Положення про атестацію педагогічних працівників педагогічні звання «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися



Скачати 64,37 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір64,37 Kb.

Методичні матеріали підготовлені завідувачем Сокальського РМК


Вимоги

до створення та оформлення методичної розробки

Гіб

ляк Г.В.


Сокальський районний методичний кабінет
  • Відповідно до пункту 5.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників педагогічні звання «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»(для керівників гуртка - найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково - дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені закладами післядипломної освіти - Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.
  • Крім того, Типовим положенням (пункт 5.4) передбачено присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист» вихователям, музичним керівникам, інструкторам з фізичної культури дошкільних навчальних закладів, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, найвищий тарифний розряд та стаж педагогічної діяльності не менше як 8 років. На них також поширюються вимоги п.5.2 Типового положення .
  • Відповідно програми комплексної оцінки рівня кваліфікації вчителят(постанова колегії відділу освіти від 29.04.2010 р.) претендувати на встановлення, підтвердження вищої категорії: може педагог, який: “Систематично працює над аналізом і узагальненням власного досвіду, власної педагогічної діяльності. Працює над створенням власного навчально-методичного матеріалу і має певні напрацювання: розробив методичні рекомендації з питань методики викладання предмету чи методики виховної роботи для вчителів освітнього округу, району (у формі буклета, методичного посібника, презентації, статті у окружній газеті, на сайті відділу освіти, у методичному віснику РМК); має публікації у фаховій пресі; має власний методичний посібник з досвіду роботи над методичною темою.”

Поняття “Методична розробка”

  • Методична розробка - це видання, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому. Методична розробка може бути як індивідуальною, так і колективною працею. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення викладача або майстра виробничого навчання або якості підготовки по навчальних спеціальностях.
  • Авторська (методична) розробка – це власна методична розробка розділів і тем шкільного компоненту змісту освіти, ефективних форм і методів навчання і апробована на шкільному чи районному рівні.

Методичні розробки: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАНЬ ВІДПОВІДНО ДО СИСТЕМИ СТАНДАРТІВ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ, БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

  • навчальний посібник,;
  • підручник;
  • методичний посібник;
  • навчально-методичний посібник;
  • інформаційно-методичний збірник;
  • методичний вісник;
  • навчальна програма (програмно-методичне видання );
  • практикум;
  • стаття;
  • тези;
  • монографія;
  • інші види навчальної літератури.

Методичні розробки: класифікація за матеріальною конструкцією

  • Листове видання - видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення.
  • Буклетне видання - листове видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, складеного будь-яким способом у два чи три згиби.
  • Книга - книжкове видання, обсяг якого понад 48 сторінок.
  • Брошура - книжкове видання, обсяг якого більше за 4, але не більше як 48 сторінок.
  • Листівка – обсяг якої від 1 до 4 сторінок;

Посібник

  • Посібник - видання, спрямоване допомогти в практичній діяльності або в оволодінні науковою дисципліною.

Навчальний посібник

  • Навчальний посібник – навчальне видання, яке частково або повністю замінює або доповнює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого їх розділу і офіційно затверджене як даний вид видання. На відміну від підручника посібник може включати не тільки апробовані, загально визнанні положення і знання, але і різні думки з тієї чи іншої проблеми. У випадку включення нової дисципліни до навчальних планів чи програм існує практика видання в спочатку навчального посібника з подальшим виданням на базі апробованого матеріалу підручника.
  • Види навчальних посібників: конспекти лекцій, збірники задач і вправ; довідники; словники; хрестоматії з літератури та історії; атласи з історії, географії, біології; навчальні карти; картини; кінофільми; діафільми; прилади; макети; моделі; книги для читання; комплекти таблиць та плакатів; робочі зошити тощо.

Підручник

  • Підручник – основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.
  • Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі.
  • Підручник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат.
  • Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Методичний посібник

  • Методичний посібник – навчальне видання, яке окрім викладу систематизованого навчального матеріалу містить матеріал з методики викладання, вивчення навчальної дисципліни (її розділу, частини). Це -друкована книга, призначена, як правило, для вчителів, і в якій відповідно до завдань вивчення даного предмету і його змісту представлені локальні педагогічні технології - технології конкретних навчальних занять.
  • Методичний посібник може містити ілюстрації, таблиці, схеми, запитання, завдання, вправи та інші навчальні матеріали, які можуть використовуватися як для організації навчального заняття, так і для самостійної роботи учнів.

Методичний посібник може бути:

  • конспектом одного конкретного уроку, позакласного заходу, виховного заняття;
  • конспектом серії уроків;
  • конспектом уроків з одної теми програми:
  • описом загальної методики викладання предметів;
  • описом приватної (авторської) методики викладання предмета;
  • описом нових форм, методів або засобів навчання і виховання та ін.

Навчально-методичний посібник

  • Навчально-методичний посібник - друкована книга, яка містить стислий систематизований матеріал з навчального предмету, розділу чи теми, а також методику його викладання на основі власного чи запозиченого досвіду роботи. Призначається і для учителів , і для учнів.
  • Це - навчальне видання, що обов’язково містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання; методичні рекомендації.
  • Окрім викладу навчального матеріалу така доробка має містити методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни або організації самостійної роботи, розвитку і виховання особистості.
  • У навчально-методичному посібнику можуть бути надруковані й плани різних видів занять з переліком рекомендованої літератури; він може містити і доповнюючий матеріал для проведення уроків, лабораторно-практичних занять тощо.
  • Такий вид навчальної літератури, як правило, також містить запитання (завдання) для контролю і самоконтролю.

Інформаційно-методичний збірник

  • Інформаційно-методичний збірник - це, як правило, брошуроване видання, що призначене надати інструктивно-методичну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати їх про новітні освітні технології.

  Методичний вісник

  • Методичний вісник - брошуроване видання, що містить методичні матеріали з окремих навчальних предметів, методичні рекомендації щодо планування та організації навчально-виховного процесу.

Практикум, практичний посібник

  • Практичний посібник – навчальне видання, яке містить навчальну інформацію у вигляді ілюстративно-наочних матеріалів, що сприяють вивченню і викладанню предмета, курсу, дисципліни, засвоєнню змісту та набуттю певних вмінь та навичок.
  • Практикум - навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок, їх систематизації та узагальненню, перевірці якості їх засвоєння (різновиди - збірник задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, робочі зошити, дидактичні матеріали).
  • Практикумом можуть називатися: збірники задач і вправ, тестових завдань, збірники текстів диктантів і переказів - навчальні видання, які містять завдання для практичних занять і самостійної роботи, робочі зошити, дидактичні матеріали. Розділи можуть відноситися до одного практичного заняття або до тематичного блоку.

Методичні рекомендації

  • Методичні рекомендації - навчально-методичне видання, що містить матеріали теоретичного або теоретико-прикладного характеру на допомогу різним категоріям педагогічних працівників з викладання (вивчення) окремих тем або розділів курсу, навчального предмету тощо.
  • У такого роду навчальній літературі розкриваються різні підходи до організації навчального (навчально-виховного) процесу або його фрагментів; управління навчальним (навчально-виховним) процесом; методичної роботи у навчальному закладі; учнівського самоврядування та ін.

Програмно-методичні розробки (навчальні програми)

  • Програмно-методичні розробки - це розробки, які спрямовані на організацію навчального процесу і управління ним.
  • Навчальна програма – навчальне видання, що визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення певного навчального предмету, курсу, дисципліни відповідно до вимог державних стандартів освіти та навчальних планів. Регламентує як діяльність педагога, так і навчальну роботу учнів.
  • Є особливі вимоги до змісту та оформлення навчальної програми, визначені МОН (лист МОН № 1/9-556 від 12.12.2002 p “Порядок розроблення й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів”, лист МОН 05.06.2013 р. № 14.1/10-1685 «Про методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти”

Тези

  • Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції, з'їзду, симпозіуму – наукова неперіодична збірка, що містить матеріали попереднього характеру: анотації, реферати доповідей і (або) повідомлень, опубліковані до початку конференції.

Стаття

  • Стаття як твір передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу. Стаття спрямована на періодичне видання або готується для неперіодичного збірника як складова частина його основного тексту.
  • Оглядова стаття - публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.

Структура статті

  • Вступ, в якому подається характеристика сучасних завдань удосконалення навчально-виховного процесу, аналіз стану обраної проблеми з точки зору теорії і практики та аналізу навчально-виховного процесу, знань, вмінь і навичок учнів, обґрунтування актуальності теми.
  • Основна частина (виклад сутності досвіду): аналіз і розкриття сутності педагогічних засобів підвищення якості і виховання; теоретичне обгрунтування запропонованих засобів; факти, приклади, ілюстрації, що підтверджують та поглиблюють розкриті педагогічні засоби; розкриття позитивних змін, досягнутих в процесі застосування описаних педагогічних прийомів; обгрунтування новизни запропонованих засобів в порівнянні із загальноприйнятими; показ труднощів, невирішених проблем, що мають місце в практичній роботі; розкриття шляхів їх подолання, подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу.
  • Заключна частина (висновки і пропозиції): формування сутності передового досвіду в узагальненому вигляді; розкриття виявлених педагогічних закономірностей і правил; показ шляхів подальшого вдосконалення досвіду.

Монографія

  • Монографія – наукове або науково-популярне видання одного або кількох авторів, що містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми.

Загальні вимоги до методичної розробки

  • Відповідність навчальній програмі дисципліни, тобто Державному освітньому стандарту (зміст: знання і уміння, обсяг і порядок вивчення дисципліни). Зміст підручника повинен відповідати всьому переліку розділів навчальної програми, зміст керівництва до практичних занять – тематичному плану практичних занять в учбовій програмі.
  • Поновлення: один раз на 5 років – для навчальної літератури гуманітарного і соціально-економічного циклу дисциплін і один раз на 10 років – для навчальної літератури природньо-наукового і загальнопрофесійного циклів дисциплін.
  • Наступність і взаємоузгодженість навчальних видань для різних освітніх рівнів як усередині однієї дисципліни, так і між всіма дисциплінами навчального плану; дотримання принципу інтеграції фундаментальних і прикладних дисциплін.

Загальні вимоги до методичної розробки

  • Прикладний характер. В навчальній літературі повинна бути подана наукова інформація, дидактично оброблена для успішного засвоєння і орієнтована на професійну діяльність майбутнього фахівця.
  • Методи, методичні прийоми, форми і засоби навчання, що рекомендуються, повинні спиратися посиланнями на свій педагогічний досвід.
  • Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально- технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.
  • Орієнтувати організацію навчального процесу у напрямі широкого вживання активних форм і методів навчання.
  • Методична розробка повинна розкривати питання «Як учити».
  • Повинна містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог в своїй роботі (картки завдання, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки-схеми, тести, порівневі завдання і т.д.).

Вимоги до виконання методичної розробки

  • Актуальність теми.  Тема роботи має відповідати сучасним потребам, а питання, що в ній розглядаються, повинні бути важливими  для організації навчально – виховної роботи.
  • Достатній теоретичний рівень. Тема має бути розглянута на сучасному  рівні розвитку відповідної науки.
  •  Дослідницький характер. У роботі мають бути елементи дослідження, вивчення достатньої кількості джерел ( книг, розробок, статей ).
  • Зміст та практичне застосування: на основі аналізу та узагальнень необхідно сформулювати пропозиції щодо практичного застосування даної розробки, прогнозувати результат.
  • Відповідність віковим особливостям вихованців. Відповідність матеріалу навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів щодо структури, обсягу і змісту.
  •  Грамотність та естетичність  оформлення. Робота повинна бути написана українською мовою, без граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення списка використаної літератури.

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки

  • Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та цілі.
  • Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання.
  • Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загально педагогічної літератури.
  • Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.
  • Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу.

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки:

  • Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обгрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід.
  • Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу.
  • Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання.
  • Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати».
  • Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, поуровневі завдання і т.д.).

Вимоги до змісту

  • Відповідність змісту методичної розробки темі і меті.
  • Зміст методичної розробки повинен бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найраціональнішу організацію навчального процесу, ефективність методів і методичних прийомів, форми викладу навчального матеріалу, використання сучасних технічних і інформаційних засобів навчання.
  • Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати явища і технічні об'єкти, що вивчаються, висвітлювати питання, викладені в педагогічній літературі.
  • Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.
  • Мова методичної розробки повинна бути чіткою, лаконічною, грамотною, переконливою. Вживана термінологія повинна відповідати педагогічному (виробничому) тезаурусу.
  • Самодостатність. Навчальна література повинна містити не тільки основну інформацію з дисципліни, але і додаткову, представлену в додатках: словник термінів, авторський довідник. В додатках стисло пояснюються основні і суміжні поняття, що зустрічаються в тексті, наводяться короткі історико-біографічні відомості про основні етапи розвитку дисципліни, про внесок в її розвиток вітчизняних і зарубіжних вчених. Це розширює межі навчальної книги, не перевантажуючи основний текст, і полегшує пошук необхідної для розуміння інформації в рамках даного видання. Обов'язкова наявність покажчиків (наочний, іменний), списку умовних скорочень і літератури, що рекомендується (за останні 5 років), включаючи адреси електронних ресурсів).
  • Наочність. Текст повинен супроводжуватися схемами, малюнками і фотографіями, що полегшують сприйняття матеріалу, але не повторюють його.
  • Наявність тестових завдань, ситуаційних і ін. задач.

З чого розпочати?

  • Приступаючи до роботи по складанню методичної розробки, необхідно чітко визначити її мету.
  • Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї або іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів (студентів); опис методики використання сучасних технічних і інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д.

Вимоги до якості інформації

  • Відповідність останнім досягненням науки і практики. Точність, достовірність і обгрунтованість відомостей, що наводяться. Міцність знань-умінь, необхідність застосовувати отримані знання вимагають засвоєння загальних принципів, а не наукових подробиць. Ось чому в навчальну літературу слід вводити нове тільки після того, як воно отримає достатнє обгрунтування, професійне визнання. Доказова база повинна містити достовірні, обгрунтовані відомості і не тільки позитивного, але і негативного досвіду, отриманого в результаті експерименту або професійної практики, для правильного вибору в майбутньому. Тому при складанні навчальних матеріалів слід дотримуватися єдиної структури викладу з включенням пояснень причинно-наслідкових зв'язків.
  • Використання останніх класифікацій і номенклатур: МКБ-10, Міжнародна система одиниць СІ. Відповідність назв лікарських засобів Державному реєстру лікарських засобів.
  • Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати явища і технічні об'єкти, що вивчаються, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічній літературі.
  • Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко.

Вимоги до стилю викладу

  • Рубрикація.
  • Системність, послідовність і простота викладу.
  • Чіткість визначень.
  • Однозначність вживання термінів.
  • Дотримання норм сучасної української мови.
  • Виділення ключових позицій по тексту напівжирним шрифтом або іншим способом.

 Перш ніж приступити до написання необхідно:

  • Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомою педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід.
  • Визначити мету методичної розробки.
  • Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми.
  • Скласти план і визначити структуру методичної розробки.
  • Визначити напрямки майбутньої роботи.

Структура методичної розробки

  • Титульна сторінка.
  • Зміст (перелік розділів).
  • Перелік умовних позначень (за необхідністю).
  • Вступ (або передмова).
  • Розділи основної  частини.
  • Загальні висновки.
  • Список використаних джерел.
  • Додатки (таблиці, схеми тощо).
  • Оптимальним вважається такий розподіл матеріалу:
  • вступ – 2-4 сторінки,

    основна частина – 20-23 сторінок,

    висновки 2-3 сторінки.

Технічні вимоги

  •  Методична розробка повинна бути підготовлена у текстовому редакторі Word (кегль - 12, інтервал - одинарний, гарнітура - Тіmes New Roman) на аркушах з полями 15 мм (з усіх боків).
  • Відстань між заголовком і текстом розділяють  трьома інтервалами.

Зразок титульного аркуша методичної розробки (лицьова сторона)


Відділ освіти Сокальської РДА

Сокальський районний методичний кабінет

Гібляк Г.В.

Робота з обдарованими дітьми на основі індивідуальних програм

Методичні рекомендації

Сокаль-2014

Зразок титульного аркуша методичної розробки (зворотня сторона)


Гібляк Г.В. Робота з обдарованими дітьми на основі індивідуальних програм. Методичні рекомендації. – Сокаль: РМК, 2014.- 14с.

Методичні рекомендації стосуються організації роботи класних керівників з обдарованими дітьми на основі індивідуальних програм розвитку.

Рецензенти: доцент кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету Кріль І.В.

Відповідальний редактор: методист РМК Базюк М.М.

Схвалено методичною Сокальського РМК (протокол №3 від 12 січня 2014 року)

Організація клубної роботи у школі: Матеріали з досвіду роботи ЗНЗ району./ Упорядник Гібляк Г.В.– Сокаль: РМК, 2014.- 48с.

У методичному посібнику розміщені матеріали з досвіду організації клубної роботи у ЗНЗ району.

Відповідальний редактор: Гібляк Г.В.

Схвалено методичною Сокальського РМК (протокол №3 від 12 січня 2014 року)

На звороті титульного аркуша розміщують такі розділи

  • Анотація (авторська) – це коротка характеристика методичної розробки щодо її призначення, змісту, форми та інших особливостей. В анотації має бути зазначено коло читачів, на яких вона розрахована (Наприклад: у розробці представлено матеріали з досвіду роботи вчителя початкових класів Абазівської ЗОШ І-ІІІ ст. Іванової Марії Петрівни щодо формування навичок читання в учнів 1-го класу.).
  • Рецензенти (ПІБ, посада) – не менше 2 осіб (директор або заступник директора ЗНЗ, методист РМК). Наприклад: Рецензенти: ______директор _________ЗШ І-ІІІ ступенів; ______методист районного методичного кабінету.
  • Найменування організації, що рекомендувала видання до друку і використання: постанова №___ради Сокальського районного методичного кабінету (протокол №… від дата).

Анотація (авторська) – це коротка характеристика методичної розробки щодо її призначення, змісту, форми та інших особливостей. В анотації має бути зазначено коло читачів, на яких вона розрахована (Наприклад: у розробці представлено матеріали з досвіду роботи вчителя початкових класів ___________щодо формування навичок читання в учнів 1-го класу.).

  • Анотація (авторська) – це коротка характеристика методичної розробки щодо її призначення, змісту, форми та інших особливостей. В анотації має бути зазначено коло читачів, на яких вона розрахована (Наприклад: у розробці представлено матеріали з досвіду роботи вчителя початкових класів ___________щодо формування навичок читання в учнів 1-го класу.).

Зміст

  • Зміст подають на початку  розробки з найменуваннями й номерами усіх складових частин: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків та інші. 
  • Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати або давати їх в іншій редакції не дозволяється. До змісту, як правило, необхідно вводити всі заголовки, за винятком підзаголовків, розміщених у підбір з текстом. Позначення ступенів прийнятої рубрикації  («частина», «розділ», «параграф» та  їх порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою. Наприклад:
  • РОЗДІЛ 1. КНИГА, ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Вступ

  • Вступ (передмова) розкриває сутність  і значення методичної розробки, її значущість, місце серед інших предметів. Вступ передбачає таку послідовність викладу матеріалу: актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи, практичне значення.

Розділи основної частини

  • Основний текст  - це дидактично та методично опрацьований і систематизований автором матеріал. Виклад матеріалу  має вирізнятися об’єктивністю, науковістю і чіткою логічною послідовністю.
  • Кожен розділ повинен складатися не менш ніж із двох підрозділів. Слово «РОЗДІЛ» друкують (без лапок) великими літерами, симетрично тексту по центру, після чого крапку не ставлять.
  • Наприклад:
  • РОЗДІЛ 1

Основна частина

  • Основна частина може бути представлена такими структурними елементами, як частина, розділ, глава, параграф.
  • Ключові позиції в тексті також слід виділяти. При цьому необхідно пам'ятати, що слова одного і того ж типу, значення слід виділяти однаково.

Опис методів, засобів та шляхів вирішення проблеми, над якою працює педагог, розкритих у апробованих методичних розробках

  • В описі педагог висвітлює проблему, над якою працює, методи і засоби її вирішення, розкриваючи індивідуальні особливості своєї роботи, представленої у методичних розробках.
  • Готуючи опис, можна використовувати такий порядок:

  • обґрунтування актуальності проблеми, її практична значимість;
  • висвітлення основної ідеї проблеми, її інноваційну значущість;
  • перелік наукових чи практичних досліджень, на яких ґрунтується робота, наукові концепції та теорії яких авторів використовуються;
  • розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових;
  • розкриття запропонованих інновацій щодо організації навчально-виховного процесу;
  • динаміка змін якості навчально-виховного процесу у зв’язку з інноваційною професійною діяльністю.

Основні критерії комунікативної повноцінності наукового викладу розробки

  • Точність (точність пізнавальну (фактичну) - відповідність мовних засобів системі наукових понять)
  • Комунікативність (доцільне вживання мовних засобів для досягнення комунікативної мети)
  • Ясність (вживання слова у точному, правильному “словниковому” значенні; переважання коротких слів над довгими; доцільне вживання конкретної й абстрактної лексики; використання дієслів на місці віддієслівних іменників; умотивоване вживання запозичених слів)
  • Мовна унормованість.

Вимоги до синтаксису наукового стилю

  • стислість;
  • додержання загальномовних і функціонально-стилістичних мовних норм;
  • розташування слів, які передають основну думку, на початку речення;
  • якнайближче розташування слів, що безпосередньо пов’язані з думкою;
  • послідовний і чіткий логічний і граматичний зв’язок між реченнями, що містять окремі судження;
  • розташування речень, які містять основний зміст параграфа, на початку;
  • переваження стверджувальних речень над заперечними;
  • доцільне вживання вставних конструкцій, супровідних тверджень, застережень.

Загальні висновки

  • Починаються з нової сторінки. Заголовок «ВИСНОВКИ» (без лапок) друкують великими літерами по центру й не ставлять крапку в кінці.
  • Вони мають містити інформацію, яка обумовлена логікою викладу матеріалу в основній частині.

Список використаних джерел

  • Це складова частина методичної розробки, яку також починають із нової сторінки. Заголовок «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують (без лапок) великими літерами симетрично до тексту по центру й не ставлять крапку в кінці. До обсягу методичної розробки ця структурна частина не входить. Використані джерела в списку рекомендують розміщувати в алфавітному порядку або по мірі згадування їх  у тексті.
  • Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках. Приклад: де 5 - це порядковий номер в списку використаних джерел.
  • Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити.

Список рекомендованої літератури

  • У розділі “Список рекомендованої літератури” необхідно вказати базову літературу та допоміжну.
  • Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва твору, вид видання, відомості про відповідальність, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.
  • Список літератури оформлюється за новими правилами складання бібліографічного опису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічнийзапис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”, ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання”)

Додатки

  • Додатки - важливий засіб збагачення змісту методичної розробки, які  доповнюють або ілюструють основний текст.
  • Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор. Можна сформулювати такі загальні рекомендації  щодо ілюстрування:
  • - ілюстрації використовувати тільки тоді, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься в розробці;

    - схеми не повинні повторювати матеріал основного тексту або містити зайву інформацію;

    -  однотипні ілюстрації мають бути виконані однією технікою;

    - у статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що розглядаються;

    - доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основному.

Процедура схвалення

  • Усі методичні розробки, які безпосередньо використовуються у навчально-виховному процесі повинні отримати гриф МОН (навчальні посібники, навчально-методичні посібники, підручники, програми, практикуми).
  • Методичні доробки педагогів, які претендують на присвоєння звання “Учитель-методист” схвалюються радою РМК та Вченою радою ЛОІППО, Інші методичні доробки, які створюються для поширення досвіду вчителів, як додаткова література для самоосвітньої діяльності схвалюються радою РМК

Процедура схвалення методичної розробки радою РМК

  • Вчитель готує проект методичної розробки та подає методисту РМК для експертизи щодо відповідності розробки вимогам.
  • При необхідності методист розробляє рекомендації щодо вдосконалення методичної розробки.
  • Вчитель доопрацьовує методичну доробку та подає її проект для рецензії (методисту РМК, голові ОМО РМО, творчої групи).
  • Дирекція школи подає матеріали для схвалення методичної доробки: відношення на ім’я голови ради РМК про схвалення методичної розробки; два екземпляри проекту методичної розробки (методисту РМК); рецензії на методичні розробки (не менше двох).
  • До засідання ради РМК методист готує анотацію та постанову.
  • Після схвалення радою РМК, готова методична розробка (остаточний варіант, із внесенням усіх змін) заноситься до районного каталогу методичних розробок . Методист РМК спільно з вчителем організовує презентацію розробки та заходи з її поширення.
  • Результати роботи з створення авторських методичних розробок враховуються при формуванні рейтингу шкіл.

Структура рецензії на методичну розробку

  • Актуальність
  • Теоретична обгрунтовність
  • Практична спрямованість
  • Результати роботи
  • Перспективність
  • Методична грамотність


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка