Підготувала: вчитель початкових класів



Скачати 12,14 Kb.
Дата конвертації09.03.2017
Розмір12,14 Kb.

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови засобами проблемних технологій в контексті ІКТ

Підготувала:

вчитель початкових класів,

спеціаліст ІІ категорії

Дьоміна Т.М.

Народи Півночі говорять: “Якщо подарувати людині одну рибину, то вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві – буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.”

Так і в навчанні: скільки б у школяра не було б предметних знань і вмінь, старанності і сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно отримувати знання, у розвитку їх розумових здібностей

Одним із важливих завдань учителя початкових класів на уроці є активізація розумової й пізнавальної діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті, розвивати творчі й пізнавальні здібності школярів, формувати в них навички самостійного здобуття знань.

Проблемно-пошуковий метод навчання через використання засобів ІКТ, як засіб розвитку активізації пізнавальної діяльності молодших школярів дає можливість:

підвищувати інтерес до навчання

розвивати розумові здібності, пам

“Єдиний шлях, що веде до знання - діяльність”

Бернард Шоу.

«Усі наші задумки, пошуки і побудування перетворюються на порох, на мумію, якщо немає дитячого бажання вчитися. А воно приходить тільки з успіхом у навчанні...

В.О.Сухомлинський

Проблемно-пошуковий метод задовольняє розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь, виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми, засвоєння знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності



«Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення — найбільш благородний, шлях наслідування — найбільш легкий і шлях особистого досвіду — найбільш важкий». ( Конфуцій.)

С.Л.Рубінштейн писав: «Початковим моментом розумового процесу є проблемна ситуація».

Методи проблемного навчання

показовий

діалогічний

частково-пошуковий (евристичний)

дослідницький

програмований

Залежно від ролі у навчальному процесі:

Основні


Допоміжні

Фронтальна

Групова

Індивідуальна



Щодо способів вирішення:

Основні


Допоміжні

Фронтальна

Групова

Індивідуальна



Дидактична мета проблемної ситуації

привернути увагу учнів до навчального матеріалу, збудити в них пізнавальний інтерес

активізувати розумову діяльність учнів, поставивши їх перед посильним пізнавальним утрудненням (ускладненням);

показати, що за допомогою наявних в учнів знань, умінь, навичок неможливо задовольнити виниклу пізнавальну потребу

допомогти учням побачити основну проблему і визначити найбільш раціональні шляхи її рішення

Основні прийоми створення вчителем проблемних ситуацій

одночасно надати суперечливі факти, теорії або точки зору

учитель сам ставить проблему. Увага учнів звертається на ті, чи інші життєві явища, яким треба дати пояснення

учням повідомляється невідомий раніше факт, що викликає їхнє здивування і бажання одержати пояснення

дати практичне завдання, яке взагалі не виконується

дати практичне завдання, що не схоже на попереднє

зіштовхнути різні думки учнів питанням або практичним завданням

Компоненти проблемної технології

потреба учня в новому знанні або способі дії

невідоме знання, яке учень повинен засвоїти за проектом педагогічних цілей уроку

відомі знання і сформовані уміння

Проблемне питання

Проблемне питання

Проблемна ситуація

Проблемна ситуація

Проблемна задача

Проблемна задача

Проблемне завдання

Проблемне завдання

активізувати

сформувати

використовувати

підвищити



Показник успішності учнів з української мови

Рекомендації

Умови успішної організації проблемного навчання:

підготовка вчителя; підготовленість учнів; науково-методична забезпеченість процесу навчання для створення проблемних ситуацій; урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, часу, відведеного за програмою



Шляхи створення проблемних ситуацій:
  • спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя;
  • спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обґрунтування;
  • перехід від поодиноких фактів до узагальнень;
  • зіставлення суперечливих фактів, явищ;
  • вирішення протиріч між теоретично можливим засобом розв’язання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності.

Рекомендації

Правила створення проблемних ситуацій:
  • Постановка перед учнем практичного чи теоретичного завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання або дії.
  • Пропоноване проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям.
  • Проблемне завдання повинно передувати поясненню, засвоєнню навчального матеріалу.
  • Не можна змішувати проблемне завдання і проблемну ситуацію.
  • Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різноманітними типами завдань.
  • Проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказування учневі на причину невиконання ним поставленого практичного завдання.
  • Керування вчителя у проблемному навчанні повинне:
  • спрямовувати учня на правильне розв’язання пізнавальних задач;
  • сигналізувати про хибні шляхи, виявляти суть помилок, сприяти свідомій діяльності учня;
  • надавати учневі допомогу, не позбавляючи його самостійності і вольових зусиль;
  • підтримувати емоційний тонус учня, впевненість у своїх можливостях при достатній мобілізації знань і здібностей.

Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка