Періодизація культури Давнього Риму



Скачати 15,95 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір15,95 Kb.

Періодизація культури Давнього Риму


1) Етруська культура – Х-V ст. до н. е.

2) Рим епохи царів – 753-509 рр. до н. е.

3) Епоха республіки

- Епоха ранньої республіки (VI-III ст. до н. е.)

- Епоха великих завоювань (ІІІ-ІІ ст. до н. е.)

- Епоха громадянських війн (ІІ-І ст. до н. е.)

4) Епоха принципату (31 р. до н. е. – 14 р. н. е.)

5) Римська імперія (I-V ст. до н. е.)


Тема 9: Етруська цивілізація (ІІІ тис. – І ст. до н. е.).

Періодизація розвитку етруської культури

  • 9-8 ст. до н. е. – початок 7 ст. до н. е. – період розпаду родової общини та поступового формування ранньо-рабовласницького полісу.
  • 7 ст. до н. е. – формування та розквіт полісу. 7-6 ст. до н. е. – період розвитку орієнталізуючого стилю в історії етруської культури.
  • 6-5 ст. до н. е. – формування у Етрурії олігархічної республіки.
  • Кінець 5 – початок 4 ст. до н. е. – час глибокого кризового потрясіння етруського суспільства.
  • З кінця 3- протягом 2 ст. до н. е. кризові риси в мистецтві посилюються.

Латинська та інші італійські писемності виникли на основі архаїчної форми грецького алфавіту, який використовувався у західних грецьких колоніях. І хоча етруски писали дуже схоже на давній латинський алфавіт, ніхто не знає, звідки насправді прийшли етруски. І хоча ми можемо читати багато етруських слів, значення більшості з них невідоме.

Сьогодні, як і 2500 років тому, у Вольтеру можна увійти черездавню етруську браму з туфу з трьома загадковими кам’яними головами над аркою. Можливо, ці таємничі божества охороняли місто від ворогів та злих сил.

Сьогодні, як і 2500 років тому, у Вольтеру можна увійти черездавню етруську браму з туфу з трьома загадковими кам’яними головами над аркою. Можливо, ці таємничі божества охороняли місто від ворогів та злих сил.

Невелика купольна гробниця в Популонії. VII ст. до н. е.

Могила Реджоліні - Галасі в Черветері. VII ст. до н. е.

Могили з квадратним та круглим кам’яним цоколем в Черветері. VI-V ст. до н. е.

Етруський курган

Некрополь в Черветері

Некрополь в Популонії

Етруський некрополь Бандитачі поблизу Черветері (суч. м. Цере). Під пагорбами, вкритими травою, - просторі кам’яні гробниці, прикрашені яскравими розписами.

Некрополь в Совані

Реконструкція етруського храму

Реконструкція етруського храму

Глечик стилю букеро з могили Реджоліні - Галасі в Черветері. Пер. пол. VII ст. до н. е.

Амфора стилю букеро з видряпаним алфавітом та етруським написом. Формело поблизу Вей. Бл. 600 р. до н. е.

Амфора з теракоти із зображенням процесії Очевидно, виготовлена у Вульчі. Сер. VI ст. до н. е.

Лицева урна з Чіузі

Розписаний диск з Черветері. Ост. чверть VI ст. до н. е.

Сосуд стилю букеро з фігурними прикрасами з Орвієто. Поч. VII ст. до н. е.

Теракотовий сосуд у вигляді голови демона з ювелірними прикрасами у носі та вухах. Етруський червонофігурний стиль. IV ст. до н. е.

Сосуди з етруської гробниці Глина. Національний музей, Рим

Ваза

Сосуд букеро. VI ст. до н. е.

Голова Тиніа - етруського бога грому та блискавки. Конка. Лаціо. Поч. V ст. до н. е.

Фігура з поховання в Черветері:   Бл. 600 р. до н. е.

Аполон з Вей

Бронзова статуетка з К’юзі. 550-530 рр. до н. е.

Менада. Антефікс храму Джуно Соспіта. VI-V ст. до н. е. Храм Джуно Соспіта, Ланувій

Етруська Mater Matuta 3-я чверть V ст. до н. е.

Етруський воїн

Етруська жінка

Капітолійська вовчиця

Етруські бронзові декоративні статуетки

Урна-канопа з Клузіуму. Бл. 600 р. до н. е. Міський музей, К’юзі Теракота

Фрагмент етруського барельєфу. Орвієто, Італія, 5 ст. до н. е.

Саркофаг подружжя з Бандитача. VI ст. до н. е. Теракота. Музей Віли Джуліа, Рим

Саркофаг

Етруський саркофаг

Етруська монета

Калхант. Етруське дзеркало . iv ст. До н. Е. Бронза. Етруський грегоріанський музей, ватикан

Калхант. Етруське дзеркало . iv ст. До н. Е. Бронза. Етруський грегоріанський музей, ватикан

ДІоскурИ З ЄленоЮ ТА АфродитоЮ. ЕтрусЬке Дзеркало . III СТ. до н. Е. АрхеологІчНий музей, Палермо

Бронзова модель овечої печінки (2-1 ст. до н. е.) слугувала жерцям-гаруспікам для навчання мистецтва ворожіння. Печінка розподілена на 16 секторів. Кожен відповідає певній частині нба та богу, який там живе.

Фібула з гробниці Реголіні-Галасі . VII ст. до н. е. Золото.

Ситула з гробниці в К’юзі Бронза.

Світильник


«Гробниця рельєфів»

«Гробниця леопардів» у Тарквінії

Сцена бенкету

Сцена бенкету

Розпис "Гробниці Биків". Тарквіній, сер. VI ст. до н. е.

Центральна фреска в «Гробниці биків»: «Ахіл в засідці». Сцена з Іліади.

Бик, що лежить. «Гробниця биків». Тарквінії, сер. VI ст. до н. е.

Амазонки, що нападають на грека. Зображення на саркофігові зТарквінії. Бл. V ст. до н. е. Археологічний музей, Флоренція.

Амазонки, що їдуть на квадризі та давлять коптами конів грецького воїна. Зображення на саркофігові з Тарквінії. Бл. V ст. до н. е. Археологічний музей, Флоренція.

"Гробниця Вакхантів" у Тарквінії. Бл. 510 р. до н. е.

Бенкетуючі, "Гробниця Поховальних лож" у Тарквінії. Бл. 460 р. до н. е.

Центральна стіна у "Гробниці Барона". Тарквинії, бл. 510 до н.э. Гробниця названа на честь одного з її перших дослідників - барона Кестнера.

Загальний вигляд усипальниці в «Гробниці левиць». Тарквінії, бл. 520 р. до н. е.

Розпис центральної стіни в «Гробниці леопардів». Тарквінії, бл. 47- р. до н. е.

Лірник. «Гробниця леопардів». Тарквінії, бл. 47- р. до н. е.

Музикант, що грає на авлосі. «Гробниці леопардів». Тарквінії, бл. 47- р. до н. е.

Борці, "Гробниця Мавп", К’юзі, бл. 480 р. до н. е.

Фреска з «Гробниці Олімпіад» (бл. 530 р. до н. е.) – панорама спортивних змагань: дискобол, стрибун, бігун.

«Гробниця Авгурів» у Тарквініях після реставрації. Бл. 530 р. до н. е.

Сфінкс. Розпис плити з Цере, бл. 570 р. до н. е. Британський музей.


Етруське золото та дорогоцінне каміння.

Якщо подивитися на фібули у верхній частині зображення, то стане зрозуміло,що американське Патентне бюро дуже помилилося, коли видало патентна винахід безпечної булавки Волтеру Ханту у 1849 році.

Етруські золоті кульчики.

Крім винаходу безпечної булавки, використання якої поширилося по всьому Середземномор’ю, етруски також удосконалили ювелірну техніку, відому як грануляція золота. Дрібні золоті кульки розташовуються на золоту основу способом, який ми до цього часу не можемо зрозуміти та повторити.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка