Педагогічна рада «Роль потенціалу уроку з розвитку креативних здібностей учнів, їхньої особистості в умовах сталого розвитку»



Скачати 35,54 Kb.
Дата конвертації07.12.2016
Розмір35,54 Kb.

Педагогічна рада

«Роль потенціалу уроку з розвитку креативних здібностей учнів, їхньої особистості в умовах сталого розвитку»


«Розвиток інтелектуальної

складової особистості

учня засобами уроку в умовах

сталого розвитку»

Методологічний практикум

Розвиток системи освіти, перехід на засади освіти для сталого розвитку вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей.



Перед освітою як галуззю постають

такі важливі завдання як:
  • розвивати навички до навчання впродовж життя,

  • пізнавати, жити разом;
  • формувати здатності до збереження

  • навколишнього середовища;
  • виховувати духовно багату,

  • самодостатню особистість,

    здатну творчо мислити,

    самостверджуватися на засадах

    цінностей демократичного

    громадянського суспільства.


Реалізація концепції націлює навчально-виховний

процес на особистість учня і окреслює лейтмотиви освіти:
  • пріоритет цінностей демократичного

  • громадянського суспільства;
  • переорієнтація освіти на компетентнісний

  • підхід в розвитку особистості людини;
  • організація навчання на засадах

  • сталого розвитку;
  • спрямованість освіти на розширення

  • життєвого простору дитини

    через виховання інтелектуального,

    духовного і творчого потенціалу учня,

    усвідомлення відповідальності

    за власні дії та вчинки

Індикатори сталого розвитку


Критерії та показники рівня розвитку складових освітнього процесу, їхньої динаміки;

Комплекс взаємодіючих складових навчально-виховного процесу, які характеризують його якість та результативність.

Якість надання освітніх послуг (рівень навчальних досягнень учнів у динаміці; якість викладання предмету вчителем; рівень психологічного клімату у шкільному колективі)

Результативність запровадження методик і технологій навчання та виховання

Збалансованість складових навчального процесу

Системність та ефективність управління освітнім процесом

Основною метою випереджаючої освіти доцільно визначити сприяння становленню всесторонньо освіченої, соціально активної особистості, яка розуміє нові явища та процеси суспільного життя, володіє системою поглядів, ідейно-моральних принципів, норм поведінки, які забезпечують готовність до соціально відповідальної діяльності та неперервної освіти у швидко змінюваному світі

Концепція

випереджаючої

освіти для сталого

розвитку передбачає

створення умов

для виконання освітою

функцій випереджаючого

чинника соціальних

змін, інтеграцію

принципів,

цінностей та практик

сталого розвитку у всі

аспекти навчання та

виховання.

Шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку:


Розвиток і вдосконалення базової системи освіти.

Переорієнтація наявної освіти на всіх рівнях для вирішення питань сталого розвитку

Формування досвіду і цінностей, необхідних для сталого розвитку

Поглиблення розуміння й усвідомлення важливості сталого розвитку громадськістю

Навчання населення з метою сприяння переходу до сталих моделей виробництва і споживання

Випереджаюча освіта передбачає також формування

інноваційної культури педагога як система

засвоєних особистістю педагогічних засобів,

що забезпечують інноваційний спосіб діяльності,

системоутворюючим елементом якої є цінності

інноваційного плану.

Випереджаюча освіта, таким чином, орієнтує

на створення сприятливих умов для творчості,

реалізації соціально-адаптаційних можливостей

особистості.

Центральною фігорою педагогічного впливу

на особистість виступає

педагог-фасилітатор (англ. facilitate –

полегшувати),

тобто педагог, який працює в системі

особистісно-орієнтованої (гуманістичної)

педагогіки і в роботі з дітьми сповідує відкритість

власним думкам, переживанням,

заохочення, довіру як вираження внутрішньої

особистісної впевненості

в можливостях і здібностях вихованців,

«емпатичне розуміння»

(бачення поведінки вихованця,

його реакцій, дій, навичок).

Сьогодні особистість повинна володіти певними суспільно-значимими якостями або компетенціями:

бутим гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці

самостійно та критично мислити

вміти бачити та формувати проблеми, використовувати знання як інструмент їхнього розв’язання

генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них

володіти комунікативною культурою, вміти працювати у команді, виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх

вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня

володіти навичками медіаграмотності, вміти здобувати, аналізувати та застосовувати інформацію, отриману з різних джерел, задля власного самовдосконалення

бережно ставитись до свого здоров'я та здоров'я інших як найвищої цінності, усвідомлювати залежність здоров'я від стану довкілля, формувати відповідні екологічні пріоритети, ощадливу споживчу культуру

бути здатним до самостійного та відповідального життєвого вибору, формувати активну громадянську позицію, оволодівати цінностями та принципами демократичного суспільства

Серед найбільш ефективних методів випереджаючої освіти:


Проблемні методи навчання

Розвивальне навчання (розвивальна освіта)

Інтерактивне навчання

Проектне навчання.

Основні складові освіти для сталого розвитку


Політика і право

Економіка

Навколишнє природнє середовище

Соціум

Міжнародні відносини

Модель школи випереджаючої освіти:


МОДЕЛЬ ШКОЛИ ВИПЕРЕДЖАЮ-ЧОЇ ОСВІТИ

ШКОЛА – ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СТАНДАРТІВ

ШКОЛА - ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮ

ЧОГО СЕРЕДОВИЩА

ШКОЛА – ЦЕНТР

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

ШКОЛА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ

ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО

ШКОЛА - ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме:
    • природовідповідності
    • соціальної значущості
    • правової свідомості

принципи
    • бачити сенс життя
    • оцінювати своє життя
    • формувати своє "Я"

уміння
    • творчості
    • вибору
    • саморегуляції
    • саморозвитку
    • самовиховання
    • самозахисту

здатності до
    • відповідальність
    • толерантність
    • комунікабельність

риси

«Немає абстрактного учня.

Мистецтво й майстерність

навчання і виховання полягає

в тому, щоб розкривати сили й

можливості кожної дитини,

дати їй радість успіху в

розумовій праці...»



В.Сухомлинський

Характеристики й шляхи розвитку дивергентного мислення:


Швидкість мислення

Гнучкість мислення

Здатність до утворення можливих класів зображень і символів

Оперування відносин

Швидкість виразів

Легкість пристосування

Оригінальність

Кадрова політика нашого навчального закладу повинна спиратися на:

Кадрова політика нашого навчального закладу повинна спиратися на:

  • Формування у педагогів інноваційного мислення щодо розвитку освіти та впровадження в освітній процес найновіших педагогічних технологій та методів навчання;
  • Удосконалення роботи вчителів різної фахової компетентності на засадах інноваційної педагогіки
  • Оприлюднення творчих педагогічних досягнень учителів: підготовка дидактичних матеріалів за предметами вивчення, опублікування найкращих результатів, організація презентацій досвіду тощо

Сучасний урок – це урок демократичний.

Для такого уроку характерними ознаками є:

• підготовка гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Творчі методи під час викладання предмету повинні бути націлені на:

  • Визнання раніше не визнаних або не використаних можливостей;
  • Повагу до бачення дітей працювати самостійно;
  • Вміння утримуватися від втручання в процес творчої діяльності;
  • Надання дитині свободи вибору;
  • Індивідуалізацію навчальної програми залежно від особливостей учня;
  • Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї;
  • Заохочення роботи над проектами, пропозиціями самих учнів;
  • Уникання будь – якого тиску на дітей;
  • Підкреслення позитивного значення індивідуальних відмінностей;
  • Схвалення результатів діяльності дітей;
  • Надання можливості загального внеску в р роботу групи;
  • Виховання поваги до учнів, які відстають;
  • Демонстрацію ентузіазму;
  • Надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють власну думку;
  • Організацію безпосереднього спілкування «звичайних» дітей із обдарованими;
  • Терпимість (хоча б тимчасову) дло безладдя;
  • Вміння переконувати та пропагувати;
  • Здатність до самоаналізу.

“наскрізне навчання” передбачає введення у зміст не тільуки варіативної, а й інваріативної частини навчального плану компонентів освіти для сталого розвитку.

  • “наскрізне навчання” передбачає введення у зміст не тільуки варіативної, а й інваріативної частини навчального плану компонентів освіти для сталого розвитку.
  • “наскрізним навчанням” ОСР можуть бути охоплені предмети:
  • Основи здоров’я;
  • географія;
  • Економіка;
  • Біологія;
  • Фізика;
  • Хімія;
  • Правознавство;
  • Українська та світова літератури;
  • Меншою мірою історія, українська мова, іноземна мова, математика.

Методика впровадження засад освіти для сталого розвитку передбачає:

  • Зміцнення акцентів у навчальній діяльності з вузькопредметних на загальнодидактичні;
  • Пріоритет надається розвивальним, системно – діяльнісним підходам в освіті;
  • Перспективними є різні види проектних технологій з включенням в них інтерактивних методів навчання, технологій case – study, проблемних методик з розвитку критичного мислення, дебатних, рольових, ділових ігор

Методи і форми організації “наскрізного навчання”

  • Проведення традиційних уроків із додаванням до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (наприклад, еколого – споживчої проблематики, демографії, енергоекономності, соціальної справедливості, толерантності иощо);
  • Корегування змісту окремих тем навчальних дисциплін з акцентом на проблемний підхід, лособистісно – зорієнтовані, ігрові методики навчання, ціннісне ставлення до досліджуваного питання;
  • Введення у зміст навчання нетрадиційних урочних форм, наприклад, уроків – роздумів, уроків – дискусій, проблемних семінарів тощо.

Особливою формою “наскрізного навчання” є інтегровані кроки з аспектами освіти для сталого розвитку


Інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку можуть проводитись двома шляхами:
  • через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів із акцентом на питання сталого розвитку (наприклад, інтегровані уроки фізики, хімії та географії з таких тем як енергоефективне житло, безпека побутової хімії, проблема сміття та урбанізації тощо;
  • через формування інтегрованих дисциплін або окремих спецкурсів шляхом об’єднання

  • окремих дисциплін, наприклад, інтеграція «основ екології» та «правознавства» формує таку дисципліну як «екологічне право», «економіки», «основ споживчих знань» та «основ екології» – «основи екоспоживання», «основ здоров’я», «основ екології» та «етики» –

    «екологічну етику», «фізики» та «економіки» – «основи енергоефективності», «історії рідного краю» та «основ екології» – «екологію рідного краю» тощо.


Методика створення інтегрованих уроків та дисциплін передбачає

  • як інтеграцію змісту дисципліни зі збереженням методів навчання провідної дисципліни,
  • так й інтеграцію самої методики навчання різних дисциплін зі збереженням змісту лише одного предмету (наприклад, вивчення такої теми як «вода» з точки зору різних предметів – фізики, хімії,

  • географії, екології, літератури, історії тощо). Інші приклади: розгляд питання демографії з

    точки зору біології, географії, історії, правознавства тощо.


Особливо доречним є проведення інтегрованих уроків:

  • при вивченні загальних питань, які охоплюють різні аспекти людської діяльності (наприклад, розгляд з різних боків питання забруднення навколишнього середовища, неефективного споживання, соціальної нерівності тощо);
  • при демонстрації більш широкого прояву явищ, що вивчаються (наприклад, формування усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків при вивченні такого питання як зміна клімату, проблематика сміття, військових конфліктів, світового тероризму тощо);
  • при створенні проблемної, розвивально-випереджальної методики навчання (розгляд явищ у динаміці із формуванням у дітей розуміння особистої причетності до створення або попередження існуючих глобальних проблем, соціальних протиріч, можливостей побудови моделей стійкого майбутнього тощо).


Лабораторія актуальних проблем

Урок – це жива клітина навчально – виховного процесу. Усе найважливіше й найголовніше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідує майже 10 тисяч уроків і не менше як 98% робочого часу вчителя привчено саме уроку(його плануванню, проведенню, рефлексії над ним). Урок – це лише інструмент виховання й розвитку особистості. І якщо ми хочемо перевести нашу школу в режим розвитку, ми маємо досконало оволодіти цим інструментом, навчитися раціонально його використовувати, досконало освоїти управління ним.

Творча наукова лабораторія «Теоретики» сьогодні розкриє перед нами сутність сучасного уроку, всі його чинники та складові, взаємозв’язок між творчою особистістю вчителя і розвитком креативності учнів.

Методи навчанняспособи досягнення мети, сукупність прийомів та засобів, якими характеризується та чи інша діяльність, спрямована на досягнення мети.

Сьогодні членами наукової лабораторії «Практики» є вчителі, які атестуються у 2013 році. Завдання цієї лабораторії познайомити педагогічний колектив з продуктивними методами, прийомами та засобами, які сприяють розвитку креативності учнів на уроці, із власного педагогічного досвіду.

Мотивація – надто важливий компонент не лише навчання, а й будь – якої людської діяльності. Є мотив – є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож і вчитель, і учні повинні розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть.

Отже зараз творчою науковою лабораторією «Експериментатори» буде представлено модель мотиваційно – організаційного етапу уроку.

Інноваційний шліх розвитку суспільства можна забезпечити лише сформувавши покоління людей, які мислять і діють по – інноваційному. У сьогоднішньому світів значна увага приділяється загальному розвитку особистості, культурології мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок.

Члени наукової лабораторії «Інноватики» розкриють для нас суть поняття інноваційної культури особистості.

Інноваційний потенціал учня

Основні риси інноваційної адаптованої особистості:

  • Відкритість новому досвіду;
  • Внутрішня свобода;
  • Емоційна стабільність та стресостійкість;
  • Адекватна самооцінка;
  • Рефлексивність;
  • Спонтанність;
  • Позитивне мислення;
  • Креативність

Сучасний урок очима дітей

Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення – це …

  • Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення – це …

Мислення, результатом якого є відкриття принципово нового рішення якоїсь проблеми називається…

  • Мислення, результатом якого є відкриття принципово нового рішення якоїсь проблеми називається…
  • Сучасний урок – це …

Для досягнення ефективної освіти для сталого розвитку необхідно

  • Розглянути її у двох аспектах:
  • а) інтегрування освіти для сталого розвитку в навчальні дисципліни, програми і курси (впровадження так званого «пронизуючого» навчання);

    б) введення окремих навчальних курсів, факультативів, інтегрованих занять, тренінгів з питань, які стосуються сталого розвитку;

  • Впроваджувати нові підходи у навчання, які стимулюють творчість, ініціативність, розвивають критичне мислення, формують стратегії поведінки, стилі життя, що відповідають засадам сталого розвитку (навички соціальної та екологічної відповідальності, екозбалансованого екоспоживання, толерантності, взаємоповаги тощо);
  • Сприяти закріпленню принципів сталого розвитку у повсякденному житті шляхом всебічної виховної роботи, позакласних та позашкільних заходів, акцій і громадської активності;
  • Поширювати позитивний підхід освіти для сталого розвитку серед педколективу, батьків, представників інших навчальних закладів, ЗМІ;
  • Зміцнювати співробітництво і партнерство педагогів з громадськими організаціями, органами місцевої влади з метою більш системної перебудови соціуму та принципів сталого розвитку


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка