Основи товарознавчого аналізу медичних та фармацевтичних товарів



Скачати 38,85 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір38,85 Kb.

Основи товарознавчого аналізу медичних та фармацевтичних товарів

  • Тернопільський державний медичний університет
  • ім. І.Я. Горбачевського
  • Лектор:
  • Тригубчак О.В.,
  • канд. фарм. наук,
  • доцент кафедри управління та економіки фармації
  • Аналіз (від грец. αναλυσις — розклад, рос. анализ, англ. analysis, нім. Analyse) — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін.
  • Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Протилежне — синтез.
  • Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки.
  • Синонім наукового дослідження взагалі.
  • Навчальний курс фармацевтичного і медичного товарознавства дає теоретичні знання з метою практичного вирішення перелічених завдань, прищеплення студентам умінь та навичок, необхідних у процесі трудової діяльності провізора, особливо якщо вона зводитиметься до діяльності товарознавця.
  • На практичних заняттях з фармацевтичного і медичного товарознавства розглядається коло питань, головним із яких є оволодіння технікою проведення товарознавчого аналізу.

Метою товарознавчого аналізу для провізора є визначення споживчих властивостей товару медичного призначення і насамперед його якості відповідно до призначення (якщо це лікарські засоби).

  • Метою товарознавчого аналізу для провізора є визначення споживчих властивостей товару медичного призначення і насамперед його якості відповідно до призначення (якщо це лікарські засоби).
  • Отже, він має виконати такі дії:
  • 1) перевірити відповідність товару супровідній докуменації;
  • 2) установити відповідність упаковки лікарського засобу його фізико-хімічним властивостям;
  • 3) перевірити відповідність маркіровки держстандартові, її доступність та інформативність;
  • 4) якщо необхідно, перевірити в контрольно-аналітичній лабораторії відповідність фармакологічної дії препарату вимогам НТД на даний препарат;

5) зробити висновок про придатність даного препарату для лікувальних цілей на підставі отриманих даних;

  • 5) зробити висновок про придатність даного препарату для лікувальних цілей на підставі отриманих даних;
  • 6) зробити висновок про термін і умови зберігання, правила транспортування;
  • 7) зазначити напрям його подальшого руху;
  • 8) зробити висновок про доцільність придбання даного препарату, виходячи з потреби в ньому та економічної ефективності.
  • Якщо товар — виріб медичної техніки, дії товарознавця аналогічні, за винятком четвертого пункту, котрий можна сформулювати так: якщо необхідно, провести технічні випробування даного виробу з метою його відповідності НТД на цей виріб.

Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і вмінь:

  • Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і вмінь:
  • — знання документації, що супроводжує товар при його прямуванні від виробника до споживача;
  • — дотримання правил класифікації і кодування товарів, уміння читати код товару;
  • — знання будови й організації аптечної мережі, складів зберігання, магазинів «Медтехніка» та «Оптика», лікувально-профілактичних установ;
  • — знання організації товарознавства, правил приймання, відпускання та списання товарів;
  • — обізнаність з НТД і вміння користуватися нею;

знання тари і матеріалів, необхідних для її виготовлення, організації тарного господарства;

  • знання тари і матеріалів, необхідних для її виготовлення, організації тарного господарства;
  • — знання вимог до матеріалів, що використовуються для виготовлення медичної техніки;
  • — розуміння терміна «стерильність» і володіння засобами, методами й устаткуванням, за допомогою яких вона досягається;
  • — знання асортименту товарів медичного призначення

Поняття "експертиза" (походить від латинського дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

  • Поняття "експертиза" (походить від латинського дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.
  • На практиці давно відома бухгалтерська, лікарська, математична експертиза.
  • Термін експертиза щодо товару або партії товару є більш новим поняттям, яке застосовується здебільше в діяльності торгово-промислових палат та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров'я, органів захисту прав споживачів.
  • На практиці використовують декілька варіантів терміну експертиза: товарна, товарознавча.
  • На нашу думку, останній термін є більш вдалим з точки зору наукоємкості та відображення реальної суті.
  • Таким чином, товарознавча експертиза - це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і вмінь:

  • Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і вмінь:
  • — знання документації, що супроводжує товар при його прямуванні від виробника до споживача;
  • — дотримання правил класифікації і кодування товарів, уміння читати код товару;
  • — знання будови й організації аптечної мережі, складів зберігання, магазинів «Медтехніка» та «Оптика», лікувально-профілактичних установ;
  • — знання організації товарознавства, правил приймання, відпускання та списання товарів;
  • — обізнаність з НТД і вміння користуватися нею;

— знання тари і матеріалів, необхідних для її виготовлення, організації тарного господарства;

  • — знання тари і матеріалів, необхідних для її виготовлення, організації тарного господарства;
  • — знання вимог до матеріалів, що використовуються для виготовлення медичної техніки;
  • — розуміння терміна «стерильність» і володіння засобами, методами й устаткуванням, за допомогою яких вона досягається;
  • — знання асортименту товарів медичного призначення.
  • Властивість— це об'єктивна особливість матеріалу, готової продукції чи товару, яка може виявлятися під час їх виробництва, оцінюванні, зберіганні і спожи­ванні (експлуатації).
  • Натуральні властивості товарів за природою розпо­діляють на хімічні, фізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості.
  • Хімічні властивості характеризують відношення матеріалу чи готових виробів до дії різних хімічних речовин - води, кислоти, лугів, розчинників, солей та ін.
  • Біологічні властивості характеризують стійкість мате­ріалів і готових виробів до впливу мікроорганізмів, які руйнівно діють на матеріали, в основному, органічного походження. Це стосується здебільшого шкіри, хутра, тканин та виробів із них.
  • Споживні властивості товару це - група властивостей, яка вияв­ляється під час використання товару споживачем для певної потреби згідно з його призначенням.

Класифікація споживних властивостей товарів

Т о в а р о з н а в ч і о п е р а ц і ї—важливий елемент організації торгово'оперативних процесів у забезпеченні населення і лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

  • Т о в а р о з н а в ч і о п е р а ц і ї—важливий елемент організації торгово'оперативних процесів у забезпеченні населення і лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
  • Роль і значення договорів, угод і контрактів, що їх укладають сторони в нових умовах господарювання, значно зростає, адже штрафні санкції й інші заходи, до яких вдаються в разі зриву поставок, невчасної оплати продукції та інших порушень договірних зобов’язань, уже не встановлюються і не лімітуються керівними організаціями, а обумовлюються сторонами під час підписання цих документів.

З огляду на те, що з наближенням до ринку аптеки змінюють форму власності (частина вже приватизована, частина акціонована, деякі стали орендними, а якісь залишилися державними), придбання товарів в основному здійснюється через посередника — комерційну структуру. Нині цю роль взяли на себе колишні склади ОРО «Фармація» і республіканські бази НВО «Укрфармація», хоча при цьому не виключається можливість самостійного виходу на прямі зв’язки із заводами'виготовлювачами і постачальниками продукції.

  • З огляду на те, що з наближенням до ринку аптеки змінюють форму власності (частина вже приватизована, частина акціонована, деякі стали орендними, а якісь залишилися державними), придбання товарів в основному здійснюється через посередника — комерційну структуру. Нині цю роль взяли на себе колишні склади ОРО «Фармація» і республіканські бази НВО «Укрфармація», хоча при цьому не виключається можливість самостійного виходу на прямі зв’язки із заводами'виготовлювачами і постачальниками продукції.

Тому база (склад) — це та структура, що може повною мірою перебрати на себе роль постачальника: приймати заявки-замовлення від аптечних установ, укладати договори із заводами, зарубіжними фірмами, зовнішньоторговельними організаціями.

  • Тому база (склад) — це та структура, що може повною мірою перебрати на себе роль постачальника: приймати заявки-замовлення від аптечних установ, укладати договори із заводами, зарубіжними фірмами, зовнішньоторговельними організаціями.
  • Отже, аптеки можуть мати справу вже безпосередньо з базами (складами).
  • Та й виробникові зручніше укладати договори зі складами і базами на свою продукцію у великих обсягах постачання, ніж із величезною кількістю аптек на широку номенклатуру з малими обсягами.

ТОВАРОЗНАВЧІ ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Товарознавчі операції—це комплекс заходів, пов’язаних із товарорухом та забезпеченням умов для приймання, зберігання, відпускання і списання товарів.

Товарознавчі операції можна класифікувати за такими групами:

  • Товарознавчі операції можна класифікувати за такими групами:
  • 1. Операції з товароруху (здійснення контролю за фізичним переміщенням продукції від місць виробництва до місць реалізації).
  • 2. Операції з приймання товару (доставка від постачальника, розвантаження товару, перевірка кількості й якості, комплектності й відповідності даним, зазначеним у супровідних документах, упорядкування приймальних актів, реєстрів, оформлення претензій тощо).

3. Операції, пов’язані із зберіганням товару (приймання у відділи зберігання, розподіл товарів на групи за умовами зберігання, розміщення товару в місцях зберігання відповідно до вимог НТД, контроль за термінами придатності і якісним станом товару тощо, організація заходів, що забезпечують цілісність товару).

  • 3. Операції, пов’язані із зберіганням товару (приймання у відділи зберігання, розподіл товарів на групи за умовами зберігання, розміщення товару в місцях зберігання відповідно до вимог НТД, контроль за термінами придатності і якісним станом товару тощо, організація заходів, що забезпечують цілісність товару).
  • 4. Операції, пов’язані з відпусканням товару (добір товару за розпорядженням відділу збуту чи складу, розфасування, закупорювання і маркування, пакування в транспортну тару і відправлення в аптечну мережу).
  • 5. Операції, пов’язані зі списанням товару (складання актів і знищення товару).

ТОВАРОРУХ

  • Т о в а р о р у х о м називається система заходів, що забезпечує доставку товару до місць продажу в точно зазначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупця.
  • Інакше кажучи, це діяльність з планування і контролю за переміщенням продукції від виробника до місць продажу з метою задоволення потреб споживачів із вигодою для виробника.

Рівень обслуговування залежить від таких факторів:

  • швидкості виконання замовлення (часу від відправки замовлення до одержання товару);
  • можливості термінової доставки товару за спеціальним замовленням;

готовності прийняти повернений товар, якщо в ньому виявлено дефект або якщо товар неякісний, і замінити якнайшвидше доброякісним;

  • готовності прийняти повернений товар, якщо в ньому виявлено дефект або якщо товар неякісний, і замінити якнайшвидше доброякісним;
  • забезпечення різноманітності партій відвантаження, якщо кількість товарів в упаковці розглядається як одне транспортне місце (за бажанням покупця);
  • забезпеченості найзручнішим транспортом;

високоефективної служби сервісу;

  • високоефективної служби сервісу;
  • добре організованої складської мережі;
  • достатнього рівня запасів як товару, так і запасних частин до товарів усієї номенклатури, у тому числі й знятих із виробництва;
  • прийнятного рівня цін, за якими надаються послуги товароруху покупцю.

Для контролю ефективності роботи служби товароруху можна користуватися формулою загальних витрат, запропонованою Ф. Котлером:

  • Для контролю ефективності роботи служби товароруху можна користуватися формулою загальних витрат, запропонованою Ф. Котлером:
  • D = T + F + W + S,
  • де D — сума витрат товароруху;
  • T — транспортні витрати;
  • F — постійні складські витрати;
  • W— перемінні складські витрати;
  • S — вартість замовлень, не виконаних у гарантовані терміни.

Керівництво системи товароруху повинне мінімізувати цю суму, яка істотно залежить від засобів транспортування, кількості проміжних ланок системи, розміщення й обсягу складів і т. д.

  • Керівництво системи товароруху повинне мінімізувати цю суму, яка істотно залежить від засобів транспортування, кількості проміжних ланок системи, розміщення й обсягу складів і т. д.
  • Тому при проектуванні й контролі товароруху обов’язкова умова — багатоваріантність аналізованих пропозицій.
  • У систему товароруху входять елементи, що належать як до внутрішнього, так і до зовнішнього середовища маркетингу (marceting — торгівля, спродаж, тобто організація збуту товарів).

Елементами внутрішнього середовища маркетингу є:

  • Елементами внутрішнього середовища маркетингу є:
  • — обробка замовлень, отриманих від споживачів (аптек, ЛПЗ, магазинів);
  • — добір партій товарів за замовленнями і формування оптимальної транспортної тари;
  • — запаковування відповідно до вимог транспортних служб;
  • — оформлення документів;
  • — відвантаження і контроль за рухом вантажу.
  • Елементи зовнішнього середовища маркетингу такі:
  • — підприємства (фірми), що забезпечують перевезення;
  • — посередники і їхні склади;
  • — мережа збуту.

ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ НА АПТЕЧНИЙ СКЛАД (БАЗУ)

  • Основним завданням складу (бази) є приймання і зберігання медикаментів та інших медичних товарів, а також постачання ними аптечних і лікувально-профілактичних закладів.

Відповідно до основного завдання на аптечний склад покладається:

  • проведення всіх операцій з приймання товару від постачальників згідно із чинними основними умовами постачання продукції та укладеними договорами;
  • організація належного зберігання продукції в залежності від їх фізико-хімічних властивостей у суворій відповідності з ДФ, затвердженими МОЗ України правилами й інструкціями, а також НТД на конкретні товари.

На кожному аптечному складі (базі) створюється приймальна комісія. Отруйні та наркотичні лікарські засоби й спирти передають відразу, ще до комісії, у відділ зберігання під розписку матеріально відповідальних осіб цього відділу. На такі товари складають окремі приймальні акти.

  • На кожному аптечному складі (базі) створюється приймальна комісія. Отруйні та наркотичні лікарські засоби й спирти передають відразу, ще до комісії, у відділ зберігання під розписку матеріально відповідальних осіб цього відділу. На такі товари складають окремі приймальні акти.
  • У коло обов’язків приймальної комісії входить:
  • — визначення придатності товару, що надійшов на склад (базу);
  • — встановлення факту непридатності одержаного товару, із зазначенням подальшого його прямування (повернення постачальнику, передача для інших цілей);
  • — оформлення кількісного і якісного приймання.
  • Всі товарно-матеріальні цінності, що надходять на склад, мають бути піддані ретельному контролю за кількістю і якістю.
  • З товарів — предметів лабораторного аналізу приймальна комісія відбирає проби й передає їх на перевірку у відповідні лабораторії.

Незважаючи на наявність документів, що засвідчують якість продукції, обов’язковому посерійному контролю на відповідність усім вимогам ДФ та інших НТД (відповідно до інструкції «Про порядок контролю якості лікарських засобів, що надходять на аптечні склади від промислових підприємств»), піддаються такі групи лікарських засобів:

  • Незважаючи на наявність документів, що засвідчують якість продукції, обов’язковому посерійному контролю на відповідність усім вимогам ДФ та інших НТД (відповідно до інструкції «Про порядок контролю якості лікарських засобів, що надходять на аптечні склади від промислових підприємств»), піддаються такі групи лікарських засобів:
  • всі отруйні і наркотичні;
  • лікарські засоби для готування ін’єкційних розчинів і очних крапель;
  • лікарські засоби для інгаляційного наркозу (за винятком кисню і закису азоту);
  • усі лікарські засоби—якщо виникають сумніви.

ВІДПУСКАННЯ ТОВАРУ ЗІ СКЛАДУ (БАЗИ)

  • Аптечний склад (база) по відношенню до аптек, ЛПЗ та інших організацій є постачальником, а ті, в свою чергу—одержувачами (споживачами).
  • База може бути також посередником між виробником (або постачальником) і складом.
  • Розрахунки зі складами здійснюються на підставі планових платежів за договорами (угодами), укладеними на рік.
  • При відвантаженні продукції зі складу термін придатності для медикаментів повинен становити не менше 60 %, а для бактерійних препаратів — не менше 40 % від часу, зазначеного на етикетці.

Товари з відділу зберігання складу відпускаються на підставі замовлень-вимог.

  • Товари з відділу зберігання складу відпускаються на підставі замовлень-вимог.
  • Залежно від місцевих умов товари пакують на складі в ящики, мішки, контейнери і т. п. в експедиції або безпосередньо у відділі зберігання. У цьому випадку експедиція приймає товар за кількістю місць, що вказана в накладній.
  • При пакуванні товарів в експедиції пакувальник заповнює і підписує два примірники ящикової вкладки (1'й — вкладається в ящик, 2'й—додається до накладної, що залишається в експедиції).
  • Транспортом аптечного складу товар з експедиції направляється в аптечну мережу. Експедитор, що супроводжує вантаж, здає його одержувачу під розпис у двох примірниках накладних, одержувач при цьому повинен мати постійне або разове доручення. На накладних ставиться штамп приймання, в якому вказано кількість місць, суму товару і дату приймання.

При виявленні нестачі, зіпсованості, бою тощо складається приймальний акт у трьох примірниках

  • При виявленні нестачі, зіпсованості, бою тощо складається приймальний акт у трьох примірниках
  • 1й — для одержувача,
  • 2й — в експедицію складу,
  • 3й — у вищу організацію.
  • Питання про віднесення і відшкодування суми збитку, про порядок вилучення бою чи браку вирішуються керівництвом складу.

Дякую за увагу !



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка