Перелік ключових термінів та понять теми



Скачати 22,61 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір22,61 Kb.
  • Змістовий модуль VII
  • Суб’єктивна сторона злочину
  • Тема 10
  • СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.

Перелік ключових термінів та понять теми:

  • Перелік ключових термінів та понять теми:
  • Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони.
  • Поняття вини. Компоненти (елементи), що характеризують вину.
  • Умисел і його види. Відмінність прямого умислу від непрямого.
  • Види умислу, що виділяються в теорії кримінального права, їх характеристика й значення.
  • Необережність і її види. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
  • Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості.
  • Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
  • Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
  • Поняття та види помилок у кримінальному праві.
  • Суб’єктивна сторона складу злочинуце внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи в момент вчинення злочину
  • Основна ознака
  • Факультативні ознаки
  • вина
  • Психічне відношення суб’єкта до вчиненого ним діяння та до наслідків у вигляді умислу або необережності
  • мотив
  • мета
  • емоційний стан
  • Форми вини
  • умисел
  • необережність
  • Прямий умиселмає місце, коли особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК)
  • Непрямий умиселособа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і хоча і не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 3 ст. 24 КК)
  • Злочинна самовпевненістьособа передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК)
  • Злочинна недбалістьособа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності) хоча повинна була і могла їх передбачити (ч. 3 ст. 25 КК)
  • Елементи, що складають зміст вини
  • Інтелектуальний – особа усвідомлює характер вчиненого діяння, передбачає настання наслідків свого діяння та передбачає розвиток причинного зв’язку між ними
  • Відношення особи до дії чи бездіяльності
  • Відношення особи до наслідків свого діяння
  • Прямий умисел
  • усвідомлює суспільну небезпечність своєї дії або бездіяльності
  • передбачає можливість або неминучість настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків
  • бажає настання цих наслідків
  • Непрямий умисел
  • усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій або бездіяльності
  • передбачає можливість настання конкретних суспільно небезпечних наслідків
  • не бажає але свідомо допускає настання цих наслідків
  • Злочинна самовпевненість
  • законом не передбачено
  • передбачає абстрактну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків
  • Злочинна недбалість
  • законом не передбачено
  • не передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків, хоч за обставинами справи могла і повинна була передбачити
  • Казус (випадок)
  • не усвідомлює і по обставинам справи не могла усвідомлювати суспільної небезпечності своїх дій або бездіяльності
  • особа передбачає можливість настання суспільно-небезпечних наслідків
  • не може попередити ці наслідки в силу невідповідності своїх психофізичних властивостей вимогам екстремальних умов, чи нервово-психологічним перевантаженням
  • Види умислу:
  • Прямий
  • Непрямий
  • (евентуальний)
  • Особа усвідомлювала суспільну небезпечність своїх дій (бездіяльності), передбачала неминучість або можливість настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків (інтелектуальний момент)
  • Бажала настання суспільно-небезпечних наслідків (вольовий момент)
  • Особа до наслідків відноситься активно, спрямовує свою волю на їх досягнення
  • Особа усвідомлювала суспільну небезпечність своїх дій (бездіяльності), передбачала реальну можливість настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків (інтелектуальний момент)
  • Не бажала але свідомо допускала суспільно-небезпечні наслідки або байдуже до них відносилась, тобто особа згідна з наслідками, а якщо і бажає їх уникнути то сподівається тільки на вдачу (вольовий момент)
  • Особа до наслідків відноситься пасивно, тобто її воля спрямована на досягнення іншої мети, а наслідки їй байдужі, з ними вона погоджується, свідомо їх допускає
  • Інші види умислу:
  • За ступенем визначеності
  • За моментом виникнення
  • Неконкретизований (невизначений) – особа допускає ряд наслідків через свої діяння, але точно не уявляє в чому вони проявляться
  • Альтернативний – особа допускає можливість спричинення внаслідок свого діяння одного з декількох індивідуально-визначених наслідків, які вона передбачає і бажає
  • Заздалегідь обдуманиймомент виникнення умислу відокремлений проміжком часу від моменту його реалізації в злочинній діяльності
  • Афектований – виникає при сильному душевному хвилюванні, яке викликане неправомірними діями
  • Види необережності:
  • Злочинна самовпевненість
  • Злочинна недбалість
  • Особа передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (інтелектуальний момент)
  • але без достатніх на те підстав самовпевнено розраховувала на відвернення цих наслідків (вольовий момент)
  • Особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння хоч при необхідній уважності та передбачливості:
  • повинна була передбачити ці наслідки (об’єктивний критерій)
  • і могла передбачити ці наслідки (суб’єктивний критерій)
  • Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу:
  • По інтелектуальному моменту
  • По вольовому моменту
  • При непрямому умислі передбачення має конкретний характер, тобто особа передбачає настання наслідків як найбільш вірогідний фінал діяння
  • При злочинній самовпевненості передбачення наслідків має абстрактний характер, тобто особа майже впевнена в тому що вони не настануть. Вона припускає що наслідки можуть настати взагалі, внаслідок такого діяння, але в цьому конкретному випадку
  • При злочинній самовпевненості особа не згодна з настанням наслідків, не допускає їх у своїй свідомості, не байдужо до них але самовпевнено розраховує, без достатніх на те підстав їх відвернути, при чому це сподівання розраховане не на “авось”, а на реальні конкретні фактори
  • Складна (подвійна) форма вини – різне психічне ставлення в формі умислу або необережності по відношенню до діяння або наслідків в одному конкретному випадку. Може бути:
  • - умисел до суспільно небезпечного діяння та причинного зв’язку;
  • - необережність до суспільно-небезпечних наслідків (ч. 3 ст. 134 КК)
  • - умисел до суспільно небезпечного діяння, причинного зв’язку та основного суспільно-небезпечного наслідку;
  • - необережність до додаткового суспільно-небезпечного наслідку (ч. 2 ст. 121 КК)
  • Мотив та мета злочину, їх кримінально-правове значення
  • Мотив – внутрішні спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психологічне ставлення особи до вчиненого
  • Можуть бути обов’язковими ознаками складу злочину, у випадку коли законодавець або вказує на них в законі, або це безпосередньо випливає зі змісту закону (ст.ст. 109, 185 КК)
  • Можуть виступати в якості кваліфікуючих ознак (пп. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 115 КК)
  • Злочини в яких мотив і мета є обов’язковими ознаками вчиняються тільки з прямим умислом
  • Помилка в кримінальному праві – уявлення особи відносно юридичних або фактичних властивостей вчиненого діяння та його наслідків
  • Фактична помилка – помилка відносно фактичних обставин справи
  • Помилка в об’єкті – невірне уявлення особи про те, що спричинено шкоду одному об’єкту, а в дійсності шкода спричинена іншому (діяння кваліфікується незалежно від спрямованості умислу).
  • Помилка в особі потерпілого - заподіяння шкоди не тій особі, якій передбачалось (не впливає на форму вини).
  • Помилка у віці потерпілого – помилкова уява особи про вік потерпілого (кримінальна відповідальність не виключена).
  • Помилка в предметівпливу злочинця підлягає не той предмет, що визначений злочинцем (впливає на кримінальну відповідальність)
  • Помилка в засобахвикористання іншого ніж планувалось засобу для вчинення злочину (не впливає на форму вини та відповідальність). Діяння кваліфікують як замах.
  • Помилка в наслідках невірне уявлення особи про кількісну характеристику наслідків (відповідальність залежить від спрямованості умислу).
  • Помилка в причинному зв’язку невірне уявлення про розвиток причинного зв’язку між діями та наслідками.
  • Юридична помилка – невірне уявлення особи про кримінально-правовий зміст вчиненого нею діяння та його наслідків
  • нікчемний зміст - невірне уявлення особи про незлочинність діяння, той час коли воно є злочинним.
  • помилка в кваліфікації – невірна уява особи про юридичну кваліфікацію вчиненого діяння (не впливає на форму вини та не виключає кримінальної відповідальності.
  • помилка в покаранні – невірне уявлення особи відносно виду та розміру покарання.
  • Незнання закону не звільняє від відповідальності!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка