Навчальні питання



Дата конвертації25.12.2016
Розмір75 Kb.
  • НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.
  • ДОЛГИЙ Микола Леонідович,
  • завідувач кафедри державної служби,
  • менеджменту та навчання за міжнародними проектами
  • к.біол.н., доцент

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

  • 1. Віднесення надзвичайної події до
  • надзвичайної ситуації.
  • 2. Класифікація надзвичайних ситуацій.
  • 3. Надзвичайні ситуації природного характеру.
  • 4. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

АЛГОРИТМ КЛАСИФІКАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

  • І-й етап
  • Віднесення надзвичайної події за пороговими значеннями до НС.
  • Наказ МНС України від 22.04 2003 р. №119
  • ІІ-й етап
  • Класифікація НС за походженням. ДК 019-2001
  • НС техногенного, природного, соціально - політичного, воєнного характеру
  • ІІІ-й етап
  • Класифікація НС за рівнем. Постанова КМ України від 24.03.2004 р. №368.
  • НС державного, регіонального, місцевого, об‘єктового рівня
  • КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
  • Рівень НС
  • Загинуло осіб
  • Постраж
  • дало осіб
  • Порушено умови життє-
  • діяльності нас., осіб
  • Збитки,
  • мін. з/п
  • А
  • Державний
  • ≥10
  • ≥ 300
  • ≥ 50 тис.
  • ≥ 150 тис.
  • б
  • 3 ур. збитків
  • ≥ 5
  • ≥ 100
  • ≥ 10 тис.
  • ≥ 25 тис.
  • в
  • Тер. пошир.
  • - НС поширилась або може поширитись на територію інших держав
  • г
  • - НС поширилась на територію 2-х регіонів
  • д
  • Регіональний
  • ≥ 5
  • ≥ 100
  • ≥ 10 тис.
  • ≥ 15 тис.
  • є
  • 3 ур. збитків
  • 3 - 5
  • 50-100
  • 1 тис. -10 тис.
  • ≥ 5тис.
  • ж
  • Тер. пошир.
  • - НС поширилась на територію 2-х районів
  • з
  • Місцевий
  • ≥ 2
  • ≥ 50
  • ≥ 1 тис.
  • ≥ 2тис.
  • і
  • 3 ур. збитків
  • 1-2
  • 20-50
  • 100 -1 тис.
  • ≥ 0,5 тис.
  • к
  • Тер. пошир.
  • - НС поширилась за територію ПНО
  • л
  • Об'єктовий
  • Критерії НС не досягають зазначених показників
  • Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

  • НС техногенні - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйну-вання споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
  • НС природні - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідроло-гічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рос-лин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
  • НС соціальні - пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
  • НС воєнні - пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження.

Основні складові забезпечення життєдіяльності людини

  • Енергетика організму
  • Окисно відновлювальні процеси
  • Психологічна налаштованість
  • Вода забруднена багатьма домішками земного,
  • космічного і біоенергоінформаційного походження:
  • До земних забруднень води слід віднести численні шкідливі та
  • отруйні органічні та неорганічні домішки, насамперед, техногенного
  • походження, а також мікроорганізми.
  • Космічні забруднення - це головним чином важкі та радіоактивні
  • ізотопи водню (дейтерій і тритій), кисню (О18, О19), вуглецю - С13 і ін.
  • Під біоенергоінформаційними (БЕІ) забрудненнями вчені мають на
  • увазі, перш за все, те енергополеве та інформаційне наповнення
  • повітряного простору, води та землі, яке негативно впливає на все живе.

Отримання талої води

  • Воду (беремо з будь-якого джерела) нагріваємо до 950С і потім як можна швидше охолоджуємо і заморожуємо.
  • 2. Заморожуємо в конічній посуді (скло, або фарфор, або фаянс).
  • 3. Розморожуємо повільно в нижній частині холодильника до льодяника у воді об'ємом приблизно 30% від всієї маси води. При розморожуванні посуд необхідно накрити.
  • 4. Лід виймаємо і викидаємо в унітаз.
  • 5. Талу воду акуратно зливаємо в інший посуд (скло), щоб не потрапив осад, який теж викидаємо.
  • 6. Воду в кількості 100 мл (півсклянки) нагріваємо до 35-370С і вживаємо за 40 хв. до сніданку та вечері.

“ЛЕГКА” ВОДА

  • Як показали численні досліди і експертизи, така вода
  • робить дивно сприятливий вплив на організм людини, це:
  • Нормалізація обміну речовин, виведення шлаків, токсинів та
  • радіонуклідів з організму;
  • Лікування та профілактика онкологічних захворювань, цукрового
  • діабету, хвороб нирок і печінки;
  • Відновлення організму при стресах і перевтомі;
  • Нормалізує артеріальний тиск, ліпідний і вуглеводний обмін;
  • Володіє могутнім косметичним ефектом;
  • Уповільнює процеси старіння і збільшує тривалість життя.
  • «Таємниця" високої біологічної активності
  • "Нафтусі" знаходилася зовсім не в
  • водорозчинений органічній речовині, а в
  • незвичайному електронодонорному фізико-
  • хімічному стані цієї води і всіх її аналогів,
  • обумовленому нативними негативними
  • значеннями окислювально-відновного
  • потенціалу (ОВП, Еh, редокс-потенціал ) від
  • -60 до -240 мВ, заданого даним водам
  • наявністю сірководню (від 0,35 до 23
  • мг/дм3) як потужного відновника.
  • Хунзакутська "жива" вода. В даний час найбільш біологічно
  • активної визнана вода р. Хунза в горах Каракорум (північні
  • Гімалаї на кордоні Пакистану та Індії, автономна область
  • Кашмір), на березі якої на висоті 2000 м над рівнем моря
  • проживає трохи більше 30 тис. людей, званих народом
  • Хунза.
  • Хунзакути живуть всередньому 150 років.
  • Висока біологічна активність хунзакутської "живої"
  • пояснюється від'ємним значення її ОВП, який має - 500 мВ,
  • тобто має максимальне зафіксоване значення ОВП в
  • природній воді.
  • Такий самий високий від'ємний ОВП має і реліктова
  • «легка» вода
  • ОВП ВРХ парного молока дорівнює -110 мВ.
  • Через 2 доби ОВП - 0, а потім набуває
  • позитивного значення.
  • ОВП козиного молока - 160 мВ.
  • ОВП молока матері-годувальниці - 120 мВ.
  • ОВП соку картоплі (- 287 мВ), синьої капусти
  • (- 243 мВ), петрушки (- 265 мВ).
  • ОВП фруктових соків - від -12 мВ (яблуко і
  • апельсин), до - 85 мВ (диня).

НС СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у
  • свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом
  • захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування
  • населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя
  • чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення
  • злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
  • Терористичний акт визначається як злочинне діяння у формі
  • застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій,
  • відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом
  • України. (Закон України "Про боротьбу з тероризмом" від 20
  • березня 2003 року N 638-ІУ)

СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕРОРИЗМУ

  • Міжнародний тероризм. Підтримка терористичної організації іншою державою
  • Внутрішньодержавний тероризм. Стосується внутрішніх інтересів
  • Державний тероризм. Викор.терор.методів державною владою до опонентів.
  • Соціальний тероризм. Дії терористичних організацій украй лівої орієнтації.
  • Економічний тероризм. Викор.економ. механізмів для ослаблення супротивника.
  • Екстремістський тероризм. Складова діяльності вкрай правих, украй лівих
  • організацій, іноді - релігійних груп.
  • Екологічний тероризм. Використання незаконного насильства для досягнення
  • позитивних цілей - охорони природи і природних ресурсів.
  • Релігійний тероризм. Просування релігійної ідеології, приклад - іслам.
  • Кримінальний тероризм. Переслідує головним чином кримінальні цілі, однак може
  • торкатися і політичної сфери.
  • Наркотерроризм. Актуальний у першу чергу в ряді південноамериканських держав
  • Електронний тероризм. Політична дестабілізація при незакон.вик. Інформ. мереж.
  • Ядерний тероризм. Пов'язаний з розкраданням, транспортуванням і незаконною
  • торгівлею ядерними матеріалами, призначеними для створення ядерної зброї.
  • Супертероризм. Представляє використання в ряді випадків інших засобів, що за
  • результатами свого впливу наближаються до зброї масового ураження (ЗМУ).
  • Класичний тероризм. Вибухові речовини, автоматична зброя тощо.
  • Некондиційний тероризм. Нові прояви тероризму. Наприклад, використання
  • засобів інформаційної і психологічної війни,чи використання промислових відходів,
  • чи цілеспрямоване розв'язання катастроф і аварій.

ПАМ'ЯТКА ПРИ ОДЕРЖАННІ ПОГРОЗИ ПО ТЕЛЕФОНУ

  • Установити міцний контакт з анонімом:
  • • представитися (назвати своє ім'я, по-батькові, посаду);
  • • заспокоїти завірити, що його вимоги будуть негайно передані адміністрації.
  • З'ясувати вимоги аноніма й одержати інформацію про характер погрози:
  • • уважно вислухати і записати всі вимоги;
  • • задати уточнюючі питання про характер погрози, часу її реалізації; стимулювати аноніма розповісти якнайбільше.
  • З'ясувати мотиви дій аноніма:
  • • поставити запитання про цілі, що переслідує анонім, відповіді аноніма вислухувати уважно, проявляючи участь;
  • • запропонувати аноніму інші шляхи реалізації його інтересів.
  • У процесі розмови з анонімом сказати, що його вимоги будуть передані адміністрації. Зробити спробу переконати його повторити дзвінок.
  • Повідомити про подію:
  • • правоохоронні органи по телефону «101»;
  • • адміністрацію об'єкта.
  • Для визначення номера за яким телефонував анонім покласти слухалку поруч. З іншого телефону подзвонити на телефонний вузол із проханням з’ясувати необхідний номер
  • Щоб не викликати паніку і виключити непрофесійні дії повідомляти про погрозу тільки посадовим особам відповідно до інструкції.

РЕКОМЕНДАЦІЇ КЕРІВНИКУ ПРИ ОДЕРЖАННІ ПОГРОЗИ ПРО ВИБУХ

  • Не допустити паніки.
  • Не допустити розповсюдження слухів.
  • Негайно повідомити про погрозу по телефону «101 ».
  • Про отриману інформацію повідомити тільки начальнику своєї служби чи безпеки.
  • Самотужки, не чекаючи прибуття фахівців, по заздалегідь розробленому плану
  • організувати огляд усіх приміщень з обов'язковою участю й опитуванням персоналу.
  • Не доторкатися до предметів, схожих на вибухонебезпечні.
  • Скласти схему об'єкта з указівкою предметів, схожих на вибухонебезпечні.
  • Припинити розвантажувальні роботи, у тому числі очистку сміттєвих баків.
  • Відвести після огляду на безпечну відстань автотранспорт, припаркованный
  • біля будинку.
  • Проаналізувати обстановку і прийняти рішення щодо евакуації. Для цього
  • рекомендується використовувати заздалегідь відпрацьовані команди, наприклад:
  • «Навчальна пожежна тривога! Усім вийти на вулицю!».
  • Евакуація повинна проводитися без проходження людей через зону перебування
  • предметів, схожих на вибухонебезпечні.

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ТЕРАКТУ

  • У сім'ї
  • Для членів Вашої родини розробіть план дій у надзвичайних
  • умовах. У всіх рідних мають бути номери мобільних телефонів,
  • адреси електронної пошти, номери пейджерів тощо одне одного
  • для оперативного зв'язку. Ці координати мають бути у вчителів
  • школи, яку відвідує Ваша дитина, у начальника організації, де Ви
  • працюєте, у родичів і знайомих. Іноді системи зв'язку, розташовані
  • в одному районі, пошкоджуються чи знест-румлюються, що
  • унеможлює зв'язок. Тож домовтеся, що в екстренних випадках Ви'
  • телефонуватимете знайомому чи родичу, який живе не у Вашому районі.
  • Призначте місце зустрічі, де б Ви могли знайти одне одного в
  • надзвичайній ситуації.
  • Приготуйте „тривожну торбу": мінімальний набір речей, трохи продуктів
  • тривалого зберігання, ліхтарик, радіоприймач, воду, інструменти, копії
  • найважливіших документів.

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ТЕРАКТУ

  • На роботі
  • Територисти підривають переважно висотні та відомі будівлі, бо
  • теракт, що здійснюється в таких місцях, набуває певно
  • символічного змісту.
  • Якщо Ви працюєте в такій будівлі чи відвідуєте її: з'ясуйте, де
  • знаходяться резервні виходи, дізнайтеся про план евакуації з
  • будівлі на випадок НС, дізнайтеся, де зберігаються засоби
  • протипожежного захисту і як ними користуватися, спробуйте
  • отримати елементарні навички надання першої медичної
  • допомоги, зберігайте в шухляді такі предмети: маленький
  • радіоприймач і запасні батарей­ки до нього, ліхтарик і запасні
  • батарейки, аптечку, капелюшок із цупкої тканини, носовичок
  • (хустинки), свисток.

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ТЕРАКТУ

  • Якщо почалася пожежа
  • Підійшовши до зачинених дверей, спочатку доторкніться до них - згори,
  • посередині та знизу. Якщо двері гарячі - відчиняти їх не можна, бо за ними
  • вирує пожежа. Якщо двері не нагрілися, відчиняйте їх повільно й обережно.
  • Основна причина загибелі людей на пожежі - дим і отруйні гази. Дим
  • сліпить, а вдихання газів може викликати серйозне отруєння, запаморочення
  • і навіть втрату свідомості. Через це, залишаючи будівлю, намагайтеся
  • нахилятися якнайнижче. Прикрийте рот і ніс носовичком, бажано вологим.
  • Дихайте лише через нього. Намагайтеся дихати неглибоко.
  • Якщо в коридорі почалася пожежа і Ви не можете вийти з кабінета,
  • згорніть у рулон килимок і рушники, змочіть їх водою і спробуйте
  • якнайпильніше затулити щілини у дверях. Відчініть вікно, але ні в якому
  • випадку не повністю. Викиньте у вікно шматок яскравої тканини, світіть у
  • вікно ліхтариком, свистіть, стукайте по трубам, щоб пожежники довідалися,
  • що в кімнаті хтось є. Кричіть лише в крайньому випадку: зазвичай,
  • людський крик вкрай важко почути, крім того, крик може призвести до
  • сумних наслідків: людина почне глибоко вдихати газ, що утворюється під
  • час горіння, і втратить свідомість.

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ТЕРАКТУ

  • Якщо Ваша квартира (будинок) опинилися
  • поблизу епіцентру вибуху
  • Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків
  • води й газу, займань тощо. В темряві ні в якому разі не запалюйте сірники
  • чи свічки - користуйтеся ліхтариком. Негайно вимкніть усі прилади, газ на
  • плиті і т. ін. Зателефонуйте своїм рідним і близьким і коротко повідомте
  • про своє місцеперебування, самопочуття тощо. Без особливої потреби не
  • користуйтеся телефоном - АТС може не справитися з великою кількістю
  • дзвінків. Перевірте, як там сусіди - їм може знадобитися допомога.

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Землетруси. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями
  • в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та
  • Автономна Республіка Крим.
  • Вулканізм. Сукупність явищ, обумовлених проникненням магми з глибини
  • землі на її поверхню. Процеси грязьового вулканізму локалізовані у
  • південній частині території України. Вони спостерігаються на Керченському
  • півострові та прилеглій акваторії Азовського моря, на заході та півдні
  • Севастополя в акваторії Чорного моря.
  • Селі – раптово сформовані, внаслідок різкого підйому води в руслах
  • гірських річок, грязьові потоки. Кількість ураження селевими потоками
  • складає від 3 до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9%
  • території, в Закарпатській області - на 40%, в Чернівецькій – 15%, в Івано-
  • Франківській - 33%.
  • Карст. На 60% території України розвиваються карстові процеси. Це явище,
  • яке пов`язане з розчиненням природними водами гірських порід. Найбільш
  • розвинутий відкритий карст – 27 % - на території Волинської області на площі
  • 594 км2, Рівненської – 214 км2, Хмельницької – 423 км2.

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

  • Зсуви. Виникають зсуви при крутизні схилу 10о і більше. На глиняних грунтах
  • при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7о. Швид-
  • кість руху зсуву складає від 0,06 м/рік до 3 м/с. Площі Зсувонебезпечних про-
  • цесів за останні 30 років збільшились у 5 разів. Найбільшого поширення вони
  • набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській,
  • Одеській, Харківській областях та в Криму. Значною мірою зсувами охоплені
  • береги каскаду Дніпровських водосховищ . На морських узбережжях площею
  • 2630 км2 руйнується майже 60% узбережжя. В районах активної господарської
  • діяльності, як то Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська,
  • Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано більше 140
  • тисяч зсувів.
  • Обвали. Відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дро-
  • блення і скачування з круч, урвищ та схилів.
  • Абразія. Це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водо-
  • сховищ. Абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбереж-
  • жі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом
  • - 24 га, у північній частині Азовського моря - 19 га. Абразії підпадає до 60% бе-
  • регів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії становить в се-
  • редньому 1,3 - 4,2 метри на рік.

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ. Метеорологічно небезпечні явища.

  • Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найбільш частими сильні дощі
  • (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території.
  • Частіше за все вони бувають у Карпатах та горах Криму
  • Град– це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми.
  • Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. Великий град
  • відмічається в період з кінця серпня до середини вересня у АРК, у Полтавсь-
  • кій, Чернівецькій, Тернопільській областях, менш – у Сумській, Луганській,
  • Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
  • Сильна спека. В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою
  • вище 30оС, причому, в деякі роки вона перевищує 40оС. Менше вона буває
  • в зонах Полісся та лісостепу.
  • Суховії – це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повіт-
  • ря. Найбільш зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.
  • Посухи. Тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі
  • та низькій вологості повітря, В більшості випадків мають локальний характер і
  • дуже рідко займають площі до 30-50% території України.
  • Ураганні вітри. Ураган – це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На
  • більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають
  • майже щорічно. Найчастіше - в Карпатах, горах Криму та на Донбасі.

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ. Метеорологічно небезпечні явища.

  • Циклони - область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. В
  • Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками
  • осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони
  • схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до
  • штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить
  • до великих збитків.
  • Шквали. Найчастіше шквали бувають в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі.
  • Це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30 –
  • 70 м/с із зміною його напрямку, Штормовий (шквальний ) вітер на території
  • України спостерігається дуже часто, а його швидкість буває, в основному, від 20
  • до 29 м/с, а іноді і більше 30 м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, західних і
  • північно–західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с.
  • Смерчі. Найменш досліджене, але найбільш руйнуюче явище. Це атмосферний
  • вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного
  • рукава або хоботу (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря.
  • Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі,
  • майже завжди наносить значні руйнування, вбираючи у себе воду та предмети,
  • що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи
  • на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі
  • ядерної зброї

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ.

  • Повені. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території
  • України є: у північних регіонах - басейни річок Прип'ять, Десна, та їх
  • приток. Площа повені лише в басейні р. Прип`ять може досягти 600-800
  • тис. га; у західних регіонах - басейни верхнього Дністра (площа може
  • досягти 100-130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих
  • затоплень 20-25 тис. га) та їх приток; у східних регіонах - басейни р. Сівер-
  • ський Донець з притоками, річок Псел, Ворскла, Сула та інших приток
  • Дніпра; у південному і південно-західному регіонах - басейни приток ниж-
  • нього Дунаю, р. Південний Буг та її приток. На значній території України
  • (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В сере-
  • дньому за рік тут буває 6-7 повеней. Вони формуються в будь-який сезон
  • року і часто мають катастрофічні наслідки, ведуть до масових руйнувань
  • та загибелі людей. Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снігові
  • та дощові повені на річках Закарпаття. Такі катастрофічні повені
  • трапляються в середньому один раз на 5-10 років. Тривалість повеней
  • (затоплень) може досягти від 7 до 20 діб і більше. При цьому можливе за-
  • топлення не тільки 10 – 70 % сільгоспугідь, але й великої кількості техно-
  • генно – небезпечних об`єктів. Високі повені більш властиві річкам Дніпро,
  • Дністер, Дунай та Сіверський Донець.

НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ.

  • Природні пожежі. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні
  • з відносною вологістю повітря – 30 – 40%. Для західних областей України
  • найбільш небезпечними у пожежному відношенні стають сухі місяці –
  • липень, серпень. Літні місяці особливо небезпечні для півдня України –
  • Миколаївської, Херсонської областей, АР Крим. Залежно від характеру
  • горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу
  • розрізняють чотири категорії лісових пожеж: низові (або низинні), верхові
  • (або повальні), підземні (торф`яні або грунтові) та пожежі дуплистих дерев.
  • Найбільш розповсюджені низові пожежі, доля яких складає близько 80% з
  • усіх випадків можливих пожеж. Частіше за все пожежонебезпечні умови
  • складаються в Степовій, Поліській та Лісостеповій зонах, горах Криму.
  • Найбільш поширеними є лісові та торф'яні пожежі, бо ліси і торфовища зай-
  • мають більше 10 млн. га території України. 31% лісів розташовано в північ-
  • ному регіоні, 17% - в східному, 10% - в південному, 8% - в південно-захід-
  • ному і 32% - в західно-му регіоні. Лісовий фонд України майже на 50% скла-
  • дається з хвойних лісів. Найбільш пожежонебезпечними є ліси Херсонської,
  • Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей, Автономної
  • Республіки Крим.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

  • Транспортні аварії (катастрофи). Щорічно в Україні перевозиться
  • транспортом загального користування понад 900 мільйонів тонн вантажів ,
  • і понад 3 мільярди пасажирів. На долю залізничного транспорту припадає
  • близько 60% вантажних перевезень, автомобільного - 26%, річкового і
  • морського - 14%. Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею р-р речо-
  • вин і небезпечних хімічних речовин речовин (НХР) найбільш небезпечні.
  • Морський та річковий транспорт. В світовому морському транспорті
  • щорічно зазнають аварії понад 8000 кораблів і гине з них понад 200
  • одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають
  • понад 6000 чоловік, з яких приблизно 2000 гине.
  • Авіаційний транспорт. максимальне число постраждалих може складати: на
  • літаку АН-2-12 чоловік, на АН-24 - 47 чоловік, на Як-42 - 113 чоловік, ТУ-
  • 154- 168 чоловік, ІЛ-86 - 324 чоловіки.
  • Дорожньо-транспортні події (ДТП). До надзвичайних ситуацій віднесені ДТП
  • з приватним автотранспортом, наслідком яких була загибель 3 та більше
  • чоловік, або кількість постраждалих 5 та більше чоловік.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

  • Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин
  • (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені
  • проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об`єктів, в
  • кількостях більше установленої межі їх безпечної експлуатації.
  • РНО - атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню ядерно-
  • го палива, по переробці ядерного палива і похованню радіоактивних від-
  • ходів; науково – дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядер-
  • ними реакторами. На території України діють 4 АЕС з 13-ма енергетични-
  • ми ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактори. На території
  • України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність
  • яких призводить до утворення радіоактивних відходів.
  • АЕС (накопичено біля 70000 м3 РАВ).
  • Урановидобувна і переробна промисловість (приблизно 66 млн. тон РАВ).
  • Збирання, транспортування, переробка і тимчасове зберігання радіоак-
  • тивних відходів - “Радон” (накопичено більше 5000 м3 РАВ).
  • Зона відчуження Чорнобильської АЕС (понад 1,1 млрд м3 РАВ).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

  • Небезпечні хімічні речовини. У відповідності з Міжнародним Регістром,
  • у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті
  • близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих
  • кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи
  • сильнодіючих отруйних речовин (СДОР- НХР) - найбільш токсичних для
  • людей.
  • Усього в Україні функціонує орієнтовно 1800 об`єктів господарювання,
  • на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності майже
  • 300 тис. тонн НХР.
  • Ці об`єкти розподілені по ступеням хімічної небезпеки:
  • І - у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.;
  • ІІ - у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 40 до 75 тис. чол.;
  • Ш - у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 40 тис. чол.;
  • ІV - зони можливого хімічного зараження від кожного не виходять за межі об`єкту.
  • Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об`єктів мешкає
  • близько 20 млн. чол.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

  • Пожежо - та вибухонебезпечні об`єкти. У народному господарстві
  • України діє понад 1200 крупних вибухо- та пожежонебезпечних об`єктів, на
  • яких зосереджено понад 13 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та
  • пожежонебезпечних речовин .
  • По території України (без урахування продуктопроводу «Одеса-Броди»)
  • протяжність магістральних газопроводів складає більше 35,2 тис. км,
  • магістральних нафтопроводів - 3,9 тис. км. Їх роботу забезпечує 31
  • компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних і газоперекачува-
  • льних станцій. Протяжність продуктопроводів складає 3,3 тис. км. Потреба
  • в оновленні лінійної частини магістральних газопроводів становить 500 км
  • на рік. Фактичне виконання робіт по капітальному ремонту та реконструкції
  • газотранспортної системи майже у 10 разів нижче від потреби.

Гідродинамічні аварії

  • Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно
  • відбувалась у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів
  • досягла переробка берегів на Канівському (373 км, що дорівнює 42% всієї
  • довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25% довжини берегової лінії),
  • Дніпровському (195 км, 35% довжини берегової лінії) і на Дніпродзержин-
  • ському (115 км, 32% берегової лінії) водосховищах. Значна частина бере-
  • гової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду
  • 611 км або 17% усієї берегової лінії).
  • В Україні за даними Держкомгеології підтоплено близько 800 тис. га
  • земель, що дорівнює 15% території (у тому числі 200 тис. га в зонах
  • зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського
  • типу, 138 тисяч приватних будинків.
  • Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспо-
  • руд є значна швидкість розповсюдження (до 25 км/ годину), висота (10 м)
  • та ударна сила (5 – 10 т. с/м2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення
  • всієї території. у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровсь-
  • кого каскаду територія катастрофічного затоплення складає біля 700 тис. га
  • з населенням майже 1.5 млн. чоловік. Може бути виведено з ладу до 270
  • промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач

НС воєнного характеру

  • Ядерна зброя. Ядерний вибух (повітряний, наземний, підземний, надвод-
  • ний, підводний) здатний миттєво знищити або вивести з ладу незахищених
  • людей , відкриту техніку, спорудження й різні матеріальні цінності. Основ-
  • ними вражаючими факторами ядерного вибуху є: ударна хвиля; світлове
  • випромінювання; проникаюча радіація; радіоактивне зараження місцево-
  • сті; електромагнітний імпульс.
  • Ударна хвиля це сильно стиснуте повітря, що поширюється з великою
  • швидкістю в усі сторони від центру вибуху. За перші 2 секунди ударна хви-
  • ля проходить близько 1000 м, за 5 сек.-2000 м, за 8 сек.-близько 3000 м.
  • Світлове випромінювання - потік променистої енергії, що включає ультра-
  • фіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання. Опіки першого сту-
  • пеня проявляються в поверхневому ураженні шкіри: почервонінні, припух-
  • лості, хворобливості. При опіках другого ступеня на шкірі з'являються пу-
  • хирі. При опіках третього ступеня спостерігається омертвіння шкіри й утво-
  • рення виразок.

НС воєнного характеру

  • Проникаюча радіація являє собою невидимий потік гамма-квантів і нейтро-
  • нів, що випускаються із зони ядерного вибуху, які іонізують атоми й моле-
  • кули, що входять до складу клітин і приводять до порушення життєвих
  • функцій окремих органів і систем. Доза опромінення (радіації) 1 р – утво-
  • рення в одному кубічному сантиметрі повітря приблизно 2 мільярдів пар
  • іонів. Залежно від дози випромінювання розрізняють три ступені промене-
  • вої хвороби.
  • Перша (легка) – доза від 100 до 200 р. Загальна слабкість, легка нудота,
  • короткочасне запаморочення, підвищення пітливості.
  • Друга (середня) - 200-300 р. Головний біль, підвищення температури, шлу-
  • нково-кишковий розлад - проявляються більш різко й швидко, особовий
  • склад в більшості випадків виходить із ладу.
  • Третя (важка) - доза понад 300 р; важкі головні болі, нудота, сильна зага-
  • льна слабкість, запаморочення; нерідко приводить до смерті.

НС воєнного характеру

  • Радіоактивне зараження. Основна частина довгоживучих ізотопів зосе-
  • реджена в радіоактивній хмарі, що утвориться після вибуху. Ураження в
  • результаті внутрішнього опромінення з'являються при надходженні радіо-
  • активних речовин усередину організму через органи дихання й шлунково-
  • кишковий тракт. У цьому випадку радіоактивні випромінювання вступають
  • у безпосередній контакт із внутрішніми органами й можуть викликати
  • сильну променеву хворобу.
  • Електромагнітний імпульс впливає насамперед на радіоелектронну й
  • електронну апаратуру (пробій ізоляції, псування напівпровідникових
  • приладів, перегоряння запобіжників і т.д.). Електромагнітний імпульс являє
  • собою виникаюче на дуже короткий час потужне електричне поле.

НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Найбільш поширені ОР: зарин, зоман, V-гази, іприт, сини-
  • льна кислота, фосген.
  • Зарин - рідина безбарвного або жовтого кольору майже без запаху. Симптоми
  • - слиновиділення, рясне потовиділення, блювота, запаморочення, втрата сві-
  • домості, напади сильних судорог, параліч і, сильне отруєння, смерть.
  • Зоман - рідина безбарвна і майже без запаху. За своїми властивостями Дуже
  • схожа на зарин. Діє приблизно в 10 разів сильніше.
  • V-гази являють собою малолетючі рідини з дуже високою температурою
  • кипіння, їх стійкість у багато разів більше, ніж стійкість зарину. V-гази в 100-
  • 1000 разів токсичніше інших ОР нервово-паралітичної дії.
  • Фосген - безбарвна, легколетюча рідина із запахом прілого сіна або гнилих яб-
  • лук. Через 4 - 6 годин в ураженого швидко розвиваються синюшні відтінки губ,
  • щік, носа; з'являються загальна слабість, головний біль, хекання, сильно вира-
  • жена задишка; болісний кашель із відділенням рідкої, пінистої, рожевого ко-
  • льору мокроти вказує на розвиток набряку легенів. Процес отруєння фосгеном
  • досягає кульмінаційної фази через 2 - 3 доби.
  • Синильна кислота – безбарвна рідина зі своєрідним запахом, що нагадує за-
  • пах гіркого мигдалю. Симптоми - болісна задишка, судороги, смерть.

НС воєнного характеру

  • Бактеріологічна (біологічна) зброя.
  • Для ураження людей: збудники чуми, холери, туляремії, натуральної віспи і ін.
  • Для ураження тварин і птахів: збудники ящура, чуми, сапу, і ін.
  • Для знищення рослин: збудники іржі хлібних злаків, фітофтороза картоплі й ін.,
  • а також комахи - шкідники сільськогосподарських рослин і різні хімічні речовини
  • (гербіциди й дефоліанти).
  • Бактерії - одноклітинні мікроорганізми - викликають такі інфекційні захворю-
  • вання, як чума, холера, туляремія, бруцельоз, сибірська виразка, сап.
  • Віруси - це дрібні організми, у сотні й тисячі разів менше бактерій. Віруси вик-
  • ликають ряд захворювань - натуральну віспу, жовту лихоманку, енцефаліти,
  • поліомієліт.
  • Рикетсії за розмірами займають проміжне місце між бактеріями й вірусами.
  • Як і віруси, вони живуть і розвиваються тільки в тканинах уражених ними
  • органів. Рикетсії викликають захворювання висипним тифом, лихоманкою-КУ.
  • Токсини являють собою найсильніші яди, що утворюються в процесі життєді-
  • яльності хвороботворних мікробів. Токсин ботулізму вважають одним з видів
  • бактеріальних засобів, застосування якого противником найбільш ймовірно.
  • ПРОБЛЕМИ ТА ДОСВІД ЛІКВІДАЦІЇ НС

  • Основні проблеми при ліквідації наслідків НС
  • Відсутність відповідних знань у посадових осіб центральних
  • та інших органів виконавчої влади, органів місцевого
  • самоврядування.
  • Невміння приймати правильні управлінські рішення.
  • Недостатність, або повна відсутність матеріально-технічних
  • резервів.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КЕРІВНИКІВ УСІХ РІВНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

  • основні напрями забезпечення екологічної безпеки
  • зосередити основні акценти на запобіганні виникнення НС природного і
  • техногенного характеру;
  • посилити нагляд, особливо державний за безпекою об'єктів підвищеної
  • небезпеки і додержання законодавства у сфері цивільного захисту
  • населення і територій від НС.
  • 1. Забезпечити подальший розвиток Урядової інформаційно-аналітичної системи з НС
  • 2. Розробити і запровадити розвиток програмно-технічних засобів Служби прогнозування НС
  • 3. Оновлювати засоби індивідуального захисту для населення, яке проживає поблизу хімічно-
  • небезпечних об'єкті.
  • 4. Провести інвентаризацію засобів колективного захисту населення ;
  • 5. Керівникам усіх рівнів підійти з усією відповідальністю до створення резерву матеріально-
  • технічних засобів на випадок надзвичайних ситуацій.
  • Не менш серйозне приділяється і такій окремій групі завдань:
  • - протипожежній безпеці лісів, сільгоспугідь, особливо, під час збирання врожаю зернових;
  • - безпеці людей на воді;
  • - налагодженню жорсткого санітарно-епідеміологічного нагляду, особливо в місцях масового
  • відпочинку людей, об'єктах громадсь­кого харчування і ринках;
  • - забезпеченню безперечного виконання протипаводкових і протизсувних робіт в обсягах,
  • передбачених відповідними регіональними програмами,
  • - забезпеченню практичної реалізації програм пошуку та знешкодження залишків хімічної
  • зброї, і застарілих боєприпасів часів Другої світової війни

МАТЕРІАЛЬНІ РЕЗЕРВИ

  • - державний резерв (стратегічний резерв) - Кабінет Міністрів
  • України;
  • - оперативний резерв МНС;
  • - відомчий резерв (за специфікою діяльності) - Міністерство
  • аграрної політики, Міністерство палива та енергетики, Міністерство
  • охорони здоров'я, Міністерство промислової політики, Міністерство
  • транспорту. Державний комітет водного господарства, Державний
  • комітет зв'язку та інформатизації, Державний комітет лісового
  • господарства;
  • - регіональний та місцевий резерви - Рада міністрів Автономної
  • Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські,
  • районні державні адміністрації та виконкоми рад міст обласного
  • підпорядкування;
  • - об'єктовий запас - суб'єкти господарської діяльності, у
  • власності (управлінні) або користуванні яких є об'єкти підвищеної
  • небезпеки.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ

  • Економічна доцільність
  • - мінімізація залучення державних коштів 
  • - рентабельність виробництва 
  • - залучення інвесторів (в т.ч. іноземних) 
  • - переорієнтація виробництва
  • 2. Екологічна ефективність
  • - екологічно безпечні технології
  • - відновлення екологічного потенціалу
  • - радіоекологічна реабілітація довкілля
  • Соціальна результативність
  • - пільги (оподаткуван-ня, страхування)
  • - медичне забезпечення
  • - стимулювання зай-нятості населення
  • - соціально-психоло-гічні наслідки


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка