Нові вимоги у сфері поводження з відходами в Україні в контексті імплементації директив Європейського Союзу



Скачати 58,75 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір58,75 Kb.
  • Нові вимоги у сфері поводження з відходами в Україні
  • в контексті імплементації директив Європейського Союзу
  • Міщенко Володимир Сергійович
  • доктор економічних наук, професор
  • Маковецька Юлія Михайлівна, к. е. н.
  • Омельяненко Тетяна Леонідівна, к. е. н.
  • Київ - 2013
  • Державна установа
  • “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
  • Національної академії наук України”
  • Окремі види відходів
  • Рамкове законодавство в сфері поводження з відходами
  • Операції поводження з відходами
  • Загальні вимоги та положення
  • Директива 1999/31/ЄС
  • "Про захоронення відходів"
  • Директива 2000/76/ЄС
  • "Про спалювання відходів"
  • Рамкова Директива
  • "Про відходи"
  • Директива 75/439/ЄЕС
  • "Про видалення відпрацьованих мастил"
  • Директива 94/62/ЄС
  • "Про пакування та відходи пакування"
  • Директива 91/157/ЄЕС
  • "Про батарейки та акумулятори, що містять певні небезпечні речовини"
  • Директива 91/689/ЄЕС
  • "Про небезпечні відходи"
  • Директива 2002/96/ЄС
  • "Про відходи електричного та електронного обладнання"
  • Директива 2000/53/ЄС
  • "Про транспортні засоби термін експлуатації яких закінчився"
  • Регламент 2150/2002/ЄС
  • "Про статистичні дані про відходи"
  • Регламент Ради 259/93/ЄС
  • "Про нагляд і контроль за транскордонним перевезенням відходів"
  • Директива 78/176/ЄЕС
  • "Про відходи виробництва діоксиду титану"
  • Директива 86/278/ЄЕС
  • "Про осади стічних вод"
  • Директива 95/157/ЄЕС
  • "Про видалення ПХД та ПХТ"
  • Директива 2000/59/ЄС
  • "Про портові приймальні пристрої для збирання відходів"
  • Директива 99/61/ЄС
  • "Про всеохоплююче запобігання забрудненню та його контроль"
  • Директива 2008/99/ЄС
  • "Про охорону навколишнього природного середовища та кримінальну відповідальність"
  • Директива 2006/21/ЄС
  • "Про управління відходами видобувних підприємств"
  • Директива 94/62/ЄС
  • про упаковку та відходи упаковки
  • Директивою 2004/12/ЄС
  • доповнена
  • Директива 2002/96/ЄС
  • про відходи електричного та електронного обладнання
  • Директивою 2012/19/ЄС
  • замінена
  • Директива 91/175/ЄЕС
  • про батарейки та акумулятори, що містять певні небезпечні речовини
  • Директивою 2006/66/ЄС
  • про видалення відпрацьованих батарейок та акумуляторів
  • замінена
  • Директива 2000/76/ЄС про спалювання відходів
  • Директива 78/176/ЄЕС про відходи виробництва діоксиду титану
  • Директива 92/112/ЄЕС про процедури гармонізації програм щодо зменшення та остаточної ліквідації забруднення, спричиненого відходами виробництва діоксиду титану
  • Директиви 82/883/ЄЕС, 1999/13/ЄС, 2008/1/ЄС, 2001/80/ЄС
  • Директива 2010/75/ЄС
  • про промислові викиди
  • (про комплексне попередження забруднення та контроль над ним)
  • Директива
  • 75/442/ЄЕС
  • Про відходи
  • Директива
  • 2008/98/ЄС
  • Про відходи
  • Директива
  • 2006/12/ЄС
  • Про відходи
  • Директива 91/689/ЄЕС про небезпечні відходи
  • Директива 75/439/ЄЕС про видалення відпрацьованих мастил
  • Імплементація директив:
  • I черга – директиви зазначені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС
  • Директиви:
  • 2008/98/ЄС про відходи;
  • 1999/31/ЄС по захоронення відходів;
  • 2006/21/ЄС про управління відходами видобувної промисловості;
  • (2010/75/ЄС про промислові викиди (про комплексне попередження забруднення та контроль над ним) (положення скасованої Директиви 2000/76/ЄС про спалювання відходів).
  • II черга – інші директиви:
  • Директиви:
  • 2004/12/ЄС про упаковку та відходи упаковки;
  • 2012/19/ЄС про відходи електронного та електричного обладнання;
  • 2006/66/ЄС про видалення відпрацьованих батарейок та акумуляторів;
  • 2000/53/ЄС про транспортні засоби термін експлуатації яких закінчився та ін.
  • Ключові орієнтири Директиви
  • Інтеграція завдань захисту довкілля і здоров'я людей із максимальним рециклінгом відходів, тобто з ресурсоефективністю.
  • 2. Введення у законодавче поле та площину практичної реалізації п'ятиступеневої ієрархії відходів, категорії побічних продуктів, критеріїв кінця статусу відходів
  • 3. Регламентація віднесення відходів до категорії небезпечних, їх класифікація відповідно до списку відходів (List of waste)
  • 4. Запровадження розширеної відповідальності виробника
  • 5. Планування управління відходами та запобігання їх утворення
  • 6. Ведення публічних реєстрів суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами
  • Директива 2008/98/ЄС про відходи
    • Запроваджує заходи із захисту довкілля та здоров'я людини шляхом запобігання або зниження негативних впливів виробництва й поводження з відходами, а також зменшення загальних наслідків використання ресурсів та підвищення ефективності такого використання
  • Рівень відповідності національного законодавства
  • Стан транспозиції в національному законодавстві
  • Стартова стадія
  • Рання стадія
  • Добре просунута
  • Дуже просунута
  • Директива 2008/98/ЄС про відходи
  • Повна або достатньо повна відповідність
  • Часткова відповідність
  • Відсутність відповідності
  • Ст.1,2,10,12,13,17,18, 19, 20,31,36
  • (положення щодо утилізації, видалення, захисту довкілля, контролю, маркування, участі громадськості, санкцій)
  • Ст. 3,9,11,14(1,2),15(1,2), 21(1), 23-25, 26,27,28,34,35 (визначення та базові положення щодо запобігання утворення, повторного використання, відповідальності за управління, реєстрації, планів з управління)
  • Ст. 4,5,6,7,8,16,22,29,30
  • (ключові загальні принципи і вимоги – ієрархія відходів, побічні продукти, кінець статусу відходів, список відходів, розширена відповідальність виробника тощо)
  • Зміни в Закон України "Про відходи"
  • Перегляд державного класифікатора відходів ДК-005-96
  • Розроблення національного переліку відходів відповідно до європейських стандартів
  • Розроблення нової нормативної бази екологічного податку
  • Перегляд форм статистичних спостережень за відходами
  • Перегляд ДержСанПіН 2.2.7.029-99
  • Директива
  • 2008/98/EC
  • Порядок віднесення відходів до категорії небезпечних
  • (критерії визначення та класифікація)
  • Decision
  • 2000/532/EC
  • List of Waste
  • (про затвердження списку відходів)
  • Зміни до Податкового кодексу України
  • Проектний сценарій імплементації норм Директиви щодо порядку віднесення відходів до категорії небезпечних

Ключові орієнтири Директиви 1999/31/ЄС

  • 1. Зменшення захоронення відходів
    • попередження утворення відходів;
    • сортування;
    • зменшення захоронення відходів, що біологічно розкладаються.
  • 2. Попередження чи зменшення шкідливих наслідків захоронення відходів для довкілля і ризику для здоров’я людини
    • запобігання утворення газів шляхом зменшення захоронення органічних відходів;
    • уловлювання полігонного газу та його спалювання;
    • ущільнення дна полігону мінеральним ущільнювачем;
    • збирання та знешкодження фільтрату.
  • 3. Посилення фінансових гарантій
    • врахування у платі за захоронення відходів усіх витрат, пов’язаних зі створенням і експлуатацією місць захоронення відходів, а також на їх закриття та наступного догляду після закриття
  • Директива 1999/31/ЄС про захоронення відходів
  • Основною метою Директиви є попередження або зменшення, наскільки це можливо, негативного впливу від захоронення відходів, який може виникати протягом життєвого циклу місць захоронення на довкілля та здоров’я людини.
  • Українські підходи
  • Співвідношення
  • Директива 1999/31/ЄC
  • Небезпечні відходи
  • І клас небезпеки
  • Небезпечні відходи
  • ІІ клас
  • ІІІ клас
  • ІV клас – малонебезпечні, в тому числі відходи гірничої промисловості
  • ?
  • Відходи
  • Безпечні
  • (відходи, що не є небезпечними
  • Інертні
  • Відходи
  • Співставлення класифікаційних схем відходів
  • Встановлення класів місць захоронення відходів (МЗ) (ст. 4):
  • місця захоронення для небезпечних відходів;
  • місця захоронення для відходів, що не є небезпечними;
  • місця захоронення для інертних відходів.
  • Визначено заборонені до захоронення відходи (Ст.5):
  • 1. Відходи, що біологічно розкладаються
  • Встановлено цільові орієнтири до зменшення захоронення цих відходів:
  • Через 5 років – 75% загального обсягу утворення у 1995 році
  • муніципальних відходів,
  • що біологічно розкладаються;
  • Через 8 років – 50% загального обсягу утворення у 1995 році
  • муніципальних відходів,
  • що біологічно розкладаються;
  • Через 15 років – 35% загального обсягу утворення у 1995 році
  • муніципальних відходів,
  • що біологічно розкладаються.
  • Кожна країна може самостійно визначати шляхи досягнення орієнтирів (роздільне збирання відходів або їх оброблення).
  • Для досягнення цих орієнтирів Держави повинні визначити національну стратегію, яка має включати відповідні заходи.
  • 2. Рідкі відходи
  • 3. Відходи, що мають небезпечні властивості (відповідно до переліку): вибухонебезпечні, окислювальні, легкозаймисті, займисті, корозійні, токсичні тощо
  • 4. Інфекційні медичні відходи
  • 5. Цілі шини (за виключенням подрібнених шин та шин для технічного використання на полігоні)
  • 6. Будь-які інші відходи, які не відповідають критеріям, встановленим у Додатку II до Директиви.
  • Забороняється змішування відходів з метою досягнення відповідності із критеріями надання дозволу.
  • Визначено відходи, які можуть спрямовуватись у місця захоронення (відповідно до призначення місця захоронення) (Ст. 6):
  • Лише відходи після оброблення (з метою зменшення їх обсягів та небезпеки для довкілля);
  • 2. Небезпечні відходи, що відповідають вимогам Додатку II (критерії та процедури прийняття відходів до місць захоронення) можуть допускатись до захоронення у місцях захоронення для небезпечних відходів;
  • 3. У місця захоронення для відходів, що не є небезпечними допускаються:
    • побутові відходи;
    • відходи, що не є небезпечними, що відповідають критеріям встановленим у Додатку II;
    • стабілізовані небезпечні відходи, що не вступають у реакцію, якщо їх вилуговуваність відповідає вилуговуваності відході, що не є небезпечними. Вони мають розміщуватись у окремій частині місця захоронення.
  • 4. Місця захоронення інертних відходів повинні використовуватись лише для інертних відходів.
  • Встановлено обов’язковість отримання дозволу на захоронення відходів
  • Визначено:
  • перелік інформації, що має міститись у заяві на отримання дозволу (ст. 7)
  • умови надання уповноваженими органами дозволу (ст. 8):
    • 1. Виконання наступних зобов’язань:
      • - проект відповідає вимогам цієї Директиви
      • - управління місцем захоронення буде здійснюватись компетентною особою
      • - будуть вжиті заходи із попередження настання аварій та мінімізації їх наслідків
      • - надання фінансової застави для гарантування виконання всіх зобов’язань (включаючи стадію після закриття місця захоронення)
    • 2. Проект місця захоронення відходів відповідає планам поводження з відходами та заявленим вимогам;
    • 3. Перед початком операцій із видалення компетентний орган провів перевірку місця захоронення, щоб забезпечити дотримання цим місцем відповідних вимог дозволу
  • перелік інформації, яку має містити дозвіл (ст. 9):
      • - клас місця захоронення;
      • - перелік визначених типів відходів і їх загальний обсяг, що дозволено для розміщення у МЗВ;
      • - вимоги до підготовки МЗ, проведення операцій із захоронення та процедури моніторингу і контролю, включаючи план дій на випадок надзвичайних ситуацій (Додаток ІІІ, п.4В), вимоги до операцій закриття і подальшого догляду та ін.
      • - зобовязання заявника щорічно звітувати про обсяги та види відходів, що розміщені у МЗ та про результати моніторингу.
  • Встановлено критерії встановлення вартості захоронення відходів (Ст. 10)
  • Директивою 1999/31/ЄС також встановлюються процедури:
  • прийняття відходів до МЗ (ст. 11, Додаток II);
  • моніторингу та контролю під час функціонування МЗ (ст. 12, Додаток III);
  • закриття МЗ та нагляду за ними після закриття (ст. 13).
  • Плата за видалення відходів повинна покривати в повному обсязі наступні витрати:
    • на створення (будівництво) місця захоронення відходів
    • на експлуатацію МЗВ
    • фінансову заставу
    • на закриття МЗВ
    • на догляд до МЗВ протягом наступних 30 років після його закриття
  • Вимоги до уже існуючих полігонів (ст. 14)
  • Дозволяється продовжувати захоронення відходів на уже існуючих місцях захоронення полігонах тільки в тому випадку, якщо не пізніше, ніж за 8 років після вступу в силу національних правових норм, що впроваджують цю Директиву проводяться наступні заходи:
    • протягом 1 року оператор розробляє програму заходів приведення полігону у відповідність вимог Директиви 1999/31/ЄС та надає її уповноваженому органу;
    • після розроблення програми уповноважений орган встановлює перехідний період, погоджує план та приймає рішення про можливість подальшої експлуатації місця захоронення; полігони, які не допущені до експлуатації, терміново закриваються;
    • на основі погодженої програми уповноважений орган дозволяє проводити необхідні роботи і встановлює терміни їх виконання (максимум 8 років після вступу в силу національних норм);
    • протягом одного року від дати, встановленої під час підписання Договору до місць захоронення небезпечних відходів слід застосовувати статті 4 (стосовно класифікації МЗ), 5 (виначення відходів, що заборонено захоронювати), 11(процедура прийняття відходів у МЗ) та Додаток ІІ, а протягом трьох років – статтю 6 (відходи, що дозволяється розміщувати у МЗ).
  • Рівень відповідності національного законодавства
  • Стан транспозиції в національному законодавстві
  • Стартова стадія
  • Рання стадія
  • Добре просунута
  • Дуже просунута
  • Директива 1999/31/ЄС
  • про захоронення відходів
  • Повна або достатньо повна відповідність
  • Часткова відповідність
  • Відсутність відповідності
  • Ст. 1, 7, Додаток I
  • Загальна мета, дозвільний порядок захоронення відходів, зміст заяви на отримання дозволу (крім фінансових гарантій), загальні вимоги для всіх видів полігонів.
  • Ст. 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14 Додаток II, III
  • Обмеження захоронення на полігонах певних категорій відходів, дозволені для захоронення категорії відходів, умови надання дозволу та його зміст, критерії та процедури прийняття відходів на полігон для захоронення, заходи контролю та моніторингу в період експлуатації, процедура закриття та наступного догляду, розроблення планів приведення у відповідність існуючих місць захоронення.
  • Ст. 4, 5, 8,10
  • Класи місць захоронення відходів, національні стратегії щодо зменшення захоронення відходів, що біологічно розкладаються, умови надання дозволу (в частині фінансового забезпечення), вартість захоронення.

Специфіка національної ситуації з питань імплементації положень Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів

  • Переважна частина положень щодо захоронення на полігонах/звалищах врегульована лише на підзаконному та адміністративному рівнях, що негативно впливає на процес їх дотримання.
  • Наявність значного масиву неузгодженостей та неврегульованих положень, які мають переважно процедурний, регламентний, технічний чи організаційний характер. Законодавчий рівень їх врегулювання є недоцільним.
  • Пропонується розроблення окремого нормативно-правового акту, а саме "Технічного регламенту про захоронення відходів", який найбільш адекватно відповідає завданням імплементації європейського законодавства.
  • Заходи щодо транспозиції
  • Розроблення, прийняття та введення в дію "Технічного регламенту про захоронення відходів", внесення змін до закону України "Про відходи", а також змін та доповнень у державні будівельні норми
  • Розроблення, прийняття та введення в дію "Національної стратегії щодо зменшення захоронення відходів, що біологічно розкладаються", планів та програм
  • Розроблення та впровадження комплексу організаційно-технічних заходів та механізму фінансового забезпечення (фінансових гарантій) щодо захоронення відходів
  • 1. Приведення у відповідність термінологічної бази
  • 2. Розроблення:
  • процедур та критеріїв для ідентифікації та класифікації полігонів;
  • комплексу заходів щодо скорочення захоронення відходів;
  • Національної стратегії скорочення захоронення відходів, що біологічно розкладаються;
  • системи фінансових гарантій щодо повного відображення у вартості розміщення відходів на полігоні усіх витрат, які необхідні для створення й експлуатації, закриття та догляду після закриття полігону;
  • процедури закриття полігонів та наступного догляду за ними після закриття;
  • критеріїв та процедур приведення існуючих місць захоронення відходів до вимог Директиви;
  • створення системи моніторингу, інспекції та примусові механізми для забезпечення того, щоб всі полігони, які не відповідають вимогам дозволу, були закриті;  
  • Основні заходи з імплементації
  • Передбачає заходи, процедури й гарантії для попередження та зменшення, наскільки це можливо, будь-якого негативного впливу на навколишнє середовище, та будь-яку загрозу, що може виникнути в зв’язку з цим, для здоров’я населення, в результаті управління відходами видобувної промисловості.
  • Директива 2006/21/ЄС
  • про управління відходами видобувної промисловості
  • Ключові орієнтири Директиви 2006/21/ЄС
  • Розроблення і запровадження планів з управління відходами видобувної промисловості.
  • Порядок подання та вимоги щодо заявки на отримання дозволу та порядок надання дозволу на функціонування обєктів/місць розміщення відходів (О/МРВ)
  • 3. Запровадження класифікації О/МРВ.
  • 4. Заходи, що стосуються гірничих виїмок.
  • 5. Вимоги до будівництва, управління, закриття та післяексплуатаційного періоду О/МРВ.
  • 6. Інвентаризація закритих О/МРВ.
  • 7. Контроль з метою попередження трансграничного впливу.
  • 8. Впровадження фінансових гарантій.
  • 1. Класифікування О/МРВ за категоріями небезпеки
  • 2. Запровадження планування поводження з видобувними відходами на підприємствах
  • 3. Запровадження дозвільної системи (видача дозволів)
  • 4. Реалізація механізму закриття О/МРВ та процедур на стадії після закриття О/МРВ
  • 5. Запровадження механізму здійснення фінансових гарантій
  • 6. Приведення діючих О/МРВ у відповідність до вимог нового закону
  • 7. Проведення інвентаризації закритих та покинутих О/МРВ та створення відповідного реєстру
  • 8. Запровадження системи моніторингу за станом закритих О/МРВ
  • Основні заходи з імплементації
  • Транспозицію найбільш доцільно здійснювати через розроблення окремого (нового) закону «Про відходи видобувної (гірничовидобувної) промисловості».
  • Директива встановлює норми щодо комплексного попередження забруднення від промислової діяльності і контролю над ним, а також норми й правила, спрямовані на попередження та зниження викидів у повітря, воду і землю, а також на попередження утворення відходів з метою досягнення високого рівня захисту навколишнього середовища в цілому.
  • Директива застосовується до об’єктів промислової діяльності, що спричиняють забруднення, та не застосовується до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та тестуванню нових продуктів та процесів.
  • Директива 2010/75/ЄС
  • про промислові викиди (про комплексне попередження забруднення та контроль над ним)
  • Ключові орієнтири Директиви 2010/75/ЄС
  • в частині регулювання питань спалювання відходів
  • Директива поширюється на установки, що задіяні в таких видах діяльності:
  • 1.1. поводження з відходами :
  • 1.1.1. видалення або використання (утилізація) небезпечних відходів з потужністю більше 10 т/добу, що включає одну або більше з наступних операцій операції...
  • 1.1.2. Видалення або утилізація відходів на сміттєспалювальних установках або когенерацінйих установках з використанням відходів (від 3, та від 10 т/добу)
  • 1.1.3. Видалення або використання (утилізація) безпечних відходів з потужністю понад 50т/добу, що включає одну або більше з наступних операцій ...
  • та
  • Використання (утилізація) або її поєднання з видаленням для безпечних відходів потужністю понад75т/добу
  • 1.1.4 Місця захоронення, що приймають більше 10т відходів/добу або загальною потужністю понад 25 тис. т за виключенням МЗ для інертних відходів
  • 1.1.5. Тимчасове розміщення небезпечних відходів (із визначеними потужностями)
  • 1.1.6 Підземне зберігання небезпечних відходів загальною потужністю понад 50 т
  • Ключові орієнтири Директиви 2010/75/ЄС
  • в частині регулювання питань спалювання відходів
  • Встановлення обов'язковості дозволів на функціонування Сміттєспалювальних установок (заводів) та когенераційних установок з використанням відходів. Застосування за необхідності інтегрованої дозвільної системи.
  • Контроль за викидами. Диференційовані вимоги щодо ГДВ за умови різного складу відходів, що направляються у когенераційні установки.
  • Вимоги до спалювання за показником вмісту органічного вуглецю у залишках після спалювання. Вимоги до дожигу газів.
  • Вимога обладнання установки системою автоматичного припинення подачі відходів при невиконанні конкретних технічних умов (температура тощо)
  • Порядок приймання відходів на сміттєспалюваня та подальшого їх видалення (залишків). Вимоги до місць складування залишків після спалювання.
  • Запровадження ВАТ з урахуванням висновків довідкових документів щодо ВАТ (BREFs)
  • Встановлення механізму моніторингу відповідності та Процедура звітування.
  • Підготовка програм зі скорочення загального річного обсягу викидів від існуючих установок (додаткове встановлення граничних значень викидів для існуючих установок)
  • Додатком III Встановлюються критерії визначення ВАТ
  • Технічні вимоги до Сміттєспалювальних установок (заводів) та когенераційних установок з використанням відходів визначено у Додатку VI стосовно питань визначення еквівалентів для дібензодіоксинів та дібензофуранів; ГДВ для сміттєспалювальних заводів та когенераційних установок з використанням відходів; ГДС для стічних вод від установок очистки газів; здійснення моніторингу викидів; оцінка відповідності до ГДВ
  • Більше половини термінів зазначених у директивах 2008/98/ЄС, 1999/31/ЄС та 2006/21/ЄС не визначені українським законодавством або мають повну невідповідність.
  • Співвідносність ключових термінів Директиви 2008/98/ЄС в контексті запровадження українських відповідників термінів
  • Waste management
  • Поводження з відходами
  • (не зазначена діяльність брокерів та дилерів)
  • Preparing for “re-use”
  • Підготовка до повторного використання
  • Re-use
  • Повторне використання
  • Treatment
  • Оброблення
  • (оперування)
  • Collection
  • Збирання
  • Recovery
  • Використання (утилізація)
  • Disposal
  • Видалення
  • Separate collection
  • Роздільне збирання
  • Recycling
  • перероблення
  • Енергетичне використання
  • Практично повна відповідність
  • Підлягають переформатуванню
  • Вводяться як нові
  • Визначення – ключові невідповідності
  • Директива 2008/98/ЄС
  • Закон України “Про відходи”
  • Treatment – об'єднує всі операції з
  • утилізації і видалення
  • «оброблення» – операції з використання (утилізації) або видалення, включаючи попередню підготовку до використання (утилізації) або видалення. (Як варіант перекладу може розглядатись «оперування»).
  • Recycling – всі види перероблення,
  • окрім енергетичного
  • «перероблення» − операції з використання (відновлення), коли відходи переробляються в продукцію, матеріали або речовини для первинної чи іншої мети. Вона включає перероблення органічного матеріалу, але не включає енергетичне використання та перероблення в матеріали, що будуть використовуватися як паливо чи для зворотної засипки;
    • Оброблення (перероблення) – здійснення операцій… з метою підготовки до зберігання, утилізації, видалення.
    • Оброблення (перероблення) відходів − здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
  • Календарний план конвергенції
  • Директиви ЄС
  • Короткострокові
  • Середньострокові
  • Довгострокові
  • 2014
  • 2015
  • 2016
  • 2017
  • 2018
  • 2019
  • 2020
  • 2021
  • 2022
  • 2023…
  • Директива 2008/98/ЄC
  • про відходи
  • Директива 1999/31/ЄC
  • про захоронення відходів
  • Директива 2006/21/ЄC
  • про управління відходами видобувної промисловості
  • Директива 2010/75/ЄC
  • про промислові викиди
  • (про комплексне попередження забруднення та контроль над ним)
  • Для Директив встановлюються терміни імплементації з моменту підписання Угоди про асоціацію (рік n). У цьому плані за «n» умовно приймається 2014 рік.
  • Часові рамки для запропонованих дій для повної транспозиції (n+2)
  • Часові рамки для запропонованих дій для повної імплементації: Директиви 2008/98/ЄС та 2006/21/ЄС (n+5); Директива 1999/31/ЄС (n+6), Директива 2010/75/ЄС (n+5)
  • Оціночні показники вартості імплементації в Україні
  • Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів
  • Показники
  • Оцінка інвестиційної вартості основних об'єктів інфраструктури
  • За методом аналогії
  • Мінрегіонбуду, 2012 р.
  • Європей-ські експерти
  • На базі еталонної моделі
  • На базі Закарпатської області
  • Зразок Сербії
  • Авторські оцінки
  • Загальний обсяг витрат, млрд €
  • 14,8
  • (160 млрд грн)
  • -
  • 9,6
  • 8,4 – 9,2
  • 12,1
  • У тому числі капітальні, млрд €
  • -
  • 3,0
  • 3,4
  • 3,8 – 4,1
  • 3,1

Дякую за увагу!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка