Оцінка реальної кількості споживачів ін’єкційних наркотиків у ряді міст україни та оцінка можливості щодо 60% їх охоплення профілактичними заходами



Скачати 47,12 Kb.
Дата конвертації13.02.2017
Розмір47,12 Kb.

ОЦІНКА РЕАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ СПОЖИВАЧІВ ІН’ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ У РЯДІ МІСТ УКРАЇНИ ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ ЩОДО 60% ЇХ ОХОПЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАХОДАМИ

  • 22 квітня 2003 р.
  • Ольга Балакірєва
  • СПІЛЬНА НАРАДА
  • головних лікарів центрів профілактики та боротьби зі СНІДом, представників міжнародних та неурядових організацій

Дослідницький компонент проекту реалізовано за сприяння Дитячого фонду Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) в Україні та за підтримки Об’єднаної програми ООНСНІД (ЮНЕЙДС). Переклад та видання – за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Міжнародної програми зменшення шкоди Інституту відкритого суспільства (OSI).

  • За участю технічних радників Міжнародної програми зменшення шкоди Інституту Відкритого Суспільства – Протопопова А., Якобчука А., Костіна С., Ваненкової Т.
      • Координатор проекту від ЮНІСЕФ в Україні – О. Сакович.
  • Координатор проекту від ЮНЕЙДС – Л. Андрущак.
  • Консультант від Міжнародного
  • фонду “Відродження” – Д. Полтавець.

Актуальність проблеми

  • В Україні, за оцінками національних та міжнародних (ЮНЕЙДС, ВООЗ) експертів, кількість ВІЛ-інфікованих громадян у 2002 р. визначалася в межах 370 –530 тис. осіб, тобто становить не менше 1% дорослого населення.
  • Офіційна статистика відображує лише верхівку айсберга. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України станом на 01.01.2003 р. в Україні (з початку реєстрації в 1987 р.) офіційно зареєстровано 52659 ВІЛ-інфікованих.
  • Серед ВІЛ-інфікованих 69% становлять СІН.

Актуальність проблеми

  • За Програмою профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 рр., затвердженою Кабінетом Міністрів України, виконавчі органи влади всіх рівнів мають “сприяти виконанню розроблених профілактичних програм, зокрема в частині забезпечення споживачів ін’єкційних наркотиків та представників інших уразливих груп населення достатньою кількістю шприців, голок, дезінфекційних засобів, презервативів” (п. 35), а також “організовувати “пункти довіри” (у тому числі “мобільні”) для споживачів ін’єкційних наркотиків, представників інших уразливих груп населення з наданням широкого спектру медичних, психологічних, юридичних та соціальних послуг” (п. 38).

Мета та завдання проекту (І):

  • Мета: оцінити можливості охоплення профілактичними програмами 60% СІН в окремих регіонах України.
  • Завдання (1):
  • Оцінити загальну кількість СІН в окремих містах;
  • Провести аналіз діяльності установ, відомств та організацій у сферах охорони здоров’я, МВД, освіти, соціального захисту, ЦССМ, інформації тощо, а також ГО по профілактики ВІЛ/СНІДу серед СІН в місті;
  • Визначити рівень охоплення групи СІН профілактичними заходами в місті;
  • Підготувати висновки щодо можливостей охоплення 60% СІН в місті.

Мета та завдання проекту (ІІ):

  • Мета: оцінити можливості охоплення профілактичними програмами 60% СІН в окремих регіонах України.
  • Завдання (2):
  • Підготувати рекомендації щодо співпраці різних структур, організацій та ГО на рівні міста
  • Підготувати “протокол о намірах” на рівні міської держадміністрації щодо вдосконалення профілактичної роботи серед СІН у місті (досягти згоди)
  • Розрахувати оціночний бюджет для впровадження охоплення 60% СІН програмами профілактики ВІЛ
  • Узагальнення висновків та рекомендацій, підготовка рекомендацій на національному рівні

Критерії для добору міст, в яких проводилася оцінка:

      • великі індустріальні міста з високим рівнем поширення ВІЛ;
      • обласні і районні центри з високим рівнем поширення ВІЛ;
      • різні географічні регіони, тобто Центр, Південь, Схід і Захід країни;
      • наявність проектів зменшення шкоди (реалізованих громадськими організаціями або центрами соціальних служб для молоді та іншими організаціями);
      • різні рівні поширення ВІЛ.

Ми вдячні регіональним партнерам (І) :

  • у м. Вінниці – В.В. Полонцю, Полонець Л.М. (Громадський конгрес ‘‘Сталість’’);
  • у м. Донецьку – Нещерет О.М., Куценко О.М. (Благодійний фонд захисту населення від соціально-обумовлених захворювань ‘‘Піклування’’);
  • у м. Запоріжжя – Бєлкіну Ю.О. (Запорізький науково-дослідний центр проблем молоді);
  • у м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) – Самку І.С., Осиповій С.А. (Криворізький міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом);
  • у м. Куп’янську (Харківська область) – Коваленку О.О. (Куп’янський міський центр соціальних служб для молоді);

Ми вдячні регіональним партнерам (ІІ) :

  • у м. Луганську та м. Алчевську (Луганська область) - Апостолі Р.Ю., Мицику С.А. (Луганський благодійний фонд Анти-СНІД);
  • у м. Львові – Камінській Г.В. (Львівський благодійний фонд ‘‘Усі разом’’), Служинській М.Б., Іванчук Р.О. (Львівський благодійний фонд ‘‘Салюс’’);
  • у м. Макіївці (Донецька область) – Стаценку О.Б., Згрівець Л.Є. (Макіївський міський благодійний фонд ‘‘Здоров'я нації’’);
  • у м. Маріуполі (Донецька область) – Вялковій О.Б. (Маріупольський міський центр соціальних служб для молоді);
  • у м. Миколаєві – Гагаркіну М.І., Макаровій В.Н. (Миколаївський благодійний фонд ‘‘Благодійність’’);

Ми вдячні регіональним партнерам (ІІІ) :

  • у м. Нововолинську (Волинська область) – Радчуку В.М. (Луцький міський центр соціальних служб для молоді);
  • у м. Одесі – Семікоп Т.Є., Костюк О.Й. (Одеський громадський рух ‘‘Віра, Надія, Любов’’);
  • у м. Первомайському (Харківська область) – Писанка О.В., Мартиненку П.А. (Первомайський міський центр соціальних служб для молоді);
  • у м. Полтаві – Анічіну Є.М., Анічіній Р.М. (Полтавська громадська організація ‘‘Квітень’’), Котляревській Т.М., Манжос С.В. (Полтавська благодійна асоціація допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД ‘‘Світло надії’’);

Ми вдячні регіональним партнерам (ІV) :

  • у м. Сімферополі (АР Крим) – Баженову В.Ю. (Сімферопольський благодійний фонд ‘‘Новий спосіб життя’’);
  • у м. Севастополі (АР Крим) – Люльченко С.О., Лободзинській Г.М. (Севастопольська молодіжна громадська організація ‘‘Молодіжний центр жіночих ініціатив’’);
  • у м. Хмельницькому – Кузьміну П.П. (Хмельницький міський центр соціальних служб для молоді);
  • у м. Червонограді (Львівська область) – Лобаю В.П. (Червоноградський міський центр соціальних служб для молоді);
  • у м. Ялта (АР Крим) – Бондаренку С.Л. (Ялтинський міський ценр соціальних служб для молоді).

Методи та джерела отримання інформації:

  • Інтерв’ю з СІН (всього 1908 осіб)
  • Інтерв’ю з експертами з числа соціального оточення СІН (192 інтерв’ю)
  • Експрес-опитування СІН за методикою “повторний захват” (>1600 СІН)
  • Аналіз статистичних даних
  • Вторинний аналіз наявних поведінкових досліджень
  • Групові дискусії та “круглі столи”

Основні фактори, які впливають на поширення вживання ін’єкційних наркотиків

  • Перелічені фактори можуть загострюватися на рівні конкретних регіонів та населених пунктів під впливом: швидкого темпу урбанізації, який супроводжується зниженням соціального контролю на особистістю; низький рівень життя більшості населення регіонів в цілому; неспроможність більшості населення адаптуватися до сучасних соціально-економічних умов.

ПОВЕДІНКОВІ РИЗИКИ споживачів ін’єкційних наркотиків щодо ВІЛ-інфікування

  • Придбання готових наркотиків Використання “брудних” шприців Спільне використання шприців Сексуальна поведінка: рівень використання презервативів Сексуальна поведінка: випадкові партнери Сексуальна поведінка: гомосексуальні контакти Рівень поінформованості СІН щодо запобігання ВІЛ-інфікуванню

Розподіл відповідей респондентів на запитання "Чи використовуєте Ви презервативи під час статевих контактів?"

  • Отже, згідно з отриманими даними, до небезпечних з точки зору ВІЛ-інфікування форм поведінки, що пов’язані з ін’єкційним споживання є такі: купують наркотик у свій шприц зі шприца наркодилера, купують наркотик разом зі шприцом, не знаючі про його походження, набирають наркотик із спільного посуду, використовують шприц іншого/інших СІН, за умов спільного використання шприцу не завжди промивають шприц. Крім того, досить високий рівень сексуальної активності СІН, поширення сексуальних контактів без презервативу, випадкових та комерційних сексуальних контактів, залучення жінок – СІН до комерційного сексу та вживання наркотиків жінками секс-бізнесу, практика сексу чоловіків з чоловіками збільшує ризик ВІЛ-інфікування в середовищі споживачів та їхніх сексуальних партнерів. Разом з тим, під впливом програм зменшення шкоди зафіксовані позитивні зміни у поведінці споживачів ін’єкційних наркотиків. Перш за все, зростає рівень поінформованості щодо ризиків ВІЛ-інфікування та шляхів захисту. Зменшується рівень спільного використання шприців; зменшилася кількість осіб, з якими спільно використовуються шприци; поступово відбувається зменшення ризикованих практик придбання наркотику. Вплив на сексуальну поведінку незначний, але певна частина СІН повідомляє про зменшення кількості сексуальних партнерів. Таким чином, проведений аналіз підтверджує нагальну потребу різкого збільшення кількості та питомої ваги споживачів ін’єкційних наркотиків, які будуть охоплені програмами профілактики ВІЛ-інфікування.
  • ОЦІНКА КІЛЬКОСТІ СПОЖИВАЧІВ ІН’ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ
  • ОЦІНКА КІЛЬКОСТІ СПОЖИВАЧІВ ІН’ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ
  • Під час дослідження використовувалися: метод коефіцієнтів за підсумками опитування, технологія “повторне захоплення”, експертні оцінки.
  • ОЦІНКА КІЛЬКОСТІ СПОЖИВАЧІВ ІН’ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ
  • Розподіл відповідей опитаних СІН в окремих містах на запитання “Чи перебуваєте Ви на обліку в наркодиспансері?” та “Чи перебуваєте Ви на обліку в міліції?”, %
  • Рекомендації щодо проведення подальшої оцінки
  • загальної кількості СІН на рівні окремих міст
  • Потрібно проведення оцінки ситуації в середовищі СІН та картування з метою побудови вибірки, яка б відображала територіально-поселенську структуру розміщення СІН у місті.
  • Для ефективної оцінки необхідне широке охоплення СІН у місті з окремою підвибіркою для СІН, що не охоплені програмами впливу.
  • Для досягнення латентних (не доступних) груп СІН, використовувати інформантів з середовища СІН, колишніх СІН, збільшити “глибину” пошуку за методом “снігової кулі”.
  • Для проведення збору даних використовувати уніфіковану методику від розробки програми дослідження до підготовки звітних документів: єдині підходи до побудови вибірки, єдину анкету, централізовану обробку даних та їхню інтерпретацію.
  • Перед проведенням оцінки необхідно зібрати всю доступну державну та відомчу статистику стосовно обліку наркоспроживачів у місті.
  • Результати цього дослідження та інших опитувань СІН доцільно використати для вторинного аналізу в подальших дослідженнях як базу для побудови репрезентативної вибірки, що характеризує популяцію СІН.
  • З огляду на характер епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні доцільно переглянути державну систему обліку наркоспоживачів та ввести окреме кодування для СІН.
  • Рекомендації щодо проведення подальшої оцінки
  • загальної кількості СІН на рівні країни в цілому
    • Потрібна розробка національної вибірки міст, яка була б репрезентативною до особливостей структури розміщення СІН в країні.
    • Необхідна підготовка спеціальних інтерв’юерів та спостерігачів, які були б готові до спілкування з СІН.
    • Нагальною потребою є створення міжвідомчого банку даних досліджень, які проведені в середовищі СІН в різних регіонах та містах України, різними організаціями та установами.
    • З огляду на характер епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні доцільно переглянути державну систему обліку наркоспоживачів та ввести окреме кодування для СІН.
    • Доцільно також розробити єдині показники та форми реєстрації СІН на рівні окремих проектів та програм, які можна було б порівнювати та зводити у єдину базу даних на рівні країни.

Діяльність державних установ та організацій щодо профілактики ВІЛ-інфікування серед СІН

  • Система ЦПБ зі СНІДом
  • Кабінети інфекційних захворювань
  • Медичні установи: НД, ШВД, відділення лікарень (співпраця з ГО)
  • Система КП “Довіра” при ЦССМ. Загалом на діяльність 32 консультативних пунктів для ін’єкційних споживачів наркотиків “Довіра”, що діють при ЦССМ, із державного бюджету у 2002 р. було виділено 168 тис. гривень.

Діяльність громадських організацій щодо профілактики ВІЛ серед СІН

  • ПОШ
  • Вихід на «латентні групи»
  • Консультування та система направлень до медичних закладів
  • Робота з найближчим оточенням
  • ЗМІ та громадська думка

Види діяльності

  • Інформаційно-освітня
  • Забезпечення засобами застороги
  • Забезпечення кадрами/фахівцями
  • Консультування
  • Медобстеження, лікування
  • Тестування
  • Дозорний епіднагляд
  • Оцінка ситуації
  • Надання приміщення
  • Утилізація шприців
  • Фінансування
  • Формування громадської думки
  • Політичні рішення

Аналізуючи соціальні послуги, які надаються СІН, до позитивних моментів слід віднести (1):

      • СІН мають право на одержання безкоштовного і конфіденційного платного лікування в наркологічних, інфекційних і токсикологічних відділеннях лікарень;
      • Одноразові шприци і презервативи маються в продажі за доступною ціною, а також розповсюджуються на пунктах обміну шприців;
      • Проекти по зниженню шкоди при ін'єкційному наркоспоживання визнані на державному рівні. Затверджено Положення про консультаційний пункт “Довіра” та джерела його існування;
      • Група СІН відокремлена у державних програмах по протидії епідемії ВІЛ/СНІДУ як група ризику, а отже група, яка має стати одним з пріоритетів у профілактичні роботі;
      • Наявність кваліфікованих наукових і медичних кадрів на місцях;

Аналізуючи соціальні послуги, які надаються СІН, до позитивних моментів слід віднести (2):

      • Наявність системи Центрів боротьби зі СНІДом, системи амбулаторної і стаціонарної наркологічної допомоги;
      • Підвищення рівня толерантності українського суспільства до проблем СІН та ВІЛ-позитивних людей;
      • Існування мережі ЛЖВ (людей, що живуть з ВІЛ);
      • Діяльність в Україні значної кількості міжнародних агенцій, які спрямовують свої зусилля на протидію епідемії ВІЛ/СНІДу, роботу з групами ризику, в тому числі СІН та ЖСБ;
      • Створення української асоціації зменшення шкоди;
      • Накопичення досвіду проведення поведінкових досліджень серед СІН та дозорного епіднагляду. Впровадження в Україні принципів епіднагляду другої генерації;
      • Наявність фінансової підтримки програм профілактики ВІЛ/СНІДу серед груп ризику (в тому числі, СІН) з боку міжнародної спільноти.

Оцінка рівня охоплення СІН (І)

  • “Пряме охоплення” або “безпосереднє охоплення”– це кількість СІН, які мали безпосередній контакт із профілактичної програмою та отримали різні види послуг (медичні, психологічні, соціальні, юридичні тощо) безпосередньо від виконавців проекту, соціальних працівників, волонтерів, залучених фахівців. Кількість безпосередніх споживачів послуг можна підрахувати за допомогою журналу реєстрації відвідувань або за допомогою карток обліку СІН.
  • “Рівень прямого охоплення” – відношення “безпосередньо охоплених” СІН до загальної кількості СІН. (Може бути підрахований у % або як частка одиниці).

Оцінка рівня охоплення СІН (ІІ)

  • Для підрахунку кількості СІН, які є регулярними, систематичними користувачами профілактичних програмам доцільно використовувати:
  • - аналіз документації проекту (журнали відвідувань, картки обліку тощо),
  • - спеціальні дослідження,
  • - оцінки волонтерів, соціальних працівників, фахівців, що працюють по проекту.

Оцінка рівня охоплення СІН (ІІІ)

  • Експрес-опитування споживачів ін’єкційних наркотиків на пунктах обміну шприців в межах нашого дослідження дозволило визначити, що вторинний обмін (не для себе) для друзів або інших СІН становить близько 20%, по містам ці дані мають істотні відмінності. Запитання-уточнення щодо того, чи відвідують ПОШ безпосередньо ті, для кого здійснюється обмін, дозволило зробити висновок, що практично всі, для кого час від часу здійснюється вторинний обмін також є клієнтами ПОШ. Таким чином ми не можемо вважати, що вторинний обмін збільшує рівень загального охоплення СІН. Скоріше за все відбувається принцип “чергового”, відвідування пункту по черзі, тобто існують групи СІН, які “по черзі” здійснюють обмін для себе і для друзів.

Оцінка рівня охоплення СІН (ІV)

  • Узагальнюючи результати, отримані під час дослідження можливостей розширення охоплення СІН, можна зробити висновок, що на сьогодні загальний середній рівень досягнення СІН різноманітними програмами профілактики ВІЛ-інфікування у містах складає близько 15%. При цьому, по окремих містах (м. Вінниця, м. Нововолинськ Волинської області) рівень охоплення оцінюється не менше 50%, а по інших – 2-3% (мм. Макіївка та Маріуполь Донецької області, м. Алчевськ Луганської області). Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що рівень охоплення залежить від терміну дії проектів зменшення шкоди, ставлення місцевих органів влади до проблеми, стабільності фінансування проектів, наявності підготовлених фахівців, доступності цільової групи (яка залежить від обсягу латентної частки СІН та ефективності роботи НУО).

Оцінка можливостей охоплення 60% СІН (1)

  • Політичне рішення місцевих органів влади, як перший крок до розширення охоплення споживачів ін’єкційних наркотиків профілактичними заходами (протоколи про наміри, програми дій на регіональному та місцевому рівнях).
  • Є підстави стверджувати, що в Україні існує потенціал для розширення охоплення СІН профілактичними програмами та для підвищення якості та доступності різноманітних послуг для цієї цільової групи.

Оцінка можливостей охоплення 60% СІН (2)

  • Для вирішення завдання суттєвого розширення охоплення СІН програмами профілактики необхідно:
  • Збільшення кількості ПОШ
  • Відпрацювання взаємодії ПОШ з медичними установами
  • Впровадження програм замісної терапії
  • Відкриття реабілітаційних центрів
  • Впровадження програм замісної терапії
  • Відкриття реабілітаційних центрів для наркозалежних
  • Проведення конкретних розрахунків щодо вартості місцевих програм, включаючи всі необхідні для конкретного міста компоненти та кроти (в т.ч., підготовку та оплату праці фахівців, придбання засобів застороги, інформаційно-освітні заходи тощо). Чітко визначити джерела фінансування, включити відповідні статті до місцевих бюджетів, активно залучати позабюджетні кошти.

Розрахунки орієнтовного бюджету впровадження охоплення 60% СІН (1)

  • Розрахунки бюджету для розширення охоплення СІН та досягнення 60% представників цільової групи у короткий термін часу базуються на загальних принципах ефективної профілактики ВІЛ-інфікування серед СІН.
  • А саме:
  • інформаційна робота і освіта;
  • забезпечення легкого доступу до медичних та соціальних послуг;
  • активна робота серед СІН;
  • забезпечення СІН стерильними інструментами та дезінфекційними засобами;
  • надання можливостей для СІН отримати замісну терапію (-).

Розрахунки орієнтовного бюджету впровадження охоплення 60% СІН (2)

  • 1) Кількість СІН, які треба охопити визначена як не менше 60% від 560 тис. осіб, тобто ми виходили з кількості 350 тис. СІН – потенційних користувачів послугами.
  • 2) Кількість нових шприців та їхня вартість.
  • 3) Вартість дезінфектантів.
  • 4) Вартість інформаційно-освітніх матеріалів.
  • 5) Кількість консультативних пунктів та спектр їх діяльності (розрахунки проведені на 500 стаціонарних ПОШ).
  • 6) Кошторис утримання одного стаціонарного КП на рік (без індивідуальних засобів та ІОМ)*: 16839,3 грн. або 3180 у.о.
  • 7) Кошторис діяльності мобільного блоку (маршрутів) на базі стаціонарного на рік (без індивідуальних засобів та ІОМ):19834,0 грн. або 3740 у.о.

Розрахунки орієнтовного бюджету впровадження охоплення 60% СІН (3)

      • 8) Кошторис для оплати праці консультацій залучених спеціалістів на одному КП* на рік: 15805,6 або 2980 у.о.
  • 9) Кількість презервативів та їх вартість.
  • 10) Вартість тренінгів для персоналу КП, волонтерів
  • ( в тому числі волонтерів з числа СІН).
  • Таким чином, оціночний розмір бюджету для розширення програм профілактики ВІЛ-інфікування серед СІН до рівня охоплення 60% сягає
  • 77 мільйонам гривень або
  • майже 14,5 мільйонів умовних одиниць на рік.
  • За таким обсягом загального бюджету:
      • середня сума коштів на одного СІН складатиме 41 у.о. або 220 грн. на рік,
  • а витрати на один консультативний пункт для СІН в середньому дорівнюватимуть до 30 тис. у.о. або 155 тис. гривень на рік.

Чого ми досягли ? (І)

  • Фахівці з регіонів пройшли навчання та опанували на практиці:
    • методи проведення аналізу щодо загальної кількості СІН в регіоні (місті, районі, мікрорайоні),
    • методи проведення аналізу рівня охоплення СІН програмами, що реалізуються різноманітними державними та недержавними структурами;
    • оцінку можливостей збільшення кількості СІН, що охоплені профілактичними програмами

Чого ми досягли ? (ІІ)

  • Проведено аналіз та оціночні розрахунки загальної кількості СІН на рівні окремих міст та міського населення України
  • Проведено аналіз рівня охоплення СІН програмами профілактики ВІЛ/СНІДу
  • З’ясовані можливості охоплення 60% СІН (потенціал державних та громадських структур)
  • Розраховано орієнтовний бюджет
  • На рівні міст обговорені та підписані протоколи про наміри сприяти розширенню та активізації профілактичної роботи у середовищі СІН

Висновки: потенціал державного сектору

  • Стабільне бюджетне фінансування
  • Наявність приміщення, обладнання
  • Доступність кваліфікованих фахівців
  • Наявність інтелектуального потенціалу
  • Політична підтримка, нормативна база
  • Доступність до статистичних даних
  • Доступність до цільової групи через офіційні канали
  • Адміністративний ресурс

Висновки: потенціал недержавного сектору

  • Зацікавленість, мотивація
  • Доступність до цільової групи, зв’язки з нею (через представників цільової групи)
  • Готовність до розуміння потреб цільової групи
  • Гнучкість, мобільність, незалежність, чутливість до інновацій
  • Підтримка міжнародних організацій та донорів
  • Наявність практичного досвіду
  • Володіння ефективними методиками
  • Дотримання принципів прав людини, анонімності, конфіденційності

Рекомендації щодо розширення охоплення СІН профілактичними програмами

  • Координація та взаємопідтримка
  • Виділення бюджетних та залучення позабюджетних коштів
  • Сприяння діяльності ГО, підтримка
  • Розширення мережі пунктів
  • Інформаціно-рекламна кампанія
  • Залучення освітніх закладів до профілактичної роботи
  • Вплив на громадську думку
  • Робота із ЗМІ
  • Впровадження методу «Рівний-рівному», створення груп самопідтримки
  • Сприяти створенню реабілітаційних центрів
  • Розширювати спектр послуг (мед, соц, юр, прац тощо)

До висновків:

  • Проведений аналіз свідчить, що в українському суспільстві ще не відбулося консолідації різних структур та відомств у діяльності, яка спрямована на протидію епідемії ВІЛ/СНІДу.
  • Незважаючи на наявність низки нормативних документів та політичних рішень на національному рівні, керівники місцевих органів влади чекають на додаткові вказівки “згори”, не усвідомлюють масштабів епідемії та її можливих наслідків, не відчувають власної відповідальності за впровадження рекомендованих ефективних форм діяльності з профілактики ВІЛ-інфікування серед різних груп населення, не проявляють ініціативу.
  • Серед основних проблем, які стримують розвиток ефективних форм боротьби з епідемією, крім дефіциту матеріально-фінансових засобів, сьогодні слід визнати людський фактор як провідний.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка