Право в житті людини



Скачати 24,61 Kb.
Дата конвертації28.02.2017
Розмір24,61 Kb.

Презентація на тему:Право в житті людини.

  • Підготувала:
  • Учениця 10-ек. класу
  • Мартинюк Юлія

Соціальні норми-це правила поведінки людей у суспільному житті.

  • Виділяють такі соціальні норми:
  • - норми права;
  • - норми моралі;
  • - норми звичаїв;
  • - норми традицій;
  • - політичні норми;
  • - економічні норми;
  • - корпоративні норми.

Норми права - це загальнообов'язкові правила поведінки людей, що встановлені й охороняються державою.

Норми моралі - це правила поведінки, що встановлюються в суспільстві відповідно до моральних уявлень людей про добро і зло;справедливість і честь; обов'язок і гідність; вони охороняються силою громадської думки і внутрішніх переконань людини.

Норми звичаїв - це правила поведінки, які, склавшись у суспільстві в результаті їхнього багаторазового повторення, виконуються в чинність звички.

Політичні норми - це загальні правила поведінки, що регулюють відносини між соціальними групами, пов'язані із здійсненням державної влади.

Економічні норми - це правила поведінки , що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виробництвом , розподілом і споживанням матеріальних благ.

Корпоративні норми – це правила поведінки , що регулюють суспільні відносини усередині різних громадських організацій.

Право — це система загальних загальнообов`язкових, формально-визначених правил поведінки, які встановлюються, охороняються і гарантуються державою з метою врегулювання найважливіших суспільних відносин.

  • Загальнообов'язкова нормативність:
  • Право складається із взаємозалежних і узгоджених між собою норм,що поширюються на всіх осіб,яким вони адресовані. Всі особи зобовязані виконувати вимоги правових норм.
  • Формальна визначеність:
  • Норми права знаходять вираження в законах ,інших офіційних джерелах і відрізняються чіткістю та однозначністю приписів.
  • Державна забезпеченість:Реалізація норм права забезпе-чується державною владою.
  • Системність:
  • право- це система правових норм.
  • Право- міра свободи людини,критерій обовязковості її поведінки в суспільстві.
  • Ознаки права

Термін Право вживається у наступних значеннях: 1. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного класу або більшості народу. 2. Виборювані народом справедливі закони та соціальний лад. 3. Інтереси певної особи, суспільної групи і т. ін., які спираються на закон, релігійні постулати, давні звичаї тощо, обумовлені постановою держави, установи тощо, захист інтересів і можливостей особи щодо участі в чому-небудь, одержання чогось і та ін.. 4. Обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь. // Мати у своїй владі. // Перевага, привілей, надані кому-, чому-небудь. // Офіційний дозвіл, допуск до виконання якихось обов'язків, до зайняття певної посади, вступу до вищого навчального закладу і т. ін.

Право має такі джерела:

  • Право має такі джерела:
  • Правовий звичай;
  • Релігійно-правові норми;
  • Правовий прецедент;
  • Нормативно-правовий акт;
  • Нормативний договір;
  • Міжнародно-правовий акт.

Правовий звичай  – санкціоноване державою правило поведінки,що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Санкціонування здійснюється шляхом відсилання до звичаю, а не до текстуального закріплення його в нормативно-правовому акті.

  • Правовий звичай  – санкціоноване державою правило поведінки,що склалося історично, у результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Санкціонування здійснюється шляхом відсилання до звичаю, а не до текстуального закріплення його в нормативно-правовому акті.
  • Релігійно-правова норма — акт-документ, що містить церковний канон або іншу релігійну норму, санкціоновану державою для надання їй загальнообов'язкового значення, та забезпечується нею.
  • Правовий прецедент (від лат. від лат. praecedens — той, що попереду) — джерело права, що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обов'язковість, і воно стає нормою, еталоном, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому.
  • Нормативний правовий договір — це двостороння або багато­стороння угода, яка містить норми права. Договори з норматив­ним змістом на відміну від більшості індивідуально-правових до­говорів (наприклад, договору купівлі-продажу, трудового кон­тракту, шлюбного контракту) завжди містять загальні правила поведінки і не мають персоніфікованого, разового характеру.
  • Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Принципи права — це аксиоматичні поняття на яких будується і функціонує правова система.

  • Загальні принципи права:
  • Принцип свободи — право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної;
  • Принцип справедливості — право виступає як міра справедливості;
  • Принцип рівності — це рівність усіх перед законом, рівність прав і обов'язків, незалежно від національної релігійної й іншої приналежності, службового й іншого положення, рівна відповідальність перед законом;
  • Принцип гуманізму  — це право на життя, здоров'я, особисту волю і безпеку, право на охорону своєї честі і репутації, недоторканість особи й ін;
  • Принцип демократизму  — означає, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію;
  • Принцип законності — виражається у вимогах а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили); б) суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Передбачає також недопустимість зловживання суб'єктивним правом; в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.

Функції права — це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань. Основна функція права полягає в тому, що воно є нормативним і загальнообов'язковим засобом врегулювання суспільних відносин, а значить функція є нормативно-регулюючою. Функції права можна класифікувати за різними підставами

  • Функції права — це основні напрями впливу права на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань. Основна функція права полягає в тому, що воно є нормативним і загальнообов'язковим засобом врегулювання суспільних відносин, а значить функція є нормативно-регулюючою. Функції права можна класифікувати за різними підставами
  • Функції
  • За сферою правового впливу розрізняють такі функції:
  • — регулювання економічних відносин;
  • — регулювання політичних відносин;
  • — формування суспільної свідомості шляхом правового визнання або заборони певних ідеологій;
  • — регулювання відносин природокористування;
  • — регулювання відносин у сфері науки,
  • економічна
  • політична
  • ідеологічна
  • екологічна
  • культурно-виховна
  • освіти та культури

За сферою на яку поширюються функції права:

  • За сферою на яку поширюються функції права:
  • загальноправова;
  • міжгалузева;
  • галузева;
  • правовий інститут;
  • норма права.
  • За характером впливу:
  • статична — закріплення і стабілізація існуючих суспільних відносин;
  • динамічна — сприяння виникненню і розвитку нових суспільних відносин;
  • установча — первинне заснування певних соціальних інститутів;
  • інтегративна — системоутворюючий вплив на суспільні відносини;
  • охоронна — охорона суспільних відносин від небажаних на них впливів;
  • запобіжна — запобігання виникненню небажаних суспільних відносин.

За характером впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин:

  • За характером впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин:
  • нормативно-регулююча — регламентування поведінки суб'єктів суспільних відносин;
  • інформаційна — доведення до відома змісту державної волі;
  • комунікативна — сприяння організації правовідносин між їх учасниками;
  • орієнтаційна — визначення ціннісних критеріїв поведінки;
  • виховна — вплив на формування світогляду та правосвідомості;
  • захисна — охорона соціальних цінностей від посягань на них.

Соціальна цінність і соціальне призначення права характеризуються такими його проявами: 1. Право визначається як міра свободи й недоторканності людини, окреслює межі свободи, скеровується на виключення з соціального життя свавілля, безконтрольності та беззаконня.

  • Соціальна цінність і соціальне призначення права характеризуються такими його проявами: 1. Право визначається як міра свободи й недоторканності людини, окреслює межі свободи, скеровується на виключення з соціального життя свавілля, безконтрольності та беззаконня.

2. Воно об'єднує в собі загальну волю учасників суспільних відносин, впливає на поведінку й діяльність людей через узгодження їх специфічних інтересів.

  • 2. Воно об'єднує в собі загальну волю учасників суспільних відносин, впливає на поведінку й діяльність людей через узгодження їх специфічних інтересів.
  • 3. Цінність і призначення права полягає в тому, що воно є виразником соціальної справедливості, виступає критерієм правильного розподілу матеріальних благ, утвердженням рівності та правового статусу людини в суспільстві.

4. Право являє собою джерело оновлення суспільства, виступає в демократичному громадянському суспільстві як чинник прогресивного соціального розвитку.

  • 4. Право являє собою джерело оновлення суспільства, виступає в демократичному громадянському суспільстві як чинник прогресивного соціального розвитку.
  • 5. Як явище культури й цивілізації воно має планетарний характер і забезпечує вирішення проблем міжнаціонального та міжнародного значення.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка