Підготувала Бібліотекар Княжівської зш І ііі ступенів



Скачати 31,04 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір31,04 Kb.

Підготувала

Бібліотекар Княжівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Грицай Г.Є.


Історія створення підручника

Мета: ознайомити учнів із історією створення книги, виникненням писемності, з бібліотеками різних часів, а також сприяти розвитку мовлення та формувати пізнавальний інтерес,вчити учнів бачити книгу як мистецький витвір, виховувати бережливе ставлення до книги , уміння цінувати людську працю .

Книга – джерело мудрості.

Книга – підручник навчальна для нас

З собою в життя ти її бери

Хай ніяка сила з нею не розлучить вас

Вивчай! Видумуй і твори!

Українським народом створена велика книжкова спадщина, що відбиває його історію і є складовою світової культури. Навіть деякі предки українців ще в часи Київської Русі були чи не найосвідченішими в Європі. Князь Ярослав Мудрий, про величезну бібліотеку якого й досі ходять легенди, високо оцінював роль книги у навчанні і вихованні людини: “Велика – бо користь від навчання книжного ” . Людина створила надзвичайні види мистецтва, але тільки книга виражає людину повністю. Книга – найбільш складне і велике диво, створене людиною.


“Читання книги – це ніби розмова з найкращими людьми минулих років”

Декарт

Книги нас навчають , виховують, духовно збагачують, розмовляють з нами – взагалі формують нас як особистість. Навчанням книги і книжкової справи займається спеціальна наука – книгознавство, яка вивчає у просторі та часі процеси підготовки, випуску, розповсюдження і використання рукописів, друкарської і електронної книги в суспільстві.   Основні поняття ми вивчимо на нашому бібліотечному уроці, тому що без цих елементарних знань не може існувати жодна цивілізована людина. Навряд чи вдається комусь із нинішніх чи майбутніх вчених об’єктивно дослідити питання про те , який із народів чи котра з особистостей були першопрохідцями у створенні перших рукописних книг на нашій планеті адже такий дивовижний набуток людської культури, як книга , став результатом довготривалого поступу цілих народів.

У стародавні часи на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба передавати іншим якісь відомості , досвід, виникла у людей дуже давно. Сторінками найдавніших книжок стали стіни печер, сокири, щити.

Вузликове письмо З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства. Перші спроби письма відносять до 35–50–х віків до н.е.Спочатку це була гілочка пальми – знак миру, потім вузликове письмо. У вузликовому письмі засобами передачі змісту слугували мотузки із зав’язаними на них вузликами, яке являло собою мотузку, до якої був прив’язаний ряд різнокольорових шнурків з вузликами. Форма та кількість вузлів позначали числа, вузли різного кольору та по-різному розташовані мали різні умовні значення. Чорний вузол означав смерть, білий – срібло чи мир, жовтий – золото, зелений – хліб.Ним володіли стародавні китайці, перси, мексиканці.Вузликове письмо набуло особливого поширення у скотарських племенах для обліку поголів’я стад.


Письмо в малюнках

На зміну вузликовому письму прийшло піктографічне (малюнкове)письмо. У малюнковому письмі повідомлення передавалось за допомогою малюнків, які означають окремі предмети, дії, процеси тощо. Перші малюнки людини, знайдені вченими, зроблені ще в епоху пізнього палеоліту: 40-10 тисяч років тому. Древня людина висікала на камені, вирізувала на кісті, наносила фарбою на стіни печер контури тварин - бізона, мамонта, лані, носорога коня, оленя - чи людей. Вона ніби освоювала світ і запам'ятовувала його. В епоху мезоліту, датованого в Європі дев'ятим - шостим тисячоріччям до нашої ери, усе більш поширюються складні образотворчі композиції об'єднані загальним сюжетом. Вони схожі на закінчену розповідь у картинках. Це новий крок у пізнанні навколишнього світу, прагнення відбити подію, дію. Думка первісної людини вже не тільки фіксує конкретні факти, але і робить спробу передавати абстрактні поняття. На малюнках частіше зустрічаються символічні елементи й умовні знаки.

Надписи – ієрогліфи Потреба прискорити розвиток письма і можливість передавати складніші за змістом і довші за розміром тексти зумовили схематизацію малюнків, перетворення їх на умовні знаки — ієрогліфи. Ідеографічні знаки, в зображенні яких зберігається деяка символічна подібність із зображуваним предметом. Єгипетські ієрогліфи  — система письма, яка використовувалася в Стародавньому Єгипті для запису текстів релігійного характеру. Ієрогліфічні надписи збереглися у вигляді різьблень на стінах староєгипетських храмів та папірусних текстів. Китайська писемність  — стародавній і загальновживаний спосіб запису китайської мови. Ієрогліфи або ієрогліфічна комбінація позначають фізичні об'єкти, абстрактні поняття або вимову.Винахід і використання китайських ієрогліфів не лише сприяли розвитку китайської цивілізації, але і глибоко вплинули на розвиток світової культури. 

.

3 утвердженням ієрогліфічного письма виникла проблема алфавіту і навчання письму та читанню.  Щоб прочитати ієрогліфічне письмо, необхідно знати значення знаків, що оформились у середовищі, яке виробило їх і певний час користувалося ними. 

Перший алфавіт який належав фінікійцям був створений приблизно ХІІ ст. до н.е. На його основі був створений візантійський (грецький) алфавіт. Перший слов’янський алфавіт створили Кирило та Мефодій у 862р. Велика заслуга братів в тому , що вони заклали основи слов’янської писемності та літератури.

Виникнення письма й алфавіту стало передумовою становлення і розвитку такої випробуваної століттями форми закріплення та передачі інформації, якою виявилася спочатку рукописна, а згодом друкована книга.

Глиняні книги Глиня́ні кни́ги — археологічні знахідки,тексти, малюнки, зроблені на глиняних табличках. Причиною використання глиняних табличок були як особливості походження писемності, і так і те, що глина була одним з небагатьох широкодоступних у матеріалів. Таблички були прямокутної форми . Списувалася табличка з обох боків. Таблички сушили на сонці і випалювали на вогні , що надавало їм твердості. В місті Ніневії в знаменитій бібліотеці царя Ашшурбаніпала нараховувалось тридцять тисяч плиток .Кожна «книга»складалася з кількох десятків чи сотень плиток і кожна була пронумерована і мала назву. Таблички зберігалися в глиняних або дерев'яних скринях і у плетених кошах, які стояли на глиняних цоколях чи на дерев'яних полицях, прикріплених до стін. Оскільки в школах писали на глиняних табличках, то заняття розпочиналися з їх виготовлення. Школярі замішували глину та самі ліпили таблички. У 612р. до н.е. бібліотека була зруйнована.

Книги з папірусу Книги з папірусу придумали стародавні єгиптяни (III тис. до н.е.).Книги виготовляли з рослини очерету, який ріс уздовж річки Ніл. Вони були виготовлені у вигляді довгої стрічки. Рядки писалися не на всю довжину стрічки, а в декілька десятків чи навіть сотень стовпчиків. Серцевину очерету-папірусу різали на смуги, які клали одна на одну, придавлювали вагою, сушили на сонці і отримували аркуші, на яких можна було писати. а потім ці аркуші склеювали в довгий-предовгий сувій. Книга в єгиптян мала вигляд стрічки тому що папірусний папір при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Величезна бібліотека на ті часи з таких сувоїв була зібрана в Олександрії. Це перша бібліотека у світі з майже мільйонною кількістю сувоїв. В одній з британських музеїв зберігається книга – сувій , довжина 40,5 м., висота сторінки 43см.

Книги з воску Давні греки і римляни писали на покритих воском дерев‘яних табличках.Воскова книга мала такий вигляд: декілька табличок-довідок, охайно витесаних усередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. квадратну виїмку кожної дощечки заповнювали воском — жовтим чи пофарбованим у чорний колір. Перша й остання дощечки не покривалися воском. Писали на такій книзі стальною паличкою, яка мала назву «стило». З одного кінця вона була го- строю, а з іншого — заокругленою. Гострим писали по воску, а тупим згладжували те, що не потрібно. У Римі була створена «воскова газета» на великій навощеній дошці записували новини міста.

Книги з пергаменту Ці книги витіснили книги з папірусу і воску. Матеріал для письма спеціально вироблений з шкіри тварин.Батьківщиною його вважається Пергам. Пергамент міцний і довговічний, на ньому для письма використовували обидві сторони.Його можна було різати, згинати, зшивати в книги.Така книга була дуже важкою і дорогою. На одну книжку потрібно було отару овець.Спочатку пергамент також згортали в сувої, але з ІVст. його стали нарізати на окремі аркуші і зшивати у зошити, а кілька зошитів – у кодекс, тобто знайому нам книгу.Вона збереглася й до нашого часу. До зразків високохудожніх книг належить: Остромирове євангеліє(найдавніша пам‘ятка українського письменства часів Київської Русі)


Одна з найбільших у стародавньому світі книгозбірень – Пергамська бібліотека , яка була подарована у ІІІ – І ст. до н.е. Цезарем Марком Антонієм єгипетській цариці Клеопатрі і згодом склала основу колекції знаменитої Александрійської бібліотеки. Вважається, що Александрійська бібліотека заснована Птоломеєм ІІ.

.

Берестяні книги

Берестяні книги виникли на Русі в ХІ ст. і використовувалися для писемності до ХVст. Ці книги беруть свій початок від берестяних грамот. Берест кип’ятили, зішкрібали внутрішній шар кори, обрізали покраях, надавали прямокутної форми. Літери наносили на берест залізним чи кістковим стержнем.

Берест використовували протягом 400 років.


Китайською імперією почався пошук нових матеріалів.

Врешті – решт з’явився папір. Спочатку папір був непопулярним. на ньому писали тільки те, що повинно було зберігатися недовго. Книги, як і раніше, робилися з пергаменту,але згодом дорогий пергамент поступається місцем дешевому паперу. В античному світі книги поширювалися шляхом переписування. Книги написані вручну – отримали назву рукописи. Найдавніші витвори російської писемності були створені в епоху правління київського князя Ярослава Мудрого (978 р.– 1054р.).

Колискою книгодрукування стала країна, що подарувала світу книгу Китай. Саме там ще в VІ ст. з’явилася ксилографія. За її допомогою була віддрукована найперша в світі книга “Діамантова сутра”.


Паперові фабрики, чи як їх тоді називали «паперові млини», з’явилися в Європі в Німеччині, у Франції, в Італії в ХІІІ ст. На Русь папір завезли італійські купці, які приїжджали

до Новгороду. Згодом з’явився «паперовий млин» у с. Канино, за 30 верст від Москви.

У Європі друкарство почало поширюватися в середині XV ст., коли Іоанн Гутенберг усередині XV ст. в м. Майнус у Німеччині надрукував так звану 42-рядкову Біблію — перше багатооб’ємне друковане видання в Європі, визнане шедевром раннього друку. Першодрукарем у нашій країні став Іван Федоров, який у 1564 р. в Москві разом з Петром Мстиславцем випустив першу російську книгу — «Апостол».

Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Російський першодрукар став першодрукарем українським. Він друкував книги в московській державній друкарні в білоруського магната Григорія Ходкевича в Заблудові. в Україні, у власній типографії у Львові, у друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» — перший у Європі друкований підручник.Серед друкарських програм Іоанна Гутенберга та Івана Федорова знаходимо багато спільного. Іоанн Гутенберг випускає граматику Єлія Доната для початкового навчання латини, «Біблію», частину «Псалтиря». Іван Федоров друкує «Буквар», Слов’янсько-грецьку «Азбуку», «Біблію». Іван Федоров багато знав і вмів, був найосвіченішою людиною свого часу, володів кількома мовами. Ледь організувавши свій друкарський двір, Іван Федоров починає випускати «Азбуку» (1574 р.). 15 лютого 1574 р. виходить перша книжка — «Буквар» Івана Федорова — перший друкований посібник для навчання грамоти, складений «ради скорого младенческого научения». Зміст і техніка виконання послужили прототипом для наступних видань букварів аж до XIX ст. Єдиний примірник «Букваря» Івана Федорова знаходиться в Гарвардському університеті (у бібліотеці). Ось таким складним і довгим був шлях створення книги.

Підручник сьогодні

Рукописи книги автор подає у видавництво. Перший читач книги – редактор. З редактором над рукописом працюють оформлювач, технічний редактор, фотограф, художник, верстальники і дизайнери, колектив видавництва та друкарні, працівники комбінату з виробництва паперу. Коректор, який вишукує у майбутній книзі помилки, описки яких не помітили до них.

Перший цех – набірний. Довгий ряд машин біля яких сидять робітниці і стукають на клавішах, із лінотипа випадають відлиті з металу рядки. З цих рядків складають , або як говорять, верстають сторінки книги.

З набірного цеху полоса направляється в друкарський.Тут машини великі, які самі друкують, розрізають полоси на листки, самі їх складають, самі рахують скільки надруковано листів.

В іншому цеху друкують малюнки.Тут стоїть величезний фотоапарат. Фотограф знімає малюнок і переводить на цинкову пластинку – робиться кліше. Його замазують фарбами, прикладають до паперу і картина з’являється на папері. Все це робить машина.


Книга надрукована , але потрібно зібрати всі листки, зшити їх а потім одягти в обкладинку. Це роблять у брошурованому цеху. Тут також машини. З друкарні книги йдуть на склад, в магазин, бібліотеку.

Вірні друзі і помічники – твої підручники, які несуть в собі цілюще джерело знань. ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ПІДРУЧНИКОМ

1. Бери книжки тільки чистими руками.

2. Обгорни всі підручники.

3. Клади їх на чисті столи і парти

4. Бережно гортай сторінки.

5. Зроби закладки для підручників.

6. Не можна перегинати підручник – від цього псуються сторінки.

7. Не можна кидати підручник або рвати сторінки.

8. Не можна загинати краї в сторінках підручника.

9. Не можна писати ручкою чи розмальовувати підручник.

10. Після читання клади їх у відведене місце: на полицю,

в шафу, до портфеля.


Вікторина 1.Як називаються книги, за якими учні вивчають  навчальний предмет?(Підручники) 2.З якого матеріалу виготовлено найпершу «книгу» ?  (З каменю) 3. Куди приносить письменник рукопис? (Друкарню) 4.Який матеріал вперше використовували для письма ? (Пергамент) 5.З чиїм ім’ям вперше пов’язане книгодрукування  в Україні? (Іван Федоров) 6.Найбільша бібліотека стародавнього світу. (Александрійська) 7.Який матеріал використовували на Русі для написання книг? (Берест) 8.На якому матеріалі, крім папірусу, писали в Стародавньому Єгипті? (Пергамент) 9. Назвіть два основні правила збереження підручників. (Якісно обгорнути цупким папером, мати закладку) 10. Переписана від руки книга. (Рукопис)

Прислів’я про книгу Книга для розуму – що теплий дощ для зерна. Книгу читати – все знати. Книга – не пряник, а дітей до себе манить. Книгу прочитав, на крилах політав. Книжку прочитав – і розумним став.


Використана література
  • Твій друг – книга. – К. : Веселка, 1989р. – 284с.
  • Шкільна бібліотека. – К.: Київська правда, 2009. - №1.
  • Шкільна бібліотека. – К.: Київська правда, 2008.- №3.
  • Шкільна бібліотека. – К.: Київська правда, 2014. - №1.
  • Шкільна бібліотека. – К.: Київська правда, 2014. - №2









КІНЕЦЬ


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка