення запропонованих тем.

При впровадженні інтерактивних методів навчання учні: набуватимуть культури дискусії; вироблятимуть у собі вміння приймати спільні рішення; покращать уміння спілкуватись. Крім того, якісно зміниться рівень сприйняття учнями навчального матеріалу - він набуде особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" основним стане "обдумати", "застосувати".

  • ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка