Особливості виборчих технологій у виборчій кампанії



Скачати 34,98 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір34,98 Kb.

Особливості виборчих технологій у виборчій кампанії


Наталія Алюшина,

кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри державного менеджменту

Національна академія державного управління при Президентові України

Інновації в сфері виборчих технологій

Нині секретів виборчих технологій майже не залишилося. Багато PR-агенцій використовують приблизно однаковий інструментарій (фокус-групи, соціоло­гічні опитування, кампанії «від дверей до дверей» тощо). Проте сфера викорис­тання виборчих технологій значно ширша: вона охоплює на вищому системному рівні планування і проектування соціально-політичних змін, управління ними.

Тому, інновації в сфері виборчих технологій передбачають два вектори мож­ливого корегування:

Екстраполяція спектру політичних технологій з виборчого на вищий систем­ний рівень (наприклад, державних переворотів, «кольорових революцій»);

Редукція політичних технологій з вищого рівня на нижчий (зокрема, на виборчий рівень політичного маніпулювання, теорію та практику рек­лами тощо).

Технології створення керованого іміджу

У політиці діє жорстка конкуренція на керівні посади. Мета діяльності будь-якої політичної партії, групи і окремих лідерів - це прихід до влади. Прий­шовши до влади, суб’єкт політичного процесу прагне цю владу реалізувати і утримати. Для цього необхідно сформувати репутацію активної людини, яка виступає за права народу і якій не байдужі суспільні проблеми. Для створення керованого іміджу існує безліч технологій, які дозволяють створити сприятли­вий образ політика в суспільній свідомості.

В умовах поступового переходу від інформаційного суспільства до нового віртуального типу цивілізації, спостерігаємо потребу в нових інструментах впливу, які діють на більш глибинному ментальному рівні.

Фрейми

Потрібне залучення ефективніших засобів впливу в політичній діяльності та подолання сучасних тенденцій в політиці, які декларують брак маркетинго­вого підходу до політичних технологій, зумовлює необхідність застосування міждисциплінарних зв’язків, які сприяють активному залученню більш ефек­тивних засобів з інших професійних сфер. Зокрема, це інструмент нейро-макертингу, нейроіміджингу чи нейробрендингу. Якщо раніше застосування цих технологій мало лише теоретичний характер, то нині в багатьох країнах світу вони знаходять широке практичне застосування.

Синтез технологій різних сфер дає можливість ефективно використовувати інструментарій, якому раніше взагалі не приділялося достатньої уваги, або ж, який просто не використовувався у вирішенні прикладних завдань. Йдеться про фрейми - готові інтерпретаційні структури, які дають нам змогу структурувати світ навколо нас. По-суті, «фрейми - це фіксована точка зору на предмет, коли поняття, що його визначають, постійно зустрічаються в одному наборі».

Спектр фреймів

Під час парламентських виборів 2012 р. в Україні використовувався цілий спектр фреймів. Наприклад,

фрейми візуальних образів:

політична символіка, імідж політиків;

семантичні фрейми:

агітаційні матеріали, журналістські тек­сти;

фрейми-сценарії:

«сценарій» проведення голосування, агітаційних дій, підрахунку голосів;

фрейми-розповіді, чутки тощо.

Розглянемо на прикладі деяких партій, які саме фрейми-образи використо­вувались під час парламентських виборів 2012 р. в Україні.

Фрейми «Партії регіонів»

Фрейм «суворого батька». Постійний пошук ворога, демонстрація насильства передбачає консолідацію навколо силь­ного лідера, захисника, наставника, вчителя. За таких умов фрейм набуває ак­туальності. Базовий фрейм: батько, що виховує і карає дітей. Цей фрейм переносять на взаємини з народом, який треба вчити, як малих дітей. Для мо­делі «суворого батька» є індивідуальна відповідальність і директиви батька. Мо­дель виховання має конкретні прямі дії. Очікування: стабільність, порядок, «сильна керівна рука».

«Нація - це родина». Велика дружня українська родина. Цей фрейм символізує віру в те, що лідерство провладної партії, тобто «батьків», наставників, приведе до стабільності й добробуту у родині. Цінності, закладені в основу діяльності ПР - лідерство, стабільність, добробут.

Використання фрейму «дім» пов’язане з позитивними прагматич­ними смислами: дім - це «свій простір», надійне сімейне вогнище, символ фун­даментальних моральних цінностей; будівництво - це динаміка, плани на майбутнє, бажання зробити життя кращим. (Україна - спільний дім, наш дім, розбудова держави, надійний фундамент, архітектура політичної солідарності).

Фрейм ВО «Свободи»

Фрейм «герой-революціонер» (використовувався «Свободою»). Український націоналіст, захисник всього українського. Цей фрейм спрямований на ство­рення образу героя, що бореться проти «брехливої і цинічної» влади. Він - син українського народу, герой, що відстоює українську культуру. Проте образ «на­ціонального героя-рятівника» не достатньою культивується в свідомості україн­ських громадян, популяризація національних героїв в країні на низькому рівні.

Фрейм партії «Удар»

Фрейм «нової сили» (використовувався партією «Удар»). Слоган - час для молодих. Цей фрейм створює образ нових партій як єдиної можливої альтер­нативи «старим» політикам; базується на ствердженні того, що і чинна влада, і опозиція вже проявили себе при керуванні державою і не показали достойних результатів. Молода ж команда розумних політиків, репутація яких незаплямована, гідна того, щоб проявити себе якнайкраще.

Фрейм об’єднаної опозиції «Батьківщина»

Фрейм «єднання» (використовувався об’єднаною опозицією «Батьківщина»). Базовий фрейм: об’єднання усіх демократичних сил проти олігархічної анти­народної влади. Цей фрейм створює образ єдиної «сили добра», що має пріо­ритетом лише захист нації від «злих сил» влади. Для нього є характерним єдність в будь-яких поглядах щодо збереження нації, опозиція до будь-яких по­глядів та дій чинної влади.

Очікування: консолідація, братерство. Фрейм звер­нений до колективного несвідомого: «об’єднатися, щоб жити».

Фреймове моделювання політичних ситуацій

Фрейми відіграють роль шаблонів мислення, якими нам зручно об­межувати безліч сенсорних сигналів, які обробляються свідомістю. Зміст будь-якої події залежить від рамки,в якій ми її сприймаємо.

Зазвичай система «фрейм» розгортається в когнітивні динамічні сценарії, які відображають уявлення про типове розгортання моделі. Так, сцена «перед­виборча агітація», що входить до сценарію «парламентські вибори», може бути описана як послідовність певних елементарних дій.

Політичні фрейми, як правило, виробляються і відтворюються в інформа­ційних продуктах (ТВ-новини, газети, журнали, інтернет-ресурси тощо), в міжособистісному спілкуванні, в розмовах, дебатах, ток-шоу та ін. Ці фрейми або когнітивні схеми формують базу для індивідуальної реакції на політичні про­цеси через фрейми.

Фреймове моделювання політичних ситуацій відбувається через «паку­вання» повідомлень у медійні тексти, які формують громадську думку.

Чинники успіху сучасної політичної партії та її лідерів

Образ зовнішнього ворога в масовій свідомості і засоби його мовної реалі­зації структуруються у самостійний фрейм, що конкретизує лексичне напов­нення фрейму «свій-чужий» та ґрунтується на неспівпадінні спільнот. Виграшні позиції займали лідери партій, які активно експлуатували образ «ворога» і «жертви» (КПУ, ПР, «Батьківщина», «Свобода»).

Відкритість, оперативна реакція та увага до громадської думки - важливі чинники успіху сучасної політичної партії та її лідерів. У цьому сенсі Інтернет (сайти новин, форуми, блоги) відкриває широкі можливості щодо налагодження ефективного зворотного зв’язку з прихильниками та потенційними виборцями тієї чи іншої політичної сили. За допомогою веб-сайта можна не лише інфор­мувати аудиторію, а й залучати її до обговорення важливих питань, вивчати громадську думку, отримувати зріз довіри до лідера та ін.

Основні інструменти політичного веб-сайту

Нині «фреймування» й створення динамічних сайтів дають змогу створити потужну «виборчу ма­шину». Основними інструментами, якими володіє політичний веб-сайт є: надання повної інформації про кандидата, починаючи від програми та позицій і закінчуючи особистим життям, та її оновлення; створення опитувань або ан­кетування, яке дає змогу визначити основні проблеми в державі, електоральну підтримку виборців, відкоригувати програму та політичну платформу; можли­вість залучити пожертви від громадян на передвиборчу кампанію; створення інтернет-магазину; постійне оновлення новин, що дає змогу надавати оперативнішу й точнішу інформацію, яку хоче донести лідер; можливість визначити кількість виборців, які тебе підтримують, шляхом створення імітації голосу­вання; розташування на сайті відео-, аудіо- та візуальних матеріалів, що по­стійно оновлюються; створення власного блогу, де можна дізнатися думку виборців і створити атмосферу зворотньої комунікації.

Фрейми «вибори» та «апріорна нелегітимність»

Однак, з іншого боку, інтерактивні форми, присутні на сайтах, не виконують своїх функцій. Зв’язок з політиком чи політичною силою, який мав би форму­ватися за їхньою допомогою, поки що майже відсутній. До того ж не лише з тех­нічних причин, а й через небажання реагувати.

Одна і та сама дія може відбуватися в різних комунікативних рамках, що додає однаковим начебто речам абсолютно різний сенс. Переходи між рамками за аналогією з музичною теорією називають транспонування. Прикладом може слугувати транспонування фрейму «вибори»: легітимний процес волевияв­лення переходить в пародію на вибори при трансформації цього процесу в так званий формат «каруселі».

Чи зберігається сенс події після транспонування? Це все ще вибори чи це пародія на вибори? Перетворення голосування на карусель (або інші «брудні» технології) задумане для того, щоб вибори перестали бути тим, чим вони по­винні бути. Грубе транспонування, за яким не чути вихідної мелодії: за таких умов активізується фрейм «апріорної нелегітимності».

Фрейми «вибори» та «апріорна нелегітимність»

Вибори, якими б вони не були, заздалегідь є недемократичними. Цей фрейм створює образ антидемократичної влади, що нездатна до створення демократичного процесу. Такий образ спирається на факті засудження лідерів опозиції й недопуску їх до участі у виборчому процесі. До об’єктів фреймінгу включається не лише українська громадськість, а й європейська. Фрейм «апріорної нелегітимності» підсвідомо узгоджує факт несправедливості й зумовлює згоду з таким порядком речей, і врешті-решт маємо, що порушення зведені до норми.

Реалізація прав волевиявлення не сприймається як необхідна умова на виборах для українського електорату. Звідси випливають наступні проблеми в ук­раїнському суспільстві, які виявила виборча кампанія 2012 року: тотальна байдужість громадян до того, що відбувається; аполітичність; абсентеїзм; антипатріотизм.

На думку сучасників, «головна опора режиму - солідарна байдужість, упевненість, що нічого не можна змінити, та й не варто в принципі, бо вже якось при­лаштувалися, притерпілися, а могло бути і гірше. А ще небажання брати на себе відповідальність, вибудувати якісь ефективні форми взаємодії та впливу».

Найвища явка була зафіксована у Львівській області - там прийшли на вибори більше 67 відсотків виборців, також високий результат продемонстрували Тернопільська та Волинська області - понад 66 відсотків та 65 відсотків відпо­відно. Найменша кількість виборців прийшла в Криму - там проголосувало лише 49 відсотків виборців. Таке зростання абсентеїзму пов’язане як і з недо­вірою громадян до влади та опозиції, так і розчаруванням в парламентаризмі як такому. Тим паче, що останні два з половиною роки Верховна Рада система­тично та демонстративно порушувала Конституцію і свій власний регламент.

Найвища явка була зафіксована у Львівській області - там прийшли на вибори більше 67 відсотків виборців, також високий результат продемонстрували Тернопільська та Волинська області - понад 66 відсотків та 65 відсотків відпо­відно. Найменша кількість виборців прийшла в Криму - там проголосувало лише 49 відсотків виборців. Таке зростання абсентеїзму пов’язане як і з недо­вірою громадян до влади та опозиції, так і розчаруванням в парламентаризмі як такому. Тим паче, що останні два з половиною роки Верховна Рада система­тично та демонстративно порушувала Конституцію і свій власний регламент.

У межах сучасних соціально-політичних трансформацій українського суспільства засадниче значення мають політичні основи абсентеїзму (тип полі­тичного режиму, українська модель демократії, побудова «вертикалі влади»). Специфіка ж українського абсентеїзму дозволяє розглядати його як феномен всього політичного життя, а не лише виборчого процесу. Для сучасної України характерним є принципова відмінність засад абсентеїзму від розвинутих за­рубіжних демократій. У зарубіжних демократіях неучасть у виборах значною мірою викликана небажанням громадян переформатувати усталені інститути влади, тоді як в Україні абсентеїзм частіше за все свідчить про відчуження від влади, недовіру до неї, пасивність та байдужість.

Офіційні сайти - основні джерела інформації про політичні сили

В такій ситуації «почути кожного» навряд чи вдасться. До того ж ряд сайтів має «неробочі» форуми, давно не оновлювані запитання для голосування. По­літичні сили в Україні пожвавили свою роботу в Інтернеті. Однак, крім тради­ційного «зливу компромату», поширення чуток, відеожартів та карикатур, замовних обговорень на форумах і блогах, справжнього діалогу з виборцями поки що не спостерігається. Нині потенціал офіційних сайтів, які мають бути основним джерелом інформації про політичні сили та їхніх лідерів, задіяний недостатньо. Ці ресурси поки що не є основним майданчиком для спілкування з політиками.

Звідси випливає, що у виборчій кампанії 2012 року в Україні підкуп виборців був одним з головних методів, якими кандидати мажоритарники від влади на­магалися отримати перемогу в округах. І хоча окремі випадки підкупу з боку опозиції було зафіксовано, влада використовувала їх в десять разів частіше.

Підкуп виборців

На виборах 2012 року, крім традиційних продуктових наборів, окремі кан­дидати проявляли певну винахідливість: возили виборців на футбольні матчі, пропонували їм безкоштовно сходити до перукарні, дарували картки поповнення мобільних телефонів тощо. До початку виборчої кампанії за всі ці дії неможливо було притягнути до відповідальності: за законом, поки в ЦВК не отримано свідоцтво кандидата в депутати, підкуп класифікується як звичайна благодійність.

Коли ж кампанія вже розпочалася, переважна кількість кандидатів почала ку­пувати голоси через терміново зареєстровані благодійні фонди, що легітимно.

«Головна позитивна тенденція цих виборів, що технологія підкупу не є аб­солютно ефективною і не гарантує перемоги. Там, де виборці цього не сприй­мають, де опозиційні сили популярні, активні, технології підкупу можна перемагати. І підтвердження цього - голосування у Києві, куди були «кинуті» великі гроші для перемоги і фактично відбувалася боротьба умовно між опо­зиціонерами і корупціонерами. Опозиційний ресурс переміг корупційний - ресурс великих грошей», - заявив політолог В. Фесенко.

Політичний вибір громадян

На думку експертів, на Заході, як і в Києві, спрацював опозиційний ресурс і більша ідеологічність в поведінці виборців. Попри те, що й там йшла бо­ротьба цих тенденцій. На Сході і в центральній Україні переважає спожи­вацька позиція виборців і поширена психологія соціального патерналізму, тобто місцеве керівництво сприймають як патронів, як тих людей, які мають вирішувати соціальні проблеми.

Якщо ж загалом охарактеризувати передвиборчі кампанії, то можна ствер­джувати, що їх учасники дотримуються головного завдання: надати позитив про себе і негатив про опонента. Виборець знаходить той фрейм, який більше його задовольняє, чия модель світу йому ближча. Зазвичай на такій схемі і ба­зується політичний вибір громадян. Варто наголосити, що вибір слів, картинок, звуків, музики, фону, тону, голосу та ряду інших факторів є такими же важли­вими для успіх у кампанії, як і її зміст.

Технології фреймінгу

У структурі сучасної політичної системи України доцільно виділити основні політичні фрейми, які набули найбільшого поширення: війна, гра, хвороба, кри­мінал, дім. У межах однієї системи ці фрейми взаємопов’язані, вони не існують окремо, тісно переплітаються як у мисленнєвій діяльності людини, так і у її ко­мунікативній практиці. Ці фрейми отримують свою реалізацію у таких основ­них моделях: «політична діяльність - це війна», «вибори - це війна», «політичне життя - це театр», «політика - це гра», «політична діяльність - це спорт», «Україна - це хвора держава», «політична діяльність - це хвороба», «політична ді­яльність - це злочинний світ», «політична діяльність - це будівництво», «Україна - це наш дім».

Більшість складають ті політичні фрейми, моделі яких тісно пов’язані з ан­тагоністичними явищами, оскільки політика - це значною мірою боротьба за владу або вплив.

Фрейми є ефектив­ною когнітивною технологією переформатування свідомості

Ми живемо в символічному світі, де кожна реальна фізична дія може мати символічний зміст. Вміння керувати таким символічним змістом ситуації дає широкі можливості. Можна з впевненістю сказати, що фрейми є ефектив­ною когнітивною технологією переформатування свідомості і це виявила пар­ламентська виборча кампанія 2012 року. В Україні технології фреймінгу застосовуються не дуже активно і скоріше навмання, проте, зважаючи на сві­товий досвід, до політичної діяльності України поступово запроваджуються су­часні когнітивні технології.

Для людини найважливішими є три виміри: реальний, інформаційний и когнітивний. Загалом можна сказати, що нині ми маємо технології, здатні переносити зміни з інформаційного рівня на політичний. Адже, що таке ви­бори? Це саме зміни в інформаційному просторі, які здатні дати результат у просторі політичному.

Рефлексія

1 нове досягнення;

1 нова ідея;

1 порада для себе на майбутнє.


Дякую за участь!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка