Освіта на основі розвитку життєвих навичок – вимога часу



Дата конвертації01.12.2016
Розмір26,5 Kb.

Освіта на основі розвитку життєвих навичок – вимога часу

  • Практичний досвід і пріоритетні завдання
  • Міністерство освіти і науки України
  • Всеукраїнська спілка вчителів і тренерів

Вимоги сучасного світу: Сфера трудових відносин

  • Парадигма індустріальної ери
  • Життя, орієнтоване на роботу
  • Одна робота на все життя
  • Сприяння конкуренції
  • Авторитарний стиль керівництва
  • Цінування конформізму
  • Трудові стосунки відповідно до статусу в ієрархії
  • Парадигма інформаційної ери
  • Гармонійне поєднання усіх сфер життя
  • Вільна зміна місця і сфер трудової діяльності
  • Сприяння співробітництву
  • Колегіальне прийняття важливих рішень
  • Заохочення плюралізму і креативності
  • Співробітництво між однодумцями

Вимоги сучасного світу: Сфера особистого розвитку і міжособистісних стосунків

  • Парадигма індустріальної ери
  • Акцент на боротьбу з хворобами
  • Негативне ставлення до змін
  • Ігнорування емоцій
  • Уникання проблем і конфліктів
  • Стереотипне бачення гендерних ролей
  • Парадигма інформаційної ери
  • Акцент на сприяння здоров’ю
  • Сприйняття змін як можливостей розвитку
  • Керування емоціями
  • Конструктивне розв’язання проблем і конфліктів
  • Соціальні ролі людей визначаються їхніми потребами, інтересами і здібностями, а не статтю

Вимоги сучасного світу: Сфера освіти

  • Парадигма індустріальної ери
  • Навчання лише у шкільні роки
  • Акцент на інтелектуальний розвиток
  • Заучування фактів і накопичення знань
  • Підходи, центровані на вчителеві
  • Жорстка дисципліна
  • Заохочення суперництва
  • Парадигма інформаційної ери
  • Освіта впродовж усього життя
  • Акцент на гармонійний розвиток особистості
  • Формування ключових компетентностей і вміння вчитися
  • Підходи, центровані на учнях (дитиноцентризм)
  • Демократія, усвідомлене дотримання правил
  • Сприяння кооперації і співробітництву

Життєві навички: акцент на сприяння здоров’ю

  • Життєві навички – це соціально-психологічні компетентності, які, незалежно від соціальної ролі людини, дозволяють адаптуватися до змін і долати труднощі повсякденного життя. Особливо важливими є життєві навички, сприятливі для здоров’я
  • Здоров’я людини – це її загальне благополуччя: фізичне, емоційне, інтелектуальне, духовне, соціальне
  • Благополуччя (здоров’я) людини найбільше залежить від її способу життя, тобто поведінки
  • Оволодіти життєвими навичками, сприятливими для здоров’я – означає набути знань, ставлень, умінь і поведінкових навичок необхідних для дотримання здорового способу життя і безпечної поведінки

Ключова роль шкільної освіти

  • Світовим досвідом доведено, що визначальна роль у формуванні ЗСЖ і безпечної поведінки належить освіті на основі розвитку життєвих навичок (ООЖН)
  • Головна увага має приділятися школі, як інституції що забезпечує:
    • Масовість. Школа охоплює більшість дітей і молоді від 6 до 18 років
    • Превентивність. Можливість спланувати і здійснити вплив ще до того, як у житті молодої людини виникнуть реальні ризики і проблеми
    • Ефективність. Системне упровадження освітніх програм, в основі яких – розвиток життєвих навичок, підвищує індивідуальний потенціал благополуччя і суттєво знижує поведінкові ризики

Які програми впроваджувати

  • Для досягнення вагомих результатів необхідно зосереджувати ресурси на превентивних програмах, що відповідають принципам ООЖН і мають доведену ефективність впливу на поведінку
  • Успіх інституалізації ООЖН у систему освіти залежить від підтримки держави і 8 критичних чинників

Критичні чинники успішної інституалізації ООЖН (за матеріалами ВООЗ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ЮНЕЙДС)

  • Гідне місце у шкільному розкладі програм, заснованих на принципах ООЖН (вплив на поведінку як одна з ключових цілей; баланс знань, установок і умінь; інтерактивні методи навчання; врахування потреб учнів; гендерна чутливість)
  • Підготовка педагогів
  • Якісні навчально-методичні матеріали
  • Тренінгові методи і приміщення для інтерактивного навчання
  • Залучення і розбудова партнерства педагогічного колективу, молоді, батьків
  • Створення сприятливого шкільного середовища
  • Системний моніторинг процесу впровадження і оцінювання ефективності педагогічного впливу на поведінку
  • Відданість і адвокація ООЖН на всіх рівнях

1. Місце у шкільному розкладі

  • В ідеалі превентивні програми мають бути обов’язковими.
  • В Україні запроваджено ООЖН-програми, які мають
  • різний статус у шкільному розкладі:
  • Початкова і основна школа:
    • «Основи здоров’я» (1-9 класи) – обов’язковий предмет для всіх навчальних закладів
  • Старша школа:
    • Проект «Школа проти СНІДу» (8 – 11 класи) – спецкурс за вибором з доведеною ефективністю

2. Підготовка вчителів

  • Отримують інформацію про сутність превентивних програм
  • Знайомляться з методикою розвитку життєвих навичок
  • Оволодівають тренінговими методами
  • Відпрацьовують базові тренінги
  • Отримують комплект навчально-методичної літератури
  • «Якісні» вчителі
  • 3. Якісні навчально-методичні матеріали на засадах ООЖН
  • Створені авторські навчально-методичні матеріали
  • відповідають базовим вимогам ООЖН:
  • Спрямовані на розвиток життєвих навичок і сприйняття загальнолюдських цінностей
  • Містять тематику відповідно до віку
  • Ураховують потреби, зміст наближено до життя
  • Написані доступною мовою
  • Є комплектними
  • Апробовані на практиці

3.1 Основи здоров’я (5–7 клас)

3.2. Проект «Школа проти СНІДу» (8–11 клас)

4. Інтерактивні методи навчання

  • Активна участь кожного учня
  • Творча співпраця між собою і з учителем
  • Навчання на ситуаціях, наближених до реального життя

5.1. Залучення молоді

  • Допомога вчителю
  • «Рівний-рівному»
  • Агітбригади
  • Круглі столи
  • Творчі конкурси
  • Дослідження

5.2. Партнерство педагогічного колективу і батьків

  • Педагогічна рада
  • Педагогічне загальне навчання
  • Батьківське загальне навчання
  • Батьківський всеобуч
  • Участь родин у позакласних заходах

6. Створення сприятливого шкільного середовища

  • Реалізація концепції ФРЕШ
  • Виявлення потреб і проблем учнів
  • Наявність приміщень для тренінгів
  • Індивідуальні консультації
  • Учнівське самоврядування
  • Участь і підтримка батьків і педагогів
  • Зв’язок з громадою

7. Системний моніторинг процесу і оцінювання ефективності впливу

  • Оцінка складових забезпечення навчання:
    • Навчальної програми
    • Навчально-методичних матеріалів
    • Педагогічних методів
    • Підготовленості вчителів
    • Шкільного середовища, взаємодії і підтримки
  • Оцінка досягнень учнів (рівня і прогресу):
  • Оцінка ефективності впливу програми:
    • Статистичне оцінювання за процедурою «ДО» і «Після »

Перші висновки з досвіду впровадження ООЖН в Україні

  • Ефективне засвоєння знань, негайне відпрацювання умінь і навичок, формування важливих психологічних установок
  • Дуже подобається дітям
  • Підвищує авторитет учителя
  • Фізичне і психологічне розвантаження учнів
  • Поліпшення психологічного клімату в класі
  • Головний висновок – навчання основам здоров’я і профілактика ризикованої поведінки на принципах ООЖН забезпечує:

Індикатор UNGASS щодо дієвості освітнього сектору держави

  • Генеральна сесія ООН (UNGASS) визначила узагальнені індикатори, за якими оцінюється діяльність країн у подоланні епідемії ВІЛ/СНІД.
  • Для освіти це індикатор №11, за яким Україна звітує перед світовою спільнотою:
  • «Відсоток ЗНЗ, які мають підготовлених вчителів і протягом останнього навчального року забезпечили навчання учнів за програмами розвитку життєвих навичок щодо формування ЗСЖ і профілактики ВІЛ»
  • + 2 галузевих індикатора №11-А і 11-Б
  • Важливі особливості:
  • Звіт надається кожні два роки
  • Дані надаються окремо для початкової, основної і старшої школи
  • Шкільні навчальні програми для всіх класів мають передбачати не меш як 30 навчальних годин для набуття життєвих навичок у сфері ЗСЖ і профілактики ВІЛ

Галузеві показники інституалізації

  • Індикатор 11.1 (підготовка педагогів):
  • «Кількість педагогів, підготовлених за методикою розвитку життєвих навичок, сприятливих для безпеки, здоров’я і розвитку учнів».
  • Індикатор 11.2 (охоплення учнів):
  • «Відсоток учнів ЗНЗ і ПТУ, забезпечених навчально-методичними матеріалами і охоплених навчанням за програмами розвитку життєвих навичок щодо формування здорового способу життя і профілактики ВІЛ».
  • Галузеві індикатори використовуються для оцінки стану і динаміки інституалізації ООЖН в систему шкільної освіти за критичними чинниками

2005-2008: динаміка підготовки вчителів і охоплення навчання учнів (за підтримки МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” та Дитячого фонду ООН - ЮНІСЕФ)

  • Цільова група
  • (тренери, вчителі, учні)
  • Кількість вчителів або учнів в Україні
  • Показник охоплення навчанням життєвим навичкам на початок 2005р.
  • Показник охоплення навчанням життєвим навичкам станом на кінець 2007 року
  • Заплановані абсолютні індикатори інституалізації на кінець 2008 року та приріст у порівнянні з початком 2005р.
  • 11.1. Педагоги початкової школи
  • 22 000
  • (0% від загальної кількості вчителів)
  • 1 250 (5% від загальної кількості вчителів )
  • 1 826 (8% від загальної кількості вчителів ) Зростання на 8%
  • 11.1. Педагоги основної школи («Основи здоров’я»)
  • 22 000
  • (0% від загальної кількості вчителів)
  • 8 700 (39% від загальної кількості вчителів )
  • 12 300 (56% від загальної кількості вчителів )
  • Зростання на 56%
  • 11.1. Педагоги старшої школи і профтехучилищ
  • 18 000
  • 192 (1% від загальної кількості вчителів)
  • 1 770 (10% від загальної кількості вчителів)
  • 2580 (14% від загальної кількості вчителів)
  • Зростання на 13%
  • 11.2. Учні початкової школи («Корисні звички» 1-4 клас)
  • 2 000 000
  • (0% від загальної кількості учнів)
  • 37 000 (1,8% від загальної кількості учнів)
  • 51 000 (2,5% від загальної кількості учнів)
  • Зростання на 2,5%
  • 11.2. Учні основної школи (предмет «Основи здоров'я» учнів 5-8 класів)
  • 1 800 000
  • у розклад (0% від загальної кількості учнів)
  • 415 000 (23% від загальної кількості учнів)
  • 600 000 (33% від загальної кількості учнів)
  • Зростання на 33%
  • 1 000 000
  • 7 500 (0,75% від загальної кількості учнів)
  • 60 000 (6% від загальної кількості учнів), включаючи 1500 учнів ПТУ (0,3%)
  • 110 000 (11% від загальної кількості учнів)
  • Зростання на 10%

Пріоритетні завдання інституалізації ООЖН на 2007-2010 роки

  • Інституалізація підготовки педагогів на базі ІППО і педагогічних вузів: модульний принцип, стандарти для ВНЗ
  • Інституалізація навчання життєвим навичкам у школах: адміністративний контроль, викладання підготовленими вчителями
  • Матеріально-технічне і методичне забезпечення ООЖН: оздоровчо-розвивальні комплекси (спортмайданчики + тренінговий кабінет основ здоров’я), забезпечення шкіл ООЖН навчально-методичними матеріалами
  • Забезпечення достовірної державної звітності за національним індикатором: обов’язкова звітність шкільних навчальних закладів всіх типів за національними індикаторами №11 та №11-а
  • Системний моніторинг процесу впровадження і оцінювання ефективності педагогічного впливу на поведінку
  • Сертифікація якості превентивних програм
  • Адвокація і підтримка ООЖН на всіх рівнях


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка