Нормативно-правовая база энергоэффективности и энергоменеджмента в украине legislation for energy efficiency and energy management in ukraine



Скачати 64,61 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір64,61 Kb.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВАЯ БАЗА ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТИ И ЭНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТА В УКРАИНЕ LEGISLATION FOR ENERGY EFFICIENCY AND ENERGY MANAGEMENT IN UKRAINE:

  • Иншеков Е.Н., к.т.н.
  • Институт Энергосбережения и Энергоменеджмента НТУУ “КПИ”, Украина
  • Inshekov Е.N., Ph.D
  • Institute for Energy Saving and Energy Management NTUU “KPI”, Ukraine
  • Донецк, 17 июля 2013 / Donetsk, July 17th 2013

Содержание

  • «Зеленая экономика» путь к устойчивому развитию
  • Цель и задачи энергоменеджмента, его “составляющие”
  • Иерархия энергоменеджмента, объект и субъект деятельности.
  • Национальное законодательство и нормативная база
  • Международные стандарты, ISO 50001
  • Выводы

Введение

  • Потребности в энергоресурсах – с развитием общества постоянно растет (невозобновляемые, возобновляемые).
  • Воздействие на экологию и изменение климата – стали очевидны, рост негативных последствий.
  • Цель развития общества: организация рационального энергопотребления с минимально негативным влиянием на окружающую среду, бережным использованием энергетических ресурсов при разумном и достаточном удовлетворении потребностей общества во всех видах и формах энергии при соблюдении принципов устойчивого развития.

Зелена економіка – свіжий погляд на забезпечення сталого розвитку (ООН, Конференція Ріо+20)

  • Відділити економічне зростання від використання та споживання природних ресурсів та енергії
  • Забезпечити більше вартості з меншим впливом на довкілля та більшою екологічною ефективністю
  • Відповідь
  • Проблема
  • Сталий промисловий розвиток
  • Здоров»я, дохід, якість життя населення
  • Використання ресурсів, викиди, забруднення, вплив на довкілля
  • Підвищити
  • Зменшити
  • Зелена економіка - це економіка з низькими обсягами викидів вуглецевих сполук, яка ефективно використовує ресурси та відповідає інтересам всього суспільства (ЮНЕП)
  • Сутність сталого промислового розвитку:
  • Джерело: Мусина Л.А., МинЭкономики, 2013
  • Впровадження технологій ресурсно-ефективного та більш чистого виробництва;
  • Підвищення енергоефективності, розвиток ВДЕ та АВП, впровадження енергетичних стандартів (50001);
  • Створення сприятливого регуляторного середовища для зеленого бізнесу;
  • Інвестування у дослідження, розвиток та впровадження чистих технологій, створення нових виробництв, оновлення інфраструктури;
  • Сприяння еко-інноваціям:
  • удосконалення виробничих процесів та організації бізнесу з метою економії матеріальних ресурсів (нетехнологічні інновації);
  • комерціалізація та вихід на ринки чистих технологій (технологічні);
  • Розвиток сектору послуг для зеленої економіки
  • Зелена промисловість: секторальна стратегія впровадження зеленої економіки

  • Україна приєдналася до Глобальної Платформи Зеленої промисловості у червні 2012 року
  • Підвищення ефективності використання ресурсів
  • Зміцнення управління відходами
  • Скорочення та ліквідація токсичних матеріалів
  • Енергоефективність та використання відновлюваних джерел
  • Прийняття підходу “життєвого циклу” до обробної галузі
  • Доступність фінансів для зеленої промисловості
  • Сприяння трансферу технологій та обміну передовим
  • досвідом
  • Сприяння глобальним зеленим ланцюжкам вартості
  • Підтримка зелених промислових досліджень та інновацій
  • Заохочення Зелених виробництв і робочих місць
  • Встановлення Цілей Зеленої промисловості

  • Ініціатива “Стала енергетика для всіх”
  • Досягнення трьох взаємоповязаних цілей до 2030 року:
  • забезпеченя загального доступу до сучасних енергетичних послуг
  • двократне підвищення ефективності використання енергії;
  • подвоєння частки відновлюваних джерел енергії у світовому
  • енергетичному балансі;
  • На Конференції ООН “Ріо+20” понад 60 країн підтримали Ініціативу “Стала енергетика для всіх” і розробляють національні плани і програми у сфері енергетики. Мобілізовано 513 млн дол. США.
  • Зобов'язання:
  • Промислово розвинуті країниприскорити перехід на технології з низьким рівнем викидів СО2;
  • Країни, що розвиваютьсяопанувати більш чисті альтернативні джерела енергії, надати доступ населенню до них.

Исторический аспект развития энергоменеджмента (1)

  • Энергетические кризисы
  • 1972-1973 и 1979-1980 годов привели к многократному (до семикратного без учета инфляции) возрастанию цен на нефть.
  • Начало 21-го века – «энергетические» войны, рекорды биржевых цен.
  • Опыт развитых стран:
  • принятие и реализация национальных и региональных программ энергосбережения
  • создания и развитие систем энергоменеджмента на разных уровнях иерархии общества

Исторический аспект развития энергоменеджмента (2)

  • Опыт Украины
  • Закон Украины «Об энергосбережении» (1994 год)
  • Государственный комитет по энергосбережению (1995 год), с 2011 – Государственное агентство (Держенергоефективність)
  • Инспекция по энергосбережению (1997 год)
  • Региональные органы управления в местных и областных администрациях (1998 год)
  • Создан Институт энергосбережения и энергоменеджмента НТУУ «КПИ» (1997 год)
  • Открыта специальность «Энергоменеджмент» (1997 год)
  • Создан Центр подготовки энергоменеджеров (Киев, 1996 год) и система повышения квалификации – сеть Центров при университетах Львова, Харькова, Днепропетровска, Запорожья, Одессы, Севастополя (2000 год) 

Цель и задачи энергоменеджмента

  • Цель энергоменеджмента — достижение высокой энергоэффективности производства, лучшего использования человеческого и ресурсного потенциала предприятия.
  • Миссия, Стратегия, Тактика энергоменеджмента — это система целей, направлений, мер по реализации идеи энергоменеджмента в определенные промежутки времени хозяйственной деятельности организации.
  • Построение системы энергоменеджмента объекта - внедрение принципов энергоменеджмента, осуществляется на основе системного подхода.

Энергетический менеджмент

  • Организация создать подразделение, определить его обязанности и бюджет
  • Анализ и исследование и описание энерго- планирование использования, поиск возможностей
  • энергосбережения (ВЭС)
  • Контроль контроль выполнения «Энерго-Плана», разработка энергетических индикаторов
  • Консалтинг отчет об энергоиспользовании, внутренний консалтинг, анализ рынка
  • Внедрение внедрение ВЭС, их инсталляция и сопровождение

Энергоменеджмент и его «составляющие»

  • Интегрированное ресурсное планирование - (ИРП) – (Integrated Resource Planing -IRP), которое включает:
  • - Управление энергоиспользованием (DSM), которое включает:
  • - управление нагрузкой (Load Management);
  • - управление энергопотреблением конечного потребите-ля (End Users Consumption Management);
  • - Планирование энергоснабжения с учетом действий по управлению энергоиспользованием (Supply side planning - SSP or Supply side management – SSM);
  • Энергетический аудит (Еnеrgу Аudіt);
  • Контроль и нормализация энергопотребление (Monitoring & Targeting – M&T);
  • Верификация данных и результатов (Data & Results Verification – Verification Protocol).

Иерархия энергоменеджмента

Объект и субъект деятельности. Оценка уровня развития

  • Объектом управления в системе энергоменеджмента является совокупность технологического и энергетического оборудования, энергетических сетей, а также режимы их работы.
  • Субъектом управления – технический, инженерный, управляющий персонал.
  • Матрица энергоменеджмента – оценка уровня развития энергосбережения и энергоменеджмента для предприятия. Колонки матрицы - организационно-экономические аспектов деятельности системы энергоменеджмента на предприятии: политика, организация деятельности, мотивация, информационная система, маркетинг и инвестирование.
  • Профиль организации.

Энергоэффективность, энергоменеджмент и энергоаудит, законодательство и стандартизация

  • Национальные законы, стандарты, РУ
  • Закон об энергосбережении (1994), изм. и доп, другие Законы Украины
  • Стандарты по ЭМ и ЭА
  • Постановления КМУ, Приказы ДАЕР, Методики, Положения…
  • Международные стандарты
  • Национальные стандарты (США, Дания, Ирландия, Ю.Корея…)
  • Европейский стандарт EN 16001
  • Международный стандарт ISO 50001

Национальное законодательство и стандартизация ЭЭ/ЭА/СЭнМ

  • Наведено перелік:
  • Законів України,
  • підзаконних нормативно-правових актів,
  • Указів та розпоряджень Президента України,
  • Постанов та Розпоряджень Кабінету Міністрів України,
  • наказів і постанов органів державної влади у сфері енергозбереження / ЕА / СЕнМ.

Закони України (1)

    • Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р. [1];
    • Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. [2];
    • Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження» від 21.06.2001 р. [3];
    • Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р. [4];
    • Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» від 05.04.2005 р. [5];
    • Закон України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. [6];
    • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження» від 16.03.2007 р. [7];

Закони України (2)

    • Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. [8];
    • Закон України «Проальтернативні види палива» від 21.05.2009 р. [9];
    • Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21.05.2009 р. [10];
    • Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу від 25.09.2009 р. [11];
    • Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 р. [12];
    • Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011;[13]
    • Податковий Кодекс України [14];
    • Митний Кодекс України [15].

Укази Президента України, що сприяють провадженню політики з енергозбереження (1)

      • Указ Президента України №389/98 від 29.04.1998р. «Про Основні напрями розвитку агропромислового комплексу України» [16];
      • Указ Президента України № 662/99 від 16.06.1999 р. «Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами» [17];
      • Указ Президента України №457/2000 від 10.03.2000 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України» [18];
      • Указ Президента України №399/2000 від 09.03.2000 р. «Про утворення Державного комітету України з енергозбереження» [19];
      • Указ Президента України №598/2000 від 14.04.2000 р. «Про Міністерство палива та енергетики України» [20];
      • Указ Президента України №216/2002 від 05.03.2002 р. «Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки» [21];
      • Указ Президента України №1094/2003 від 06.09.2003 р. «Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини» [22];
      • Указ Президента України №1863 від 9 грудня 2005 р. «Про стан енергетичної безпеки і оборони України та основні засади державної політики у сфері її збереження» [23];

Укази Президента України, що сприяють провадженню політики з енергозбереження (2)

        • Указ Президента України №1900/2005 від 31.12.2005 р. «Про утворення національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» [24];
        • Указ Президента України №1863 від 15.06.2007 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» [25];
        • Указ Президента України №678/2007 від 02.08.2007 р. «Про стан виконання Рішень національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки» [26];
        • Указ Президента України №174 від 28.02.2008 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» [27];
        • Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" вiд 28.07.2008 р. № 679/2008 [28];
        • Указ Президента України №82/2009 від 10.02.2009 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» [29];
        • Указ Президента України № 462/2011 від 13.04.2011 р. «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України» [30].

Постанови Кабінету Міністрів України (1)

    • Постанова КМУ № 699 від 02.09.1993 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» [34];
    • Постанова КМУ № 244 від 19.03.1997 «Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів»[35];
    • Постанова КМУ № 751 від 15.07.1997 «Про Програму заходів щодо скорочення споживання природного газу» [36];
    • Постанова КМУ № 786 від 15.07.1997 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» [37];
    • Постанова КМУ № 1505 від 31.12.1997 «Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики» [38];
    • Постанова КМУ № 1094 від 15.07.1998 «Про державну експертизу з енергозбереження» [39];
    • Постанова КМУ № 2183 від 30.11.1999 «Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами» [40];

Постанови Кабінету Міністрів України (2)

      • Постанова КМУ № 1040 від 27.06.2000 «Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України» [41];
      • Постанова КМУ № 1039 від 29.06.2000 «Питання державної інспекції з енергозбереження» [42];
      • Постанова КМУ № 1071 від 07.07.2000 «Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів» [43];
      • Постанова КМУ № 241 від 14.03.2001 «Про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів» [44];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.04 №1084 «Про затвердження Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету» [45];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.06 №1670 «Про затвердження Порядку проведення кваліфікації когенераційної установки» [46];
      • Постанова КМУ № 444 від 14.05.2008 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих» [47];

Постанови Кабінету Міністрів України (3)

      • Постанова КМУ № 935 від 22.10.2008 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів» [48];
      • Постанова КМУ № 263 від 25.03.2009 «Про порядок переведення підприємств на резервні види палива» [49];
      • Постанова КМУ № 243 від 01.03.2010 «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки» [50];
      • Постанова КМУ № 591 від 14.07.2010 «Про затвердження порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010­-2015 роки» [51];
      • Постанова КМУ № 702 від 11.08.2010 «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки заходів із енергозбереження через механізм здешевлення кредитів» [52];
      • Постанова КМУ № 704 від 11.08.2010 «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з підтримки виконання Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії» [53];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 447 «Питання реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки» [54];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 р. № 1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» [56];

Постанови Кабінету Міністрів України (4)

      • Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 р. № 689 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [55];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 105 «Деякі питання виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [57];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 06.06.12 №538 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010—2015 роки» [58];
      • Постанова КМУ від 12 вересня 2012 р. № 921 «Про внесення змін до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [59];
      • Постанова КМУ від 14 листопада 2012 року № 1043 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 р. № 689 і від 17 жовтня 2011 р. № 1056» [60];
      • Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1052 «Про внесення змін до переліку енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих, що звільняються від ввізного мита та операції з увезення яких на митну територію України звільняються від обкладення податком на додану вартість» [61].

Розпорядження Кабінету Міністрів України (1)

      • Розпорядження КМУ № 145-р від 15.03.2006 «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» [70];
      • Розпорядження КМУ № 1334-р від 16.10.2008 «Про схвалення пріоритетних напрямів діяль­ності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008-2009 роки» [71];
      • Розпорядження КМУ № 1337-р від 16.10.2008 «Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами» [72];
      • Розпорядження КМУ № 1567-р від 17.12.2008 «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів» [73];
      • Розпорядження КМУ № 217-р від 12.02.2009 «Питання організації виробництва та використання біогазу» [74];
      • Розпорядження КМУ № 466-р від 28.04.2009 «Про заходи щодо зменшення обсягів споживання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері» [75];
      • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.09 №891-р «Про затвердження плану заходів на 2010 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року [76];
      • Розпорядження КМУ № 1425-р від 25.11.2009 «Про затвердження плану заходів, спрямова­них на формування в суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності на 2010-2011 роки» [77];
      • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12. 2011 р. № 1321-р «Про утворення територіальних органів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження» [78].

Накази органів державної влади України (1)

      • Наказ Держенергоефективності України від 21.07.11 №63 «Про затвердження Методики розрахунку показника енергоємності валового регіонального продукту» [97];
      • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.09.2011 р. № 64 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для їх державної підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті» [98];
      • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.10.2011 р. № 105 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору енергоефективних проектів для їх державної підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті» [99];
      • Наказ Держенергоефективності від 21.03.12 № 28 “Про затвердження Угоди про взаємодію між спеціалізованою організацією, атестованою Держенергоефективності на право проведення енергетичного аудиту та Центральною групою енергетичного аудиту Держенергоефективності” [97];
      • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.02.2013  №142 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на одержання публічної інформації, розпорядником якої є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, і форми для подання запиту на одержання публічної інформації» [100].

Международные стандарты ЭМ, применение в Украине

  • Европейский - EN 16001
  • Программа ЕС - INOGATE (Semise)
  • Германия – GIZ
  • Международный - ISO 50001
  • Программа ООН - UNIDO
  • Международный консалтинг - TUV Sud, TUV Nord, DNV

EN 16001, ISO-50001 – Структурна схема

  • Система енергетичного менеджменту
  • Енергетична політика
  • Планування
  • Впровадження та функціонування
  • Перевірка
  • Моніторинг та вимірювання
  • Коригувальні та превентивні дії
  • Внутрішній аудит
  • Аналітичний огляд системи енергетичного менеджменту
  • Безперервне покращення
  • Дій
  • Плануй
  • Виконуй
  • Перевіряй

ISO 50001: основа– национальные стандарты

  • США: ANSI/MSE 2000:2008 A Management System for Energy (Система энергоменеджмента)
  • США: ANSI/IEEE 739:1995 Recommended practice for energy management in industrial and commercial facilities (Рекомендуемая практика для энергоменеджмента на промышленных и коммерческих предприятиях)
  • Дания: DS 2403:2001 Energy Management – Specifications (Энергоменеджмент – Спецификации)
  • Дания: DS/INF 136:2001 Energy Management – Guidance on Energy Management (Энергоменеджмент – Руководство)
  • Швеция: SS 627750:2003 Energy Management Systems – Specification (Системы энергоменеджмента – Спецификация)
  • Ирландия: I.S. 393:2005 Energy Management Systems – Specification with Guidance for Use (Системы энергоменеджмента – Спецификация с Руководством по использованию)
  • Южная Корея: KS A 4000:2007 Energy Management System
  • Китай: GB/T 23331:2009 Management System for Energy – Requirements (Система энергоменеджмента – Требования)
  • ЮАР: SANS 879:2009 Energy Management – Specifications (Энергоменеджмент – Спецификации)

Стандарт ISO 50001 издан в июне 2011 г.

  • В ходе финального голосования с 28 марта по 28 мая 2011 г. был достигнут высокий уровень консенсуса: он был поддержан большинством стран-членов Технического комитета ИСО/ТК 242 (ни одного голоса «против»).
  • За 6 месяцев после публикации он получил национальный статус в 16 европейских странах (в т.ч. Великобритании, Нидерландах, Дании, Испании, Франции, Ирландии, Австрии, Польше, Литве, Словении, Швеции, Швейцарии), в странах Азии (Сингапуре, Японии, Индии, Корее), а также в ЮАР, Канаде и Бразилии.

Будущие стандарты ISO серии 50000: Издание планируется в середине 2014 года

  • Обозначение
  • Наименование на английском языке
  • Наименование на русском языке
  • ISO/CD 50002
  • Energy audits
  • Энергоаудиты
  • ISO/WD 50003
  • Energy Management SystemAudits and Auditor Competency
  • Аудиты СЭнМ и компетентность аудитора
  • ISO/CD 50004
  • Energy management systems Guidance for thе Implementation, Maintenance and Improvement of an EnMS
  • Системы энергоменеджмента – руководство по внедрению, поддержанию в рабочем состоянии и улучшению СЭнМ
  • ISO/WD 5000Х
  • Measurement and verification of organizational energy performance
  • ISO/WD 5000X
  • Energy baselines and Energy Performance Indicators – General Principles and Guidance
  • Энергобазовые линии и Индикаторы энергоэффективности – Общие принципы и Руководство
  • ISO/PWI 5000Х
  • Energy management systems – Modular implementation of the energy management system including the use of energy performance evaluation techniques
  • Системы энергоменеджмента Модульное внедрение СЭнМ с использованием методов оценки уровня энергоэффективности
  • ISO/AWI 5000Х
  • Guidelines for the assessment and improvement of energy services to users
  • Руководящие указания для пользователей по оценке и улучшению энергосервисов

Сертифицирование компаний по ИСО 50001 в мире

  • ISO 50001 certified Company or Organisation
  • Country
  • Certif.Body
  • No.of Sites
  • Tata Global Beverages GB Ltd.
  • UK
  • BSI
  • 1
  • Technology Centre Leighton Buzzard
  • UK
  • BSI
  • 1
  • Techrete (UK) Ltd. (2 sites)
  • UK
  • NSAI
  • 2
  • TMD Friction UK Ltd
  • UK
  • BSI
  • 1
  • VINCI Facilities (4 sites)
  • UK
  • BSI
  • 4
  • Virgin Trains West Coast Ltd.
  • UK
  • BSI
  • 1
  • Viridor Waste (151 sites)
  • UK
  • BSI
  • 151
  • West Coast Trains Ltd. (17 sites)
  • UK
  • BSI
  • 17
  • Azovstal Iron & Steel Works (Metinvest Group)
  • Ukraine
  • TÜV
  • Süd
  • 1
  • S-engineering LLC
  • Ukraine
  • BVC
  • 1
  • Zaporizhstal Integrated Iron & Steel Works JSC
  • Ukraine
  • BVC
  • 1
  • UPM S.A. Fray Bentos Mill Uruguay
  • Uruquay
  • Inspecta
  • 1
  • 3M Cordova, IL
  • USA
  • DEKRA
  • 1
  • Allsteel, Muscatine, Iowa
  • USA
  • DEKRA
  • 1
  • Bridgestone Americas Tire Organization Wilson, NC
  • USA
  • DEKRA
  • 1
  • Case IH tractor plant, Racine, Wis.
  • USA
  • DQS
  • 1
  • CNH America LLC, Sturtevant WI
  • USA
  • DQS
  • 1
  • Всего – 1821, (USA – 20, UK -55, Germany - 985, Russia – 13)
  • Фінансові
  • відсутність капіталу, особливо оборотних коштів у підприємств;
  • високі банківські ставки на кредити;
  • великі витрати на нарощування капіталу внаслідок високих кредитних ставок;
  • довгі та не завжди прозорі процедури оформлення кредитів, грантів;
  • великі ризики фінансування, кредитування;
  • тарифи на потужність та енергію не відображають участі всіх учасників енергоринку і недостатньо прозоро відображають реальні витрати;
  • нестача інвестицій, включаючи зовнішні - головна перешкода в нинішньому “економічному кліматі”
  • Соціальні
  • пов’язані з рівнем освіти, інформаційним забезпеченням та інше
  • низька інформованість;
  • недостатньо використовуються ІНТЕРНЕТ-технології;
  • недостатній рівень освіти в сфері енергозбереження, енергомаркетингу та енергоменеджменту;
  • не сформована проблема в консультаційних пунктах;
  • використання нераціональних форм соціальних пільг за споживання енергії;
  • “проблема не зачіпає моїх інтересів”, тобто “це не моя справа”.
  • неефективна структура генеруючих потужностей (недостатньо маневрова потужність);
  • Виробничі
  • для промисловості ефективність енерговикористання часто не розглядається, як важлива складова бізнесу. Існує так звана “виробнича специфіка”
  • пріоритет інвестицій на підвищення продуктивності праці або якості продукції перед інвестиціями, спрямованими на підвищення енергоефективності;
  • незбалансовані попит та пропозиція на потужність та енергію;
  • незадовільні темпи оновлення обладнання ТЕС, що призводить до збільшення відпускної ціни в енергоринок;
  • занадто великі технологічні втрати як у енергокомпаній, так і у споживачів енергії;
  • у енергокомпаній - внаслідок високої зольності вугілля, що надходить;
  • низький ККД генеруючого обладнання через його значне зношення;
  • як у енергокомпаній, так і у споживачів енергії - за рахунок здійснення електропостачання на зниженій частоті (особливо в зимову пору) і якості енергії;
  • істотні втрати енергії і енергоносіїв як у енергокомпаній, так і у споживачів;
  • відключення та обмеження споживачів електричної енергії;
  • “комерційні втрати”.
  • Адміністративні
  • в основному пов’язані із спадщиною адміністративно-командної системи
  • фінансові потоки на енергоринку побудовані за адміністративними ознаками і не є прозорими;
  • ціна на енергію визначається адміністративними рішеннями, передусім “політичними” міркуваннями, і тільки потім - витратами;
  • нормативна база планової економіки в деяких випадках переноститься на ринкову економіку України:
  • нормування енергії;
  • правила користування енергії;
  • відключення (обмеження) споживачів не рідко здійснюється за “адміністративними ознаками”.
  • документи енергопостачальний організацій і практика їх застосування не враховують прав споживача, відсутній механізм захисту цих прав;
  • пріоритет керівників віддається ліквідному на зовнішньому ринку товару з високим рівнем витрат;
  • Юридичні
  • пов’язані з неповною нормативно-правовою базою
  • відсутність законодавчих та нормативних актів для обов’язкового обліку енергії, з функціонування енергоринку та інше;
  • безкарність за неплатежі за використану енергію;
  • збитки споживачів за відключення і за поставку неякісної енергії залишаються без уваги;
  • дотримання антимонопольного законодавства здійснюється не в повній мірі;
  • недопрацьована система відповідальності ліцензіантов з постачання електроенергії за несвоєчасну оплату купованої з енергоринку енергії;.
  • Ринкові
  • здійснення ринкових перетворень не відповідає сучасним вимогам
  • ринок енергозберігаючого обладнання і технологій базується на лобіюванні інтересів окремих фірм-виробників;
  • недостатня мотивація;
  • фактичні втрати пов’язані з нераціональним використанням енергії покриваються суспільством, а не винуватцями;
  • додаткові витрати пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, усуненням екологічних наслідків при виробництві, передачі або споживанні енергії не покриваються забруднювачами;.
  • надмірне споживання енергії покривається не тільки споживачами (через оплату енергії), але і суспільством - за рахунок імпорту додаткових енергоресурсів;
  • недостатнє стимулювання енергозбереження, включаючи інвестиційне;
  • відсутня можливість вибору постачальники і/або вибору енергоносія;
  • існує прихована монополія постачальників енергії, що полягає в прямому або не прямому диктаті при реалізації програм енергозбереження;
  • непрозора приватизація енергооб’єктів;
  • непослідовність при реалізації правил енергоринку (посилення /послаблення втручання державних структур);
  • зміст та форма пільг за використання енергії не відповідає ринковим відносинам;
  • податки та мито не знаходяться на належному рівні, що спонукає тіньову економіку.

Анализ опыта США, ЕС и Украины

  • Взаимосвязь: устойчивое развитие – энергоэффективность – экология – изменение климата.
  • Законодательная база: законы, акты, тарифы, кредиты, стимулирование
  • Институционная база: Агентства по рациональному использованию энергии, энергоконсалтинговые, энергосервисные, энергоаудиторские компании, Центры энергоэффективности для населения, Информационные центры
  • Профессиональная деятельность: энергоаудитор, энергоменеджер

Выводы

  • Для повышении энергоэффективности экономики нет альтернативы созданию и развитию систем энергоменеджмента на различных уровнях иерархии.
  • Украина, как и многие страны СНГ, находится в самом начале этого пути, хотя много и сделано...
  • Нет необходимости «изобретать велосипед» - можно использовать и адаптировать к «нашим условиям» опыт развитых стран.
  • Для решения этих задач необходима подготовка специалистов нового научно-технического и информационного содержания (энергетика, экология, экономика, управление, устойчивое развитие…)

Спасибо за внимание!!!

  • Иншеков Е.Н.,
  • Институт Энергосбережения и Энергоменеджмента НТУУ “КПИ”,
  • Украина, 03056,
  • Киев, Борщаговская 115,
  • тел. +38-044-4068607,
  • факс +38-044- 4068643,
  • eni@iee.kpi.ua


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка