Основні складові здоров'я Виділено чотири основні взаємозалежні складові здоров'я



Скачати 18,22 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір18,22 Kb.
  • Доповідач:
  • д.мед.н. Лущик Уляна Богданівна

Основні складові здоров'я

Виділено чотири основні взаємозалежні складові здоров'я:

  • Фізична складова здоров'я
  • ступінь фізичного розвитку індивіда,
  • стан пульсу,
  • температури тіла,
  • частоти дихання,
  • спроможність людини ефективно виконувати певні дії,
  • здатність людини пристосовувати до змін довкілля,
  • ефективно протидіяти хвороботворним чинникам

Виділено чотири основні взаємозалежні складові здоров'я:

  • Психічна складова здоров'я
  • визначає розвиток людини як особистості,
  • забезпечує її душевне благополуччя і розкривається через розвиток основних функцій психіки людини,
  • відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мовлення.
  • бадьоре самопочуття, відсутність захворювань сприяють веселому оптимістичному настрою, прагненню до продуктивного життя.

Виділено чотири основні взаємозалежні складові здоров'я:

  • Соціальна складова здоров'я
  • через взаємодію людини із соціальним середовищем,
  • через ототожнення особи з певними соціальними групами (сім'я, родина, клас, громада, професійна спільнота тощо).
  • відповідний соціальний статус людини дозволяє створити оптимальні для формування, збереження і зміцнення здоров'я умови,
  • суттєво позначається на її емоційному благополуччі.

Виділено чотири основні взаємозалежні складові здоров'я:

  • Духовна складова здоров'я
  • є своєрідною вершиною, яка складає все найкраще в людині,
  • завдяки чому людський індивід стає особистістю і розкривається через поєднання вироблення певних правил культури поведінки,
  • спілкування і мовлення у взаємодії з рідними, близькими і незнайомими людьми.

Зображення Ісуса Христа на знімках

  • Лікарі знайшли зображення Ісуса Христа на знімках, отриманих у результаті сканування мозку жінки, що потрапила в автомобільну аварію. Одержавши знімки, лікарі, з подивом виявили, що зображення нагадує Ісуса Христа з піднятими вгору руками, а затемнення на мозку - обличчя святого. Причому на "обличчі " можна чітко виділити рот, очі і бороду.
  • Сама пацієнтка, як тільки була виписана з лікарні, вирішила, що залишилася жива тільки завдяки втручанню ззовні, а знімок - зайве тому підтвердження.
  • Власниця сподівається, що таке унікальне , на її думку, підтвердження існування Бога буде оцінено по достоїнству.

Психологічне здоров'я людини

  • - стан суб'єктивного, внутрішнього благополуччя особистості, що забезпечує оптимальні можливості її ефективної взаємодії з оточуючими об'єктивними умовами, іншими людьми, і дозволяє їй вільно реалізувати свої індивідуальні вікові та психологічні ресурси.
  • Навіть фізично здорове та економічно розвинуте суспільство не може бути повноцінним без психологічного здоров’я. Один із прикладів - в Швейцарії, за статистикою, найбільш поширені маніакально-депресивний психоз та суїциди.
  • Соціальне здоров’я передбачає соціальну поведінку людини, її активність у соціумі, дієве ставлення до світу та самореалізацію.

ЗДОРОВ'Я

  • це такий стан духу,
  • емоційно-психологічної та фізіологічної сфер життєдіяльності людини,
  • який створює оптимальні умови
  • для розквіту її особистості,
  • її талантів та здібностей,
  • для створення людиною
  • свого нерозривного зв'язку
  • з оточуючим світом,
  • своєї відповідальності за нього.

Духовне здоров'я людини

  • - це система її мислення і ставлення до оточуючого світу. Воно залежить від уміння будувати свої стосунки з іншими людьми, здатності аналізувати обстановку, прогнозувати розвиток різноманітних ситуацій і  відповідно до цього будувати моделі своєї поведінки.
  • У суспільстві, де відсутня духовна толерантність, можуть не угавати конфлікти.
  • Духовність вважають передумовою гармонійного формування особистості.

ДУХОВНІСТЬ

  • З точки зору матеріалізму, духовність – це індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб:
  • ідеальної потреби пізнання;
  • соціальної потреби жити й діяти "задля інших".
  • Під духовністю переважно розуміється перша з цих потреб,
  • а друга – під душевністю.

ДУХОВНІСТЬ

  • Об’єктивна користь духовної діяльності людини діалектично поєднується зі суб’єктивною безкорисністю,
  • де нагорода – задоволення процесом пізнання оточуючого світу й задоволення від виконаного обов’язку.
  • Ця відносна незалежність пізнавальної діяльності
  • від негайного соціального схвалення
  • робить духовність
  • важливішим фактором розвитку цивілізації.

ДУХОВНІСТЬ

  • Духовність – це поняття, що містить у собі небайдуже ставлення до оточуючого світу, прагнення наповнити своє життя любов’ю до країни, природи, людей, до того, що не є інструментом реалізації прагматичної необхідності.
  • Духовність – це спрямованість людини на інші, нематеріальні цінності.

ДУХОВНІСТЬ

  • Духовність — це особлива діяльність свідомості, спрямована на розуміння мети й сенсу життя, загального світовідчування. Духовність завжди позитивна, в її основі лежить любов до всього сущого. Під впливом духовності в людини формуються критерії добра та зла, оцінки людей і подій, нарешті, життєва позиція.
  • Маркерами неповноцінної духовності можуть служити зростання злочинності, залишені в пологових будинках діти, розлучення тощо.
  • Крива злочинності в Росії за останні десять років абсолютно збігається з кривою смертності!

Справді, відстежується дуже тісний зв'язок між духовним і фізичним здоров'ям. Настільки тісний, що їх неможливо розглядати окремо одне від одного.

  • Слово «темперамент» в перекладі з латини означає «належне співвідношення частин», рівне йому за значенням грецьке слово «красис» ввів давньогрецький лікар Гіппократ. Під темпераментом він розумів і анатомо-фізіологічні, й індивідуальні психологічні особливості людини. Гіппократ пояснював темперамент як особливості поведінки переважанням у організмі одного з «життєвих соків» (чотирьох елементів):
  • переважання жовчі (грец. холе, «жовч, отрута») робить людину імпульсивною, «гарячою» — холериком,
  • переважання лімфи (грец. флегма, «мокротиння») робить людину спокійною й повільною — флегматиком,
  • переважання крові (лат. sanguis «кров») робить людину рухливою й веселою — сангвініком,
  • переважання чорної жовчі (грец. мелена холе, «чорна жовч») робить людину сумною й боязкою — меланхоліком.
  • Звідси згодом виникли й назви чотирьох типів темпераменту — сангвінік, холерик, меланхолік і флегматик, що збереглися дотепер.

ДУХОВНІСТЬ – У ЦЕНТРІ УВАГИ МЕДИКІВ

  • ІНДИВІДУАЛЬНА ДУХОВНО-ТІЛЕСНА ЗАЛЕЖНІСТЬ
  • Д-р Кеніг (всесвітньовідомий дослідник в області медицини, що сам є кваліфікованим медбратом, терапевтом і професором психіатрії та медицини Медичного Центру Університету Дюка, засновник і співдиректор Центру духовності, релігієзнавства і здоров'я при університеті Дюка)
  • свої дослідження направляє на те, щоб виявити, як духовність впливає на літніх людей та інвалідів.
  • Дослідження д-ра Кеніга, який частину свого життя провів у інвалідному візку, торкаються різних проблем щодо здоров'я, від раку молочної залози до незначних нездужань.
  • Він виявив, що духовність направляє людину,
  • дає усвідомлення взаємозв'язків, підтримку,
  • розвиває пошану до себе, що
  • формує могутній механізм, який допомагає пережити стрес, що у свою чергу різним чином здійснює позитивний вплив на здоров'я.

Глобальні духовно-тілесні залежності

  • Під час війни, стихійного лиха чи інших катастроф у місцях їх виникнення поширюються всілякі віруси та інфекції, зростає кількість онкологічних захворювань.
  • Чому?
  • В людей виникає занепокоєння, підвищуються страхи, стресові навантаження, внаслідок чого різко знижується імунний захист організму.
  • Але досить йому дати збій на кілька днів, і в організмі можуть накопичитися мільйони мутагенних клітин, з якими системі захисту вже не впоратися. Тоді й виникає злоякісний процес.
  • Так само запускаються механізми розвитку вірусно-інфекційних захворювань, бактерії яких живуть у кожного з нас.
  • Духовна людина розуміє силу духовного розвитку і збереження фізичного здоров'я.

Показники духовного здоров'я

  • - ставлення до освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики; свідомість, ментальність, життєва самоідентифікація, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей…
  • … були вибрані індикатори, що свідчать про занепокоєння (або його відсутність) станом загальноприйнятих у суспільстві чинників духовності: релігійних, культурних, патріотичних.
  • Про духовні запити свідчать індикатори
  • вибору змісту дозвілля.

Відомий давньогрецький мислитель СОКРАТ вважав, що люди, які пізнають себе, роблять багато доброго і тому дістають чисельні позитивні результати. І навпаки, той, хто себе не знає, зазнає багато прикрощів і невдач. За Сократом, знання є єдино правильним чинником і критерієм людської поведінки, тому людина насамперед повинна пізнати себе. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця в світі, смислу життя, формує її характер, волю.



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка