Практикум учителів історії та правознавства



Скачати 21,23 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір21,23 Kb.

Роль краєзнавства у формуванні громадянської компетентності як важливої складової загальних цілей сучасної освіти

Районний семінар-практикум учителів

історії та правознавства

Мета: ознайомити учасників семінару з ефективними формами та методами використання краєзнавчої складової як фактору формування громадянської свідомості учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах; з досвідом роботи вчителів Жигайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів щодо використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії та в позакласній роботі.

Краєзнавство в освіті як фактор формування громадянської свідомості учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах


Мандрико С.М., методист з кадрових

питань та управлінської діяльності


 «Мало любити свій край, його треба ще й знати» Максим Рильський

Не можна бути громадянином своєї держави, не знаючи її витоків, традицій та звичаїв. Завдяки вивченню, використанню місцевого матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручника, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися» до історії. А допоможуть учневі вчитель і краєзнавство – цілий арсенал ефективних форм і методів успішної навчально-виховної роботи.


Для ефективної краєзнавчої роботи необхідно керуватися

дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають суттєві переваги над традиційними

способами активізації учнів у цій роботі

можливостями педагогічних технологій, групових методів та індивідуальних форм навчання

існуючими технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження

можливостями для формування в учнів дослідницьких вмінь



установкою на кінцевий результат залучення учнів до краєзнавчої роботи – цілеспрямований розвиток їх особистості

Особливості інноваційних технологій використання краєзнавства у навчально-виховному процесі:

  • змінюється роль учителя, як керівника навчально-виховного процесу
  • (учень сам стає керівником краєзнавчого пошуку);

  • перевага надається дослідницьким комунікативно – діалогічним та моделюючим формам роботи;
  • основою краєзнавчої роботи є не засвоєння певної суми знань, а розвиток особистості та опанування продуктивними способами діяльності;
  • максимально використовується особистий досвід учня, розвивається його творче мислення, зростає його внутрішня мотивація отримання нових знань та навичок;
  • зміст краєзнавчої роботи з прикладної площини переходить в більш теоретичну;
  • визнається існування „ білих плям ” та „відкритих проблем”;
  • домінує позитивний виклад матеріалу.

Краєзнавча робота в школі повинна забезпечити виховання національної свідомості, а також навчити дітей аналізувати отримані дані.

         І. МЕТА ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

Мета краєзнавчої роботи педагогічного колективу школи полягає в покращенні знань, умінь і навичок учнів, поглибленні історичної пам’яті про минуле рідного краю й тим самим сприяє вихованню любові до нього. Діти беруть участь у створенні краєзнавчих експозицій, збирають історичні документи про рідне село (місто), матеріали до шкільного музею; ведуть пошук ветеранів війни та записують їх спогади; поповнюють знання про історію рідного краю та видатних людей, які прославили місцевість.

ІІ. Етапи краєзнавчої роботи

Перший етап (підготовчий)

передбачає орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії рідного краю.

Вона повинна:

- мати важливе освітньо-виховне значення;

- бути тісно пов`язана з навчальною програмою;

- сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;

- мати новизну і актуальність;

- відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;

- враховувати диференційований підхід до учнів.

  • - вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;
  • - розроблення загального плану роботи;
  • - підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;
  • - розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;
  • - визначення форм, методів і прийомів роботи;
  • - встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;
  • - вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;
  • - виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;
  • - пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;
  • - збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;
  • - науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;
  • - використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.

Другий етап (освітньо-пізнавальний)

передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:


ІІІ. МЕТОДИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

  • історико-порівняльний
  • історико-ретроспективний
  • історико-генетичний
  • історико-типологічний

ІV. ФОРМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

  • - пропаганда краєзнавчих ідей
  • - пропаганда здобутків дослідницької діяльності

V. ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Слід зосередити увагу на таких аспектах

- залежність розвитку особистості від використаних видів, форм та методів;

- залежність розвитку особистості від краєзнавчих ресурсів, використаних у вихованні;

- ефективність виховання при використанні різних видів, форм та методів краєзнавчої роботи;

- оптимізація виховного процесу залежно від краєзнавчих ресурсів.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

форми і методи навчання, які зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів учнями

-  методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об’єктів, екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді;

-  навчально-практичні  та лабораторні роботи (з документами, архівними матеріалами з історії краю);

- зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями, практикуми в міському архіві, тематичні походи та експедиції;

-  лекторії, конференції, усні журнали, презентації з історії рідного краю;

-  організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;

-  робота з краєзнавчими текстами;

- дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринги, інтелектуальні ігри, аукціони, ярмарки народних пісень, ремесел тощо.

Для учнів, що вибирають об’єктом краєзнавчої роботи історію рідного краю, можна рекомендувати таку послідовність їх вивчення:


Перша історична згадка про село (місто).

Історичні відомості про заснування і назву села (міста).

Як здійснювалась його забудова.

Перші будинки, архітектурні споруди.

Перші поселенці.

Як зростала чисельність населення.

Умови життя, заняття, національний і соціальний склад населення.

рекомендації щодо написання історії села та міста та її використання:

1. Усвідомлення значущості об’єкта дослідження.

Використання дослідницької "моделі трьох запитань» Гоулсона.

(Що сталося? Чому це сталося? Якими були наслідки чи які можливі наслідки події в майбутньому?)

2. Визначення як, хто і що робитиме. Створення ініціативної групи.

3. Визначення методів дослідження.

4.Визначення джерел інформації (наукові праці з відповідного історичного періоду; документа). Визначення місця, де вони містяться (архіви, музеї).

5. Використання джерел інформації.

6. Опрацювання і систематизація інформації. Складання схем, таблиць, діаграм, карт.

7. Написання роботи.

8. Тиражування роботи.

9. Використання в навчальній та виховній роботі.

Використання історії села та міста в навчальній та виховній роботі

НА УРОКАХ

У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

  • Роздавальний матеріал для краєзнавчих уроків-досліджень.
  • Використання фактів, подій, схем, фотодокументів, карт для актуалізації матеріалу на звичайних уроках.
  • Використання матеріалу для творчих завдань (творів, есе, віршів, розповіді від імені учасника подій тощо).
  • Інформаційний матеріал для складання тестових завдань для тематичного оцінювання з відповідних тем.
  • Вибір тематики для наукових робіт та мікродосліджень.
  • Написання сценаріїв.
  • Створення історичних ігор з використанням краєзнавчого матеріалу, історичних мікровистав.
  • Написання статей для періодичної преси.
  • Оформлення нових експозицій у шкільному музеї.
  • Робота гуртків, факультативів, творчих об’єднань.
  • Написання родоводів.
  • Олімпіади, вікторини, конкурси, турніри.
  • Реалізація примірників історії села(міста) серед населення.

Результатом такої роботи можуть бути учнівські альбоми, буклети, складені за допомогою вчителів історичні довідки про село(місто).

Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні педагогічні вимоги:

    • добровільний вибір теми,
    • глибокий інтерес до неї,
    • самостійність у роботі над рефератом,
    • розроблення його плану,
    • збір і оброблення матеріалу, його систематизація,
    • написання і захист реферату.

Історія назви вулиці

Події, що відбувались на цій вулиці

Історія її забудови, перспективи розвитку.

Історія та розвиток промислових підприємств, різних установ, розташованих на вулиці

Історія окремих будинків і споруд

Біографія цікавих людей, які жили колись і проживають нині

Пам’ятники історії, культури  на цій вулиці

Послідовність вивчення історії вулиці, села (міста):

Схема вивчення історії школи

час побудови шкільного приміщення

ініціатор будівництва

перші вчителі

роль школи в культурному житті краю

знатні люди-вихованці школи

сучасні здобутки школи


Організація краєзнавчої роботи в школі є обов'язковим компонентом в системі поглиблення знань учнів про рідний край. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом в сфері матеріальної і духовної культури. Проведення краєзнавчої роботи включає різноманітні форми і методи позакласної роботи, які зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями, що є важливим засобом для оновлення змісту шкільної історичної освіти.

Дякуємо за увагу



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка