Основи організації методичної роботи школи: крок за кроком Касьяненко Світлана Іванівна



Скачати 66,51 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір66,51 Kb.

Основи організації методичної роботи школи: крок за кроком

Касьяненко Світлана Іванівна,

заступник директора з науково-методичної роботи

комунального закладу Тростянецької районної ради

«Районний методичний центр»

Методична робота – це основний вид освітньої діяльності, сукупність заходів, що проводяться вчителями й вихователями з метою оволодіння методами та прийомами навчально-виховної роботи, творчого застосування їх на уроках та в позакласній роботі, пошуку нових, найбільш раціональних та ефективних форм і методів організації, проведення й забезпечення освітнього процесу.

Функції методичної роботи

визначення системи заходів

діяльності з удосконалення структури і змісту

регулярному вивченні

передбаченні знань та умінь

виробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи

виправленні недоліків у діяльності педагогів

інформуванні, агітації

налагодженні й підтриманні зворотного зв'язку



Напрями методичної роботи:


  • поглиблення філософсько-педагогічних знань;
  • вивчення принципів розвитку української національної школи.
  • освоєння методики викладання додаткових предметів;
  • систематичне інформування про нові методичні розробки;
  • оволодіння науково-дослідними навичками

Форми методичної роботи

Індивідуальна форма

Колективні й групові

Робота над науково-методичною проблемою



Робота над єдиною науково-методичною темою

Основні вимоги до визначення єдиної науково-методичної теми:
  • актуальність даної проблеми для даної школи;
  • відповідність теми сучасним педагогічним ідеям та концепціям;
  • колегіальність вибору теми усім педагогічним колективом з урахуванням думок найавторитетніших членів педколективу;
  • діалектичний зв’язок з проблемою, над якою працюють педколективи району, з існуючим ППД;
  • цілісність – науково-методична тема має об’єднувати як навчальну, так і виховну роботу.





Робота над єдиною науково-методичною темою

Рекомендацій:
  • скласти перспективний план роботи по її реалізації;
  • розробити алгоритм роботи педагогічного колективу над науково-методичною темою.
  • здійснити розподіл доручень кожному педагогові своєї ділянки роботи в колективному дослідженні проблеми;
  • забезпечити діяльність педагогічної ради з питань реалізації роботи над науково-методичною темою;
  • організувати творчу групу, яка забезпечуватиме створення перспективного досвіду роботи по даній проблемі і пропагуватиме його серед учителів;
  • оптимізувати самоосвітню діяльність педпрацівників в рамках реалізації даної теми.





Робота над єдиною науково-методичною темою

Підготовка педколективу до реалізації науково-методичної проблеми:


  • попереднє опрацювання керівниками закладу науково-методичної літератури;
  • залучення педпрацівників до роботи в обласних, районних методичних формуваннях;
  • організація системної роботи педпрацівників над індивідуальною проблемою, спорідненою проблемі школи;
  • використання активних форм методичної роботи з педагогічними кадрами;
  • вивчення та впровадження ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи вчителів навчального закладу;
  • вивчення та узагальнення досвіду роботи педагогічних працівників.





Педагогічна рада

Педагогічна рада є колегіальним органом управління школою.



Педагогічна рада

Результати вивчень діяльності педагогічних рад на їх засідання традиційно виносяться актуальні питання:


  • удосконалення методичного забезпечення навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;
  • обговорення і затвердження річного плану роботи школи;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • стану викладання навчальних предметів, виховної роботи в школі;
  • впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки і ППД та інші.





Методичні об’єднання

Методичні об’єднання є домінуючою колективною формою методичної роботи в школі.





Методичні об’єднання

Робота методичних об’єднань передбачає:


  • діагностику утруднень членів методичного об’єднання;
  • вибір актуальних тем, форм проведення засідань МО на основі отриманих результатів діагностування запитів і потреб педпрацівників;
  • розробку методичних рекомендацій з питань підвищення якості організації навчально-виховного процесу, удосконалення форм, методів, прийомів, змісту організації освітньо-виховної діяльності.





Методичні об’єднання

Найбільшого поширення в роботі МО набули такі форми:
  • розгляд нормативно-правових документів про організацію навчально-виховного процесу;
  • опрацювання та вивчення методичних матеріалів;
  • актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, основних форм і напрямків активізації пізнавальної діяльності учнів у позаурочний час;
  • огляди науково-методичної, періодичної педагогічної преси;
  • обмін досвідом ефективної педагогічної діяльності;
  • відкриті уроки та позакласні заходи;
  • вивчення навчальних програм;
  • організація роботи з новими підручниками та інші;
  • участь у атестації педпрацівників;
  • вивчення, узагальнення, пропаганда перспективного педагогічного досвіду, створення банку ППД;
  • затвердження матеріалів для здійснення підсумкової державної атестації в 9 класі.





Методичні оперативки

Методичні оперативки є традиційною формою підвищення наукового, фахового рівня педагогічної діяльності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників.



Методичні оперативки

Основним змістом їх роботи є:
  • оперативне ознайомлення педколективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, обласного Департаменту освіти і науки, інституту післядипломної педагогічної освіти, районного відділу освіти, районної методичної служби;
  • ознайомлення з інноваційними технологіями навчання та виховання, ППД;
  • інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;
  • розгляд поточних навчально-виховних завдань планування роботи методичних формувань, навчально-виховної роботи школи, підготовка та організація проведення методичних заходів, ведення шкільної документації, підготовка до державної підсумкової атестації, моніторингу, організація роботи гуртків (предметних, за інтересами) секцій, проведення олімпіад, конкурсів тощо;
  • заслуховування інформації про стан навчально-виховної роботи в школі, класі, результати внутрішньошкільного контролю, моніторингу, про участь у методичних заходах, виконання доручень тощо.





Методичні оперативки

Традиційними темами методичних оперативок є:
  • рекомендації щодо складання календарних та поурочних планів;
  • підготовка та проведення шкільних олімпіад;
  • про проведення предметних тижнів;
  • про результати перевірки ведення шкільної документації;
  • про дотримання «Єдиних вимог до усного та писемного мовлення учнів»;
  • про організацію методичної роботи в школі;
  • про підготовку учнів до Державної підсумкової атестації;
  • про результати проведення контрольних зрізів навчальних досягнень учнів;
  • про виконання навчальних програм;
  • про підготовку та проведення методичних заходів, позакласних заходів;
  • про результати участі в конкурсах, олімпіадах;
  • про організацію проведення начальної практики та інші.





Семінар

Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації.

Семінари можуть бути

Постійно діючими

Епізодичними



Методичні оперативки

Проблема семінару має бути:


  • співзвучною до науково-методичної проблеми навчального закладу;
  • враховувати наявні педагогічні труднощі вчителів з окремих аспектів організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;
  • передбачати виконання запитів, потреб членів педколективу у глибокому вивченні конкретних інноваційних технологій, ППД з метою використання їх у своїй практичній діяльності і т.д.





Школи молодого вчителя

Метою школи адаптації вчителя є надання допомоги.



Психолого-педагогічний семінар

Психолого-педагогічний семінар – одна з основних форм методичної роботи.



Творча група

Творча група – невеликий колектив педагогів, які поглиблено працюють над певною педагогічною проблемою, технологією, ППД і забезпечують творче їх застосування.



Творча група

Види творчих груп

творчі групи, що працюють над впровадженням результатів наукових досліджень з певної науково-методичної проблеми

творчі групи, що працюють над впровадженням відомого ППД



Динамічна група та фокус-група

Динамічні групи є ефективною формою роботи в школах І-ІІ та ІІІ ступенів.

Майстер-клас

Майстер-клас є однією з форм передачі перспективного педагогічного досвіду педагога-майстра з конкретної науково-методичної теми.

Майстер-клас

Нетрадиційні форми:
  • МЕТОДИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
  • АУКЦІОН
  • МЕТОДИЧНИЙ ТУРНІР
  • ТВОРЧИЙ ЗВІТ
  • ЯРМАРОК ПЕДАГОГІЧНИХ
  • АВТОРСЬКА ШКОЛА
  • ПЕДАГОГІЧНИЙ КВК
  • ПЕДАГОГІЧНА ОЛІМПІАДА
  • КОНКУРС ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
  • МЕТОДИЧНА СЕСІЯ
  • КЛУБ
  • ТРЕНІНГ
  • ПЕДАГОГІЧНІ ІГРИ



Структура

методичної роботи





Структура

методичної роботи

Алгоритм роботи

над науково-методичною проблемою:

І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА КОЛЕКТИВУ



ІІ. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ШКОЛИ



ІІІ. ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕМИ



ІV. ТВОРЧИЙ ЕТАП



V. ПОТОЧНИЙ АНАЛІЗ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВПРОВАДЖЕННЯ



VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ

Структура

методичної роботи

І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА

ПІДГОТОВКА КОЛЕКТИВУ:
  • АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
  • ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛЬНОГО РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ, ПОТРЕБ ТА ІНТЕРЕСІВ ЯК ВСЬОГО КОЛЕКТИВУ, ТАК І КОЖНОГО ВЧИТЕЛЯ
  • РЕГУЛЯРНЕ ВИЯВЛЕННЯ СТУПЕНЯ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ РЕАЛЬНИМ РІВНЕМ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ТА ВИМОГАМИ СУСПІЛЬСТВА ДО РІВНЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ
  • ДІАГНОСТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ, ЩО СПРИЧИНИЛИ ТАКИЙ РОЗБІЖНІСТЬ
  • ОЗНАЙОМЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ З ДОСЯГНЕННЯМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПЕДАГОГІЧНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРОБЛЕМ, ВИЗНАЧЕНИХ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ РАЙОНУ



Структура

методичної роботи

ІІ. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ШКОЛИ:
  • ВИБІР І ФОРМУВАННЯ ТЕМИ (ПРОБЛЕМИ) ШКОЛИ НА ОСНОВІ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ:
    • ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРЧОЮ ГРУПОЮ 3-4 ПРОБЛЕМ (МЕТА, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ);
    • ПІДГОТОВКА ДІАГНОСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ЙОГО ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ ШКОЛИ.
    • ОЗНАЙОМЛЕННЯ ВСІХ ЧЛЕНІВ КОЛЕКТИВУ З ОБРАНИМИ ВАРІАНТАМИ ТЕМ ТА ВИБІР ОДНОГО З НИХ ДЛЯ КОЛЕКТИВУ ШКОЛИ.
    • ОБГОВОРЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ ТЕМИ, ПЛАНУВАННЯ ФОРМ РОБОТИ НАД НЕЮ:
    • РОЗРОБКА ПЛАНУ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ВИКОНАННЯ ДАНОЇ ТЕМИ;
    • ПІДГОТОВКА ЧЛЕНІВ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕМИ.
    • ОЗНАЙОМЛЕННЯ ВСІХ ЧЛЕНІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ З ПРОЕКТОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄДИНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ТЕМИ, ЇЇ ОБГОВОРЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ ШКОЛИ.





Структура

методичної роботи

ІІІ. ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕМИ:
    • ЗАГАЛЬНА ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ НОВИХ НАУКОВИХ ІДЕЙ, КОНЦЕПЦІЙ, РЕКОМЕНДАЦІЙ:
  • ЛЕКЦІЙНО-ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З ПИТАНЬ ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ;
  • ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПРОБЛЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ МІСЦЯ У СИСТЕМІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ШКОЛИ.
    • АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ
  • АНАЛІЗ ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕМИ В ПРАКТИКУ
    • ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ КОЖНОГО ЧЛЕНА ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ В МЕЖАХ ОБРАНОЇ ТЕМИ
    • РОЗРОБКА ТВОРЧОЮ ГРУПОЮ МОДЕЛІ ВПРОВАДЖЕННЯ:
    • ВИДІЛЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ, РЕКОМЕНДАЦІЙ, ПРИЙОМІВ, МЕТОДІВ РОБОТИ;
    • ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІН У ФУНКЦІЯХ УСІХ КАТЕГОРІЙ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ, КОРИГУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ, ВИЯВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ЗАСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ МОДЕЛЕЙ, ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА РЕАЛЬНОГО ДОСВІДУ

Структура

методичної роботи

ІV. ТВОРЧИЙ ЕТАП:
    • ТВОРЧЕ ОПРАЦЮВАННЯ КОЖНИМ УЧИТЕЛЕМ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІДЕЇ У СВОЇЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.
    • САМООСВІТА ПЕДАГОГІВ:
  • ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ Й УЗГОДЖЕННЯ ЇЇ З НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ ПРОБЛЕМОЮ ШКОЛИ;
  • ВИБІР, АНАЛІЗ, ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА НОВИХ МЕТОДІВ РОБОТИ, ВИКОРИСТАННЯ ЇХ НА ПРАКТИЦІ;
  • ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ З РЕКОМЕНДАЦІЯМИ.
    • ЗВІТ ПРО ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ТЕМИ:
  • ВИКОРИСТАННЯ МАСОВИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ (ЦІЛЬОВІ СЕМІНАРИ, НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ КОНФЕРЕНЦІЇ);
  • ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВИСТАВКИ;
  • ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ УРОКІВ.
    • ВАРІАНТИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ РОБОТИ КОЛЕКТИВУ ШКОЛИ НАД ПРОБЛЕМОЮ:
  • КОЖЕН УЧИТЕЛЬ ВИВЧАЄ НА РІЗНИХ ОБ’ЄКТАХ ОДНЕ ПИТАННЯ;
  • РІЗНІ ГРУПИ ОПРАЦЬОВУЮТЬ РІЗНОМАНІТНІ АСПЕКТИ ДАНОЇ ТЕМИ;
  • ВИВЧЕННЯ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЧЛЕНАМИ ТВОРЧОЇ ГРУПИ СКЛАДНИХ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПИТАНЬ.
    • СТВОРЕННЯ БАНКУ ДАНИХ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Структура

методичної роботи

V. ПОТОЧНИЙ АНАЛІЗ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ВПРОВАДЖЕННЯ:


    • АНАЛІЗ ТА САМОАНАЛІЗ УЧИТЕЛЯМИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ


    • КОНТРОЛЬ АДМІНІСТРАЦІЄЮ ШКОЛИ РОБОТИ КОЛЕКТИВУ НАД НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ ТЕМОЮ


  • КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ

Структура

методичної роботи

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ:


    • ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ НАД ЄДИНОЮ ТЕМОЮ НА ПЕДАГОГІЧНІЙ РАДІ


    • ВИРОБЛЕННЯ І ПРИЙНЯТТЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Система роботи

над єдиною

науково-методичною

проблемою







Орієнтовна структура

плану методичного об’єднання:

І. ВСТУП



РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ МОЖНА ВИСВІТЛИТИ В ТАБЛИЦІ























п/п

Кількість вчителів, які

2014/2015

2015/2016

1.

Пройшли курси підвищення кваліфікації

 

 

2.

Взяли участь у науково-практичних конференціях

 

 

3.

Педагогічних виставках

 

 

4.

Педагогічних читаннях

 

 

5.

Інших методичних заходах

 

 

6.

Підвищили категорію

 

 

7.

Отримали звання за результатами атестації

 

 

8.

Були учасниками творчих груп районних, обласних методичних заходів

 

 

9.

Взяли участь у конкурсі „Вчитель року”

 

 

10

Взяли участь у районній виставці-презентації «Портфоліо сучасного педагога»

 

 

:

Орієнтовна структура

плану методичного об’єднання



І. ВСТУП

РІВЕНЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ:









РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВИСТУПІВ УЧНІВ НА ОЛІМПІАДАХ:









Прізвище вчителя

Прізвище учня

Клас

Шкільна

Обласна

Районна

Регіона-льна

Зайняте місце

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовна структура

плану методичного об’єднання





ІІ. СПИСОК ЧЛЕНІВ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ДАНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ









з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Дата народження

Педаго-гічний стаж

Освіта

Який предмет викладає

В яких класах викладає

Курсова підготовка

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовна структура

плану методичного об’єднання





ІІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЧЛЕНІВ МО













ІV. ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ













Орієнтовна структура

плану методичного об’єднання





V. Графік відкритих уроків, позакласних заходів









VІ. План участі методичного формування у представницьких заходах району (школи)

VІІ. Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду





VІІІ. Робота з малодосвідченими педагогами

ІХ. Вивчення рівня знань, умінь, навичок та вихованості учнів

Х. Організація позакласної роботи









Витяг

з плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів

Проблема: „Удосконалення навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів”

І засідання

1. Аналіз роботи ШМО за минулий навчальний рік та обговорення плану роботи ШМО на поточний навчальний рік.

2. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

3. Аналіз навчальних програм, підручників на поточний навчальний рік.

4. Огляд навчально-методичної, фахової літератури.

Робота між засіданнями:

1. Опрацювання літератури: С.П. Логачевська „Дійти до кожного учня”; Логачевська С.П. Диференційований підхід до навчання // Початкова школа. – 1987. – № 5;

2. Зробити підбір літератури з проблеми, над якою працює МО.

Витяг з плану роботи

методичного об’єднання вчителів початкових класів



ІІ засідання

1. Круглий стіл „Технологія організації диференційованого навчання ”.

Питання для обговорення:

• основні вимоги до диференціації навчально-виховного процесу в початковій школі;

• психолого-педагогічні аспекти індивідуалізації навчання молодших школярів;

• диференційований підхід до навчання шестирічок.

2. Майстер-клас І.П. Петрової з проблеми „Диференційований підхід до учнів на уроках”



Робота між засіданнями

1. Проаналізувати навчальні програми та підручники з точки зору їх можливостей щодо здійснення диференціації навчання.

2. Взаємовідвідування уроків математики.

Мета відвідування: ознайомитись з прийомами диференціації на уроках математики.

3. Виготовлення дидактичних матеріалів з диференційованими завданнями за ступенем складності з математики.

Витяг з плану роботи

методичного об’єднання вчителів початкових класів



ІІІ засідання

Проблемний семінар „Самостійна робота як вид навчальної діяльності молодшого школяра”

1. Доповідь на тему „Шляхи формування пізнавальної самостійності учнів на уроках”.

2. Дискусія „Як навчити самостійності?”.

3. Відвідування і обговорення відкритого уроку з української мови в 2-А класі.

Мета відвідування: Ознайомитися з формами самостійної роботи учнів на уроці.



Робота між засіданнями

1. Опрацювання статті Мелешко В. „Самостійна робота в класах з малою чисельністю учнів” (Початкова школа. – 2006. – № 3).

2. Виготовлення дидактичного матеріалу з диференційованими завданнями за різним ступенем самостійності з української мови.



Витяг з плану роботи

методичного об’єднання вчителів початкових класів



IV засідання

Семінар-практикум „Інтегрований урок”.

I. Теоретична частина

Актуальність проблеми інтеграції навчання і виховання.

Інтегровані курси в початковій школі.

Круглий стіл за проблемою семінару:
  • особливості інтегрованого уроку;
  • відмінність інтегрованого уроку від традиційного;
  • основна мета, завдання інтегрованого уроку;
  • уроки мислення в природі як інтегрований засіб навчання.

  • II. Практичне заняття:

    2.1. Відвідування і обговорення уроків: „Я і Україна” (2 кл.); „Художня праця” (3 кл); „Уроки мислення в природі” (1 кл.).

    Мета відвідування: Ознайомитись із формами, які використовувались вчителем під час проведення інтегрованого уроку.







ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

ВЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ



Проблема: Сучасний урок в умовах модернізації загальної середньої освіти.

Мета: Підвищення професійної компетентності вчителя та ефективності навчально-виховного процесу в школі

І засідання

1. Аналіз роботи ШМО за минулий рік та завдання на наступний.

2. Затвердження плану роботи шкільного методичного об’єднання.

3. Круглий стіл „Сучасні вимоги до уроку у світлі положень „Закону про освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти”.

4. Про підсумки вивчення стану української мови та літератури.

5.Практична частина.

Робота в групах. Розробка та затвердження заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Тематика засідань методичного об’єднання

вчителів гуманітарного циклу

ІІ засідання

Дискусія „Сучасний урок. Яким йому бути? Основні шляхи підвищення ефективності уроку”

ІІІ засідання

Проблемний семінар: „Підвищення якості знань через впровадження на уроці інтерактивних технологій навчання”.

Теоретична частина:

1. Впровадження інтерактивних технологій навчання як один із шляхів підвищення якості знань учнів.

2. Педагогічний діалог „Групова форма організації навчання”.

3. Ваше ставлення до нетрадиційних уроків?

4. Як організувати раціонально час на уроці?

5. Які на Вашу думку найефективніші методи і прийоми навчання організації активної пізнавальної діяльності учнів?

6. Як педагогічно доцільно вибрати їх та поєднати на уроці?

7. Чи влаштовує Вас науково-методичне забезпечення уроків?

8. Ваші пропозиції щодо удосконалення уроку.

Тематика засідань методичного об’єднання

вчителів гуманітарного циклу

IV засідання

1. Ділова гра „Нестандартні форми проведення уроків”.

2. Методична палітра вчителя-словесника.

„Мої педагогічні знахідки” – творчий звіт вчителів-початківців.

„У творчій лабораторії вчителя-словесника”.

3. Підведення підсумків роботи ШМО за рік.

4.Діагностування членів методичного об’єднання.



Робота між засіданнями

1. Складання планів самоосвіти.

2. Опрацювання літератури з проблем ШМО.

3. Взаємовідвідування уроків (згідно з графіком).

4. Проведення відкритих уроків (згідно з графіком).

5. Проведення шкільних олімпіад.

6. Проведення тижня філології в школі.

7. Консультації: „Організація роботи над індивідуальною науково-методичною темою”, „Організація роботи з обдарованими учнями”.

8. Виставка методичних розробок нетрадиційних уроків.

9. Робота літературної студії (відповідно до графіка).



ПЛАН

РОБОТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СЕМІНАРУ



ПРОБЛЕМА: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ФАКТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ПАРАДИГМИ В ОСВІТІ.

ЗАСІДАННЯ

Теоретичний семінар: організація ефективного педагогічного спілкування.

Мета: поглибити знання вчителів про складові педагогічної культури вчителя.

1. Особливості педагогічного спілкування.

2. Етика взаємин вчителя з учнем.

3. Результати дослідження „оцінка стосунків вчителя з учнями та його вплив на дітей”.

4. Робота в групах „заповіді педагогічного спілкування”.

План роботи

Психолого-педагогічного семінару



ЗАСІДАННЯ 2

Круглий стіл: Методи дослідження класних колективів.

Мета: Поглибити знання вчителів про різні методи дослідження класного колективу.

Розглянути різні типи конфліктних особливостей та риси їхнього характеру.

Закріпити навички запобігання конфліктам та їх конструктивного розв’язання.

Питання для обговорення:

1. Принципи виховання шкільного колективу за В.О. Сухомлинським.

2. Формування виховного впливу колективу на особистість за В.О. Сухомлинським.

3. Основні методи дослідження колективу.

4. Методи корекції вчинків дітей.

5. Гра „Колаж”. Риси конфліктної особистості.

6. Шляхи подолання конфліктів. Основні правила запобігання їм.

7. Практикум навчання методики проведення тренінгу.



План роботи

Психолого-педагогічного семінару



ЗАСІДАННЯ 3

Проблемний стіл: Психологічні труднощі у навчанні дітей: типологія, причини та шляхи їх подолання.

Мета: Підвищити рівень психологічної компетентності вчителів.

1.Питання для обговорення:
  • Розвиток знань учнів в процесі навчання.
  • Психологічні компоненти засвоєння знань.
  • Формування способів і прийомів засвоєння знань.
  • Сучасні проблеми психології індивідуального підходу до учнів у процесі навчання.
  • Адаптація п’ятикласників до навчання як передумова успіху їх досягнень.

  • II. Практичне заняття.

    Аналіз результатів анкетування „Що заважає мені вчитися?”.

    „Коло ідей”. Шляхи подолання швидкої успішності учнів.

    III. Підсумок роботи семінару „Чарівна скринька” (кожен учасник висловлює своє враження про семінар).

План роботи

Психолого-педагогічного семінару

ЗАСІДАННЯ 4

Конференція: Психологічні основи сучасного уроку в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Мета: Поглибити знання слухачів з питань психологічного забезпечення сучасного уроку.

1. Сучасний урок: вимоги, проблеми, шляхи удосконалення.

2. Значення навчальної діяльності школярів під час проведення уроку.

3. Психологічні основи конструювання та впровадження індивідуальної роботи з учнями в різних вікових періодах.

4. Створення диференційованих груп у класі, їхня характеристика.

5. Організація самостійної роботи на уроці на основі аналізу вікових особливостей, пам’яті підлітків.

6. Прийоми підтримування уваги учнів, їх активізація на уроці.

7. Основні аспекти забезпечення психічного та психологічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу.

8. Психологічні аспекти оцінювання знань учнів .

9. Особливості організації роботи з обдарованими дітьми.



ВИТЯГ

З ПЛАНУ РОБОТИ ТВОРЧОЇ ГРУПИ ВЧИТЕЛІВ

ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ ТА СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

(ПЕРШИЙ РІК РОБОТИ)

Проблема: Оптимальні методи управління творчістю учнів в процесі викладання основ наук

Мета: Опанувати теоретичний матеріал з даної проблеми.

Ознайомитись з існуючим ППД, який висвітлює дане питання.

Визначити оптимальні напрямки науково-методичного дослідження даної проблеми.

Розробити шкільну Програму „Обдарованість”.

Засідання І

1. Організаційне забезпечення діяльності творчої групи.

2. Анкетування членів творчої групи.

3. Дискусійна трибуна „Проектуємо план роботи творчої групи на рік”.

4. Розподіл доручень між членами творчих груп.

5. Обмін інформацією про науково-методичну літературу, ППД з проблемного питання творчої групи.

Витяг з плану роботи творчої групи вчителів

гуманітарного циклу та суспільних дисциплін

(перший рік роботи)

Засідання 2

Круглий стіл „Розвиток здібностей і обдарувань учнів”.

• Виховання творчої особистості – головне завдання школи ХХІ століття.

• Основні напрямки співробітництва в системі „Творчий вчитель – обдарована дитина”.

• Впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес – шлях до формування творчої особистості.

• Творче впровадження ідей В. Сухомлинського з удосконалення розумового виховання учнів.

• Презентація посібника „Увага: обдаровані діти! – Методичні рекомендації на допомогу організаторам роботи з обдарованими дітьми / Л.В. Корецька, А.І. Постельняк. – Кіровоград: Видавництво КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2006”.

Робота між засіданням.

1. Систематизація матеріалів періодичної педагогічної преси з питань організації роботи з обдарованими дітьми.

2. Створення тематичної картотеки «Організація роботи з обдарованими дітьми».

3. Створення інформаційного банка з даної проблеми.

4.Апробація нових технологій, форм і методів навчання та виховання роботи з обдарованими дітьми.



Витяг з плану роботи творчої групи вчителів

гуманітарного циклу та суспільних дисциплін

(перший рік роботи)

Засідання 3.

1. Педагогічний діалог „Як визначити творчі здібності дитини?”.

2. Практичні заняття „Коло ідей”: розробка заходів шкільної програми „Обдарована дитина”.

Робота між засіданнями

1. Проведення діагностики обдарованості.

2. Взаємовідвідування уроків членів творчої групи.

Мета відвідування: Ознайомитись з формами і методами індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.

3. Напрацювання проекту програми „Обдарованість”.

4. Розробити методичні рекомендації „Методи діагностування творчих здібностей учнів”.

Витяг з плану роботи творчої групи вчителів

гуманітарного циклу та суспільних дисциплін

(перший рік роботи)

Засідання 4.

1. Презентація проекту шкільної програми „Обдарованість”.

2. Аукціон методичних ідей „Оптимальні методи організації навчання учнів з метою розвитку їх творчого мислення”.

3. Аналіз результатів роботи творчої групи.

4. Діагностування членів творчої групи з метою визначення основних напрямків її роботи в наступному році.



Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка