Організація інформування населення при загрозі



Скачати 53,42 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір53,42 Kb.

Організація інформування населення при загрозі

  • Організація інформування населення при загрозі
  • та виникненні надзвичайної ситуації
  • Основний спосіб оповіщення населення про дії під час виникнення небезпечних ситуацій - передача повідомлення мережею місцевого радіомовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і по телебаченню. Щоб привернути увагу населення в екстрених випадках перед початком передачі інформації вмикаються сирени, а також інші сигнальні засоби.
  • Сирени і переривчасті гудки підприємств і транспортних засобів означають сигнал цивільної оборони "УВАГА ВСІМ". Почувши його, необхідно негайно вмикати гучномовець, радіо і телеприймач, прослухати повідомлення штабу цивільної оборони.

Зміст інформації повідомлення:

  • Зміст інформації повідомлення:
  • При аварії на хімічно небезпечному об'єкті
  • Вказується місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Надається інформація про поведінку населення залежно від обставин.
  • При аварії на атомних енергетичних установках
  • Вказується місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, даються вказівки про дії населення.
  • При загрозі повені
  • Повідомляється населення району в якому очікується затоплення в результаті підйому води в річці чи аварії на гідроспорудах. Вказується населенню зібратися у вказаному місці для евакуації, повідомити сусідів про стихійне лихо.

Можливі тексти повідомлень

  • Можливі тексти повідомлень
  • Про повінь, підтоплення, затоплення
  • «Увага! Говорить відділ з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та охорони праці Бердянського міськвиконкому.
  • Громадяни! У зв’язку з підвищенням рівня води у Азовському морі можливе підтоплення районів міста (Колонія, Ліски, Макорти, Матроська слободка, Бердянська Коса, нижня частина міста).
  • Населенню, що проживає у цих районах зібрати необхідні речі, продукти харчування, воду, відключити газ, електроенергію і вийти у райони (перелічуються райони та місця збору). Про отриману інформацію повідомте сусідів, допоможіть літнім людям і хворим.
  • При раптовому підвищенні рівня води зайняти підвищенні місця (верхні поверхи будинків, дахи, горища, дерева) і чекати допомоги.
  • Будьте уважні до повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та охорони праці Бердянського міськвиконкому».
  • При стихійних лихах: штормове попередження, бурі, урагани, смерчі:
  • «Увага! Говорить відділ з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та охорони праці Бердянського міськвиконкому.
  • Громадяни! О 20.00 можливе посилення вітру до 30м/сек. Населенню необхідно перебувати у приміщенні. Убрати з балконів і лоджій все що може бути скинуто вітром; закрити вікна, двері, приміщення на горищі; відключити газ і електроенергію. Погасити вогонь в печах; підготувати ліхтарі, лампи, свічки; запастись продуктами харчування і водою; тримати постійно включеними радіоточку і радіоприймач; підготувати медикаменти і перев’язочні матеріали.
  • Знаходячись на відкритій місцевості, вибирайте місця, де не можливі травми від летючих предметів, електричного дроту.
  • Про отриману інформацію повідомте сусідів, допоможіть літнім людям і хворим.
  • Будьте уважні до повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та охорони праці Бердянського міськвиконкому».

Дії населення за сигналами оповіщення

  • Дії населення за сигналами оповіщення
  • При отриманні сигналу про загрозу виникнення НС необхідно:
  • При загрозі повені - і зібратися у вказаному місці для евакуації, повідомити сусідів про стихійне лихо.
  • При землетрусі - взяти речі, документи, продукти харчування, воду, вимкнути електрику, газ, загасити вогонь в печах, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередач.
  • При штормовому попередженні – необхідно зачинити вікна, двері, закрити в приміщеннях тварин, повідомити сусідів, по можливості перейти в підвальні приміщення.

Укриття населення в захисних спорудах

  • Укриття населення в захисних спорудах
  • цивільного захисту
  • Призначення, класифікація захисних споруд
  • Захисні споруди цивільної оборони призначаються для захисту в мирний час персоналу, який переховується від наслiдкiв аварій, катастроф та стихійного лиха, якi загрожують масовому ураженню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового ураження. В мирний час захисні споруди використовуються для господарчих потреб.
  • За захисними властивостями споруди поділяються на найпростіші укриття (відкриті та перекриті щілини), сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ);
  • Сховища відповідно діляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ) на групи.
  • За призначенням захисні споруди будують для захисту населення та для розміщення органів управління (пунктів управління, вузлів зв’язку) і медичних установ.
  • За місцем розташування споруди бувають:
  • - вбудовані (за техніко-економічними, експлуатаційними показниками мають перевагу);
  • - що окремо розташовані (допускаються в тих випадках, коли за об’єктивними причинами будівництво вбудованих унеможливлюється).
  • За термінами будівництва є такі, що побудовані завчасно, а також такі, що швидко зводяться (з/б плити з висотою ґрунту не менше 1,2 м зверху).
  • Захисні споруди за місткістю умовно поділяють на споруди малої місткості (до 150 чол), середньої місткості (151 – 600 чол) і великої місткості (600 чол. та більше).
  • Укриття найпростішого типу – відкриті і перекриті щілини, їх підготовка та можливості щодо захисту
  • Найпростіші укриття – це споруди, що зменшують радіуси ураження людей світловим випромінюванням, проникаючою радіацією, ударною хвилею та послабляють дію радіоактивних випромінювань.

У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин (мал..29). Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Щілини будують відкритими і перекритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею (в 1,2 – 2 рази), світловим випромінюванням і проникаючою радіацією. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання – повністю, від ударної хвилі у 1,5 – 3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання – у 200-300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів.

  • У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин (мал..29). Це найбільш масові захисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Щілини будують відкритими і перекритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею (в 1,2 – 2 рази), світловим випромінюванням і проникаючою радіацією. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання – повністю, від ударної хвилі у 1,5 – 3 рази, від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання – у 200-300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів.
  • Відкрита щілина - зигзагоподібна траншея з кількох прямолінійних ділянок довжиною до 15 м. глибина її – 1,8 – 2,0 м., шириною: зверху – 1,1 – 1,3 м., на дні – 0,8 м. Будівництво щілини починається з розмітки і трасування, тобто визначення її плану на місцевості. Копають спочатку на ширину дна.
  • В міру заглиблення поступово підрівнюють крутизну, доводячи до потрібних параметрів. Стінки (крутизну) щілини укріплюють дошками, жердинами, очеретом, іншими наявними матеріалами. Коли є час і в разі потреби, щілину перекривають колодками, шпалами або малогабаритними плитами. Зверху покриття влаштовують шар гідроізоляції з толю, руберойду, хлорвінілової плівки або утрамбовують шар глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60 см. У перекритій щілині роблять вхід з однієї або з двох сторін з дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють витяжну коробку.
  • Нормальна місткість щілини - 10 - 15 чоловік

Протирадіаційні укриття і сховища, їх захисні властивості, обладнання та порядок використання

  • Протирадіаційні укриття і сховища, їх захисні властивості, обладнання та порядок використання
  • Сховища є найбільш надійним захистом від усіх уражальних чинників: високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд тощо, а також засобів масового ураження і звичайних засобів ураження. Воно обладнане комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу.
  • За місцем знаходження сховища бувають збудованими (у підвалах будинків) і відокремленими (поза будинками). Їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидко зведені).
  • За місткістю розрізняють малі сховища (150-300 чол.), середні (300-600 чол.) і великі (понад 600 чол.)
  • Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) промислового виготовлення, ФВУ очищає зовнішнє повітря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному приміщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через тріщини і щілини. В усіх сховищах передбачаються два режими вентиляції: чистої, коли зовнішнє повітря очищається від пилу, фільтровентиляції, коли воно проходить крізь поглинальні фільтри, де очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин, СДОР бактеріологічних засобів. Система водопостачання забезпечує людей водою для життя і гігієнічних потреб від зовнішньої водопровідної мережі. На той випадок, коли водопровід перестане діяти, передбачено аварійний запас води або її джерело. Кожна захисна споруда має систему каналізації для відводу фекальних стоків. Санвузол влаштовують у приміщенні, ізольованому перегородками від секцій сховища, обов’язково з витяжкою. Система опалення сховища працює від опалювальної мережі будинку, під яким воно знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об’єктної) електромережі, в аварійних випадках – від автономної електростанції, а якщо її немає – від акумуляторів або ліхтарями.
  • Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі. Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об’єктів народного господарства.
  •  

За призначенням у сховищах передбачаються основні та допоміжні приміщення. До основних приміщень належать: приміщення для осіб, що укриваються; пункти управління; медичний пункт; операційно-перев’язочні, передопераційно-стерилізаційні (тільки у лікувальних установах).

  • За призначенням у сховищах передбачаються основні та допоміжні приміщення. До основних приміщень належать: приміщення для осіб, що укриваються; пункти управління; медичний пункт; операційно-перев’язочні, передопераційно-стерилізаційні (тільки у лікувальних установах).
  • До допоміжних приміщень належать: тамбур – шлюзи (тамбури); фільтровентиляційні приміщення; санітарні вузли; захищені ДЕС. електрощитові; приміщення для зберігання продовольства та ємностей запасу питної води; приміщення артезіанської свердловини; дренажні станції перекачування; балонні приміщення; приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові (тільки для сховищ АЕС).
  • Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення (погреби, підпілля, овочесховища), пристосовані під укриття, і звичайні житлові будівлі.

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації, що залежить від товщини огороджувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання. Наприклад підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7-12 разів, а кам’яних – у 200-300 разів.

  • Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації, що залежить від товщини огороджувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання. Наприклад підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7-12 разів, а кам’яних – у 200-300 разів.
  • У ПРУ, розрахованому на 50 чоловік і більше, повинно бути не менше двох виходів розміром 80х180 см., причому бажано, щоб вони були розташовані в протилежних кінцях укриття під кутом 90° один до одного. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері, насипають шар ґрунту на перекриття і роблять, якщо треба ґрунтову підсипку ззовні біля стін, що виступають вище поверхні землі. Для герметизації приміщень ретельно замуровують тріщини, щілини, отвори у стінах і стелі, біля вікон і дверей, припасовують двері, оббивають їх повстю, ущільнюють дверні рами валиком з повсті або з іншої м'якої тканини. Укриття, що вміщує до 30 чоловік, провітрюється природною вентиляцією через припливний і витяжний короби. Для створення тяги витяжний короб встановлюють на 1,5-2 м. вище припливного. На зовнішньому вигляді вентиляційного короба роблять дашок, а в припливному коробі – щільно підігнані засуви.

У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють бачки з водою з розрахунку 3-4 л. на одну людину на добу, а в туалеті виносну тару або влаштовують люфт-клозет з вигрібною ямою. Крім того, в укритті встановлюють нари (лавки) для відпочинку, стелажі для продуктів харчування. освітлення – від електромережі або переносними електричними ліхтарями.

  • У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють бачки з водою з розрахунку 3-4 л. на одну людину на добу, а в туалеті виносну тару або влаштовують люфт-клозет з вигрібною ямою. Крім того, в укритті встановлюють нари (лавки) для відпочинку, стелажі для продуктів харчування. освітлення – від електромережі або переносними електричними ліхтарями.
  •  Забезпечення та проведення евакуаційних заходів (порядок проведення евакуації населення, робота збірного, проміжного, приймального пункту
  • евакуації, перелік майна та документів, необхідних у разі евакуації)
  • Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення
  • Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, збройних конфліктів.
  •  

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

  • Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.
  • Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.
  • Рішення про проведення евакуації приймають на:
  • місцевому рівні — відповідні органи місцевого самоврядування;
  • рівні конкретного суб’єкта господарювання — його керівник.
  • Проведення евакуації забезпечується шляхом:
  • створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;
  • розроблення плану евакуації населення;
  • визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;
  • організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;
  • організації управління евакуацією;
  • життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

До тимчасових органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.

  • До тимчасових органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.
  • Комісії з питань евакуації відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.
  • Збірні пункти евакуації призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.
  • Проміжні пункти евакуації розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним забрудненням (хімічним зараженням), для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.

Приймальні пункти евакуації розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

  • Приймальні пункти евакуації розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.
  • План евакуації населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.
  • Розрізняють такі види евакуації:
  • а) загальна евакуація — будівля або населений пункт звільняються повністю;
  • б) часткова евакуація — звільняється частина приміщення, населеного пункту чи адміністративного району;
  • в) негайна евакуація є терміновим заходом, якщо надзвичайна подія (пожежа, вибух, аварія та ін.) уже виникла або може виникнути в обмежений відрізок часу;
  • г) тимчасова евакуація — проводиться при порівняно невеликій, тимчасовій загрозі (підняття рівня води, хімічна аварія на віддаленні та ін.).
  •  

Дізнавшись про початок евакуації, люди повинні негайно підготуватися до виїзду (виходу), скласти необхідні речі, засоби індивідуального захисту, медикаменти, продукти, документи і гроші.

  • Дізнавшись про початок евакуації, люди повинні негайно підготуватися до виїзду (виходу), скласти необхідні речі, засоби індивідуального захисту, медикаменти, продукти, документи і гроші.
  • Важливо не забути документи: паспорт, військовий квиток, трудову книжку або пенсійне посвідчення, диплом (атестат про закінчення навчального закладу), свідоцтва про одруження і народження дітей.
  • Продукти харчування (на 2—3 доби) треба брати ті, які зручно зберігати і які не потребують тривалого приготування: консерви, концентрати, сухарі та ін. Воду доцільно налити у фляжку.
  • Морально-психологічна підготовка населення при проведенні евакуаційних заходів, укриття в захисних спорудах
  • У сучасних умовах у зв'язку з підвищенням ролі захисту населення й об'єктів господарської діяльності від наслідків надзвичайних ситуацій, значно зросла необхідність активізувати роботу з формування у рятувальників і населення високої морально-психологічної стійкості, мужності, відваги, професійної майстерності, практичних навиків при діях в екстремальних умовах. Цією роботою повинні займатися органи державної виконавчої влади, начальники всіх ступенів, керівний і командно-начальницький склад ЦЗ організації.

Успішне вирішення завдань ЦЗ, особливо в умовах надзвичайних ситуацій залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань та населення, але і від моральної і психологічної підготовки.

  • Успішне вирішення завдань ЦЗ, особливо в умовах надзвичайних ситуацій залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань та населення, але і від моральної і психологічної підготовки.
  • Моральна підготовка — це цілеспрямоване теоретичне і практичне виховання людей в дусі патріотизму, почуття любові до своєї Батьківщини, її культури, традицій, святинь, духовної та психологічної готовності виконувати свої обов'язки, формування у них моральних принципів поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
  • Психологічна підготовка — це формування у людей якостей, які посилюють здатність людей виконувати завдання в умовах стихійного лиха, аварії та катастрофи, успішно переносити найсуворіші випробовування, будь-які моральні і фізичні навантаження, у критичні моменти не втрачати самовладання, проявляти стійкість, мужність і відвагу, діяти в складній обстановці вміло і активно.
  • Моральна і психологічна підготовка — єдиний нерозривний процес виховання в особового складу ЦО і населення моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне подолання труднощів при виконанні завдань цивільної оборони в різних умовах.

Єдність моральної і психологічної підготовки обумовлена:

  • Єдність моральної і психологічної підготовки обумовлена:
  • по-перше, тим, що у них один об'єкт — людина, в діяльності якої проявляються не тільки моральні, але й психологічні якості;
  • по-друге, єдність у загальній меті — активно впливати на розум і психіку, виховувати високо свідомих, рішучих і ініціативних людей спроможних надати допомогу іншим.
  •   До основних напрямків морально-психологічної підготовки відносяться:
  • формування в особового складу і населення наукового світогляду;
  • впевненість (віра) у можливості захисту від стихії, катастрофи, сучасної зброї;
  • розвиток у людей здатності протистояти страху, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки;
  • вдосконалення навичок надання само - і взаємодопомоги;
  • патріотичне виховання.
  • Людина, світогляд якої не склався, є безпорадною не тільки потрапляючи у складні умови, але і в житті, праці, боротьбі.
  •  
  •  

І навпаки, людина, з науково стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і призначення у будь-якому складному водовороті подій. Саме такий світогляд найбільш активно впливає на формування моралі, а моральність — безпосередньо на поведінку людини.

  • І навпаки, людина, з науково стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і призначення у будь-якому складному водовороті подій. Саме такий світогляд найбільш активно впливає на формування моралі, а моральність — безпосередньо на поведінку людини.
  • Особовий склад формувань та населення повинні знати, що стихія (землетрус, повінь тощо), мають значну руйнівну силу, тому безпечність у питаннях захисту від них може призвести до важких наслідків. Однак шкідливою є як переоцінка, так і недооцінка впливу стихії та уражаючих факторів сучасної зброї. Не треба залякувати людей страхами війни, а, навпаки, вселяти в них віру про можливість реального захисту від будь-якого виду зброї, і їх уражаючих факторів, від дії стихії і виховувати у них впевненість у способах і засобах захисту.
  •  Через зміст морально-психологічної підготовки людей першочерговою повинна бути думка про те, що якими страшними і руйнівними не були б окремі види стихії, аварій і сучасні засоби зброї масового знищення, завчасною підготовкою та проведенням відповідних заходів ЦЗ можна істотно знизити ефективність їх дії, значно скоротити людські втрати, забезпечити стійку роботу об'єктів господарської діяльності.
  •  

Одним із головних напрямків морально-психологічної підготовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього можна протистояти стихії.

  • Одним із головних напрямків морально-психологічної підготовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього можна протистояти стихії.
  • Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявляють люди, непоінформовані (необізнані) про дію радіації на людей. Радіоактивне зараження безпосередньо не сприймається органами відчуття і люди схильні перебільшувати небезпеку. Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випадках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у психологічному відношенні.
  •   Найефективніше сприяє розвитку в людей здатність протистояти страху — практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту, що допомагає людям пристосуватися до різних умов обстановки, тобто адаптуватися.

Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів й інших засобів, з допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують елементи паніки і розгубленості людей у той період, коли питання захисту населення стає практичною необхідністю.

  • Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів й інших засобів, з допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують елементи паніки і розгубленості людей у той період, коли питання захисту населення стає практичною необхідністю.
  • Багато цінних якостей, як відсутність страху, холоднокровність, спритність, фізична витривалість та інші необхідні для ведення рятувальних робіт в осередках ураження, можна набути в ході занять на психологічній смузі перешкод, яка є складовим елементом навчального містечка цивільної оборони.
  • При діях у складних умовах на настрій людей, їх морально-психологічну стійкість буде впливати чітка і правдива інформація. Ніщо так пригнічено не діє на психіку людей, як невідомість. Тому інформація про обстановку, прийняті рішення, порядок поведінки і дій населення, наступні завдання і способи їх виконання повинна бути оперативною, правдивою і своєчасною.

Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само - і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.

  • Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само - і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.
  • Таким чином, ідейна і морально-психологічна підготовка — важливий компонент готовності цивільної оборони, оскільки вона повинна сприяти:
  • формуванню стійкої психіки людини як основи успішної діяльності;
  • створенню психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях;
  • налагодженому функціонуванню психіки людини в ході проведення аварійно-рятувальних робіт;
  • створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;
  • згуртуванню колективу рятувальників на успішне виконання заходів ЦЗ. Всі ці морально-психологічні якості формуються у процесі повсякденного життя, занять з ЦО; практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і дії сучасної зброї.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка