Орієнтовні питання на іспит змістовний модуль 1 Філософія І наукове пізнання: проблеми та їх еволюція (історичний аспект) Проблема «людина – світ»



Скачати 93,22 Kb.
Дата конвертації10.01.2017
Розмір93,22 Kb.
Орієнтовні

ПИТАННЯ НА ІСПИТ

Змістовний модуль 1

Філософія і наукове пізнання: проблеми та їх еволюція (історичний аспект)

1. Проблема «людина – світ» як предмет філософської рефлексії. Передумови становлення та характерні риси філософії. Аналіз проблематики однієї з праць (на вибір): Агацці Е. Людина як предмет філософії; Мамардашвілі М.К. Як я розумію філософію; Ортега-і-Гассет Х. Що таке філософія?

2. Філософія як запитування. Специфіка філософських питань та структура філософського знання.

3. Поняття світогляду, його структура, основні функції та історичні типи. Філософія та світогляд.

4. Міф, релігія, наука, мистецтво, філософія як способи розв’язання світоглядних проблем. Міфологія в традиційному та сучасному суспільстві.

5. Характерні риси релігійного типу світосприйняття. Світові релігії та їх роль у сучасному світі, який глобалізується.

6. Культура як загальнолюдська цінність, реалізація творчих сил людини та універсальна міра гуманістичного буття людини, суспільства. Культура індивідуально-особистісна та масова: їх роль у сучасній історії. Культура як духовна підстава діяльності вченого.

7. Концептуальні засади давньоіндійської культури і філософії (брахманізм, буддизм, індуїзм).

8. Концептуальні засади давньокитайської культури і філософії (даосизм та конфуціанство).

9. Філософська самосвідомість античної епохи: основні риси світосприйняття та філософії природи. Роль античної філософії в становленні теоретичного мислення.

10. Характеристика основних періодів розвитку античної філософії та їхній зв’язок із розвитком давньогрецької науки. Порівняльний характер «західної» та «східної» філософських традицій.

11. Діалогічний метод (діалектика) Сократа та сучасна філософія і наука.

12. Філософія Платона: світ ідей, теорія пізнання, космологія, соціально-політичне вчення. Аналіз проблематики праці Платона «Держава».

13. Філософія Аристотеля: поняття науки, критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, види причин, суспільно-політичні погляди. Аналіз проблематики праць Аристотеля «Метафізика» або «Політика» (за вибором).

14. Школи еліністично-римської філософії: кіники, епікурейці, стоїки, скептики та ін.

15. Теоцентризм як характерна риса культури та філософії Середньовіччя. Основні напрямки західної середньовічної філософії: реалізм, номіналізм, концептуалізм.

16. Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Вплив візантійської релігійно-філософської думки на філософську культуру Київської Русі. Аналіз проблематики праці Іларіона Київського «Слово про закон і благодать».

17. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм, антропоцентризм, пантеїзм, натуралізм. Ренесансний гуманізм та утопія. Філософія історії та політики в праці Н. Макіавеллі «Державець».

18. Особливості філософії та культури Нового часу. Проблема пошуку методології пізнання: підходи емпіризму та раціоналізму (Ф. Бекон, Р. Декарт).

19. Філософія Просвітництва: наука, освіта та соціальний прогрес. Аналіз проблематики праці Ш. Монтеск’є «Про дух законів».

20. Острозька академія, братські школи, Києво-Могилянська академія і формування нового типу освіти в Україні, Східній Європі.

21. Філософські погляди Г. Сковороди. Аналіз однієї з праць.

22. Філософія Ім. Канта: теорія пізнання, вчення про антиномії, етика.

23. Філософія Г.В.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, панлогізм, діалектика, розуміння історії. Аналіз співвідношення абстрактного та конкретного в пізнанні за працею Гегеля «Хто мислить абстрактно?».

24. Філософія Л. Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.

25. Філософія К. Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію та соціальну практику. Аналіз проблематики однієї з праць (на вибір): Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 р. (глава «Відчужена праця»); Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Розд.1; Фромм Е. Концепція людини у Маркса.

26. Некласична філософія ХІХ ст.: опозиція раціоналізму у метафізиці волі А. Шопенгауера. Cвіт як воля та уявлення.

27. Некласична філософія ХІХ ст.: С. К’єркегор про екзистенційний характер філософської істини.

28. Некласична філософія ХІХ ст.: нігілізм Ф. Ніцше (аналіз основних ідей).

29. Українська соціально-політична і наукова думка ХІХ – першої половини ХХ ст. (Т. Шевченко, І. Франко, В. Вернадський, Д. Донцов, В. Липинський, М. Хвильовий – аналіз одного з концептуальних підходів на вибір).

30. Антропологічний ренесанс у філософії ХХ ст. (аналіз концепцій М. Шелера, Х. Плесснера, А. Гелена, Е. Кассірера та ін. – двох на вибір).

31. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло. Герменевтична філософія як методологія соціогуманітарних наук.

32. Релігійна філософія ХХ ст.: неотомізм, тейярдизм, сучасний філософський протестантизм, релігійний персоналізм, російська релігійна філософія (аналіз однієї течії за вибором). Аналіз однієї з праць на вибір: Г. Марсель. До трагічної мудрості та за її межі; П. Тейяр де Шарден. Феномен людини; М.О. Бердяєв. Джерела та смисл російського комунізму.

33. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії: основні представники, школи, проблеми, категоріальний апарат. Аналіз однієї з праць (на вибір): Ж.-П. Сартр «Екзистенціалізм – це гуманізм»; А. Камю «Міф про Сізіфа».

34. «Постмодерністський поворот» в культурі ХХ ст. Характеристика культури премодерну – модерну – постмодерну. Філософський постмодернізм (Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, Ж.-Ф. Ліотар, М. Фуко).

35. «Комунікативний поворот» у сучасній культурі та філософії: проблеми, основні поняття, етапи розвитку, представники. Аналіз проблематики однієї з праць К.-О. Апеля, М. Бубера, Ю. Габермаса, О. Гьоффе, К. Ясперса та ін. з роботи Л.А. Ситниченко. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996.

36. Російська та українська релігійно-філософська думка ХІХ-ХХ ст. (П. Юркевич, В. Соловйов, М. Бердяєв, Л. Шестов, І. Ільїн – аналіз двох вчень за вибором).

Змістовний модуль 2

Онтологія, гносеологія, феноменологія

37. Онтологія як вчення про буття. Проблема буття і ніщо. Принцип тотожності мислення і буття. Буття і сенс.

38. Історичні типи метафізики та онтології. Основні поняття метафізики. Постметафізичне мислення.

39. Філософія і наука. Історичні форми взаємодії та протистояння. Онтологія, картина світу, наукова картину світу.

40. Свідомість як онтологічна проблема. Матерія і свідомість. Соціальна онтологія свідомості (К.Маркс, М.Вебер, Д.Лукач).

41. Свідомість як проблема феноменології. Феноменологія свідомості. Концептуальні та методолгічні засади соціо-гуманітарних наук та філософії культури.

42. Умови і можливості людського пізнання. Поняття суб’єкта і об’єкта. Способи та форми взаємодії суб’єкта та об’єкта у науковому пізнанні.

43. Методи, форми, рівні пізнання. Чуттєве і раціональне. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Методологічна свідомість.

44. Вплив історичних та соціокультурних факторів на пізнання. Поняття парадигми та наукового співтовариства. Науково-дослідні програми та їхні історичні типи.

45. Мова та логіко-поняттєвий апарат наукового пізнання. Концепти та концептуалізація. Комунікативні, знаково-семіотичні та дискурсивні виміри наукового пізнання.

46. Місце і роль феноменології та герменевтики в сучасному науковому пізнанні. Постметафізичне концептуальне мислення: опозиції теорія – сценарій, метод – дискурс, поняття – метафора, істина – консенсус.

47. Філософія науки: проблема демаркації природознавства і гуманітарії.



Змістовний модуль 3

Філософія світоглядної культури науковця

48. Соціальне буття як проблема. Предмет, об’єкт і функції соціальної філософії. Соціальна філософія в структурі філософського знання.

49. Поняття та принципи соціальної структури суспільства і ієрархічного рівня його організації. Проблеми формування національної еліти. Динаміка соціальної структури сучасного українського суспільства.

50. Суспільне і біологічне в людині. Суспільство і природа.

51. Духовне життя суспільства (наука, мистецтво, мораль, релігія).

52. Теорія суспільного договору: Гоббс, Руссо, Локк, Монтеск’є.

53. Місце філософії історії в системі сучасних філософських знань, її взаємозв’язок з іншими галузями філософського пізнання.

54. Історична реальність як об’єкт філософії історії. Специфіка законів історії, їх відмінність від законів природи.

55. Сенс, направленість, періодизація, скінченність як основні проблеми філософії історії.

56. Проблема суб’єктів історії: герої, класи, нації.

57. Прогрес та регрес. Іудаїзм, християнство, просвітництво. Філософія Монтеня та Руссо. Гегельянство та марксизм.

58. Циклічне витлумачення історичного процесу (від Полібія до А. Тойнбі).

59. Роль економіки в суспільстві. Формаційний підхід марксизму (конфлікт продуктивних сил та виробничих відносин як основний рушій прогресу).

60. Співвідношення цивілізації та культури (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі, М. Бердяєв).

61. Роль духовних чинників в історичному процесі. Концепції кінця історії (Г. Гегель, Ф. Фукуяма), та вісьової епохи К. Ясперса

62. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.

63. Політика і політична організація суспільства та їх роль у визначенні суспільних процесів. Політичні системи суспільства: типологізація, механізми самоорганізації.

64. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон. Право і справедливість.

65. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.

66. Наука як чинник суспільного розвитку. Техніка і технологія в системі культури. Техніцизм.

67. Феномен сучасної глобалізації: економічний, технологічний, екологічний, інформаційний та ін. аспекти.

68. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації. Глобальні проблеми сучасності.

69. Людина та комп’ютер на початку 3-го тисячоліття – проблема конкурентностроможності. Проблема віртуалізації світу.

Змістовний модуль 4

Методи, методологія і практика науково-дослідної діяльності.

70. Поняття науки. Класична, некласична та постнекласична наука (В.С.Степин. Теоретическое знание. – М., 2000.).

71. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання та їх форми

72. Специфіка фундаментального і прикладного наукового пізнання

73. Поняття наукової картини світу. Історичні типи наукових картин

74. Наука і гуманізм: етика вченого і її значення в науковій діяльності.

75. Сучасний процес глобалізації, його характерні риси, протиріччя і проблеми (С.Б.Кримський.Ю.В.Павленко. Цивілізаційний розвиток людства. – Київ, Фенікс. – 2007 – 313с.)

76. Критерії науковості пізнання. Наука і псевдонаука.

77. Особливості технічного пізнання Відношення науки і техніки, наукового і технічного пізнання. Інженерний (Е.Капп, П.Енгельмейєр, Ф.Дессауер) та гуманітарний (Л.Мемфорд, Х.Ортега-і-Гассет, М.Гайдеггер, Ж.Еллюль) напрямки філософії техніки.

78. Наукове пізнання і світогляд вченого. Наука і філософія, наука і релігія, наука і мистецтво.

79. Проблема, гіпотеза, концепція і теорія як форми наукового пізнання: їх специфіка і роль в науці

80. Взаємодія науки і практики як процес розвитку відносин опредметнення і розпредметнення в науковій діяльності.

81. Наслідки глобализації для людини і суспільств та для творчої діяльності вченого. Нові імперативи відповідальності вченого в умовах глобалізації

82. Наука як засіб розвитку світогляду і креативних можливостей людини. Поняття креативної людини.



83. Наукова парадигма, її особливості і роль в науковому пізнанні (Т.Кун)

84. Специфіка і перспективи сучасних NBIC (нано-,біо-,інфо-,когно-) технологій (Іщенко Ю.А. Біогносис: Подвійний топос життя. К.: ЦГО НАН України, 2010.)


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка