Повість Михайла Коцюбинського ” Тіні забутих предків ” – художнє відкриття життя народу Гуцульщини



Скачати 13,56 Kb.
Дата конвертації07.03.2017
Розмір13,56 Kb.

Повість Михайла Коцюбинського ” Тіні забутих предків ” – художнє відкриття життя народу Гуцульщини

Гуцулиоригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.

  • Гуцулиоригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.
  • Влітку 1911 року
  • М. Коцюбинський побував у
  • с. Криворівні, вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записав місцевий говір, пройнявся духом гірської природи

Відчуття казковості карпатського життя не полишає письменника

Життя горян у творі – це поєднання християнського та язичницького

Тема повісті:

  • Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи

Ідея повісті:

  • Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя

Проблематика твору

  • Гармонія між людиною і світом природи;
  • проблема добра і зла;
  • сила кохання і неможливість існування без нього;
  • вплив мистецтва на людину;
  • вибір між життям і смертю;
  • роль праці в житті людини;
  • стосунки батьків і дітей.

Конфлікт твору:

  • між родами ( Палійчуки – Гутенюки) – Іван – кохання – Марічка;
  • людини з дикою природою( Іван – Чугайстер);
  • людини з власним «я»( роздвоєність Івана);
  • побутовий( Іван – Палагна)
  • людини з людським буттям ( Іван – смерть)

Сюжет повісті

  • перегукується з трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєта».
  • Як Монтеккі і Капелетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. У ворогуючих родів є діти,які кохають одне одного, -- Іван та Марічка. Давня ворожнеча стає їм на перешкоді. Як і в Шекспіра , герої
  • М. Коцюбинського гинуть.

Тепла осінь Карпат. Нев’януча краса природи зігріта вранішнім сонцем. Чарівні cмереки та усміхнені трави. І здається, що на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній – небо. А над всім цим панують гори, які щохвилини змінюють свій настрій.

  • Тепла осінь Карпат. Нев’януча краса природи зігріта вранішнім сонцем. Чарівні cмереки та усміхнені трави. І здається, що на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній – небо. А над всім цим панують гори, які щохвилини змінюють свій настрій.

Система образів повісті

Іван Палійчук

  • «Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родини Палійчуків». Виплеканий дивовижною і таємничою природою Гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. Але був не такий, як усі діти: «Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить». Щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. Іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня».

Марічка

  • «Гутенюкова дівка»
  • Марічка обзивалась на гру флояри співанками. Вона їх знала безліч.Вони здається, гойдалися з нею ще у колисці, хвилювались у купелі, родились у її грудях…

Палагна

  • Дівчина з багацького роду. Жила природним життям, робила, як споконвіку робили її предки, як заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч.

Чугайстер

  • Чугайстер виглядає як чоловік, але такий високий, як смерека, в білім одязі. До людини ставиться приязно, балакає з ним, гріється при ватрі, а лише бігає по лісах та поїдає лісовиці (нявки).

Мольфар Юра

  • Людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залежно від обставин та уподобань.

Образи-символи

Трембіта

  • Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. Її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.

Ватра

Співанки й коломийки

  • Співанки, коломийки — це теж притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори — короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.

У 1964 році повість була екранізована відомим режисером Сергієм Параджановим

Хата-музей кінофільму ” Тіні забутих предків ”

Фрагменти фільму

Закріпи свої знання

  • 1.Укажіть модерністський напрям,засновником якого в українській літературі був М. Коцюбинський:
  • А символізм, Б неокласицизм;
  • В імпресіонізм; Г неоромантизм.
  • 2. Що стояло на заваді коханню Івана та Марічки?
  • А зміна місця проживання; Б сили природи;
  • В родова ворожнеча; Г зрада Івана.
  • 3. Кому ідейно протиставлена Марічка в образній системі повісті:
  • А Іванові; Б Палагні;
  • В матері Івана; Щезнику.
  • 4. Як називаються в повісті пісні, які співала Марічка?
  • А гаївки, Б співанки;
  • В коломийки; Г гагілки.
  • 5. Де вперше Іван зустрів Марічку?
  • А на танцях; Б біля річки;
  • В у церкві; Г на полонині.
  • 6.Закохані розлучились тому, що:
  • А Іван пішов у гори; Б Марічка виїхала;
  • Б роди ворогували Г Марічку посватали.
  • між собою;
  • 7.Палагна зраджувала Івана з:
  • А мольфаром Юрою; Б Чугайстером;
  • В ватагом; Г Щезником.
  • 8.Через скільки років блукань одружився Іван з Палагною:
  • А 5; Б 7; В 6; Г 8.
  • 9.Івана знайшли мертвим:
  • А у хаті; Б на полонині;
  • В на березі Черемоша; Г на подвір’ї.
  • 10.Про смерть гуцулів сповіщала:
  • А флояра; Б трембіта;
  • В сопілка; Г цимбали.

Домашнє завдання:



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка