Правильне мовлення викликає бажання слухати, читати, задовольняє естетичні потреби людини. Засоби масової інформації (змі) впливають на мовленнєву поведінку читачів, слухачів та глядачів, на рівень розвитку мовленнєвих вмінь населення



Скачати 13,27 Kb.
Дата конвертації11.01.2017
Розмір13,27 Kb.

Порушення норм сучасної української літературної мови в офіційно-діловому та публіцистичному стилі

Роботу виконала:

Шахматова Юлія Олександрівна,

учениця 10 класу

Петрівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Балаклійської районної ради

Харківської області


Правильне мовлення викликає бажання слухати, читати, задовольняє естетичні потреби людини. Засоби масової інформації (ЗМІ) впливають на мовленнєву поведінку читачів, слухачів та глядачів,

на рівень розвитку мовленнєвих вмінь населення.

Мета дослідження – зробити аналіз типології мовних помилок шляхом їх виявлення та систематизації, а також у визначенні основ лінгвістичної теорії, яка дає пояснення численній кількості нормативів, зафіксованих у журналістських матеріалах і дозволяє адекватно оцінювати мовні факти з погляду нормативності/ненормативності та функціональної доцільності і дає змогу розкрити причини появи помилок.

Завдання:

  • подати чітку типологію мовних норм;
  • виявити негативний мовний матеріал, вилучений з преси, та створити конструктивну класифікацію мовних помилок;
  • з’ясувати лінгвістичні та окремі причини появи мовних помилок;
  • узагальнюючи результати дослідження, запропонувати раціональні шляхи вдосконалення процесу редагування та підвищення рівня мовної грамотності.

Літературна мова – це унормований варіант загальнонародної мови, який у писемному й усному різновидах обслуговує всі сфери суспільного життя, функціонуючи на всій території України без просторових обмежень.

Норма – сукупність традиційних реалізацій мовної системи, історично сформованих і закріплених у процесі суспільної комунікативної практики.

графічні


орфографічні

лексичні

морфологічні

синтаксичні

стилістичні

Типи мовних норм

орфоепічні



вимова звуків і звукосполучень

передача звуків на письмі

написання слів

слововживання

правильне вживання морфем

усталені зразки побудови

словосполучень, речень

відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування

пунктуаційні

вживання розділових знаків

Стилі української літературної мови

Розмовно-побутовий

Художній

Науковий


Публіцистичний

Офіційно-діловий



Офіційно-діловий стиль — це мова ділових паперів, розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок тощо.

Публіцистичний стиль мови являє собою функціональну різновид літературної мови і широко застосовується в різних сферах суспільного життя:

«Шановний Голова!

Шановний Віктор Володимирович!»

«Шановний Голово!

Шановний Вікторе Володимировичу!».

Порушення лексико-стилістичних норм
  • текст перенасичений русизмами:

  • Єдинодушено – одностайно, одобряємо – схвалюємо, воплощаються – втілюються, висказуватися – висловлюватись, неплохо – непогано тощо.
  • невиправдані повторення слів:

  • “Слово даєте, кому хочете, а чиї погляди Вам не нравляться, тому не даєте, а як дасте, то одразу перебиваєте.”—

    “З Вашого дозволу слово отримує не кожен.”;
  • вживання слів, що не відповідають стилеві висловлювання:

  • “Ти тут по кожному вопросу на трибуну вискакуєш...” —

    “Під час обговорення кожного питання ти виходиш на трибуну...”;
  • повторення споріднених слів:

  • “І ти, Мовчан, мовчи!” — “І ти, Мовчане, стримайся!”;
  • вживання слова у невластивому значенні:

  • “Я рахую...” — “Я вважаю...”;
  • мовна надмірність:

  • “Вони задушили нашого виробника і не дають йому дихнути.” —

    “Вони не дають дихнути нашому виробникові.”;

Морфологічні помилки
  • уживання неправильного прийменника:

  • “На протязі чотирьох років...” —

    “Протягом чотирьох років”;


  • неправильне вживання сполучних засобів:

  • “Всі повинні піти у відставку, так як ...” —

    “Всі повинні подати у відставку, оскільки...”;


  • порушення форми ввічливості в офіційній обстановці:

  • “Заєць, Іван, не мішай говорити!” —

    “Пане Заєць, не заважайте висловитись!”.



Змістовні помилки

Промовець висловлюється непослідовно:
  • говорячи про благополучне життя депутатів, у негараздах країни звинувачує уряд, Президента;
  • розпочавши говорити про податки, не доводить думку до логічного висновку;
  • під час промови відволікається на приватні зауваження окремим депутатам та висловлення звинувачень на адресу головуючого;
  • намагається бездоказово скинути з себе звинувачення у корупції;
  • висловом “Я у Швейцарії нікогда не був і даже не знаю, де вона та Швейцарія, чи в Азії, чи в Африці” виявляє власне невігластво.
  • промову складену з грубим і невиправданим порушенням лексико-стилістичних, морфологічних, змістових норм;
  • через надмірність вживання русизмів текст втратив ознаки публіцистичного стилю;
  • у тексті не прослідковується певна думка, порушено принципи логічності, послідовності, чистоти, багатства й доречності мовлення;
  • промовець виглядає безграмотним і деякою мірою нетактовним.

Висновки

http://sum.in.ua



http://language.br.com.ua

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Для вдосконалення культури мови потрібно дотримуватись норм української мови, опрацьовувати навчальні посібники, довідники, де проаналізовано граматичні, лексичні, фразеологічні, стилістичні та орфографічні помилки, систематично користуватися словниками, перечитувати і перевіряти написане.

Рекомендації

Дякую за увагу!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка