Орієнтовні вимоги до вступного іспиту до аспірантури з іноземної мови



Скачати 65,22 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір65,22 Kb.

Орієнтовні вимоги до вступного іспиту до аспірантури
з іноземної мови



Особи, які вступають до аспірантури, повинні володіти комплексом іншомовних знань, умінь і навичок, необхідних для підвищення фахового рівня та практичного застосування у ході проведення майбутнього наукового дослідження.

Під час вступного іспиту до аспірантури з іноземної мови вступники повинні продемонструвати:

– вільне володіння іноземною мовою, сформованість комунікативної компетенції в різних видах мовленнєвої діяльності;

– гнучке використання іноземної мови в контексті проблемно-комунікативної ситуації професійного характеру;

– уміння розкривати суть поставленої проблеми, грамотно виражати думки засобами іноземної мови;

– уміння висловлюватися з необхідним ступенем тематичної складності, демонструючи володіння прийомами структурної побудови тексту, засобами зв’язності та цілісності на синтаксичному рівні;

– достатній лексичний запас іноземної мови, адекватне використання лексики в рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності;

– сформованість граматичної компетенції у практичному використанні іноземної мови;

– достатнє володіння нормами вимови англійської мови.

Основною формою контролю знань вступника є усний іспит, який передбачає вміння:

– самостійно працювати з фаховою літературою іноземною мовою: читати, перекладати, анотувати науково-методичні тексти іноземною мовою;

– робити повідомлення іноземною мовою про свою науково-дослідну роботу, дослідження у професійній галузі, опрацьовані літературні джерела.

Під час вступного іспиту з іноземної мови до аспірантури вступник повинен продемонструвати вміння:

– самостійно працювати з юридичною літературою на іноземній мові;

– перекладати, анотувати та реферувати юридичні наукові тексти іноземною мовою;

– робити іноземною мовою повідомлення про свою наукову роботу, про існуючі дослідження у своїй галузі науки, про літературні джерела.

Головною формою контролю знань вступника є усний іспит.

 

Структура іспиту



Програма вступного іспиту з іноземної мови передбачає виконання трьох завдань.

1. Читання і переклад іншомовного тексту з фаху (обсяг — 1800 друкованих знаків, час на виконання — 30–40 хвилин). Під час виконання цього завдання оцінюється вміння володіти технікою читання і перекладу, а саме володіння прийомами структурної побудови тексту, засобами зв’язності та цілісності, грамотне вживання мовленнєвих зразків, гнучке використання лексико-граматичного матеріалу, що відповідає тематиці наукових досліджень. Читання і переклад перевіряється за раніше опрацьованим іншомовним автентичним джерелом (праця науково-методичного характеру, яка відповідає обраній спеціальності), що вступник зобов’язаний принести на екзамен. Допускається використання словників.

2. Тестування. Друге завдання передбачає виявлення у вступників уміння правильно використовувати видо-часові форми дієслів, адекватно вживати слова і фрази в іншомовному контексті, оперувати мовними засобами для цілей спілкування, відрізняти правильні у мовному відношенні висловлювання від неправильних.

3. Співбесіда іноземною мовою з питань напряму наукового дослідження. Третє завдання передбачає співбесіду з питань наукового дослідження, що складається з усного монологічного повідомлення про зміст наукової роботи (рекомендований час — 2–3 хвилини) та відповідей на запитання членів екзаменаційної комісії. Вступник повинен сформулювати основні наукові позиції майбутнього дисертаційного дослідження і розкрити суть поставленої проблеми, висловити власні міркування щодо шляхів її розв’язання.


Лексико-граматичний базовий матеріал

з англійської мови як нефахової дисципліни

для виконання практичних завдань

під час вступного іспиту до аспірантури
ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Я і моє оточення. Моя професія: професійно орієнтована особистість (Мy surroundings and I. My profession: professional activities of a personality).

2. Характер та зовнішність. (Character and appearance).

3. Помешкання: кімната, квартира, будинок, сучасні зручності. Обладнання в робочому кабінеті (Dwelling: a room, a flat, a house, modern conveniences. Office equipment).

4. Робочий день: розпорядок дня. (Working day: daily routine).

5. Вихідний день: організація дозвілля, канікули, подорожі, спорт. (A rest day: leisure, holidays, travelling, sport).

6. Погода та погодні умови: пори року, прогноз погоди, клімат. (Weather and weather conditions: seasons, weather forecast, climate).

7. Магазини та покупки, їжа: продовольчі та непродовольчі магазини, заклади громадського харчування. (Shops and shopping, meals: food shops and outfitter’s shops, establishments of public food consumption).

8. Міста та столиці: міста України, Київ-столиця України, міста Великобританії, Лондон – столиця Великобританії (Cities and capitals: cities and towns of Ukraine, Kyiv – the capital of Ukraine, cities and towns of Great Britain, London – the capital of Great Britain).

9. Загальні відомості про Україну: географічне положення та політична система. (General information about Ukraine: geographical position and political system).

10. Загальні відомості про Великобританію. (General information about Great Britain: geographical position and political system).

11. Освіта в Україні: cистема освіти України, вища освіта в Україні. (Education in Ukraine: educational system of Ukraine, higher education in Ukraine).

12. Освіта у Великобританії: cистема освіти Великобританії, вища освіта у Великобританії. (Education in Great Britain: educational system of Great Britain, higher education in Great Britain).


ГРАМАТИКА
Морфологія
1. Артикль. Вживання неозначеного (а, аn) і означеного (the) артиклів. Вживання означеного артикля перед іменником, який має при собі означення, виражене прикметником у найвищому ступені або порядковим числівником. Вживання означеного артикля перед іменниками, що означають поняття, єдині в своєму роді (the sky, the sun), перед назвами річок, морів, океанів, гір. Відсутність артикля: перед іменами і прізвищами людей та назвами міст, перед словами, що означають речовину (milk, tea), перед словами у множині, якщо в однині стоїть неозначений артикль. Вживання означеного артикля з назвами країн, місцевостей, перед прізвищами, при утворенні іменників від прикметників.

2. Іменник. Рід, число іменників. Утворення множини. Іменники, які вживаються тільки в однині або тільки в множині. Правила правопису множини іменників. Форма присвійного відмінка. Присвійний відмінок іменників, що означають живі істоти (в однині та множині).

3. Прикметник. Місце прикметника між артиклем та іменником. Утворення ступенів порівняння прикметників (загальні правила і окремі випадки). Ступені порівняння багатоскладових прикметників.

4. Числівник. Кількісні і порядкові числівники, їх утворення. Визначення часу за годинником.

5. Займенник. Особові, присвійні, неозначені, питальні, відносні та вказівні займенники. Вживання зворотних, неозначених і присвійних займенників в абсолютній формі.

6. Дієслово. Особова та неособова форми дієслова. Правильні та неправильні дієслова. Дієслова ‘to be’ та ‘to have’. Смислові, допоміжні та модальні дієслова.

Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). Дійсний спосіб. (The Indicative Mood). Наказовий спосіб. (The Imperative Mood). Стверджувальна та заперечна форми наказового способу. Умовний спосіб. (The Conditional Mood).

Модальні дієслова сап, сould, тау, тight, тиst, ought, need, have to, should, ought to, to be to. Дієслова правильні і неправильні.

Система дієслівних часів: Present Іndefinite, Past Indefinite, Future Indefinite; Present Сontinuous, Past Continuous, Future Continuous; Present Perfect, Past Perfect, Future Реrfect; Present Perfect Continuous, Past Perfect Continuous, Future Perfect Continuous. Правило узгодження часів (Sequence of Tenses).

Утворення дієслівних форм в активному та пасивному станах (Active Voісе and Раssive Vоісе). Шляхи перекладу пасивного стану на рідну мову.

Безособові форми дієслова: інфінітив (The Infinitive), герундій (The Gerund), дієприкметник (The Participle).

Конструкції з безособовими формами дієслова: cкладний підмет (The Соmрlех Subject), складний додаток (The Соmрlех Object).

7. Прислівник. Найбільш уживані прислівники. Вищий та найвищий ступені. Ступені порівняння прислівників.

8. Прийменник. Вживання прийменників. Найбільш уживані прийменники.

9. Сполучник. Найбільш уживані сурядні й підрядні сполучники.
Синтаксис
1. Просте речення. Непоширене і поширене речення. Головні члени речення. Другорядні члени речення. Порядок слів у стверджувальному, питальному і заперечному реченнях. Безособові речення.

2. Типи питальних речень.



3. Складне речення. Складносурядне та складнопідрядне речення. Найбільш уживані види підрядних речень.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка