Підготувала учитель початкових класів Дем’янівської зош



Скачати 16,84 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір16,84 Kb.
  • Підготувала учитель початкових класів
  • Дем’янівської ЗОШ
  • Ліхачова Любов Леонідівна
  • Процес навчання включає:
  • викладання - діяльність учителя, який керує процесами сприймання, розуміння і запам'ятання учнями навчального матеріалу;
  • учіння - діяльність учнів, які сприймають навчальний матеріал, осмислюють і запам'ятовують його, навчаються застосовувати набуті знання на практиці.
  • Неможливо без активної діяльності самих учнів.
  • Щоб набути знань, умінь і навичок, учні повинні докласти певних вольових зусиль, наполегливості, мати бажання вчитись. Передумовою активної пізнавальної діяльності молодших школярів є сприймання навчального матеріалу, яке в початковій школі потребує спеціальних умов і організації.
  • Пізнання людиною об'єктивного світу не вичерпується відчуттями, які є відображенням окремих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності. Спираючись на відчуття, людина здатна відображати предмети такими, якими вони є в дійсності. Цей процес відображення і є сприйманням. Ми сприймаємо не лише колір і запах яблука, а саме яблуко, не окремі риси людини, а людину в цілому.
  • Спираючись на попередній досвід, усвідомлюємо сприйнятий предмет, відносимо його до певного класу предметів. Сприймання людини здійснюється і розвивається в процесі її діяльності. Водночас правильне сприймання учнями предметів і явищ об'єктивної дійсності є необхідною умовою успіху в навчальній діяльності.
  • У дослідженнях, проведених у початковій школі, було виявлено індивідуальні відмінності учнів у рівні розвитку аналізу і синтезу:
  • у 57% випробовуваних переважало аналітичне сприйняття,
  • у 43% - синтетичне.

Діти, у яких переважає синтетичне сприйняття, проявляють схильність до узагальненого віддзеркалення явищ і предметів, але, як правило, не надають значення деталям, не бачать їх, що нерідко приводить до помилкових узагальнень.

  • Діти, у яких переважає синтетичне сприйняття, проявляють схильність до узагальненого віддзеркалення явищ і предметів, але, як правило, не надають значення деталям, не бачать їх, що нерідко приводить до помилкових узагальнень.
  • Школярі з аналітичним типом сприйняття, навпаки, прагнуть проаналізувати усі деталі, подробиці, проте їм важко в самостійному виділенні основного значення та основних характеристик сприйнятого об'єкта.

Окрім того, психологі виділяють ще один специфічний тип сприймання - емоційний, тобто такий, що припускає підвищену емоційну збудливість у відповідь на різні подразники. Такі діти перш за все сприймають те, що впадає в очі, те, що пов'язане з їх минулим досвідом, тобто в їх сприйманні велику роль відіграє мимовільна регуляція.

  • Окрім того, психологі виділяють ще один специфічний тип сприймання - емоційний, тобто такий, що припускає підвищену емоційну збудливість у відповідь на різні подразники. Такі діти перш за все сприймають те, що впадає в очі, те, що пов'язане з їх минулим досвідом, тобто в їх сприйманні велику роль відіграє мимовільна регуляція.

К. Д. Ушинський – засновник наочного навчання у вітчизняній педагогіці – писав:

  • К. Д. Ушинський – засновник наочного навчання у вітчизняній педагогіці – писав:
  • «Педагог, який бажає що-небудь міцно закарбувати в дитячій пам’яті, повинен потурбуватися про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак взяли участь в акті запам’ятовування».
  • К. Д. Ушинський
  • Сприймання навчального матеріалу може бути:
  • чуттєвим (безпосереднім) і
  • раціональним (опосередкованим через слово, мову).
  • У початкових класах школи відбувається формування в дітей сенсорного досвіду.
  • Найголовнішими аспектами його є спостереження об'єктів в природному оточенні, розглядання натуральних об'єктів на уроці як роздавального матеріалу, розглядання реальних зображень об'єктів, кінофільмів тощо, ознайомлення з рослинами лісу, поля, саду, тваринним світом свого краю – птахами, звірами, комахами, рибами, з шкідниками полів і садів і способами боротьби з ними.
  • Відомо, що перші враження від сприйнятих об'єктів і первинні відтворення відомостей про них глибоко вкарбовуються в пам'яті, тому так важливо не допустити створення в свідомості дітей помилкових асоціацій, які потім дуже важко виправити.
  • Слово – традиційне і найбільш поширене у сучасному навчанні джерело інформації. Відповідно важливою метою початкового навчання є збагачення, уточнення й активізація словника учнів та розвиток їх мовлення. Словниковий запас, окрім удосконалення мовленнєвої діяльності, сприяє ще й активізації процесів сприймання вербальної інформації.
  • Велику роль у правильному використанні людиною минулого досвіду під час сприймання відіграють мислення і мова. Мова – носій досвіду людини. У мові закріплюються успіхи пізнавальної роботи її мислення.

У молодшому шкільному віці істотно розвивається й спеціальний вид вербального сприймання – слухання. У школярів слухання є не тільки засобом, а й видом навчальної діяльності. Слухання включено в будь-який урок, оскільки всі дії школяра, його успіх, а отже, й оцінка насамперед залежать від уміння слухати пояснення і вказівки вчителя. Крім того, діти слухають з критичною спрямованістю відповіді, розв'язання, пояснення своїх товаришів. Слухання є своєрідною формою розумової діяльності дітей, що передбачає не лише виділення окремих слів, а і розуміння значення кожного з них.

  • У молодшому шкільному віці істотно розвивається й спеціальний вид вербального сприймання – слухання. У школярів слухання є не тільки засобом, а й видом навчальної діяльності. Слухання включено в будь-який урок, оскільки всі дії школяра, його успіх, а отже, й оцінка насамперед залежать від уміння слухати пояснення і вказівки вчителя. Крім того, діти слухають з критичною спрямованістю відповіді, розв'язання, пояснення своїх товаришів. Слухання є своєрідною формою розумової діяльності дітей, що передбачає не лише виділення окремих слів, а і розуміння значення кожного з них.
  • Сприймання навчального матеріалу звичайно здійснюється кількома взаємодіючими аналізаторами. Проте залежно від об'єкта та умов сприймання провідну роль у цьому процесі може відігравати то один, то другий аналізатор. У зв'язку з цим всі наші сприймання поділяються на зорові, слухові, дотикові та ін. Так, наприклад, сприймання картин природи і малюнків будуть переважно зоровими сприйманнями, сприймання мелодій - слуховими і т. д.
  • В сприйманні навчального матеріалу велику роль відіграє як довільне (навмисне), так і мимовільне (ненавмисне) сприймання.
  • Мимовільне сприймання відіграє значну роль у розвитку школярів, у формуванні в них чітких уявлень, у збагаченні чуттєвого досвіду.
  • Ненавмисне сприймання відбувається без завчасно поставленої мети. Воно визначається різними зовнішніми ефектами, окремими сильно діючими компонентами (силою звуку, яскравими кольорами), незвичністю предмета або його зображення (привертають увагу надто висока сосна або дуже товстий дуб), контрастністю (білий і чорний на малюнку, низькі і високі гори, маленькі комахи і величезні туші китів). Посилюють мимовільне сприймання переважаючі інтереси школярів.
  • Важливу роль у засвоєнні знань відіграє й довільне сприймання. Для включення довільного сприймання учень повинен прикласти зусилля для засвоєння інформації. Не пропускаючи нагоди використати інтереси й нахили учнів для мимовільного сприймання, учитель використовує наочність, у процесі організації спостережень ставить перед ними певні завдання або запитання, щоб спрямувати їх на сприймання певних предметів, явищ або їхніх окремих ознак.
  • В процесі навчальної діяльності учні початкових класів досягають значного розвитку сприймання.
  • Учителю потрібно враховувати індивідуальні відмінності учнів у рівні розвитку аналізу і синтезу.
  • Складні види сприймань розвиваються в процесі навчально-виховної і практичної діяльності учня. Етап організації первинного сприймання навчального матеріалу, зумовлений у початковій школі психічними особливостями учнів та комплексом навчально-виховних завдань на уроці, який,при його адекватному застосуванні, забезпечує активізацію різних органів чуття, закріплення виучуваного в пам’яті та його краще засвоєння.
  • Щоб забезпечити розвиток цих сприймань, потрібне керівництво з боку педагога


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка