Практичні заняття, їх тематика і обсяг



Скачати 272,41 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір272,41 Kb.
Практичні заняття, їх тематика і обсяг




№ теми

Назви тем та анотований зміст




Заліковий кредит №1 Предмет психології мистецтва

1

Змістовий модуль № 1 Зміст та структура психології мистецтва як наукового напряму

1.1

Тема 1. Психологія мистецтва як міждисциплінарний науковий напрямок, його структура й основні підходи.

1. Предмет психології мистецтва.

2. Вплив психологічних шкіл на становлення психології мистецтва.

3. Психологія мистецтва як міждисциплінарний науковий напрямок, його структура й основні підходи.

4. Становлення психології мистецтва.

5. Проблема «форми» і «змісту»: історичний і теоретичний аспекти.

6. Визначити на прикладі музичного твору елементи форми і змісту. Вказати характерні ознаки.


1.2

Тема 2. Мистецтво як поліфункціональна система. Функції мистецтва. Психологічна природа мистецтва. Мова мистецтва.

1. Походження мистецтва та його історичний розвиток. Концепції виникнення мистецтва.

2. Проблема взаємодії мистецтва з іншими формами суспільної свідомості.

3. Роль мистецтва у культуроформуванні.

4. Мистецтво як спосіб самореалізації особистості.

5. Вільна дискусія на тему: «Навіщо нам мистецтво?» у художньому музеї міста. Фіксація у «щоденнику вражень» роздумів на тему (викладач дає питання-орієнтири).



1.3

Тема 3. Поняття категорії «художнього образу» у мистецтві: підходи, аспекти, структура художнього образу. Психологічні особливості сприйняття образу.

1. Специфіка художнього образу в різноманітних художніх напрямах.

2. Способи художнього узагальнення.

3. Дати визначення символізації як способу художнього узагальнення. В яких напрямках присутній даний спосіб узагальнення? Навести приклади.

4. Дати визначення типізації як способу художнього узагальнення. В яких напрямках присутній даний спосіб узагальнення? Навести приклади.

5. Назвіть ступені художнього узагальнення.

6.Переживання як необхідний спосіб сприйняття художнього образу.


1.4

Форма художнього твору як його естетична структура та її психологічна функція. Структура художнього твору.

2

Змістовий модуль № 2 Психологічні механізми та особливості сприйняття мистецтва

2.1

Тема 1. Кінцевий ефект впливу мистецтва і його психологічна функція. Особливості функціонування мистецтва у сьогоднішній соціокультурній ситуації. Елітарне й масове мистецтво. Аудиторія мистецтва.

1. Системний підхід до вивчення сприйняття мистецтва. Позитивність і негативність у мистецтві.

2. Квазікультура як проблема цивілізації. Ознаки квазікультури, її характеристика.

3. Проблема унікальності “твору мистецтва”. Особливості масового сприйняття, “візуальне несвідоме”.

4. Дж.Кавелті про функціонування архаїчних елементів у сучасній художній свідомості.

5. Вікова динаміка художнього розвитку особистості.

6. Чим можна пояснити близькість будови художніх творів масових жанрів структурі міфологічних і фольклорних оповідань?


2.2

Тема 2. Індивідуальні й вікові особливості сприйняття й споживання мистецтва. Типи й рівні споживання мистецтва.

1. Специфіка музичного образу. Особливості естетичного сприйняття музики.

2. Особливості хореографічного образу.

3. Теорії візуального сприйняття в психології мистецтва середини 20 ст. Р. Арнхейм, Е. Гомбрих, Х. Зедльмайєр. Охарактеризуйте уявлення про “твір мистецтва” Р. Арнхейма й Х. Зедльмайєра. Особливості сприйняття твору мистецтва згідно Арнхейму. Опишіть спосіб аналізу, запропонований Арнхеймом. Що ви вважаєте актуальним - загальновживаним - не актуальним?

4. У чому специфіка взаємовідносин глядача й “твору мистецтва” згідно Е. Гомбриха. Чим обумовлене глядацьке сприйняття? Чим підхід Гомбриха відрізняється від відношення до твору мистецтва гештальт - психологів Арнхейма і Зедльмайєра?

5. Методи аналізу художнього твору (на прикладі досвіду роботи загальноосвітніх шкіл). Аналіз твору живопису - картини Тиціана «Кающаяся Мария Магдалина»



2.3

Тема 3. Сприйняття мистецтва: психологічні механізми, фактори й процеси. Особистість художника як культурно-психологічна проблема. Еволюція статусу художника в історії культури.

1. Аналіз теоретичних схем процесу художнього сприйняття. Фази художнього сприйняття (С.Х.Раппопорт, А.Сохор, А.Ф.Еремєєв). Фактори, що детермінують процеси взаємодії особистості із твором мистецтва. Їх характеристика.

2. Художник і його біографія у художньо-творчому процесі.  Художній задум як прояв напрямку таланта й життєвої позиції художника.  Етапи художньо-творчого процесу.  Талант і майстерність у художньо-творчому процесі. Вплив стійких станів, що супроводжують творчий акт на особливості особистості художника. Проблема щирості й оформленості внутрішнього переживання автора. Рольові зміни у творчості й театралізація побутової поведінки художника. Лабільність психіки як результат переживання високої амплітуди почуттів, максимального “збирання себе” у процесі творчого акту. Позитивний і негативний тип самітності творця. Конфлікт любові й творчості у житті художника. Фази життєвого шляху художника в їхньому зв'язку із соціокультурними пріоритетами.

3. Проблеми становлення професійної самосвідомості художника, знаходження власної ідентичності. Положення художника у соціальній ієрархії як фактор мотивації творчості. Соціально-психологічні виміри статусу художника. Причини нерівномірного положення представників різних видів мистецтв у сприйнятті сучасників.


2.4

Тема 4. Психологія художньої творчості. Переживання і його художнє відтворення. Натхнення й майстерність.

1. Творчість як діяльність. Джерела креативності. Талант і обдарованість. Поняття про творчі здібності.

2. Методи психології творчості. Дослідницькі методи. Розвиваючі й корекційні методи. Психотерапія й інтервенція. Консультування творчого середовища.

3.Психологічні моделі обдарованості. Сутність обдарованості. Школи розвитку обдарованості. Труднощі діагностики обдарованості. Властивості особистості обдарованої дитини й механізми його поводження.

4.Особистісні особливості й індивідуальна своєрідність творчих людей. Програми психологічної підтримки й розвитку креативних людей.

5. Творчість як елемент людської діяльності. Алгоритмічні й евристичні стратегії поведінки. Творчість як стиль життя. Інтуїтивні компоненти творчості. Експрес-діагностика творчого типу особистості.

6. Креативність як властивість мислення. Концепції Торренса, Гілфорда, Пономарьова. Поняття про соціальний інтелект і його діагностику. Тести здібностей. Тести інтелекту.





Заліковий кредит №2 Мистецтво у сучасному світі та особливості його емоційного впливу на людину

3

Змістовий модуль № 3 Художні уподобання людини ХХІ століття

3.1

Тема 1. Психологія художнього сприйняття. Особливості емоційного впливу реальних і художніх подій.

1. Педагогічний практикум у вигляді колективного відвідування одного з уроків мистецтва у загальноосвітній школі.

2. Аналіз відвідуваного уроку за орієнтовними питаннями.

3. Бесіда на тему: «Яка роль учителя в художній освіті школярів?»



3.2

Огляд психологічних досліджень проблеми мистецтва.

3.3

Шляхи мистецтва в культурі ХХ століття. Мистецтво на порозі ХХI століття.

3.4

Художній смак як єдність раціонально-почуттєвого оцінного відношення особистості до мистецтва.

4

Змістовий модуль № 4 Терапевтичний вплив мистецтва

4.1

Арт-методи як інструментарій психолога. Класифікація арт-методів, їх призначення й специфіка. Логіка проведення психологічних досліджень за допомогою арт-методів. Поняття про арт-психологію, арт-терапію й теорію креативного впливу.

4.2

Вплив розвитку комп'ютерних технологій на мистецтво.

4.3

Можливості вивчення процесів психічної еволюції людини на матеріалі мистецтва. Дія культурно-психологічних і соціально-психологічних факторів як відображення пізнавальної й мотиваційної сфер.

4.4

Еволюція статусу художника в історії культури.

4.5

Вплив картини світу XXІ століття на становлення нового типу художнього бачення.


Практичне заняття №1 (2 год.)

Тема: Психологія мистецтва як міждисциплінарний науковий напрямок, його структура й основні підходи.

План


I. Теоретична частина

1. Предмет психології мистецтва.

2. Вплив психологічних шкіл на становлення психології мистецтва.

3. Психологія мистецтва як міждисциплінарний науковий напрямок, його структура й основні підходи.

4. Становлення психології мистецтва.

5. Проблема «форми» і «змісту»: історичний і теоретичний аспекти.



II. Практична частина

1. Визначити на прикладі музичного твору елементи форми і змісту. Вказати характерні ознаки.



Завдання практичної частини:

  1. На прикладі будь-якого музичного твору великої форми визначити елементи, що відносяться до форми твору та ті, що характеризують її зміст (твори для прослуховування Моцарт Симфонія № 40, Бах – Токката і фуга d-moll).

  2. Законспектувати джерело Католик Г. Психологія творчості та освітній процес // Мистецька школа в системі національної освіти України. – Львів., 1999. – с. 70-94.

Методичні рекомендації для студентів

У процесі практичного заняття особливу увагу треба звернути на місце психології мистецтва як галузі психологічної науки. Необхідно усвідомити різницю між філософським обґрунтуванням мистецтва (філософія Гегеля, Канта) та психологічним. Виділити проблему форми та змісту як основну у контексті естетичних вчень та загальнофілософського трактування. Звернути увагу на образність мистецтва, яка й визначає специфічні особливості взаємопроникнення форми та змісту. Довести на музичних прикладах цю теорію.



Основна література:

  1. Кривцун О.А. Эстетика как психология искусства. М., 1997.

  2. Логинова А.И., Ананьев Б.Г. О психологии искусства //Психологический журнал. 1981. №4.

  3. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэтико-художественному творчеству // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. М., 1987.

  4. Юнг К., Нойманн Э. Психоанализ и искусство. М., 1996.


Практичне заняття №2 (2 год.)

Тема: Мистецтво як поліфункціональна система. Функції мистецтва. Психологічна природа мистецтва. Мова мистецтва.

План


I. Теоретична частина

1. Походження мистецтва і його історичний розвиток. Концепції виникнення мистецтва.

2. Проблема взаємодії мистецтва з іншими формами суспільної свідомості.

3. Роль мистецтва в культуроформуванні.

4. Мистецтво як спосіб самореалізації особистості.

II. Практична частина

1. Вільна дискусія на тему: «Навіщо нам мистецтво?». Заняття проводиться в художньому музеї міста. Студентам пропонується на конкретних прикладах побаченого або почутого поміркувати самостійно про значення мистецтва в житті людини. Міркування фіксуються в «щоденнику вражень». Для логіки міркувань пропонуються питання-орієнтири:



  • Що загального й особливого в різних видах мистецтва?

  • Чи можна назвати шедевром той художній твір, з яким Ви "спілкувалися"? Чому?

  • У чому причина безсмертя великих створінь мистецтва?

  • Що Ви можете сказати про автора побаченого або почутого художнього твору?

2. "Мистецтво - суспільна техніка почуттів" (Л. С. Виготський). Шляхом колективного міркування повинні бути визначені функції мистецтва, пов'язані з перетворювальною, пізнавальною й оцінною діяльністю людини, з його участю у процесі спілкування. Для цього під час занять ведеться колективний пошук відповідей на питання:

  • Які почуття, емоції викликав у вас побачений (почутий) твір мистецтва?

  • Що Ви довідалися завдяки йому?

  • Чи можна стверджувати, що у Вас відбувся процес спілкування із героями твору та його автором? Чому?

  • Яке Ваше відношення до героїв твору й до твору в цілому?

  • Що хотів сказати автор своїм твором?

Методичні рекомендації для студентів

У процесі освоєння цієї теми студентам рекомендовано звернути увагу на різноманітні концепції виникнення мистецтва як поліфункціональної системи. Необхідне чітке обґрунтування функцій мистецтва та його психологічної природи. У процесі дискусії пропонується визначити власне відношення до мистецтва як форми суспільної свідомості. Обґрунтувати свою думку.


Основна література:

1. Базен Ж. История истории искусства от Вазари до наших дней. - М.,1995.

2. Еремеев А.Ф. Происхождение искусства. - М., 1970.

3. Кашекова И.Э. Язык пластических искусств: живопись, графика, скульптура, архитектура. - М.: Просвещение, 2003.

4. Лайне С.В. Искусство XX века: Россия, Европа. - М.: Просвещение, 2003.

5. Коллингвуд Р. Дж. Искусство как магия // Принципы искусства. М., 1999.

6. Успенский Б.А. Семиотика искусства. - М., 1995.

Практичне заняття №3 (2 год.)

Тема: Поняття категорії «художнього образу» у мистецтві: підходи, аспекти, структура художнього образу. Психологічні особливості сприйняття образу.

План


I. Теоретична частина

1. Специфіка художнього образу в різноманітних художніх напрямах.

2. Способи художнього узагальнення.

3. Назвіть ступені художнього узагальнення.

4. Переживання як необхідний спосіб сприйняття художнього образу.
II. Практична частина

1. Дати визначення символізації як способу художнього узагальнення. В яких напрямках присутній даний спосіб узагальнення? Навести приклади.

2 . Дати визначення типізації як способу художнього узагальнення. В яких напрямках присутній даний спосіб узагальнення? Навести приклади.

Методичні рекомендації для студентів

Опрацьовуючи цю тему, студентам треба звернути увагу на способи художнього узагальнення у мистецтві. Необхідно засвоїти, що визначальною є здібність до створення художнього образу спочатку у мисленні, у свідомості автора, а потім — вираження його у матеріалі. Саме художні образи, які є досить складними структурними утвореннями, уособлюють своєрідність художнього мислення і визначають рівень його розвитку та сформованості. Працюючи з літературою треба зосередити увагу на тому, що художній образ є водночас категорією психології як елемент функціонування психіки людини та категорією естетики і мистецтвознавства, як художня одиниця. Психологія визначає образ як узагальнену картину світу (предмету, явища), що складається за результатом переробки інформації, яка поступає через органи почуттів. На певних прикладах усвідомити поняття «символізація» та «типізація». Студентам пропонується узагальнити аспекти, що демонструють причетність художнього образу до певних сфер пізнання та буття (онтологічний, семіотичний, гносеологічний, естетичний тощо).


Основна література:

  1. Коллингвуд Р. Дж. Искусство как магия // Принципы искусства. М., 1999.

2. Манн Ю. Художественная условность и время. // Новый мир, 1963., N 1.

3. Мантатов В.В. Образ, знак, условность. - М., 1980.

4. Топоров В.Н. К происхождению некоторых поэтических символов // Ранние формы искусства. М., 1972.

Практичне заняття №4 (1 год.)

Тема: Кінцевий ефект впливу мистецтва і його психологічна функція. Особливості функціонування мистецтва у сучасній соціокультурній ситуації. Елітарне й масове мистецтво. Аудиторія мистецтва.

План


I. Теоретична частина

1. Системний підхід до вивчення сприйняття мистецтва. Позитивність і негативність у мистецтві.

2. Квазікультура як проблема цивілізації. Ознаки квазікультури, її характеристика.

3. Проблема унікальності “твору мистецтва”. Особливості масового сприйняття, “візуальне несвідоме”.

4. Вікова динаміка художнього розвитку особистості.

II. Практична частина

1. Законспектувати с. 37-53 у посібнику Д.А.Леонтьева «Введение в психологию искусства».

2. Диспут на тему: «Чим можна пояснити близькість будови художніх творів масових жанрів структурі міфологічних і фольклорних оповідань?»

Методичні рекомендації для студентів

У процесі роботи над цим матеріалом звернути увагу на співвідношення понять – масова культура та квазімистецтво. Засвоїти тезис про те, що різниця квазімистецтва та мистецтва за критерієм – «для емоцій – для особистості» співвідноситься із виділенням двох класів емоційних процесів у сприйнятті мистецтва - рефлексії та реакції. Необхідно обґрунтувати і висловити власну думку щодо цього тезису.


Основна література:

  1. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. М.,1996. С. 17 - 60.

  2. Гройс Б. Утопия и обмен. М.,1993. Глава “Инновационный обмен”. С. 190 - 192, 195 - 207, 217 - 225.

  3. Гройс Б. О музее современного искусства // Художественный журнал. М., 1999., № 23.

  4. Гройс Б. Музеи и дифференция // Художественный журнал. М.,1996., № 13.

  5. Кавелти Дж. Изучение литературных формул // Новое лит. обозрение. - 1996., №22.

  6. Семенов В.Л. Массовая культура в современном мире. СПб. 1991.

  7. Щепаньская Т.Б. Символика молодежной субкультуры. СПб. 1993


Практичне заняття №5 (2 год.)

Тема: Індивідуальні й вікові особливості сприйняття й споживання мистецтва. Типи й рівні споживання мистецтва.

План


I. Теоретична частина

1. Специфіка музичного образу. Особливості естетичного сприйняття музики.

2. Особливості хореографічного образу.

3. Теорії візуального сприйняття в психології мистецтва середини 20 ст. Р. Арнхейм, Е. Гомбрих, Х. Зедльмайєр. Охарактеризуйте уявлення про “твір мистецтва” Р. Арнхейма й Х. Зедльмайєра. Особливості сприйняття твору мистецтва згідно Арнхейму. Опишіть спосіб аналізу, запропонований Арнхеймом. Що ви вважаєте актуальним - загальновживаним - не актуальним?

4. У чому специфіка взаємовідносин глядача й “твору мистецтва” згідно Е. Гомбриха. Чим обумовлене глядацьке сприйняття? Чим підхід Гомбриха відрізняється від відношення до твору мистецтва гештальт - психологів Арнхейма й Зедльмайєра?

II. Практична частина

1. Методи аналізу художнього твору (на прикладі досвіду роботи загальноосвітніх шкіл). Аналіз твору живопису - картини Тициана «Кающаяся Мария Магдалина».



Методичні рекомендації для студентів

У процесі роботи над темою практичного заняття № 5 найголовнішим завданням є засвоєння методів аналізу художнього твору (на прикладів музичних творів, та творів образотворчого мистецтва). Обґрунтувати специфіку взаємовідносин глядача і «твору мистецтва». Студентам необхідно чітко усвідомити індивідуальні та вікові особливості сприйняття мистецтва, зосередивши найбільшу увагу на специфіці музичного образу.



Основна література:

  1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М., 1974. Главы: Введение. Равновесие. Выразительность.

  2. Зедльмайр Х. Искусство и истина. М., 1999. Глава 4. Проблемы интерпретации. С. 109 - 118, 129 - 145. Приложение: Два примера интерпретации. Ян Вермеер “Аллегория живописи”.

  3. Базен Ж. История истории искусства от Вазари до наших дней. М., 1994. С. 245 - 248.


Практичне заняття №6 (1 год.)

Тема 3. Сприйняття мистецтва: психологічні механізми, фактори й процеси. Особистість художника як культурно-психологічна проблема. Еволюція статусу художника в історії культури.
План

І. Теоретична частина

1. Аналіз теоретичних схем процесу художнього сприйняття. Фази художнього сприйняття (С.Х.Раппопорт, А.Сохор, А.Ф.Еремєєв). Фактори, що детермінують процеси взаємодії особистості із твором мистецтва. Їх характеристика.

2. Художник і його біографія у художньо-творчому процесі.  Художній задум як прояв напрямку таланта й життєвої позиції художника.  Етапи художньо-творчого процесу.  Талант і майстерність у художньо-творчому процесі. Вплив стійких станів, що супроводжують творчий акт на особливості особистості художника. Проблема щирості й оформленості внутрішнього переживання автора. Рольові зміни у творчості й театралізація побутової поведінки художника. Лабільність психіки як результат переживання високої амплітуди почуттів, максимального “збирання себе” у процесі творчого акту. Позитивний і негативний тип самітності творця. Конфлікт любові й творчості у житті художника. Фази життєвого шляху художника в їхньому зв'язку із соціокультурними пріоритетами.

3. Проблеми становлення професійної самосвідомості художника, знаходження власної ідентичності. Положення художника у соціальній ієрархії як фактор мотивації творчості. Соціально-психологічні виміри статусу художника. Причини нерівномірного положення представників різних видів мистецтв у сприйнятті сучасників.

Методичні рекомендації для студентів

Студентам необхідно звернути увагу на специфіку особистості художника (композитора, скульптора тощо) як культурно-психологічну проблему. Пропонується обґрунтувати фази життєвого шляху художника в їхньому зв'язку із соціокультурними пріоритетами.



Основна література:

  1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М., 1974. Главы: Введение. Равновесие. Выразительность.

  2. Зедльмайр Х. Искусство и истина. М., 1999. Глава 4. Проблемы интерпретации. С. 109 - 118, 129 - 145. Приложение: Два примера интерпретации. Ян Вермеер “Аллегория живописи”.

  3. Базен Ж. История истории искусства от Вазари до наших дней. М., 1994. С. 245 - 248.


Практичне заняття №7 (2 год.)

Тема: Психологія художньої творчості. Переживання і його художнє відтворення. Натхнення й майстерність.

План


I. Теоретична частина

1. Творчість як діяльність. Джерела креативності. Талант і обдарованість. Поняття про творчі здібності.

2. Методи психології творчості. Дослідницькі методи. Розвиваючі й корекційні методи. Психотерапія й інтервенція. Консультування творчого середовища.

3. Психологічні моделі обдарованості. Сутність обдарованості. Школи розвитку обдарованості. Труднощі діагностики обдарованості. Властивості особистості обдарованої дитини й механізми його поводження.

4. Особистісні особливості й індивідуальна своєрідність творчих людей. Програми психологічної підтримки й розвитку креативних людей.

5. Творчість як елемент людської діяльності. Алгоритмічні й евристичні стратегії поведінки. Творчість як стиль життя. Інтуїтивні компоненти творчості. Експрес-діагностика творчого типу особистості.



II. Практична частина

  1. Креативність як властивість мислення. Концепції Торранса, Гілфорда, Пономарьова. Поняття про соціальний інтелект і його діагностику. Тести здібностей. Тести інтелекту. Провести на групі студентів тест інтелекту Гілфорда. Обсудити результати.

Методичні рекомендації для студентів

У процесі роботи над цією темою необхідно засвоїти поняття творчості та роль усвідомлюваних та неусвідомлюваних мотивів творчості. Визначити основні аспекти мотивації діяльності художника. Звернути увагу на проблему переживання та художнього відтворення як основну у психології творчості. Опрацьовуючи літературу студентам необхідно довести та обґрунтувати тезис про те, що сильне переживання перешкоджає продуктивній творчій діяльності. Підготувати психодіагоностичну методику та застосувати її на групі студентів у процесі практичного заняття.



Основна література:

  1. Пономарев П.Я. Психология творчества. М., 1976.

  2. Выготский Л.С. Избранные психологические труды. М., 1980.

  3. Фрейд З. Леонардо да Винчи. М., 1993.

  4. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л., 1990.

  5. Пиаже Ж. Избранные психлогические труды. М., 1995.

  6. Эльконин Д.Б. Психология детской игры. М., 1960.

  7. Грановская Р.М., Крижанская Б.Б. Творчество и преодоление стереотипов. Л., 1995.

  8. Абрамян Д.Н. Общепсихологические основы художественного творчества. М., 1994.

  9. Арнаудов М. Психология литературного творчества. М., 1970.

  10. Бердяев Н.А. Смысл творчества. М.,1989. Главы: 4,7,8,9.

  11. Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности. Л., 1974.

  12. Готсдинер А.Л. Музыкальная психология. М., 1993.

  13. Дидро Д. Парадокс об актере. М., 1957.

  14. Кривцун О.А. Художник и артистический мир // Человек. 1993.№2.

  15. Лейтц Г. Психодрама. М., 1994.

  16. Мейлах Б.С. Талант писателя и процессы творчества. Л., 1969.

  17. Дранков В.Л. Психология художественного творчества. Спб. 1991.

  18. Одаренные дети. /Под ред. М. Карне. М.: Прогресс, 1991.

  19. Туник Е.Е. Психодиагностика творческого мышления. Креативные тесты. СПб.: СПбУПМ, 1997.

  20. Туник Е.Е. Опросник креативности Джонсона. СПб.: СПбУПМ, 1997.

  21. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности. СПб.: Иматон, 1998.

Практичне заняття №8 (2 год.)

Тема: Психологія художнього сприйняття. Особливості емоційного впливу реальних і художніх подій.

План


I. Теоретична частина

1. Бесіда на тему: «Яка роль учителя у художній освіті школярів?»



II. Практична частина

1. Педагогічний практикум у вигляді колективного відвідування одного з уроків мистецтва у загальноосвітній школі.

2. Аналіз відвідуваного уроку за орієнтовними питаннями.


    • Чи може мистецтво існувати опосередковано від людини?

    • Які люди беруть участь у створенні й функціонуванні твору мистецтва?

    • Для чого потрібні предмети мистецтва в загальноосвітній школі?

    • Хто є учасником художньо-педагогічного процесу на уроці мистецтва?

  • Яка роль учителя в художній освіті школярів?

Методичні рекомендації для студентів

Опрацьовуючи матеріал цієї теми, студентам необхідно поміркувати з приводу значення особистості вчителя у художній освіті школяра. Навести приклади із педагогічної практики.



Основна література:

  1. Мосина Вал. Р., Мосина Вер. Р. Художественное оформление в школе и компьютерная графика: Учебное пособие. - М.: Академия, 2002.

  2. Твоя профессиональная карьера / Под ред. С.Н. Чистяковой. - М.: Просвещение, 1998.

  3. Твоя профессиональная карьера: Дидактический материал по курсу / Под ред. С.Н. Чистяковой. – М.: Просвещение, 2000.

Каталог: sites -> bdpu.org -> elearning -> ippom -> muz -> grigoryeva -> psy mis -> day
day -> Методичні рекомендації для студентів № теми Назви тем та анотований зміст Заліковий кредит №1
grigoryeva -> Теоретичні питання: Засвоїти основні поняття, що є визначальними в цій темі: «хорова студія»
grigoryeva -> Тема заняття та його план
grigoryeva -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Хоровий клас» для студентів заочної форми навчання
grigoryeva -> Тема заняття та його план
muz -> Музичне культура Русі IX-XVII століття
day -> Орієнтовні питання до заліку


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал