Оптимізація адаптації до шкільного навчання учнів 1 класу



Скачати 21,04 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір21,04 Kb.
  • Оптимізація адаптації
  • до шкільного
  • навчання
  • учнів 1 класу.
  • Автор презентації психолог Михайлова Я.С

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.

  • «Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.
  • Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися.»
  • Венгер Л. А.

Адаптація

  • Адаптація - це процес звикання до
  • нових шкільних умов
  • Від благополучного протікання цього періоду залежить все подальше шкільне життя дитини - її мотивація до навчання, її здоров'я, її комфорт, її ставлення до інших .

Шкільна адаптація

  • розуміється як пристосування дитини до нової системи соціальних умов, нових відносин, вимог, видів діяльності, режиму життєдіяльності.

Форми шкільної адаптації:

  • Психологічна адаптація( інтелектуальна,особистісна,вольова)
  • Біологічна адаптація

Психологічна адаптація

  • це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності.
  • Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні й у розвитку.

Біологічна адаптація

  • це пристосування до нового режиму навчання й життя.
  • Життя суперечливе,
  • малопередбачуване: не встиг пристосуватися відчути стабільність існування, як трапляється таке, що докорінно змінює плани, суттєво впливає на самопочуття, змушує пристосовуватися до нового й незвичного.

Соціальна адаптація

  • це процес входження до учнівського колективу.
  • Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Адаптаційний період поділяється на рівні :

Високий рівень адаптації

  • Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко оволодіває програмовим матеріалом,чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації

  • Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків ; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації

  • Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань з боку вчителя; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу потребує значної допомоги вчителя ; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Дезадаптація

  • це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушення в навчанні й поведінці, конфліктних стосунків, психосоматичних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, викривлень у розвитку особистості.

Ознаки дезадаптації

  • • Труднощі у навчанні аж до стійкої неуспішності;
  • • Порушення у відносинах з однокласниками, батьками, вчителями;
  • • Небажання ходити до школи;
  • • Соматичні прояви: головний біль, порушення сну, біль у животі, порушення апетиту, пригнічений настрій, підвищена стомлюваність;
  • • Емоційні порушення;
  • • Зниження товариськості, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості та підвищені показники емоційної збудливості, тривожності, браку уваги на уроці, нездатності до тривалого зосередження, замикання у собі.

Причини дезадаптації:

  • 1. Особливості методів виховання в родині:
  • • Завищені очікування щодо навчальної успішності дитини, будь-яка невдача сприймається неадекватно
  • • Розмови про недоліки школи чи вчителя замість акцентування на приємних моментах
  • • Часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, що пов’язане з школою, втрачає привабливість
  • • Виховання дитини за типом „кумир родини”
  • • Байдуже ставлення батьків до навчання

2. Порушення в системі відносин у школі:

  • 2. Порушення в системі відносин у школі:
  • • Вплив на дитину самого процесу навчання
  • • Некоректне ставлення вчителя до учня
  • • Злиття методів навчання та індивідуальної чутливості центральної нервової системи дитини
  • • Порушення відносин з однокласниками
  • • Об’єктивна критика недоліків учня з боку вчителя.

3. Індивідуальні особливості психічного розвитку дитини

  • 3. Індивідуальні особливості психічного розвитку дитини
  • • не сформованість мотивації учня
  • • невисокий інтелектуальний потенціал
  • • затримка психічного розвитку
  • • гіперактивність
  • • труднощі у регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності
  • • чутливість о несприятливих впливів навколишнього середовища
  • • завищена самооцінка й рівень домагань дитини чи батьків
  • • підвищена чутливість нервової системи
  • • підвищений рівень тривожності
  • агресивність, замкненість
  • • інертність нервових процесів
  • • хронічні захворювання, ослаблення організму
  • • відсутність підготовки до школи.

Стилі пристосування дитини до середовища

  • 1.Прагнення дитини підпорядкувати середу собі.
  • 2. Неприйняття нової соціальної ситуації розвитку .
  • 3. Підпорядкування своєї поведінки вимогам середовища.

Щоб дитина краще адаптувалась потрібно:

  • • створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини; • формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;  • обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи;  • неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування,
  • критика на адресу дитини, особливо у присутності інших
  • людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо);  • урахування темпераменту дитини в період адаптації до
  • шкільного навчання;  • надання дитині самостійності в навчальній роботі;  • заохочення дитини.
  • моральне стимулювання досягнень дитини.
  • розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.

Правила адаптації

  • • He віднімай чужого, але і своє не віддавай.  • Попросять - дай, намагаються відняти - намагайся захиститись.  • Не бийся без причини.  • Кличуть грати - йди, не кличуть - спитай дозволу грати разом, це
  • не соромно.  • Грай чесно, не підводь своїх товаришів.  • Не дражни нікого, не випрошуй нічого. Два рази нікого ні про що не проси.  • Через оцінки не плач, з учителем не сперечайся і не ображайся.
  • Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони
  • обов'язково в тебе будуть.  • Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.  • Намагайся бути акуратним.  • Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.  • Пам'ятай: ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх.
  • Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів!

Ознаки адаптації:

  • • Діти перебувають у спокійному,врівноваженому стані;
  • • На уроках стримані та уважні;
  • • На перервах жваві та рухливі;
  • • Виявляють інтерес до нових людей. Як дорослих, так і однолітків;
  • • Зацікавлено оглядають інтер’єр школи, вивчають розташування приміщень;
  • • Спостерігають за старшокласниками;
  • • Через тиждень вже добре орієнтуються в школі, демонструють свою орієнтаційну обізнаність батькам;

• Добре розуміють і з готовністю виконують вимоги вчителя, не очікуючи заохочення;

  • • Добре розуміють і з готовністю виконують вимоги вчителя, не очікуючи заохочення;
  • • Водночас позитивне оцінювання дитини, її дій, вчинків, результатів навчання є стимулом для підвищення її активності;
  • • Негативна оцінка сприймається адекватно;
  • • Навчальна діяльність, спілкування мають ініціативний характер;
  • • Активні на уроках, самі відповідають і ставлять запитання;
  • • Заводять знайомства з учнями інших класів;
  • • Проявляють різні види активності (мовленнєву, пізнавальну, рухову тощо)
  • • Успішно засвоюють навчальний матеріал.

Треба зробити так -

  • щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для самої дитини і членів його сім'ї радісними і впевненими.

Використані джерела:

  • Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991. 
  • Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998. 
  • Бугайова М.М. Комфорт молодших школярів в освітній діяльності / / Поч. школа., 2004, № 2. 
  •  Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Волгоград, 2005.
  • Ніконенко В. До Адаптація першокласників до школи. / / Інтернет-ресурс: Netparents. ru., 02.10 2006
  • Особливості психічного розвитку дітей 6 - 7 літнього віку. / Під ред.Д.Б. Ельконіна, А.Л. Венгера / М. 1988.
  • Платонова А.А. Успішне завтра майбутнього першокласника / / Поч. школа., 2005, № 5.
  • Тишко Ірина «Педагогічна адаптація першокласників до навчання в школі: поради для батьків» http://inmukachevo.com.ua/novini-suspilstva/927-pedagogichna-adaptacija-pershoklasnikiv-do-navchannja-v-shkoli-poradi-dlja-batkiv.html


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка