Полісемія лексеми дорога в лексико-граматичній парадигмі



Скачати 343,55 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір343,55 Kb.
Полісемія лексеми дорога в лексико-граматичній парадигмі

(на матеріалі української та російської мов)
The Polysemy of the Lexeme Road in the Lexical-grammatical Paradigm

(on the Material of the Ukrainian and Russian Languages)

удк: 811.161.2’371+811.161.1’371

Бондар Т. Г.

ВДУ ім. Лесі Українки, м. Луцьк
The article deals with the lexical-grammatical paradigm of the polysemantic lexeme road. All the syntacsemes which contain the lexeme road were analyzed. We distinguish 4 main meanings and 11 shades of meaning of the investigated lexeme. It is shown that most of the prepositional constructions with the lexeme road are polysemantic (з дороги, на дорогу).
У статті розглядається лексико-граматична парадигма багатозначної лексеми дорога. Було обстежено всі синтаксеми, в які входить дана лексема, і виділено 4 основних значень та 11 підзначень, що аналізуються в різних прийменнико-відмінкових конструкціях. Показано, як розподілені значення між синтаксемами. Виявлено, що більшість прийменникових конструкцій є багатозначними (з дороги, на дорогу тощо).
В наш час надзвичайно актуальною залишається проблема концептуалізації мовою навколишньої дійсності. Першочерговою задачею стає виявлення концептів (результатів концептуалізації), аналіз їхньої структури й змісту. Як відомо, концепти формуються у свідомості, мозку людини і репрезентуються в мові за допомогою лексем, стійких сполучень, паремій, фразеологізмів, вільних сполучень тощо. В рамках когнітивної лінгвістики досліджуються всі засоби вербальної репрезентації концепту, що дає можливість якнайповніше пізнати зміст цього концепту.

Об'єктом нашого дослідження є лексема дорога як головний засіб об’єктивації концепту “дорога”, одного з найдавніших концептів у народній культурі. Концепт “дорога” та його мовні втілення вже неодноразово привертали увагу дослідників, зокрема, йому присвятили свої роботи Н. Д. Арутюнова, Т. В. Радзієвська, Т. В. Цив’ян, І. О. Седакова, Л. Г. Невська, Т. М. Ніколаєва, Т. Б. Щепанська, О. О. Іполітов. Однак повного опису цього концепту поки що немає.

Мета роботи: прослідкувати за реалізацією лексичних значень лексеми дорога в усіх можливих граматичних формах на рівні словоформи.

Завдання роботи: обстежити всі синтаксеми, в які входить дана лексема, і з’ясувати розподіл значень та повноту їх представлення в лексико-граматичній парадигмі. Синтаксеми як "мінімальні семантико-синтаксичні одиниці" виділяються на основі семантико-синтаксичних відношень. Вони мають зовнішнє спрямування, відображаючи стосунки між предметами і явищами позамовного світу [2: 245]. Дослідження синтаксем з лексемою дорога дасть можливість уточнити тлумачення лексеми у словнику, оскільки у сполученні з прийменниками лексема часто набуває нового значення, виявляється дифузна полісемія.

Матеріалом дослідження є дані тлумачних словників, тексти творів художньої літератури, періодичної преси українською та російською мовами. Використовувався мовний матеріал з "Національного корпусу російської мови" (НКРС).

У сучасній українській та російській мовах слово дорога має декілька близьких значень. За основу було взято тлумачення з двох базових словників: "Словника української мови" (СУМ) та "Словника сучасної російської мови" (БАС). Але передусім “путь–дорога виступає як спеціально організована (“прокладена”) територія, яка забезпечує суб’єкту (і/або об’єкту) можливість руху / переміщення” [4: 442]. Словники подають ще кілька значень та підзначень цієї лексеми. За СУМом, лексема дорога означає:

1. Смугу землі, по якій їздять і ходять.

2. Місце для проходу, проїзду.

3. Перебування в русі ( йдучи або їдучи куди-небудь).

4. у знач. присл. дорогою. Під час руху, подорожування куди-небудь.

5. Правильний напрямок для руху кого-небудь [СУМ: 378-379].

БАС, на нашу думку, дещо краще і точніше тлумачить лексему дорога:

1. Полоса земли, служащая для езды и ходьбы; измеряемое расстояние; местность около дороги.

2. Направление, путь следования; место для прохода, проход.

3. Процесс езды, передвижения; поездка, путешествие [БАС: 1004-1009].

Аналіз контекстів має показати відповідність вищезгаданих тлумачень реальним вживанням лексеми дорога в мовленні. Для зручності викладу позначимо лексико-семантичні варіанти слова дорога таким чином:

ЛСВ-1: ‘смуга землі, по якій їздять і ходять’ (Рвуться виспіви під небо, топчуть мужицькі ноги куряні дороги, іржуть коні, й виблискують на сонці багнети (Улас Самчук. Марія); Уже на подъезде к основному месту событий проехать становится все труднее и труднее – дорога одна, она узкая, а машин нынче у молодежи много (Д. Баснер. Еще один "Королевский жираф" [НКРЯ]));

ЛСВ-2: ‘процес їзди, подорож, мандрівка’ (За день усього наготували, а наступного дня уже мали й вирушати в дорогу (Іван Багряний. Тигролови); После отдыха дорога давалась легче (А. Зильберт. Пешочники [НКРЯ]));

ЛСВ-3: ‘напрямок, маршрут пересування’ (Одного разу загадав [молодий купець] їхати в світ до склепу, а дорога все припадала їхати попри сестрин дім (О. Кольберг. Заздрісна жінка); Нарушитель дорожного движения был задержан благодаря собственной сообразительности” – когда обратился к стражам порядка с просьбой показать ему дорогу (Виновник ДТП спросил у полиции, как скрыться [НКРЯ])).

Друге значення, виділене в СУМі, ми включили в ЛСВ-1, третє та четверте значення в ЛСВ-2, а п’яте значення віднесли до ЛСВ-3.

Як видно з наведених вище прикладів, лексема дорога поєднує в собі два основних значення:

1. Просторове, не антропоорієнтоване значення, де реалізуються передусім локативні, спостережувані ознаки дороги: довжина, протяжність, кривизна, нерівність тощо (див. [3]). У цьому значенні лексема дорога часто входить в локативні субстанційні синтаксеми (стояти на дорозі, йти по дорозі, рости біля дороги).

2. Часове, "олюднене" значення, де дорога означає стан людини, яка подорожує, подорож. Тут дорога наділяється такими ознаками як складність / легкість, дальність / близькість, небезпечність тощо (див. детальніше про це в [1]). У цьому значенні лексема дорога передусім утворює часові предикативні синтаксеми (відпочити з дороги, щось одне одному говорити дорогою; втомитися за дорогу).

Простежимо, яких значень може набувати лексема дорога у сполученні з прийменниками. Для цього проаналізуємо відмінкову парадигму слова дорога та зробимо вибірку багатозначних прийменниково-відмінкових конструкцій.



Називний відмінок. Вживається без прийменників. У називному відмінку лексема дорога утворює суб’єктні синтаксеми і має такі значення:

1. ЛСВ-1: Ось уже кінчилась і толока; сіріла курявом широка проїжджа дорога, овечата, зійшовши на неї, зняли хмарою кіптягу, кашляли, мекали (Панас Мирний. День на пастівнику); Але дорога суха, візок теркотить по груддю, Іцик швидко поганяє, бо на вечір їм треба стати в другім селі <…> (І. Франко. Boa Construktor); Отсюда началась извилистая и узкая асфальтовая дорога (Опыт: Перегнать из Владивостока купленный автомобиль [НКРЯ]). Як видно з прикладів, лексема дорога може вільно сполучатися з різними прикметниками.

Просторове значення лексеми дорога часто реалізується у реченнях із дієслівними формами пасивного стану, де спостерігається об’єднання суб’єктних й об’єктних синтаксем. У цих реченнях дорога виражає комплексне значення об’єктного суб’єкта, який утворюється в результаті транспозиції відмінкових форм знахідного відмінку [2: 266], пор.: Рабочие не отремонтировали дорогу і Дорога на Москву не только не отремонтирована она еще и замусорена до предела (В. Труба. "Тройной обмен" для престарелых [НКРЯ]).

2. ЛСВ-2: Атлетов ожидала дальняя дорога – 26 миль, а двух победителей, на финише – чек на 100 тысяч долларов каждому и по новенькой "Тойоте" (В. Кордовский. Марафон с чужим сердцем [НКРЯ]); После отдыха дорога давалась легче (А. Зильберт. Пешочники [НКРЯ]). У цьому значенні лексема дорога часто має при собі описові означення, що характеризують дальність / близькість, важкість / легкість подорожі.

3. ЛСВ-3: Вона [дівчина] з охотою убирається, посідали і їдуть. А дорога була через ліс (О. Кольберг. Вірна дочка і жінка); Дорога от БАМа в Эльдорадо (Аргументы и факты [НКРЯ]). Права дистрибуція лексеми дорога реалізується через прийменники: на, до, від, в, через, вздовж, попри тощо.

Крім центральних значень, які подають словники, лексема дорога, на нашу думку, у називному відмінку може мати ще одне значення: ‘рух транспорту на дорозі’ (позначимо ЛСВ-4): А некоторые водители уверяют, что на рекламные плакаты и видеостены вообще не реагируют – дорога все внимание отнимает (Вечерняя Казань [НКРЯ]); Дорога оживает, появилась работа, люди возвращаются, из Казахстана едут, с Украины (Известия [НКРЯ]).



Родовий відмінок. Лексема дорога сполучається з багатьма прийменниками: від (рос. от), без, до, для, з, посеред, вздовж, поперек, біля (коло), поблизу. Найцікавішими, на наш погляд, є багатозначні прийменникові конструкції з дороги та без дороги.

В сполученні з дороги (рос. с дороги) лексема дорога реалізує такі значення:

1. ЛСВ-1: Буквально чудом остались живы пассажиры автобуса, который вынесло гололедом с дороги: он повис на опорной стенке, угрожая свалиться с высоты в несколько метров (Известия [НКРЯ]); Опять жалобы. Мы платим, а тротуары разъезжены, снег с дороги не убран (Л. Пирогова. Снегопад принес проблему [НКРЯ]).

Сполучення з дороги у формі імперативу означає ‘забрати(ся) з дороги’ (познач. це значення ЛСВ-1а): "Хлопці! геть його з дороги! [тобто віднесіть в сторону] Хай так дуже не мудрує!" "От, спасибі за послугу! Мовить наш поет, – несіте…" (Леся Українка. Давня казка); Его на бешеной скорости нагоняют две иномарки, начинают сигналить и мигать фарами: мол, кыш с дороги, сявка (А. Росляков. Уроки пластунского [НКРЯ]). Тут можливі такі категоричні накази: геть з [моєї] дороги, прочь с дороги, вон с дороги, долой с дороги, уйди с дороги, отступи с дороги тощо.

2. ЛСВ-2: Вертай, пане, із дороги, бо є в дома гостї (В. Шухевич. Гуцульщина, ч. 3). У даному випадку із дороги є часовою предикатною синтаксемою. Вираз вертай із дороги означає припиняти мандрівку і повертатися у вихідну точку.

Згідно з даними БАС, сполучення з дороги вживається в таких сенсах:

а). ‘після подорожі, поїздки’ (познач. це значення ЛСВ-2а): І наказав [Іван] тому, що на мості: – Гляди ж, брате, не спи, а стережи! Той ходив-ходив, а тому, що був з дороги, – ліг і заснув на мосту (Іван – мужичий син. / Укр. нар. казки); – Правда, с такой дороги и очень нужно отдохнуть. Вот здесь и расположитесь, батюшка, на этом диване (Н. Гоголь. Мертвые души); – Ты, наверно, устала с дороги? (М. Вишневецкая. Слон и пеночка. // "Трамвай", №11", 1990). В цих прикладах з дороги є предикатом і позначає стан людини (бути з дороги).

б). ‘під час подорожі’ (познач. це значення ЛСВ-2б): – А я вам буду писать с дороги и поклонюсь от вас нашим-вашим (Н. А. Тэффи. Дачный разъезд); Еще с дороги сообщили в госпиталь о том, что будет тяжелый больной (О. Жунусов. Хозяин тайги [НКРЯ]). В останньому прикладі суб’єкт не названий.

3. ЛСВ-3. Прийменникова конструкція з дороги має значення:

а). ‘втрачати орієнтацію в просторі’ (познач. ЛСВ-3а): Гурт мисливський зголоднілий Весь підбився, утомився, Дехто ще зоставсь у гаю, Дехто вже й з дороги збився (Леся Українка. Давня казка). У цьому значенні словоформа з дороги сполучається з дієсловом збиватися.

б)‘змінювати орієнтацію в просторі, напрямок руху’ (познач. ЛСВ-3б): Выходя на какую бы то ни было охоту, охотник внимательно смотрит вперед и, завидя недобрую встречу, сворачивает с дороги и сделает обход стороною (Российская охотничья газета [НКРЯ]).

Прийменникова конструкція без дороги, на нашу думку, означає:

1. ‘відсутність прокладеного шляху, місця, призначеного для пересування’ (познач. ЛСВ-1б): Но он ждал, когда проложат через Прокошу санный путь; идти без дороги туда по мягкому снегу да еще без лыж трудно и небезопасно – провалиться в какое-нибудь болото можно (Б. Можаев. Живой); Смотрим: слева, в объезд Выселок, по без дороги, – сюда два наших джипа переваливаются (А. Солженицын. Желябугские Выселки [НКРЯ]); Він [лицар] без дороги йде все цілиною, з усмішкою твої стежки мина… (Леся Українка. Ні, ти не вмреш…). В цих контекстах без дороги означає те саме, що й бездоріжжя, рос. бездорожье.

2. ‘навпростець’ (познач. ЛСВ-1в): Так дерся навпростець, без доріг. І коли траплялись стежечки, уникав, а йшов просто, як цькований звір: боявся зустрічі з людьми (Іван Багряний. Тигролови); Повернувся [Гнат] і швидко поштикільгав до свого перелазу навпростець, без стежки (Улас Самчук. Марія); – Можно ли добраться до скал без дороги, напрямик? (Ф. Торнау. Воспоминания русского офицера).

3. ‘без певного напрямку, маршруту’ [БАС: 1005] (познач. це значення ЛСВ-3в): Когда весною выпускают птицу на свободу, она должна лететь так, как этот голос: без цели, без дороги, стремясь исчертить, обнять, почувствовать всю звонкую ширь небесного пространства (Л. Андреев. Вор); Когда на небе были утренние серые тучки и я озябал после купанья, я часто без дороги отправлялся ходить по полям и лесам, с наслаждением сквозь сапоги промачивая ноги по свежей росе (Л. Толстой. Юность).

Сполучення поперек / вздовж дороги та біля (коло), поблизу дороги, край дороги мають лише локативне значення (реалізується ЛСВ-1): вздовж дороги росли тополі; рос. поперек дороги лежало бревно; Но это потом, а покамест кусок дороги сам напоминал небольшое болото – поперёк пути расплылась необъятная лужа густой чёрной грязи (М. Семенова. Волкодав [НКРЯ]); …аж видить [дівка]: стоїть коло дороги яблунька, а на ній такі великі та червоні яблука, що дівці аж слина пустилася (О. Кольберг. Цорка і пасербиця); Тут, засівши край дороги в тіні густої рябини, він встромив очі в запорошений гостинець, що прямою сірою пасмугою простягся перед його очима далеко-далеко… (І. Франко. Борислав сміється).

У словоформах посеред дороги, насеред дороги реалізуються два основних значення лексеми дорога:

1. ЛСВ-1: [поїзд] стояв годинами чи то на станції, і чи просто посеред дороги чи десь у тупіку (Іван Багряний. Тигролови); Але втім обернувся візник і вдарив мене пужівном по голові так сильно, що я з болю пустив бричку і упав насеред дороги. Бричка поторохтіла далі (І. Франко. Борислав сміється);

2. ЛСВ-2: 3 чужого воза хоч серед дороги вставай (Прислів’я та приказки); "Що ви дурниці плетете, – скрикнув я, – не зачіпайте людей насеред дороги. Нічого вам не роблю, дайте мені спокій" (І. Франко. Борислав сміється).

Сполучення до дороги, а також від дороги як правило, мають локативне значення (реалізується ЛСВ-1): До центральної дороги вела вузька стежина; Від'їхав [брат] далеко від дороги і каже… (О. Кольберг. Вірна дочка і жінка); Слухи о том, что семейство Бориса Ельцина выселяют с дачи в Раздорах (7 км от Московской кольцевой дороги), оказались пустыми (Громкий шепот [НКРЯ]). Проте лексема дорога у прийменниковій конструкції до дороги може також мати значення ‘мандрівка’ (ЛСВ-2): Ми ретельно підготувалися до дальньої дороги; Я дуже втомився від довгої дороги.

В сполученні для дороги реалізується передусім ЛСВ-2: Ми купили все необхідне для дальньої дороги.

Конструкції давального відмінку лексеми дорога вживаються рідко, тому ми їх не розглядаємо.



Знахідний відмінок. Лексема дорога в знахідному відмінку може вживатися як з прийменниками (в (у), на, через, за, про, об), так і без них.

В прийменникових конструкціях знахідного відмінку часто реалізується ЛСВ-1: ‘смуга землі, по якій їздять та ходять’ (Милиционер взял старушку за руку и перевел через дорогу (В. Роньшин. Про старушку, которая выглядела как трехлетняя девочка [НКРЯ]); То он, дивись, пляшка над хатою висить, – показав Порох через дорогу: то – шинок (Панас Мирний. Хіба ревуть воли…)).

Проте в більшості сполучень слово дорога має значення ЛСВ-2: ‘мандрівка, поїздка’ (Генеральша за дорогу дуже втомилася, – сказала, що недужа, не прийняла ні хліба, ні солі... (Панас Мирний. Хіба ревуть воли…); Пили за всіх... За щасливу дорогу вперед і за щасливий поворот назад. Пили. Примовляли. Пригублювали... (Іван Багряний. Тигролови)).

У сполученнях на дорогу, в дорогу лексема дорога має значення:

1. ЛСВ-1: Разъясните детям, что бросать стекло, камни на дорогу нельзя (Происшествия [НКРЯ]); Максим не злякався. <> кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя повну пазуху і помчався насупроти бугая, ревучи й передражнюючи страшну звірину... (Панас Мирний. Хіба ревуть воли…); Залишив він [Микола] жінку в кущах, а сам пішов на дорогу. Тихцем підійшов до корови, зняв з рогів мотузку, засилив собі на шию (Як Микола був коровою. / Укр. нар. казки).

2. ЛСВ-2: Из екатеринбургской музыкальной школы позвонили ребята: хотим участвовать в конкурсе, но нет денег на дорогу (Известия [НКРЯ]); Наступили теплые деньки, и опять ветер странствий зовет тебя в дорогу (Лиза [НКРЯ]); А сестра каже: – Їдь, брате, в дорогу, але тепер дуже добре будеш гостити. Пожигнався та й поїхав у дорогу (О. Кольберг. Заздрісна жінка).

Згідно з даними БАС, вирази на дорогу, в дорогу вживаються в таких сенсах:

а) ‘перед відправленням в путь’ [БАС: 1007] (познач. це значення ЛСВ-2в): Чи пора, то й ходімо, – понуро одказав Чіпка, підводячись. За ним повставали другі. Випили ще на дорогу; вийшли з хати (Панас Мирний. Хіба ревуть воли…); Чашка эспрессо в дорогу – вряд ли идеальный способ взбодриться (Автопилот [НКРЯ]);

б) ‘для користування під час подорожі’ [БАС: 1007] (познач. це значення ЛСВ-2г): Не пиймо ми горівочку, берімо у фльишу. Не пиймо ми горівочку, берім на дорогу (В. Шухевич. Гуцульщина, ч. 3); І каже [хлопець] до своєї мами: – Злагодьте мені шмаття на дорогу, хліба, бо я ще іду до школи. Прийду зі школи та й піду в світ (О. Кольберг. Сила каяття); Бери с собой в дорогу "Лизу" и читай (Лиза [НКРЯ]).

Орудний відмінок. Словоформи дорогою, дорогами частіше вживаються в безприйменникових сполуках. Словоформа дорогою реалізує такі значення:

1. ЛСВ-1: Похід рушив не дорогою, а через городи і сади просто в долину (Улас Самчук. Марія), Ідуть вони [дід та його дочка] дорогою, ідуть, аж приходять до криниці (О. Кольберг. Цорка і пасербиця); Видно, пошел он от Дона не кружной, торной дорогой, а напрямую, через Пески (Б. Екимов. Белая дорога [НКРЯ]);

2. ЛСВ-2б (‘під час руху, подорожування куди-небудь’ [СУМ: 379]): Пішли до волості; а дорогою все щось один одному говорили: чи то радились, що його робити, чи жалілися, що їм роблено... (Панас Мирний. Хіба ревуть воли…); Так Леон воркотів і спльовував дорогою. Йому аж тепер стало розумно, чому прочі багачі уникають Германа <> (І. Франко. Борислав сміється); Потом [Аркадий Иванович] пошел на службу. Дорогою он раздумывал, как бы ему предстать к Юлиану Мастаковичу, и ловко ли, и не дерзко ли будет? (Ф. Достоевский. Слабое сердце);

3. ЛСВ-3: Якісь люди йшли з боку Грайворона. Максим і собі пішов помалу дорогою «вперед» – у тому ж напрямку, куди йшли ті люди (Іван Багряний. Людина біжить над прірвою); Тепер [після цвинтаря] їдять усї присутні коливо з хитавної миски, почім вертають у хату на комашню тою самою дорогою, якою ішли до гробу, "щоби душа прийшла до своєї хати, не блукала довго, шукаючи її" (В. Шухевич. Гуцульщина, ч. 3); [Кармазинов], поднял его [ридикюль], как будто предупреждая меня, кивнул еще раз головой и отправился своею дорогой, оставив меня в дураках (Ф. Достоевский. Бесы).

Лексема дорога в прийменникових конструкціях орудного відмінку (перед, за, під (рос. под), з (рос. с), над (понад) дорогою (дорогами)) має значення ЛСВ-1 і виступає у ролі локатива: : Понад дорогою стояли розбиті машини, з чого видно було, що тут проходили недавно й інші війська (Іван Багряний. Людина біжить над прірвою); Дійшовши до молодої посадки акацій, осокорів і ялинок над дорогою, яка, перетинаючи луг і поле впоперек, вела від водяних млинів до заводу, Максим став (Іван Багряний. Людина біжить над прірвою); И ещё запомните: не нужно собирать ягоды и грибы рядом с теми лесными дорогами, по которым ездят автомобили (Мурзилка [НКРЯ]); Циклический процесс по проколу канала под дорогой повторяется до тех пор, пока конец первой трубы не выйдет в приемный котлован (Газовая промышленность [НКРЯ]).

В сполученні перед дорогою реалізуються такі значення лексеми дорога:

1. ЛСВ-1: міст перед дорогою;

2. ЛСВ-2: – Ну, что ж, сели перед дорогой? (В. Некрасов. Маленькая печальная повесть); Меня охватила грусть перед дальней дорогой (М. Булгаков. Мастер и Маргарита).

Прийменниково-відмінкова сполука за дорогою має два значення:

1. ЛСВ-1. У цьому значенні словоформа за дорогою може утворювати локативну субстанціальну синтаксему (Прямо за дорогой тянулось болото (Г. Бакланов. Южнее главного удара); За дорогой скалы (В. Некрасов. Взгляд и Нечто)) або об’єктну субстанціальну синтаксему (За дорогой здесь, видимо, кто-то ухаживал: сучья и ветки, сбитые ветром, были собраны и аккуратно сложены по краям дороги (А. Волков. Волшебник Изумрудного города));



2. ЛСВ-4: Не отвлекайся, за дорогой следи, а то, не ровен час, и нас угробишь, и сам разобьешься (П. Галицкий. Цена Шагала);

Місцевий відмінок. Розглянемо семантику прийменникової сполучуваності словоформ на / по / в / при дорозі (рос. дороге).

По дорозі може означати:

1. ЛСВ-1: Долиною по куряній дорозі вертають з піль селяни. Все квапиться до села (Улас Самчук. Марія); Проезжая по пустой дороге, друзья решили пренебречь знаком, ограничивающим скорость, и прибавили газу (С. Любимов. Заморские гаишники [НКРЯ]); Шел по дороге Мальчик и оставил в пыли Следы (И. Линчевский. Следы-чистюли [НКРЯ]). По дорозі, рос. по дороге має те саме значення, що й дорогою, рос. дорогой.

2. ЛСВ-2: По дороге в Питер, не доезжая Вышнего Волочка, я увидел странного пешехода (В. Гердо. Пешеход [НКРЯ]); Мария Ивановна Шумилина по дороге в поликлинику сломала руку (Оренбуржье [НКРЯ]). У контекстах, де реалізується це значення лексеми дорога, майже завжди вказується кінцевий пункт призначення (в Питер, в поликлинику тощо).

Крім вищезгаданих значень, вираз по дорозі може означати ‘попутно, мимохідь’. Тут одночасно реалізуються ЛСВ-2 і ЛСВ-3 (явище дифузної полісемії [5]): Купи по дороге хлеб, молоко и какую-нибудь еду (Смс-сообщение [НКРЯ]); По дороге прихватил с поля совхозную солому и повез ее одному из жителей деревни (Сельская газета [НКРЯ]). Для реалізації цього значення необхідними є дві умови: а) суб’єкт перебуває в русі; б) його маршрут пролягає повз певну точку, і тому він без додаткових витрат часу може виконати ще одну дію.

У сполученні на дорозі (рос. на дороге) реалізується ЛСВ-1: Недавно автомобиль моего друга занесло на скользкой дороге (Автопилот [НКРЯ]); А експрес летів і летів, поспішаючи, приспівуючи, пританцьовуючи на гладенькій дорозі (Іван Багряний. Тигролови).

Виділимо ще підзначення: ‘на місці для проходу, проїзду’ (познач. ЛСВ-1г): Пішли [Котигорошко, Вернигора, Вернидуб]. І так їм добре йти: де гора на дорозі – то Вернигора перекине; де ліс – Вернидуб виверне; де річка – Крутивус воду відверне (Котигорошко. / Укр. нар. казки). У цьому значенні лексема дорога утворює конструкції зі статальними предикатами (бути, стояти, лежати).

Сполучення в дорозі вживається переважно зі значенням ‘під час мандрівки, подорожі’ (ЛСВ-2б): П'ятий – той, що у френчі й галіфе кольору кави – пристав у дорозі до веселої, безжурної компанії (Іван Багряний. Тигролови); – А я тобі не можу дати й крейцера. Будеш голодне у дорозі (Про майстра Іванка. / Укр. нар. казки); Где вы сейчас, я думаю, что в дороге (Смс-сообщение [НКРЯ]); И, наконец, самый надежный способ не заснуть за рулем в долгой дороге – это говорливый попутчик (Автопилот [НКРЯ]). Проте можлива й реалізація ЛСВ-1: В проходящей над тоннелем дороге образовалась дыра размером 10 на 15 метров (Коммерсант–Daily [НКРЯ]).

Прийменникова конструкція при дорозі реалізує перше значення лексеми дорога (ЛСВ-1) і виступає локативом, вказуючи на місцезнаходження суб’єкта чи об’єкта: Він [Юрик] розсердився і закричав: – Шкатулко, відкрийся! Шкатулка стоїть, як камінь при дорозі (Про неробу Юрка, маминого синка. / Укр. нар. казки); Та могила при дорозї сумно вигльидає, Жовньирови молодому аж сї серце крає (В. Шухевич. Гуцульщина, ч. 3); Живу, як горох при дорозі, хто йде – не мине, за стручечок вскуб (Укр. присл. та приказки).

Отже, ми дослідили лексико-граматичну парадигму лексеми дорога і виділили 4 основних значень (ЛСВ-1, ЛСВ-2, ЛСВ-3, ЛСВ-4) та 11 підзначень (ЛСВ-1а, ЛСВ-1б, ЛСВ-1в тощо), яких набувають прийменниково-відмінкові конструкції даної лексеми. Подамо результати нашого дослідження у вигляді таблиці. В ній показано, які конкретні значення багатозначної лексеми дорога реалізуються в тому чи іншому відмінку:


Значення

Смуга землі, по якій їздять і ходять (ЛСВ-1)

Поїздка, мандрівка

(ЛСВ-2)

Напрямок руху, маршрут

(ЛСВ-3)

Рух транспорту на дорозі

(ЛСВ-4)

Відмінки, прийменники

Н. (без приймен.)

+

+

+

+

Р. (без приймен.)

з

без



поперек / вздовж

біля (коло), край

посеред

до / від


для

+

+

+



+

+

+



+

+


+

+


+

+

+



+

+

+







З. (без приймен.)

через


за

на, в


+

+

+



+

+
+

+


+




О. (без приймен.)

перед


за

під, над


поряд з

+

+

+



+

+


+

+



+


+


М.

по

на, при



в

+

+



+

+
+

+





Як бачимо, значення ЛСВ-1 є найчастотнішим; воно реалізується в усіх прийменниково-відмінкових конструкціях. Значення ЛСВ-2 та ЛСВ-3 реалізуються у всіх відмінкових словоформах, проте не всі прийменники вживаються з цими словоформами. Лексема дорога набуває значення ЛСВ-4 лише у називному відмінку (дорога все внимание отнимает) та в орудного відмінку в сполученні слідкувати за дорогою (не відволікайся, слідкуй за дорогою!).


Література

1. Бондар Т. Г. Репрезентація концепту "дорога" в українських та російських прислів’ях і приказках. / Слов’янський збірник. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. ХІ. – С. 110-116.

2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 368.

3. Жуйкова М., Бондар Т. Стереотип дороги в українських та російських загадках. / Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. Ч.1. – Черкаси, 2001. – С.162–167.

4. Невская Л. Г., Николаева Т. М., Седакова И. А., Цивьян Т. В. Концепт пути в фольклорной модели мира (От Балтии до Балкан). / Славянское языкознание. ХІІ Международный съезд славистов: Доклады российской делегации. – М.: Наука, 1998. – С. 442-459.

5. Шмелев Н. Д. Полисемия. / Языкознание. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.


перелік умовних скорочень

БАС – Словарь современного русского литературного языка. В 17-ти томах. – Т.3. – М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1954.

СУМ – Словник української мови. В 11-ти томах. – Т.2. – К.: Наукова думка, 1971.

ЛСВ – лексико-семантичний варіант



НКРЯ – Национальный корпус русского языка // www.ruscorpora.ru.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка