Правила безпечного виконання водолазних робіт на об ’ єктах нафтогазового комплексу



Сторінка1/4
Дата конвертації26.01.2017
Розмір0,69 Mb.
  1   2   3   4




ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної політики України 

_________ 2016 року № _______



ПРАВИЛА

БЕЗПЕЧНОГО ВИКОНАННЯ ВОДОЛАЗНИХ РОБІТ

НА ОБЄКТАХ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ
І. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов’язану з виконанням водолазних робіт.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги безпечного виконання водолазних робіт на об’єктах нафтогазового комплексу.
1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців і працівників, які виконують водолазні роботи методом короткочасних занурень на глибини до 60 м.

ІІ. Визначення термінів
2.1. У цих Правилах терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених нижче:

аварійно-рятівні водолазні роботи – роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази під час надання допомоги суднам, що потрапили в аварію (аварійну ситуацію);

автономне водолазне спорядження – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, що дозволяє водолазу вільно переміщатися під водою, ходити та плавати; основною частиною спорядження є дихальний апарат, який здійснює подачу повітря для дихання водолаза від балонів апарату;

вентильоване водолазне спорядження – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, в якому дихання водолаза під водою забезпечується безперервною подачею з поверхні стиснутого повітря по шлангу в газовий (підшоломний) простір спорядження, де повітря змішується з продуктами дихання водолаза і періодично вентилюється (витравлюється в воду);

вибухові водолазні роботи – роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази з використанням вибухових споряджених зарядів;

водолаз – кваліфікований працівник, що працює під водою з інструментом у шкідливих і небезпечних умовах, має допуск на виконання водолазних спусків і водолазних робіт і пройшов медичний огляд у встановленому порядку;

водолазна альтанка – конструкція, призначена для розміщення водолаза під час занурення його під воду, виконання підводних робіт і підіймання на поверхню за допомогою спускопідіймального пристрою;

водолазна барокамера – герметична міцна посудина, призначена для розміщення в ній працівників в умовах підвищеного тиску газового середовища, обладнана засобами регулювання перепаду тиску між внутрішніми відсіками барокамери і навколишнім середовищем а також системою життєзабезпечення та іншими системами і засобами;

водолазна маска – елемент водолазного спорядження, що ізолює очі і ніс водолаза від навколишнього водного або газового середовища. Водолазна маска повнорозмірна повністю ізолює обличчя водолаза від навколишнього водного або газового середовища і забезпечує подачу йому дихальної газової суміші;

водолазна помпа – агрегат низького тиску, призначений для забезпечення водолазних спусків, що виконує водолаз у вентильованому водолазному спорядженні;

водолазна служба – сукупність виробничих, медичних, науково-дослідних підрозділів, а також окремих працівників, до функцій яких входить виконання робіт під водою, організація і здійснення заходів щодо забезпечення і контролю за виконанням водолазних спусків і водолазних робіт;

водолазна техніка – сукупність водолазного спорядження, технічних засобів і майна, призначених для забезпечення водолазних спусків, роботи водолазів і підіймання їх на поверхню, а також для забезпечення життєдіяльності водолазів в умовах підвищеного тиску газового середовища;

водолазне спорядження – комплект пристроїв і захисного одягу, які носить водолаз для забезпечення його життєдіяльності в умовах підвищеного тиску навколишнього водного або газового середовища;

водолазне спорядження із відкритою схемою дихання – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, в якому дихальна газова суміш подається водолазові з балона або водолазного шланга за допомогою дихального автомата і витравляється через нього у воду під час видиху;

водолазне спорядження із замкненою схемою дихання – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, у якому дихальна газова суміш формується в дихальному мішку періодичним дозованим подаванням газів із балонів, і подається водолазові через клапанну коробку з подальшим очищенням її після видиху в регенеративній коробці;

водолазне спорядження із напівзамкненою схемою дихання – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, у якому дихальна газова суміш формується в дихальному мішку постійним подаванням газової суміші з водолазного шланга або балонів через редуктор, і подається водолазові через клапанну коробку з подальшим очищенням її після видиху в регенеративній коробці;

водолазний глибиномір – засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення глибини спуску;

водолазний годинник – засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення часу роботи водолаза під водою;

водолазний дзвін – герметична міцна посудина, призначена для транспортування водолазів на глибину, до об’єкту робіт, і назад, на поверхню, з подальшим їх переходом у водолазну барокамеру;

водолазний дихальний апарат – дихальний апарат, що носиться водолазом, і забезпечує подачу йому дихальної газової суміші під водою або в умовах підвищеного тиску газового середовища;

водолазний інструмент – інструмент і пристосування, призначені для полегшення водолазних робіт і підвищення ефективності праці водолаза при виконанні підводно-технічних робіт;

водолазний кабель-сигнал – кабель, що суміщує функції сигнального водолазного кінця і водолазного телефонного кабелю при водолазних спусках;

водолазний компас– прилад, призначений для орієнтування водолаза під водою;

водолазний компресор – агрегат, призначений для стиснення повітря, газів і газових сумішей, використовуваний в системах і пристроях водолазної техніки;

водолазний ніж – ніж, призначений для використання як допоміжний засіб при виконанні водолазних робіт, а також як засіб збереження життя в аварійних і екстремальних ситуаціях;

водолазний пост – місце занурення водолазів на судні, березі, причалі (пірсі), кризі тощо, обладнане постійно або тимчасово засобами забезпечення водолазних спусків, майданчиком для одягання (роздягання) водолаза і для розміщення водолазного майна;

водолазний спуск – процес занурення водолаза під воду (процес підвищення тиску газового середовища в барокамері з водолазами), перебування водолаза на заданій глибині (під заданим тиском у барокамері), підіймання на поверхню або перехід у нормальні умови повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

водолазний трап – засіб занурення і підіймання водолазів, призначений для самостійного сходження водолаза у воду і підіймання його з води після спуску;

водолазний шланг – гумовий або синтетичний рукав, армований з’єднаннями і призначений для подачі стисненого повітря, дихальних газів або гарячої води до водолаза;

водолазний шолом – елемент водолазного спорядження (жорсткий або м’який), що оберігає голову водолаза від безпосереднього контакту з навколишнім водним середовищем, і забезпечує подачу йому дихальної газової суміші;

водолазний щуп – контактний водолазний засіб пошуку, загострений металевий стрижень із овальною ручкою, призначений для пошуку замулених предметів;

водолазні вантажі – вантажі, призначені для забезпечення необхідної плавучості водолаза;

водолазні калоші (боти) – взуття водолаза, призначене для забезпечення його необхідної плавучості, надання йому остійності, а також для оберігання захисного одягу водолаза від пошкоджень і передчасного зношення;

водолазні роботи – роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази і на яких забороняється застосування праці жінок;

гідравлічний інструмент – інструмент, що використовує енергію потоку робочої рідини, яка знаходиться під надмірним тиском; це ріжучий інструмент (дискові і ланцюгові пилки, шліфувальні машини), дрилі і перфоратори, відбійні молотки, гайкокрути, занурювальні помпи (водовідливні і шламові), щітки для очищення корпусів суден тощо; як робочу рідину застосовують спеціальну гідравлічну оливу, що нагнітається в інструмент насосною станцією (гідрокомпресором) по гнучкому шлангу;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) – гідрозахисний одяг, призначений для захисту водолаза від переохолодження та від пошкоджень і дії зовнішнього агресивного середовища під час роботи під водою; є „сухого” і „мокрого” типу; гідрокомбінезон „сухого типу” повністю захищає тіло водолаза від дії навколишнього середовища і може бути обладнаний фланцем для з’єднання його з жорстким водолазним шоломом, клапаном піддуву і травильно-запобіжним клапаном, може мати вклеєний шолом і вклеєні боти; використовують для проведення технічних робіт під водою при низьких температурах, на великих глибинах, при тривалому перебуванні водолаза під водою, а також у забрудненому водному середовищі;

гідромонітор – агрегат, призначений для подачі робочої рідини великого тиску в ґрунторозмивальний ствол або гідроежекторний ґрунтосос;

ґрунторозмивальний ствол – ствол, призначений для розмивання ґрунту: металева труба з шлангом подачі води від гідромонітора і насадкою з отворами для зменшення реактивної сили струменя води;

декомпресійна зупинка – зупинка водолаза під час підіймання на визначеній глибині і на визначений час, відповідно до режимів таблиць декомпресії, для видалення з організму розчинених газів;

експериментальний водолазний спуск – процес занурення водолаза під воду, в тому числі в басейнах, гідротанках, а також в газовому середовищі барокамер, для випробування нової водолазної техніки, нових режимів декомпресії, обґрунтування і перевірки нових методів водолазних спусків і технології виконання водолазних робіт, підіймання на поверхню або перехід у нормальні умови повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

електрозварювальні водолазні роботи – роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази з використанням електрозварювальних інструментів;

кваліфікаційний водолазний спуск – процес занурення водолаза під воду, виконання завдань, необхідних для підтвердження основної кваліфікації або додаткової спеціальності, і підіймання на поверхню або перехід у нормальні умови повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

керівник водолазних робіт – працівник, що здійснює загальне керування водолазними роботами і контроль за виробничим процесом цих робіт;

керівник водолазних спусків – працівник, що здійснює безпосереднє керування водолазним спуском і контроль за діями водолазів і допоміжного персоналу, що бере участь в обслуговуванні водолазного спуску;

об’єкти нафтогазового комплексу – експлуатаційні, нагнітальні, законсервовані, спостережні, спеціальні, а також ліквідовані свердловини, гирла яких обладнані тумбою з репером або спеціальною арматурою, а також свердловини, що перебувають у бурінні, випробовуванні, капітальному ремонті; промислові комунікації і споруди; трубопроводи нафти і газу; технологічні установки збирання, підготовки та переробки нафти, газу, конденсату;

підводний освітлювальний прилад (ліхтар) – прилад, що має герметичну світлооптичну частину, призначений для освітлення місця водолазних робіт; за способом розміщення і установлення підрозділяють на стаціонарні, нестаціонарні, переносні, ручні, головні; за типом джерела живлення – автономні і мережеві;

підводно-технічні водолазні роботи – роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази під час обстеження, будівництва, технічного обслуговування і ремонту підводних частин гідротехнічних споруд, прокладення і ремонту трубопроводів, кабелів і інших комунікацій, днопоглиблювальних робіт, обстеження і очищення водних шляхів і акваторій і під час підіймання затонулих предметів;

підкільовий кінець – рослинний або синтетичний канат, що забезпечує орієнтування, переміщення і утримання водолаза при роботах на підводній частині корпуса корабля або судна;

працюючий водолаз – водолаз, що безпосередньо виконує роботи під водою;

режим декомпресії – режим що включає швидкість зниження тиску (швидкість підіймання з глибини) на різних глибинах, кількість і глибини зупинок, час витримок на зупинках, порядок використання газових сумішей (газів) і час дихання ними водолазів;

ручний підводний ліхтар – автономний переносний освітлювальний прилад, призначений для забезпечення роботи водолаза під водою;

рятувальні водолазні роботи – роботи з небезпечними умовами праці, які виконують водолази, пов’язані з порятунком людей;

сигнальний кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для зв’язку умовними сигналами між працюючим і забезпечуючим водолазами, а також для підіймання водолаза у разі аварії. Один кінець сигнального водолазного кінця закріплюють на водолазові, інший – за міцну конструкцію біля місця спуску, і знаходитися в руках у забезпечуючого водолаза;

спусковий кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для забезпечення занурення водолаза до місця роботи і підіймання його на поверхню, один кінець якого закріплений на поверхні біля місця спуску, а інший із баластом опущений на ґрунт;

страхуючий водолаз – водолаз, призначений керівником спуску для негайного надання допомоги аварійному водолазу в екстреному випадку; перебуває біля місця занурення працюючого водолаза в готовності до занурення, забезпечує розмовний зв’язок із працюючим водолазом і регулює подачу йому повітря;

суднові водолазні роботи – роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці, які виконують водолази під час підводного технічного обслуговування і ремонту суден, а також усередині затоплених відсіків під час боротьби за живучість судна;

суднопідіймальні водолазні роботи – роботи з небезпечними умовами праці, які виконують водолази під час обстеження затонулого об’єкта (судна, техніки тощо), підготовки його до підіймання, підіймання і постановки його на плав (мілину, берег тощо);

таблиці режимів декомпресії – таблиці, в яких наведені режими декомпресії для різних умов водолазного спуску;

телефонно-мікрофонна гарнітура – елемент водолазної телефонної станції, призначений для переговорів між водолазом і забезпечуючим водолазом;

тренувальний водолазний спуск – процес занурення водолаза під воду (процес підвищення тиску газового середовища в барокамері з водолазами) перебування водолаза на заданій глибині (під заданим тиском у барокамері) для підтримання кваліфікації водолазів, тренування їх організмів, тренування щодо надання медичної допомоги, набуття навиків із додаткових спеціальностей або досвіду роботи і підіймання на поверхню або перехід у нормальні умови повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

ходовий кінець – рослинний або синтетичний канат, призначений для позначення напряму руху водолаза під водою від місця занурення його на ґрунт до місця виконання водолазних робіт;

учбовий водолазний спуск – процес занурення водолаза під воду, перебування водолаза на заданій глибині і підіймання на поверхню за режимом декомпресії або без нього під час навчання або перепідготовки водолазів за програмами навчальної підготовки або перепідготовки для отримання водолазних кваліфікацій;

шланговое водолазне спорядження – комплект пристроїв і захисного одягу для забезпечення життєдіяльності водолаза в умовах навколишнього водного середовища, що дозволяє водолазу переміщатися під водою, ходити в межах кола радіусом, рівним довжині повітряного шланга; повітря для дихання водолаза подається через дихальний апарат із поверхні по шлангу від суднової системи забезпечення повітрям, із транспортних балонів, а також від повітряних помп.
2.2. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ВС – водолазний спуск

ВР – водолазні роботи

ЗВТ – засоби вимірювальної техніки

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

НД – нормативні документи

ВКК – водолазна кваліфікаційна комісія

ПВР – підводні вибухові роботи

СПБУ – самопідіймальна плавуча бурова установка

МСП – морська стаціонарна платформа

БК – блок-кондуктор

МНГГТС – морська нафтогазова гідротехнічна споруда


IІІ. Вимоги безпеки
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539.
3.1.2. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (із змінами).
3.1.3. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.
3.1.4. Роботодавець зобов’язаний розробити та затвердити інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666.
3.1.5. Роботодавець за рахунок власних коштів повинен організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).
3.1.6. Роботодавець повинен забезпечити проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами).
3.1.7. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
3.1.8. Забороняється застосування праці жінок на роботах, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Піднімання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.


3.1.9. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.


3.1.10. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
3.1.11. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам водного господарства, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 12 жовтня 2009 № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2009 року за № 1017/17033.

3.1.12. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.


3.1.13. Згідно зі статтею 21 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
3.1.14. Засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені відповідно до вимог ДСТУ 2708:2006 „Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення”.
3.1.15. Водолази повинні знати напам’ять умовні сигнали, наведені у додатку 2 до цих Правил „Таблиці умовних сигналів”, що передаються за допомогою сигнального (кабель-сигналу) і контрольного кінця, а також візуальні сигнали, наведені у додатку 3 до цих Правил „Візуальний зв’язок між водолазами”.
3.1.16. Під час експлуатації посудин, що працюють під тиском, а також барокамер необхідно дотримуватися вимог Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 268.
3.1.17. Навчання та позачергові перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів електротехнічного та електротехнологічного обладнання водолазів необхідно проводити відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2006 за № 1143/13017.

3.1.18. Роботодавець повинен організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22.03.2012 № 627, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2012 за № 521/20834.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка