Особливості соціально-економічного розвитку Чехо-Словаччини в 20-30 рр. XX ст



Скачати 16,25 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір16,25 Kb.

Особливості соціально-економічного розвитку Чехо-Словаччини в 20-30 рр.XX ст.

28.10.1918 р. – проголошення Національною радою Чехії утворення Чеської держави.

  • 28.10.1918 р. – проголошення Національною радою Чехії утворення Чеської держави.
  • 30.10.1918 р. – Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини і про приєднання до Чехії.
  • 14.11.1918 р. – проголошення Національними зборами,сформованими шляхом розширення Національних рад Чехії та Словаччини,Чехословаччини республікою.

Глава першого уряду – К.Крамарж (лідер Національно-демократичної партії);

  • Глава першого уряду – К.Крамарж (лідер Національно-демократичної партії);
  • Перший президент республіки – Т.Масарик.
  • Масарик Томаш Гарріг (1850-1937) – чехословацький політик, державний діяч, один із засновників чехословацької держави.Засновник та ідеолог ліберальної Чеської народної партії, що була перейменована в 1905 р. на Прогресивну партію, яка виступала за автономію Чехії у складі Австро-Угорщини. Кілька разів обирався до австрійського парламенту. Послідовно обстоював ідеї незалежності та суверенітету Чехословаччини. 1916 р. в Парижі очолив Чехословацьку Національну раду – представництво чехів та словаків при Антанті. Автор праць з соціалогії та філософії, критично ставився до марксистської теорії. Прерший президент (1918-1935) Чехословацької республіки. 1935 р. склав з себе повноваження президента та відійшов від політичного життя.

Конституція 1920 року

  • 20 лютого 1920 р. Національні збори проголосували за прийняття конституції Чехословаччини. Основний закон проголошував демократію і гарантував демократичні права і свободи. Виборчі права отримували всі громадяни, які досягли 21 року. Ухилення від участі у виборах каралося штрафом. Президент обирався Національними зборами на 7 років і мав великі повноваження. Разом з урядом він здійснював виконавчу владу, мав право на звільнення міністрів, розпуск парламенту тощо. Законодавча влада зосереджувалася в руках двопалатного парламенту (Національних зборів). Палата депутатів обиралася на 6 років, а сенат Національних зборів – на 8 років.  З 1918 по 1935 р. президентом Чехословацької Республіки був Т. Масарик.  Конституція надавала право національним меншинам користуватися національною мовою у школі, суді, адміністрації, створювати культурно-освітні організації тощо. Однак ці меншини не відчували себе рівноправними з панівною чеською нацією, яка посідала провідне місце в економіці й політиці. Прага відмовлялася визнати словаків окремою нацією і проводила жорстку централізовану політику. «  Населення Закарпатської України не отримало очікуваної автономії. Серед національних меншин найпривілейованішими залишалися німці. Однак втрата ними колишніх переваг над чехами викликала сильні античеські настрої. Все більшого впливу набирала Судето-німецька партія на чолі з К. Генляйном. Також діяла Словацька народна партія, очолювана А. Глінкою, яка виступала за державну самостійність Словаччини.

Внутрішня і зовнішня політика адміністрацій Т. Масарика і Е. Бенеша

  • Внутрішня і зовнішня політика адміністрацій Т. Масарика і Е. Бенеша
  • У вересні 1921 р. уряд очолив Едуард Бенеш. Він запровадив монополію на деякі предмети виробництва, яка регламентувалась системою ліцензій. Урядовий синдикат закуповував увесь цукор, що вироблявся в країні, і експортував його за кордон, залишаючи собі 50% прибутку. Було введено податки на відпускну ціну вугілля. Це дозволило урядові стабілізувати курс крони, забезпечити умови для економічного росту держави. Військова промисловість та залізничний транспорт були поставлені під контроль держави.  Світова економічна криза та її негативні наслідки стали помітними у Чехословаччині лише у 1930 р. У 1933 р. обсяг промислового виробництва становив 60% у порівнянні з 1929 р. Виробництво сталі скоротилося до 68%, а коксу – до 59%. Загальна кількість безробітних сягнула 700 тис. чол. Особливо відчутно криза вдарила по Словаччині й Закарпатській Україні, де збанкрутували сотні підприємств.  У 1934 р. Чехословаччина встановила дипломатичні відносини з СРСР. Між державами було укладено торговий договір і кредитну угоду. Чехословаччина і Франція підписали пакт про взаємодопомогу. У травні 1935 р. такий же пакт був укладений з СРСР. Однак підписання цього документа не гарантувало реальної безпеки для ЧСР, оскільки надання допомоги СРСР обумовлювалося обов'язковою підтримкою Франції.  Для забезпечення стабільності демократичного режиму здійснювалася політика створення різних коаліцій в парламенті. У 20-х роках країною керувала коаліція чеських, словацьких, німецьких і деяких угорських партій. При цьому основні керівні посади завжди перебували в руках представників чеських партій.  При вирішенні політичних проблем значну роль відігравала «група Гарда». З президентом Т. Масариком тісно співпрацював Е. Бенеш. У Судетській області, населеній переважно німцями, активізувалася діяльність фашистських угруповань, діяльність яких була заборонена восени 1933 р.  У 20-30-х роках у Чехословаччині (на відміну від деяких держав Центральної і Південно-Східної Європи) суттєвих суспільно-політичних змін не сталося.  У травні 1935 р. відбулися вибори до Національних зборів. Судето-німецька партія і партія Глінки посилили свої позиції у парламенті. Масарик змушений був піти у відставку. У грудні 1935 р. президентом був обраний Е. Бенеш.

Світова економічна криза виявилася для Чехословаччини тривалою, руйнівною. 1930 р. вона охопила більшість галузей економіки; найбільшої гостроти вона досягла 1937 р.: промислове виробництво становило 60% рівня 1929 р., у країні налічувався понад 1 млн. безробітних.

  • Світова економічна криза виявилася для Чехословаччини тривалою, руйнівною. 1930 р. вона охопила більшість галузей економіки; найбільшої гостроти вона досягла 1937 р.: промислове виробництво становило 60% рівня 1929 р., у країні налічувався понад 1 млн. безробітних.
  • Характерною рисою суспільного життя Чехословаччини в роки кризи стала подальша поляризація політичних сил. Комуністична партія Чехо-
  • словаччини (КПЧ) за період 1929—1932 рр. збільшилася втричі. Широкого розмаху набув фашистський рух у районах Північної та Південно-Західної Чехії, де виникла фашистська Судетсько-німецька партія на чолі з Конрадом Генлейном. Посилилися сепаратистські тенденції, існувала загроза втрати цілісності республіки.
  • 1934 р. між Чехословаччиною і СРСР були встановлені дипломатичні відносини, а 1935 р. Чехословаччина підписала договір про взаємодопомогу з СРСР.
  • Після приєднання Австрії до Німеччини гітлерівська Німеччина стала на шлях анексії Чехословаччини. Щоб запобігти цьому, керівництво Чехо­словаччини було готове на компроміс з Судетсько-німецькою партією. Англія та Франція наполягали на максимальних поступках Генлейну "заради миру в Європі". Під тиском західних країн уряд Чехословаччини прийняв май­же всі вимоги генлейнівців. Але вони припинили переговори і у вересні розпочали збройний путч, проте його швидко було придушено, а Судетсько-німецьку партію заборонено.

14 березня 1939 р. президента Чехословаччини запросили до Берліна. У цей час деякі німецькі частини вже переходили чехословацький кордон. Гітлер поставив жорсткий ультиматум: негайно погодитися на окупацію решти країни німецькими військами, створення протекторату Богемії та Моравії та включення його до складу Німеччини, або швидке збройне подо­лання опору, масове кровопролиття, бомбардування та знищення Праги.

  • 14 березня 1939 р. президента Чехословаччини запросили до Берліна. У цей час деякі німецькі частини вже переходили чехословацький кордон. Гітлер поставив жорсткий ультиматум: негайно погодитися на окупацію решти країни німецькими військами, створення протекторату Богемії та Моравії та включення його до складу Німеччини, або швидке збройне подо­лання опору, масове кровопролиття, бомбардування та знищення Праги.
  • Чехословацький президент капітулював. Країна опинилася у стані гли­бокої політичної та морально-психологічної кризи.
  • Чеські землі були окуповані і в березні 1939 р. включені до складу Німеччини.

Дякую за увагу!!!



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка