«Особистість учителя в реалізації впровадження моделі школи випереджаючої освіти для успішного розвитку особистості учня»



Скачати 51,85 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір51,85 Kb.

Педагогічна рада на тему: « Особистість учителя в реалізації впровадження моделі школи випереджаючої освіти для успішного розвитку особистості учня »

Педагогічна рада - форма роботи педагогічного колективу, з допомогою якої розв'язуються нагальні проблеми розвитку школи, зокрема удосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійної майстерності вчителя.

  • Педагогічна рада - форма роботи педагогічного колективу, з допомогою якої розв'язуються нагальні проблеми розвитку школи, зокрема удосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійної майстерності вчителя.
  • Педагогічна рада є вищим колегіальним органом управління школою, виявом громадської думки педагогічного колективу.
  • В умовах змін, оновлень і реформи сучасної школи, постає необхідність використання інновацій в системі підготовки і проведенні педагогічної ради. Впровадження новітніх технологій дає можливість вирішення проблемних питань демократичним шляхом - внаслідок спільного обговорення, прийняття колективних рішень, і все це через досвід, надбання колективу, а не через нав'язливе бачення дирекції. Робота в малих групах, використання різних форм дискусій, „мозкового штурму", ситуативного моделювання та інших інновацій, як при підготовці до педради, так і під час засідання, дає можливість залучення всіх вчителів до активної творчої діяльності; узгодження думок колективу, на основі власних досліджень, апробацій, напрацювань; розвиває демократичний стиль спілкування.
  • Пропонуємо взяти участь у проведенні педагогічної ради на тему: «Особистість учителя в реалізації впровадження моделі школи випереджаючої освіти для успішного розвитку особистості учня»

Передбачуваний результат:

Передбачуваний результат:

розробка моделі успішної творчої особистості вчителя, здатної ефективно впроваджувати сучасні педагогічні технології.

Форма проведення:

творча лабораторія

Час і місце проведення:

листопад, Киселівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Технологічна схема підготовки та проведення педагогічної ради

  • І ЕТАП: Розробка плану проведення педагогічної ради
  • ІІ ЕТАП: Підготовка до педагогічної ради
  • ІІІ ЕТАП: Засідання педагогічної ради
  • IV ЕТАП: Організація виконання постанови педагогічної ради

І. РОЗРОБКА ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

  • Визначення теми, мети, проблеми
  • Складання плану педагогічної ради
  • Розподіл обов'язків між членами підготовчих груп
  • Підготовка матеріалу до педради
  • Питання для обговорення

ПІДГОТОВКА ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ


Підготовчі групи

Опрацювання методичних матеріалів

Допомога групам у підготовці

Адміністрація

Психолого-педагогічний практикум: визначення резервів підвищення результативності освітньої діяльності педагогів закладу

Вернісаж педагогічної майстерності: відвідування уроків з інноваційними технологіями навчання

Аналіз відвіданих уроків, позакласних заходів

Визначення доповідачів, співдоповідачів закладу

Аналіз та узагальнення матеріалів

Підготовка виступу на педраді

Допомога підготовчій групі у систематизації матеріалу з обраної проблеми

Підготовка пропозицій постанови педради


ПЛАН РОБОТИ ПІДГОТОВЧИХ ГРУП




Заходи

Термін виконання

Відповідальні

1

Організаційне засідання підготовчих груп

22.10

Керівники груп

Риженко С.О.

Риженко Л.В.

Петровська О.Г.

Опойко В.І.


2

Розподілити обов'язки між членами підготовчих груп

22.10

Члени груп

3

Опрацювати методичну літературу з даної проблеми

протягом роботи групи

Члени груп

4

Скласти графік відвідування уроків з інноваційними технологіями навчання

23.10

Члени груп

5

Відвідати уроки

згідно графіка

Члени груп

6

Співбесіда з учнями, анкетування

після відвіданого уроку

Члени груп

7

Підготувати виступи

до 14.11

Члени груп

8

Засідання підготовчих груп. Узагальнити і систематизувати отриману інформацію

До 16.11

Члени груп

9

Розробити пам'ятки, рекомендації

До 19.11

Керівники груп

10

Підготувати пропозиції до постанови педради

З 23.10 по 21.11

Члени груп

ЧЛЕНИ ПІДГОТОВЧИХ ГРУП

  • І група- портрет авторитарного педагога -керівник Риженко С.О.
  • ІІ група- портрет ліберального педагога- керівник Риженко Л.В.
  • ІІІ група – портрет педагога- гуманіста- керівник Петровська О.Г.
  • ІV група- портрет демократичного педагога –керівник Опойко В.І.

ІІІ. ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ


1.Постановка проблеми. Виступ «Забезпечення освітніх проблем школярів у реалізації»

2.Визначення завдань,розв’язання яких потребує спільної творчої діяльності педагогів

3.Робота в динамічних групах: створення моделей портретів педагогів різних типів

4.Захист проектів-моделей

5.Психологічна служба інформує: аналіз результатів психолого-педагогічного практикуму

6.Вирішення проблеми ( «Мозковий штурм»):

Що заважає педагогам працювати на гуманістичних засадах?

Що може сприяти моральному та професійному зростанню педагога?

7. Висловлення вражень про відвідані уроки колег:

Чи сприяють інноваційні форми навчання демократизації стосунків між учителем і учнем?

Якщо так, то якою мірою?

8. Колективна творча справа: створення моделі особистості вчителя

9. Тренінгове заняття «Способи ефективного спілкування в конфлікті»

10. Прийняття постанови педради


Регламент:

  • вступне слово ведучого-5 хв.,
  • виступи членів підготовчої групи - 7 хв.,
  • практична робота в групах - кожна вправа - 15хв.,
  • презентація роботи груп - 3 хв.
  • Голосування.

Як удосконалювати себе як учителя, як готувати учня до життя , яка особистість потрібна суспільству сьогодні та як вчити, виховувати? Запитань чимало. Відповідей також багато. Школа повинна стати середовищем самореалізації та самоактуалізації особистості,її головна мета - виявлення та розвиток творчих здібностей дитини, що потребує оновлення змісту й форм професійної діяльності педагогів, модернізації їх підготовки.

Як удосконалювати себе як учителя, як готувати учня до життя , яка особистість потрібна суспільству сьогодні та як вчити, виховувати? Запитань чимало. Відповідей також багато. Школа повинна стати середовищем самореалізації та самоактуалізації особистості,її головна мета - виявлення та розвиток творчих здібностей дитини, що потребує оновлення змісту й форм професійної діяльності педагогів, модернізації їх підготовки.

Однією з головних рис педагогічної діяльності сьогодення є її науковий характер. Аналіз, визначення мети, планування, організація, вивчення , узагальнення - усе це потребує наукового підходу.

На думку вчених Європи, освіта XXІ ст. буде варіюватися залежно від потреб учня, школи будуть різними. Але головне залишиться-результат. Людина повинна бути готовою до життя . Добираючи ту чи іншу форму навчання учитель повинен враховувати її вплив на розвиток учнів, дидактичну мету уроку, зміст і характер навчального матеріалу, власний досвід, запити і побажання вихованців.

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті , вимагають нових підходів до організації та проведення навчальних занять. Необхідність вибору нетрадиційних форм навчання в 10-11 класах зумовлена,зокрема тим, що старшокласники є потенційними студентами, і тому варто приділяти особливу увагу таким урокам, як лекції,семінари,заліки,практикуми,колоквіуми,моделювання ситуацій,бо сам е в таких формах будуть відбуватися заняття у вищих навчальних закладах освіти.


Майбутня демократизація суспільства

готується демократією школи;авторитарна

школа не може сформувати майбутніх

громадян демократичного суспільства.



С. Френе

Головним у навчальному процесі є переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Педагог має по-новому розуміти свою професійну діяльність. Сьогодні вчителі в основному працюють не з учнем, а з предметом, і головним завданням уважають навчити дітей свого предмета. Необхідно змінити таку позицію “педагогічної підтримки” учня. Надзвичайно важливо плекати в дитині прагнення до самостійності, самопізнання, самоаналізу та самооцінки, “вирощувати” в ній здатність до самовдосконалення, уміння знаходити опору в самій собі. Учитель повинен стати більшою мірою “координатором” або “наставником” , ніж безпосереднім джерелом знань та інформації. У навчанні, здійснюваному на принципах педагогічного супроводу (підтримки), акцент робиться не на програмовому матеріалі, а на організацію індивідуальної пізнавальної діяльності. Отже, за принципом педагогічного супроводу ,вчитель аналізує сам і допомагає зрозуміти учневі не тільки зміст того, що він засвоїв, а й як йому це вдалося зробити (за допомогою яких прийомів, технік тощо). У зв’язку з цим , основним результатом діяльності навчального закладу має стати не система знань, умінь і навичок дітей сама по собі, а набір ключових компетентностей в інтелектуальній, цивільно-правовій, комунікативній, інформаційній та інших сферах.

Завдання педагогічної ради,розв’язання яких потребує спільної творчої діяльності педагогів:

  • Визначення пріоритетних компетентностей педагога в реалізації;
  • Формування системи психолого-педагогічних впливів, що стимулюють процес успішної творчої самореалізації особистості вчителя;
  • Утвердження ключової ролі педагога-демократа в забезпеченні ефективного впровадження.

Авторитарний стиль

  • В його основі - повне підпорядкування педагогу, жорсткий контроль за виконанням наказів і вимог, постійне використання різкого, офіційного тону, грубість в спілкуванні, підозрілість.
  • Це стиль диктату, діти — пасивні виконавці, їм відмовляють у праві на ініціативність, самостійність.
  • Технічне керування полягає в самочинному визначенні спілкування в діяльності групи (кому, з ким і як робити).
  • Гальмується форма і спосіб взаємодії (головні) : наказ, вказівка, інструкція, догана.
  • Реакція на помилки — висміювання, різкі слова.
  • Незважаючи на помітний результат, несприятливими видались психологічні чинники (весь час під контролем, розвиток тривожності в учнів тощо).

Ліберальний стиль

  • Індиферентне звернення до вихованців, нерішучість.
  • Спілкування не з усіма, а з невеликою групою.
  • Установка на учнів -нейтральна. Тон спілкування — байдужий.
  • Характеризується відсутністю в педагога стійкої позиції. Він виявляється у невтручанні, формалізованому розв'язанні проблем, характеризується низьким рівнем вимог до учнів.
  • Педагоги, яким притаманний такий стиль спілкування, легко піддаються суперечливим впливам.
  • Форми взаємодії нагадують демократичні, але через відсутність особистої активності і зацікавленості, нечітку програму і брак відповідальності в самого вчителя робота йде на самоплин, виховний процес стає майже некерованим.
  • Результати праці значно нижчі, ніж у представників авторитарного стилю.

Педагог-гуманіст

  • Надто «опікує» своїх вихованців;
  • Cтарано готується до кожного уроку;
  • Намагається всю роботу виконати сам, щоб «не перевантажувати» дітей;
  • Кілька разів повторює прохання;
  • Дуже докладно роз’яснює завдання;
  • На уроках переважно пояснює сам, вступаючи в бесіду з учнями;
  • Практикує колективні форми роботи;
  • Докладно аналізує результати контрольних видів робіт;
  • Не дає змоги учням проявити ініціативу і творчість;
  • Успіх і невдалі дії школярів переживає, немов власні, бурхливо реагуючи на них;
  • Має стомлений вигляд, опущені плечі;
  • У мовленні переважають фрази, насичені «ввічливості».

Демократичний стиль

  • Характеризується проявом гуманних відносин, колегіальністю в керівництві.
  • Форма звернення до вихованців - порада, прохання.
  • Тон - делікатний, доброзичливий.
  • Ґрунтується на глибокій повазі до особистості кожного.
  • Його засадами є довіра і орієнтація на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу.
  • Представники цього стилю спілкування завжди спираються на думку колективу.
  • Способи взаємодії: заохочення, поради, інформація, координація, що сприяють розвиткові в учнів упевненості в собі, ініціативності.
  • I хоча не відразу його застосування визначається високою предметною результативністю, але поступово розвивається здатність свідомо, самостійно, творчо працювати, складається міцний фундамент розвитку особистості кожного учня.

Запитання до аудиторії:

  • Незважаючи на непривабливість авторитарного стилю, коли елементи авторитарного стилю педагогу доречно використовувати?
  • Очікувана відповідь. У таких ситуаціях, коли існує проблема з дисципліною, коли запущена робота; за екстремальних умов.
  • Висновок вправи. Найефективнішим у комунікативній діяльності викладача-гуманіста є демократичний тип особистісно орієнтованого спілкування.

Слово ведучого

Невміння вчителем подолати бар'єри, як правило, призводить до малоефективних моделей спілкування. Сукупність їх складає кілька типів. Ось деякі з типових негативних моделей спілкування вчителя:

  • „Монблан" Педагог підноситься над класом, як гірська вершина. Він відірваний від учнів, мало цікавиться їх інтересами та взаєминами з ними. Спілкування зводиться лише до інформування учнів, що зумовлює їх пасивність.
  • „Китайська стіна" Спілкування, за якого вчитель постійно наголошує на своїй перевазі над учнями, виявляє до них зневажливе ставлення.
  • „Локатор" За цієї моделі переважає вибірковість учителя в організації взаємовідносин з учнями. Він зосереджує свою увагу на групі або слабких, або сильних учнів, що руйнує цілісну й безперервну систему спілкування.
  • „Робот" Характеризує поведінку педагога, який цілеспрямовано й послідовно діє на підставі певної програми, незважаючи на обставини, що вимагають змін у спілкуванні.
  • „Я сам" Сутність поведінки в тому, що вчитель постає в ролі головної дійової особи, нерідко гальмуючи ініціативу учнів.
  • „Гамлет" Діям такого вчителя властиві постійні сумніви: чи правильно його зрозуміють, чи адекватно відреагують на його зауваження тощо.
  • „Друг" Може спричинити для вчителя втрату ділового контакту в спілкуванні.
  • „Тетерук" Характеризує педагога, який під час взаємодії з учнями чує лише себе, не реагує на учня, не усвідомлює його переживань та потреб.

ТИПИ ВЧИТЕЛІВ

ТИПИ ВЧИТЕЛІВ

Як правило, учитель має свої методи, власні шляхи вирішення педагогічних ситуацій. Як йому це вдається зробити? Які механізми досягнення успіху? Що при цьому відчувають діти — безпосередні суб’єкти нашої педагогічної діяльності?

Сучасна наука пропонує нам багато характеристик, за якими можна виділити декілька типів педагогів. Пропоную розглянути одну з них, що яскраво демонструє взаємозв’язок учителя й учня (за роботами кримських психологів).

  • Тип учителя «Самодур». Девіз: «Ви винні, що я посередність».
  • Яскравий представник агресивного обивателя, якого за іронією долі занесло до школи. Цей тип страшний та руйнівний для учнів. Нездатність до творчості та неприязнь до дітей виливаються в суворий контроль, намагання обмежити учнів жорсткими заборонами.

  • Тип учителя «Фауст». Девіз: «Я зроблю тебе таким, яким хочу бачити».
  • Учитель формує, «ліпить» учня відповідно до власних уявлень про потрібну суспільству людину. Дуже багато талановитих учителів вбачають саме в цьому сенс своєї праці.

  • Тип учителя «Наполеон». Девіз: «Учні — неприємний, але необхідний засіб для моєї творчої діяльності».
  • Неприязне ставлення до дітей поєднується з відвертим використанням їх у власних цілях. Такий учитель нагадує полководця, для якого «солдати — це гарматне м’ясо». Має чудові творчі здібності, може продемонструвати гарні методичні знахідки. Високо цінується керівництвом. Але діти його не люблять. Вони не можуть побачити особистість цього вчителя.

  • Тип учителя «Нарцис». Девіз: «Я працюю творчо, а ви мені заважаєте».
  • Неприязне ставлення до учнів, але без активного маніпулювання ними, концентрування на власних творчих завданнях. Такий учитель схожий на лектора, що самовіддано читає лекцію й уважно стежить за зовнішньою реакцією слухачів. Насправді йому абсолютно байдуже, що думають учні. Його не цікавить учень як людина. Головне — власне задоволення в роботі. Інший приклад — академічний учений, який розумом сприймає цінність та унікальність інших людей, але в педагогічній діяльності вирішує тільки свої наукові завдання, намагаючись не виявляти ніякого насильства щодо дітей.

Тип учителя «Кіт Леопольд». Девіз: «Діти, давайте жити дружно».

  • Тип учителя «Кіт Леопольд». Девіз: «Діти, давайте жити дружно».
  • Для цього типу характерна обмежена творча активність, сором’язливість, повага та любов до дитини. Виявляється пасивне бажання не зашкодити. Такий учитель нагадує садівника, який настільки любить деревце, що не наважується навіть його полити, обкопати, обрізати гілочки. Він сподівається, що деревце виросте без будь-якої допомоги. Такий підхід може загубити деревце.

  • Тип учителя «Спостерігач». Девіз: «Я вас не займаю, і ви мене не чіпайте».
  • Педагогічна діяльність у цьому випадку перетворюється на пасивне невтручання з недоброзичливим відтінком. Відсутність творчості робить такого вчителя нездатним до реальної педагогічної роботи.

  • Тип учителя «Штампувальник». Девіз: «Я вас люблю, але якщо буде потрібно...»
  • Можливо, це найпоширеніший тип учителя. Він любить дітей, але відсутність творчого джерела штовхає його на вчинки діяти за шаблоном, стереотипом, застарілим зразком; він однаково підходить до роботи з різними класами, різними віковими категоріями дітей. Тому часто реалізує владний підхід стосовно учнів.

  • Тип учителя «Самоактуалізатор». Девіз: «Ти так само неповторний, як і я, але ми зрозуміємо одне одного!»
  • Як нам здається, саме такий учитель спрямований на саморозвиток. Система взаємин базується на повазі, любові до дітей, сприйнятті їх як особистостей. Такий учитель має великий творчий потенціал, формує відповідну систему педагогічної діяльності, яка спрямована на розвиток унікальності кожного учня.

Слова ведучого

  • Ми, педагоги, відносимось до категорії людей, для кого спілкування є невід'ємною частиною професії, і тому культура спілкування для нас є дуже важливою. Вона характеризується не тільки вмінням стисло і чітко формулювати думки, але і доводити їх правильність і переконувати в цьому інших. Наскільки важливою є інтонація?
  • Письменник Юрій Трифонов підмітив: "Люди ображаються не на смисл, а на інтонацію, тому що інтонація виявляє інші сили, приховані і головні” . На думку психологів, зміст вислову слід шукати не в тексті, а у підтексті (інтонація, вираз обличчя, тон, децибели голосу, мимовільна поза тощо).

А зараз Вам пропонується перевірити себе й сказати з різною інтонацією фразу: "Я тобі повірю" (по черзі вчителі пробують сказати задану фразу)

ствер джувально; іронічно; скептично; з погрозою; у вигляді запитання; з оптимізмом; песимістично. Відчули, як міняється смисл фрази



Запитання. Які фактори, на вашу думку, є перешкодою у педагогічному

спілкуванні?



Очікувана відповідь

- погрози (викликають страх);

- накази (терміново зайди до мене);

- образливі прізвища;

- спілкування-допит (чому вчасно не з'явився?);

- Похвала з "підвохом";

- несвоєчасні поради;

- відмова від обговорення проблеми;

- невміння вислухати;

- грубість;

- необ'єктивність;

- недоброзичливість.



Вправа «Відображення почуттів».

Завдання. Заповніть запропоновану таблицю. В другу колонку запишіть ті почуття, які на вашу думку, належать дитині, в третю - вашу звичайну відповідь , у четверту -вашу відповідь, що враховує ці почуття.

Виступ представників груп з результатами роботи.

Вправа «Звернись до учня».

Завдання. Спробуйте у звертанні до учнів перейти від модальності повинності до модальності можливого. Виступ представників груп з результатами роботи.

X. Роздатковий матеріал

(підготовлений підготовчою групою)

Правила спілкування:

1) єдність слова і справи;

2) вимогливість до себе та інших;

3) Зібраність у справах,учинках і словах;

4) чесність, обов’язок, педагогічна і громадська відповідальність;

5) увага,чуйність,терпіння,наполегливість;

6) Самоаналіз ефективності педагогічного впливу;

7) самокритичність, вміння виправляти власні помилки;

8) педагогічний оптимізм, відвага в педагогічній творчості, мудра влада над вихованцями.

Заповіді педагогічного спілкування:

1.Відносини з дітьми - фундамент діяльності педагога.

2.У спілкуванні виходити з мети, завдань виховання, інтересів дитини. 3. Орієнтуватись на співрозмовника. 4. Не обмежуватися інформацією, аналізувати мотиви.

Не обмежуватися інформацією, аналізувати мотиви.

5. Усвідомлювати психологічну атмосферу (співпереживати). 6. Самокритичність. Не жалітися на учнів. 7. Вміти слухати і поважати співрозмовника. 8. Тактовність. Взаємність у спілкуванні. 9. Динаміка, розвиток, ініціативність у спілкуванні

10. Уникати моралізму та негативних установок спілкування.

11. Виключати "голу" критику. Вчасно похвалити чи пожурити. "Не бійтесь бути ласкавими" (В.Сухомлинський). Частіше посміхатись, схвалювати, заохочувати.

12. Розвивати комунікативну пам'ять, уяву, увагу, загальну культуру.


Проілюструємо вищезазначене прикладами навчальних ситуацій, що характеризують поведінку вчителів деяких з наведених типів

Ситуація, що є характерною для типу «Самодур»

Урок історії.

  • Учитель. Сідайте, досить дуріти! Я не хочу голосові зв’язки та нерви на вас витрачати. Усі зібралися? Дзвоника не було? То що? Раніше сядете, раніше вийдете! Працюємо: списали завдання з дошки, виконуйте...
  • Учень. Я ось тут не зрозумів...
  • Учитель. То репетитора найми! Мені додатково за це не платять.
  • Ситуація, що є характерною для типу «Фауст»

    Учитель, класний керівник 8-А класу, отримав указівку провести роботу з ученицею Світланою, яка пропускає уроки, але має непогані здібності.

  • Учитель. Вийдіть усі з класу, залишиться тільки Світлана.
  • Світлана. Я вас слухаю.
  • Учитель. Тебе нічого не турбує?!
  • Світлана. У мене все добре.
  • Учитель. Як у сім’ї, у класі? Усе гаразд?
  • Світлана. Я... (Видно, що могла б розповісти дещо цікаве для класного керівника.)
  • Учитель. Мене не цікавлять твої проблеми. Ти повинна бути у школі, на кожному уроці!
  • Світлана. Це ваше рішення...
  • Учитель. Моє рішення?! А яке твоє? (Голос неймовірно підвищився.) (Пауза. Опанувавши себе.) Я впевнений, що ти із завтрашнього дня постійно відвідуватимеш уроки. Розмову закінчено.
  • Учитель першим виходить із класу.
  • Ситуація, що є характерною для типу «Наполеон»

    Сільська місцевість. Урок біології.

  • Учитель. Сьогодні в нас буде незвичайний урок. Ми працюватимемо на свіжому повітрі, конкретніше — на моїй дачній ділянці. Хто працюватиме продуктивно та якісно, найшвидше вибере картоплю, той отримає 12 балів, а хто не виконає цього завдання, той отримає 1 або 2 бали. Інші отримають з метою заохочення по одній картоплині!

Ситуація, що є характерною для типу «Нарцис»

Ситуація, що є характерною для типу «Нарцис»

Урок фізики.

  • Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами опинилися за межами Землі! Я підійшла творчо до підготовки цього матеріалу, вважаю, що він відповідає високому рівню сприйняття, і ви повинні гідно оцінити мою роботу.
  • Учні слухають матеріал, деякі ставлять запитання.
  • Учень. Я не зрозумів, як же з’являються «чорні діри»?
  • Учитель (розгублено). «Чорні діри»? Це цікаво, але про них пізніше. А зараз не відволікайте мене... (Продовжує викладати матеріал за власним планом.)
  • Ситуація, що є характерною для типу «Кіт Леопольд»

    Урок у початковій школі.

  • Учитель. Діти, сьогодні ми з вами повинні опрацювати тему «Сонце та здоров’я людей». Давайте подивимось у вікно на це чудове сонечко.
  • Учні. Не хочемо дивитися, давайте співати...
  • Учитель. Давайте пригадаємо пісню, яку співали Черепаха та Левеня. І, разом...
  • Учні. Не хочемо, давайте підемо до їдальні, ми зголодніли.
  • Учитель. Давайте заспіваємо, пісня така весела, така чудова.
  • Я на солнышке лежу,
  • Я на солнышко гляжу...
  • Учні. Ні! Ні! Підемо до їдальні...
  • Учитель. Добре, пішли. Закінчимо пізніше...
  • Ситуація, що є характерною для типу «Спостерігач»

    Кожен клас має підготувати до 1 квітня програму КВК. Класний керівник приходить із повідомленням до своїх учнів.

  • Учитель. Я не буду готувати КВК! Не знаю, як це робити.
  • Учні. Ми самі підготуємо команду. Ви нам тільки допоможіть підібрати матеріал, будь ласка!
  • Учитель. Допомогти вам не можу, тому що болить голова. Головне для мене не хвилюватися! У мене тиск... Робіть усе самі. Мене не чіпайте! Я тільки прийду подивитися на ваш виступ. (Собі під ніс.) Бач, КВК захотілося! І навіщо потрібні ці КВК — понавигадують усіляких дурниць, щоб заважати спокійній роботі...
  • Ситуація, що є характерною для типу «Штампувальник»

    Урок математики в початковій школі. Учень біля дошки розв’язує задачу цікавим, неординарним способом.

  • Учитель. Сергію, ти повинен розв’язувати так, як ми вчили.
  • Сергій. Але ж це розв’язання правильне!
  • Учитель. А ми з вами розв’язували інакше, у підручнику також запропоновано інший спосіб розв’язання. Користуватися треба саме ним!
  • — Діти, не пишіть у зошиті розв’язання Сергія, запишіть так, як запропоновано у підручнику.
  • Сергій розгублений і ображений, але не сперечається, утім, вогник в очах згас.

Сучасний учитель

Психічно врівноважений

Фізично здоровий

Самодостатній

Високоінтелектуальний

Матеріально незалежний

Креативний

Доброзичливий

Позитивно налаштований

Демократичний

Професійно успішний

Відповідальний

Дисциплінований

Творчий


Сміливий

Активний


Самокритичний

Тренінгові вправи для запобігання конфліктів

  • Вправа 1 «Розтисни кулак»
  • Вправа 2 «Я» - висловлювання

ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА

  • Прийняття постанови педради

V. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ


Наказ директора школи

Організація виконання постанови

Контроль за виконанням постанови


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка