Прем’єр Міністру України Вельмишановний Арсенію Петровичу!



Скачати 351,3 Kb.
Дата конвертації20.01.2017
Розмір351,3 Kb.




Прем’єр Міністру України

Вельмишановний Арсенію Петровичу!


Наступним повідомляємо, що з метоюпроведення фахових консультацій та обговорення окремих важливих питань реформування та розвитку сфери транспорту при Мінінфраструктури створено експертну групу з реформування галузі морського та річкового транспорту та портів з представниківМінінфраструктури, ДП «АМПУ», Федерації роботодавців транспорту України, Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати, Асоціації контейнерних ліній, «Великої четвірки» інших провідних підприємств та організацій галузі (більше 100 учасників)(далі – Робоча група).

Звертаємось до Вас з проханням особисто втрутитись в критичну ситуацію, яка пов’язана з проведенням екологічного контролю суден і товарів в морських портах України,дискредитуєімідж України перед світовою спільнотою та суперечить європейському курсу країни.

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення від 29.07.2014 № 34 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо внесення змін до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць» в частині виключення з його редакції певних положень, що стосуються екологічного контролю судна. При цьому екологічна служба намагалася будь яким чином не допустити цього. Переломити ситуація вдалось лише завдяки об’єднанню зусиль цілої низки громадських організацій: Європейської бізнес асоціації, Американської торговельної палати, Асоціації контейнерних ліній, Федерації роботодавців транспорту України, інш. Але, навіть після прийняття акту, він саботується територіальними підрозділами Мінприроди і не виконується.

Реальною причиною оскарження рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва є спроба повернути передумови для отримання вигоди при здійсненні екологічного контролю суден, які описані електронних засобах масової інформації (http://portsukraine.com/node/2911, http://www.segodnya.ua/regions/odessa/pod-odessoy-ekologi-brali-vzyatki-s-moryakov-561311.html, http://hrabro.com/65565 ).За рахунок цього збільшується вартість фрахту, і як наслідок зменшується конкурентоспроможність українських товарів на світовому ринку.

Також слід зазначити, що з 1 листопада 2014 відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ("Угода") розпочалось тимчасове застосування Угоди, та зокрема її Глави 7 Розділу V (Транспорт). Відповідно до ч. 2 ст. 368 Угоди, співробітництво (між Україною та ЄС) також спрямовується на покращення руху пасажирів та вантажів, зростання плинності транспортних потоків між Україною, ЄС і третіми країнами регіону за рахунок усунення адміністративних, технічних, прикордонних та інших перешкод, покращення транспортної мережі та модернізації інфраструктури, зокрема на головних транспортних осях, які з’єднують Сторони. Це співробітництво включає заходи, спрямовані на спрощення перетину кордонів.

Окрім того:

- перелік документів, що підлягає перевірці при проведенні екологічного контролю, затверджений Положенням про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 (далі – Положення) не відповідає переліку документів, що подається для проведення екологічного контролю у формі попереднього документального контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1030.

- завдання екологічного контролю, визначені абзацами 2, 4 Положення не відповідають положенню про Державну екологічну інспекцію, затверджену Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011;

- постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1016, зазначена у пункті 5.3.5 Положення, втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120;

- постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440, зазначена у пункті 5.3.6 Положення, втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014№ 405;

- наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 04.06.1998 № 82, зазначений у пункті 5.3.8 Положення, втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 12.02.2010 № 79

- існування екологічного контролю морських суден в портах Україна на підставі діючих процедур є адміністративною перешкодою для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Оформлення в морських портах екологічної декларації (на товари) є надмірним регуляторним тиском та суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031.

Таким чином здійснення екологічного контролю в морських портах повністю дискредитовано та не відповідає світовій практиці (додається).

З метою виправлення ситуації пропонуємо:

- зняти обмеження щодо скидання у внутрішні морські води та територіальне море ізольованого баласту із суден, які провели його заміну відповідно до вимог чинного законодавства;

- запровадити здійснення заходів із забезпечення виконання Конвенції МАРПОЛ службами капітанів морських портів;

- запровадити здійснення екологічного контролю водних транспортних засобів співробітниками Міністерства екології та природних ресурсів України виключно у випадках наявності явних ознак забруднення навколишнього природного середовища;

- здійснення екологічного контролю товарів в морських портах виключно за переліком, та на підставі документів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031;

Для цього просимо Вас:

1) доручити Міністерству екології та природних ресурсів України :

- розробити інструкцію про проведення екологічного контролю та радіологічного контролю транспортних засобів та товарів в пунктах пропуску, на вантажних митних комплексах, яка буде відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, та не передбачати оформлення екологічних декларацій на судна та товари, а також контроль водних транспортних засобів у разі відсутності характерних ознак забруднення на водній поверхні;

- скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць».

2) Прийняти проекти постанов Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 ,«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними», розробленіРобочою групою. Фахівці Робочої групиготові взяти участь у відпрацюванні зазначених документів Кабінетом Міністрів України.
Додаток:


  • Проекти постанов Кабінету Міністрів України.

  • Проект доручення Кабінету Міністрів України.

  • Інформація щодо світового досвіду екологічного контролю вод територіального моря від забруднення та засмічення та імплементації положень Конвенції МАРПОЛ.



Проект










КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


від « ___ » _________ 2014 р. № ________
Київ
Про внесення змін до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення

Кабінет Міністрів України постановляє:


Внести зміни до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 (Офіційний вісник України 2002 р., № 14, ст. 741, 2009 р., № 69, ст. 2384, 2011 р., № 79, ст. 2916), що додаються.

Прем’єр-міністр України

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2014 р. №

ЗМІНИ,
що вносяться до Правил охорони внутрішніх морських вод
і територіального моря України від забруднення та засмічення


  1. Викласти назву Правил у наступній редакції «Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення».

  2. У пункті 3:

у абзаці шістнадцятому слова «сміття з суден» змінити словами «тверді забруднення з суден»;

після абзацу дванадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:

«забруднення з суден – рідкі та тверді забруднення з суден (лляльні води, нафто залишки, тверді забруднення з суден);

водяний баласт – забортна вода, прийнята на борт судна для контролю диференту, крену, осадки та остійності судна;

баласт забруднений – водяний баласт (с нафтою або іншими забруднюючими речовинами), який утворюється в неочищених судових танках (нафто танках) після приймання до них водяного балансу;

баласт чистий ­ – водяний баласт у танку, призначений тільки для цих цілей, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води;

ізольований баласт – водяний баласт, прийнятий в танк, який повністю відділено від вантажної та паливної системи та постійно використовується для перевезення баласту або для перевезення баласту та вантажів, які не є нафтою або рідкими отруйними речовинами, які визначені у Додатках до Конвенції МАРПОЛ 73/78».

У зв’язку з цим абзаци тринадцятий – вісімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим – двадцятим.



  1. У пункті 4:

абзац третій та четвертий викласти у такій редакції:

«твердих забруднень;

рідких забруднень, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів, стічних вод, скидання яких здійснюється згідно з пунктом 5 чинних Правил, та зливу ізольованого баласту, заміненого до заходу судна у територіальні води України.

доповнити пункт абзацом такого змісту:

«Контроль за відповідністю суднових систем ізольованого баласту вимогам, встановленим МАРПОЛ 73/78, а також за судновими баластними операціями, у тому числі з приймання, заміни та зливу ізольованого баласту, здійснюється капітанами морських портів та службою капітана морських портів відповідно до законодавства».


  1. У пункті 5:

Абзац другий викласти у такій редакції:

«які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, встановленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом, яке видане відповідно до зазначеної Конвенції. Очищені та знезаражені стічні води повинні скидатися не одразу, а поволі, коли судно рухається, маючи швидкість не менш як 4 вузли. Під час скидання стічних вод не повинні викидатися зримі плавучі частки і стічні води не повинні викликати зміну кольору навколишньої води»;

Доповнити пункт абзацами такого змісту:

«В окремих випадках скидання стічних вод може бути допущено з відступом від попередніх вимог у разі:

забезпечення безпеки судна та людей, які перебувають на борту судна, або рятування людського життя на морі;

пошкодження судна або його обладнання за умови, що до і після пошкодження було вжито всіх заходів для запобігання або мінімізації такого скидання.

Контроль за відповідністю суднових систем стічних вод вимогам МАРПОЛ 73/78, а також за операціями щодо поводження з стічними водами здійснюється капітанами морських портів та службою капітана морських портів відповідно до Конвенції.

Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам ГДК, у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовміснихабо інших забруднюючих речовин в районі скиду,що призвело до фактичного погіршення якості води, що призвело до фактичного погіршення якості води, яке визначене у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.Перевірка здійснюється з метою встановлення джерела забруднення.

Порядок взяття проб ізольованого баласту води в акваторії порту, безпосередньо поряд з місцем скиду, процедура здійснення аналізу, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту».


  1. У пункті 6:

Абзац другий викласти у такій редакції:

«Під час постановки судна в порту всі зазначені пристрої опломбовуються працівниками служби капітана морського порту відповідно до законодавства».



  1. У пункті 9 слова «адміністрацію найближчого порту України» замінити словами «капітана найближчого морського порту України».

  2. Пункт 7 викласти у такій редакції «Забруднюючі речовини, в тому числі води, що їх містять, повинні накопичуватися на суднах у спеціальних місткостях. Збір твердих забруднень організувати роздільно в спеціальних місткостях згідно з вимогами Додатку 5 МАРПОЛ 73/78».

  3. У абзаці першому пункту 8 слова «забруднюючі речовини» замінити словами «тверді та рідкі забруднення».

9. Абзац другий пункту 8 викласти в такій редакції «Операції з забрудненнями на суднах, приймання забруднень на суднах-збирачах, а також операції про зміну ізольованого баласту,раніше взятого в інших районах Світового океану на баласт вод Чорного та Азовських морів,підлягають обов'язковій реєстрації у суднових документах».

10. Пункт 10 викласти у такій редакції «Для ліквідації наслідків аварійного скидання забруднень дозволяється використання хімічних і біологічних препаратів, які мають позитивний висновок щодо їх використання».

11. Пункт 17 викласти у такій редакції «Тимчасове накопичення до транспортної партіїтвердих забруднень з суден, що підлягають видаленню з території портів можливе при наявності спеціально обладнаних ділянок та у разі їх подальшої передачі на утилізацію та/або знезараження (знешкодження)».

12. Пункти 18, 27, 28 виключити.

__________________


Проект










КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


від « ___ » _________ 2014 р. № ________
Київ
Про внесення змін до постанови

Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451


Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р.
№ 451 “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 40, ст. 1546, № 91, ст. 3674) зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2014 р. №
ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 травня 2012 р. № 451
1. Абзац другий пункту 10 Типової технологічній схемі пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними викласти в такій редакції:

«Усі види контролю у пунктах пропуску для морського, річкового та поромного сполучення здійснюються комісією, що складається з представників органу охорони державного кордону, митного органу, адміністрації порту та/або агентської організації (морського агента). У разі коли законодавством передбачено здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю, до складу комісії включаються представники відповідних контролюючих органів. Для здійснення митного контролю наливних суден до складу комісії можуть включатися представники державної пожежної охорони.».

2. Абзац перший пункту 11 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордонвикласти в такій редакції:

«11. Митний контроль суден закордонного плавання здійснюється комісією, що складається з представників органів охорони державного кордону, митних органів, адміністрації порту та агентської організації (морського агента). У разі коли законодавством передбачено здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю, до складу комісії включаються представники органів державної влади, які здійснюють такі види контролю (далі - контролюючі органи). Для здійснення митного контролю наливних суден до складу комісії можуть включатися представники державної пожежної охорони.».
__________________


Проект доручення КМУ





До листа експертної групи з реформування галузі морського та річкового транспорту та портів

від __.__.2014 №





Мінприроди (Шевченку О.В.)
В двомісячний термін, у відповідності до наданих пропозицій:

- розробити та затвердити інструкцію про проведення екологічного контролю та радіологічного контролю транспортних засобів та товарів в пунктах пропуску, на вантажних митних комплексах, яка буде відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, та не передбачати оформлення екологічних декларацій на судна та товари, а також контроль водних транспортних засобів у разі відсутності характерних ознак забруднення на водній поверхні.

- скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць».

- подати на розгляд Кабінету Міністрів України, узгоджений з зацікавленими органами, проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269».


Адміністрації Держприкордонслужби (Назаренко В.О) - скликання

Державній фіскальній службі (Білоусу І.О.)

Мінприроди (Шевченку О.В.)
В двомісячний термін, у відповідності до наданих пропозицій подати на розгляд Кабінету Міністрів України, узгоджений з зацікавленими органами проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними».

Арсеній Яценюк

Інформація щодо світового досвіду екологічного контролю вод територіального моря від забруднення та засмічення та імплементації положень Конвенції МАРПОЛ

Литва

За інформацією Департаменту води Міністерства охорони навколишнього середовища ЛР, на даний час Литва ще не ратифікувала «Міжнародну конвенцію про контроль судових баластних вод та осадів і управління ними» від 2004 р., а контроль баластних вод здійснюється відповідно до конвенції МАРПОЛ 73/78. При цьому повний аналіз хімічного складу баластних вод не здійснюється, а їх походження визначається за рівнем засоленості води.

Спільним Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища ЛР, Міністерства транспорту і комунікацій ЛР та Міністерства охорони здоров’я ЛР від 14.11.2013 р. №3-577/D1-841/V-1038 затверджено «Заходи з управління та контролю баластних вод суден і осадів, спрямовані на запобігання розповсюдження шкідливих та хворобливих водних організмів». Зазначені заходи встановлюють порядок управління баластними водами на суднах, осадами баластних вод у портах, а також порядок здійснення контролю баластних вод та осадів.

Згідно з зазначеними заходами, судно, яке заходить в порт, зобов’язане замінити баластну воду на відстані не ближче ніж за 200 морських миль від берега. Якщо судно не може замінити баластну воду на зазначеній відстані від берега, баластна вода замінюється якомога далі від берега, але не ближче ніж 50 морських миль.

При заміні баластної води повинна бути забезпечена як мінімум 95–процентна заміна обсягу баластної води. На суднах, де баластна вода замінюється її перекачуванням, виконання цієї вимоги забезпечується триразовим перекачуванням обсягу води, більшого від обсягу кожної ємкості водяного баласту.

Судно, яке пливе за межі району Балтійського моря, при заборі водяного баласту повинно намагатися уникнути забору потенційно шкідливих, хвороботворних організмів і осадів водяного баласту.

Усі дії, пов’язані з водяним баластом судна, та невиконання таких дій, включаючи скидання водяного баласту, обставини і причини його заміни, описуються в журналі реєстрації водяного баласту. Кожен запис підписує відповідальний член екіпажу, а кожну закінчену сторінку – капітан судна.

Форма журналу реєстрації водяного баласту та порядок його заповнення встановлені Наказом Литовської адміністрації морської безпеки від 10.03.2014 р. №V-48.

Основним органом, який здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог у сфері охорони територіального моря від забруднення та засмічення є Литовська адміністрація морської безпеки. Зазначена установа була створена у 2000 році Міністерством транспорту та комунікацій ЛР під час реорганізації підприємства «Адміністрація Клайпедського державного морського порту».

Згідно з вищезгаданим спільним наказом №3-577/D1-841/V-1038 Литовська адміністрація морської безпеки зобов’язана:

- перевіряти журнали реєстрації водного баласту суден, плани управління водяним баластом та інші документи, пов’язані з управлінням водяним баластом;

- у разі подання на перевірку документів, які не відповідають встановленим вимогам, негайно повідомляти Департамент охорони навколишнього середовища Клайпедського повіту;

- керуючись встановленими процедурами контролю суден вживати заходів з усунення недоліків, виявлених під час перевірки суден.

Водночас, певні повноваження у цій сфері мають і окремі місцеві органи влади.

Зокрема, Департамент охорони навколишнього середовища Клайпедського повіту має право:

- подавати пропозиції терміналам морських портів Литви щодо вдосконалення обладнання для приймання осадів водного баласту з урахуванням рекомендацій Міжнародної морської організації;

- разом з адміністраціями портів і Литовською адміністрацією морської безпеки вирішувати проблеми, які виникають при забезпеченні механізму прийому осадів водного баласту;

- контролювати діяльність портових терміналів, в яких є обладнання по прийому осадів водного баласту.

Клайпедський центр громадського здоров’я, в разі одержання інформації про порушення правил управління водним баластом і осадами, має право оцінювати пов’язані з цим документи на предмет ризиків виникнення заразних хвороб і, в разі необхідності, подавати пропозиції щодо профілактики і контролю таких хвороб.

Усі згадані органи повинні співпрацювати із зацікавленими та контролюючими інституціями інших країн з метою недопущення незаконного скидання баластних вод в навколишнє середовище.


США

Основним законодавчим актом, який регламентує екологічний контроль вод територіального моря від забруднення та засмічення в США є «Закон щодо контролю над забрудненням водоймищ» («FederalWaterPollutionControlAct», 1965 р., доповнений у 1972 р.).

Положення конвенції МАРПОЛ 73/78 в США імплементовано «Законом щодо попередження забруднення морського середовища з суден» (ActtoPreventPollutionfromShips, §§1905-1915 Розділу 33 Зведення законів США).

Частиною 151 підчастини 0 «Забруднення» глави І розділу 33 Зведення федеральних постанов США «Навігація та суднохідні води» (Title 33. NavigationandNavigableWaters) регламентуються технічні параметри екологічного контролю).

Принагідно інформуємо, що останні дії США щодо конвенції МАРПОЛ відбулись у квітні 2006 року, коли Сенат США ухвалив Додаток VI згаданої Конвенції, який регулює питання забруднення повітря. В березні 2007 року Палата представників Конгресу США ухвалила Закон з дотримання стандартів, викладених в Додатку VI Конвенції МАРПОЛ.

Слід відзначити, що «Закон щодо попередження забруднення морського середовища з суден» поширюється на всі судна під прапором США в будь-якій частині світу та на всі судна під іноземним прапором, які знаходяться в суднохідних водах або портах, що перебувають під юрисдикцією США.

Головними органами, які здійснюють державний нагляд та контроль за дотриманням вимог в сфері охорони територіального моря від забруднення та засмічення є, згідно з законодавством США, Агенція з охорони навколишнього середовища США (US EnvironmentalProtectionAgency), а також Берегова охорона Міністерства внутрішньої безпеки США (United StatesCoastGuard).

Окрім цього, в США діє «Закон щодо запобігання забруднення морського середовища нафтою» («OilPollutionAct»), який визначає правила перевезення нафти у водах США.


Румунія

Румунія приєдналася до Міжнародної конвенції з попередження забруднення з суден (МАРПОЛ 73/78) шляхом ухвалення закону № 6/1996, при цьому на початковому етапі країна, у відповідності до ст. 14 Конвенції, заявила, що не приймає на себе зобов’язань за додатками ІІІ та ІV. Розпорядженням уряду № 38/2001 Румунія приєдналася до положень додатку ІІІ конвенції МАРПОЛ 73/78, ухваленням закону № 305/2005 – до положень додатку ІV, ухваленням закону № 269/2006 – до положень додатку VІ.

Крім того, Румунія є також членом Міжнародної конвенції про забезпечення готовності на випадок забруднення нафтою, боротьби з ним та співробітництва (OPRC), Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою (CLC), Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду заподіяну забрудненням бункерним паливом (BUNKERS), Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.

У рамках членства в ЄС Румунія адаптувала національне законодавство до вимог ЄС у частині, що стосується попередження забруднення вод територіального моря, що визначені, зокрема, Директивою 2005/35/СЕ щодо забруднення, спричиненого суднами та введення кримінальної відповідальності, з поправками, внесеними Директивою 2009/123/СЕ, Директивою 2000/59/ЕС щодо портових приймальних споруд для суднових відходів і залишків вантажів, Директивою 2002/59/ЕС щодо створення системи інформування та моніторингу за рухом суден на рівні ЄС, Рішення 2850/2000/ЕС щодо створення базиСпівтовариства для співпраці в області випадкового або навмисного забруднення.

Таким чином, законодавство Румунії в сфері екологічного контролю вод територіального моря від забруднення та засмічення повністю гармонізоване із зазначеними вище міжнародними конвенціями та законодавством ЄС.

У Румунії основним органом, що здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог в сфері охорони територіального моря від забруднення та засмічення є Румунське морське відомство (AutoritateaNavalăRomână), в складі якого функціонує Служба пошуку та порятунку на морі та захисту вод від забруднення (Serviciul SAR–Poluare). В частині, що стосується захисту від забруднення з суден, на зазначену службу покладене виконання таких функцій:

- координація дій у відповідь на забруднення в морській зоні відповідальності Румунії;

- перевірка скарг щодо виявлених недоліків портового обладнання з прийому суднових відходів (відмови приймати суднові відходи);

- отримання, інтерпретація та координація дій з перевірки на місці даних від служби супутникового виявлення забруднень, здійснюваних суднами, CleanSeaNet на Чорному морі, в зоні відповідальності Румунії, у відповідності до графіка, встановленого Європейським агентством з морської безпеки (EMSA);

- введення даних та інформації в систему SafeSeaNet щодо забруднень, які мали місце в морській зоні відповідальності Румунії;

- актуалізація даних та інформації в модулях бази даних GISIS (PortReceptionFacilitiesDatabase, PreventionPollutionEquipmentsDatabase та ContactPoints) на основі даних, зібраних від портових адміністрацій морських портів;

- збір даних щодо типів та кількості пального, використаного суднами румунських економічних операторів, що надають послуги міжнародного морського транспортування на внутрішніх суднохідних шляхах та міжнародного морського транспорту для Національної системи інвентаризації викидів SO2 та СО2;

- видача сертифікатів CLC для суден, що транспортують понад 400 т вуглеводнів;

- видача сертифікатів Bunkers для суден з валовою місткістю понад 1000 т;

- виконання ролі Національного контактного пункту для Технічної консультативної групи з питань готовності та реагування у випадку морського забруднення (CTG MPRR) щодо збору та передачі даних на вимогу EMSA;

- виконання ролі Національного контактного пункту для системи GISIS (PortReceptionFacilitiesDatabase, PreventionPollutionEquipmentsDatabase та ContactPoints), системи електронного попередження (через Інтернет) та покращення комунікації у надзвичайних ситуаціях забруднення між державами-членами ЄС та Центром цивільного захисту ЄС (Брюссель);

- виконання ролі Національного контактного пункту в Чорноморській комісії (Advisory Group – EnvironmentalSafetyAspectsofShipping (AG -ESAS));

- виконання ролі контактного пункту для Міжміністерської робочої групи з питань моніторингу, обліку та управління відходами, що виникають внаслідок розбирання суден на території Румунії;

- проведення щомісячних навчань із використанням програмного забезпечення OPRS щодо реагування на забруднення, участь у регіональних навчаннях з комунікації в діяльності з реагування на випадок виникнення забруднень у Чорному морі;

- моніторинг надсилання нотифікацій щодо кількості та типів відходів, що знаходяться на борту всіх морських суден, які мають намір прибути в порт Констанца, та будуть прийматися портовим обладнанням з прийому суднових відходів;

- участь у розробці нормативно-правових актів у сфері попередження та боротьби із забрудненнями суднохідного водного середовища;

- перевірка дотримання положень діючого законодавства та процедур щодо попередження, боротьби та розслідування випадків забруднення суднохідного водного середовища.

Усі судна, що мають намір здійснити захід до румунських морських портів, серед необхідних документів зобов’язані також подавати нотифікацію стосовно кількості та типів відходів, що знаходяться на борту (ShipArrival&WasteNotification). Інших обов’язкових документів типу екологічної декларації при заході в порти Румунії не передбачено.

В результаті аналізу румунської законодавчої бази не було виявлено окремих нормативних актів, якими б регулювалися питання здійснення хімічного контролю складу води ізольованого баласту, виконання відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників властивостей вод ізольованого баласту, механізмів скиду ізольованого баласту при заході в територіальне море, а також гранично допустимих концентрацій окремих речовин у морських водах та територіальному морі.


Іспанія

Королівство Іспанія є державою-учасницею низки міжнародних багатосторонніх конвенцій у галузі недопущення забруднення навколишнього природного середовища з суден, у т.ч. Конвенції з попередження забруднення з суден 1973 року та додаткових протоколів до неї. Питання контролю за забрудненням внутрішніх і територіальних вод з суден регулюється положеннями:



  • директиви ЄС 2005/35/СЕ від 07.09.2005 із змінами від 2009 року “Про забрудження з кораблів та покарання за порушення” (Оnship-sourcepollutionandontheintroductionofpenaltiesforinfringements);

  • директиви ЄС 2008/56/CE від 17.06.2008 “Про затвердження спільної політики щодо морського середовища” (Marine StrategyFrameworkDirective);

  • Паризького меморандуму щодо контролю держави порту за суднами від 26.01.1982;

  • Королівського декрету 1737/2010 від 23.12.2010 “Про затвердження Регламенту щодо інспектування іноземних суден в портах Іспанії”;

  • Королівського декрету 394/2007 від 21.03.2007 “Про заходи, що вживаються по відношенню до транзитних суден, які здійснюють викиди забруднення в іспанські морські води”.

Національне законодавство Іспанії не визначає вимоги до якості води у своєму територіальному морі та внутрішніх водах. Здійснення хімічного контролю складу води ізольованого баласту та виконання відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу властивостей вод ізольованого баласту в Королівстві Іспанія регулюється Міжнародними медико-санітарними правилами, прийнятими у 2005 році на асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я.

В портах країни перебування існують різні механізми проведення біохімічного аналізу, які залежать від наповненості судна вантажем на момент заходу в порт, але як правило, в місці найближчому до отвору спуску такої води.

Процес скидування ізольованого баласту регламентовано Резолюцією щодо контролю водяного баласту суден та управління ним для зведення до мінімуму переносу шкідливих водяних та патогенних організмів (А.868(20), вчинена 27.11.1997 р. ІМО). Документом передбачено часткову заміну баласту в морі, за наявності такої можливості, відмова від заміни взагалі, якщо дозволяє конструкція судна або умови заміни неможливі. Відповідальність за дотримання правил щодо скидування баласту в повній мірі покладена на капітана судна, який у якомога коротший строк перед заходом корабля в порт зобов’язаний повідомити портову санітарну владу про можливості свого судна, передбачивши усі можливі наслідки, враховуючи метеорологічні умови та ступінь підготовки екіпажу.

Як правило, подання екологічної декларації при заході судна в іспанський порт не вимагається. Разом з тим, відповідно до статті 13 і додатка IV до Королівського декрету 1737/2010, під час здійснення вибіркового інспектування іноземних суден в порту іспанська сторона перевіряє всю супровідну суднову документацію, у т.ч. екологічного характеру.

Органами, відповідальними за здійснення контролю за забрудненням навколишнього морського середовища в Іспанії, є Міністерство інфраструктури (через Департамент торговельного судноплавства та Управління безпеки, забруднення та морського нагляду — Морська інспекція), Міністерство сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, а також відповідні органи місцевого самоврядування. До компетенції Морської інспекції відносяться боротьба із забрудненням моря з суден, кораблів і платформ, а також очищення морських вод. Державний нагляд за дотриманням вимог санітарних норм покладено на уповноваженого співробітника порту, який зобов’язаний контролювати процес прибуття судна та заміну ізольованого баласту.

Як відомо, у 2004 році в рамках ІМО була підписана Міжнародна конвенція про контроль суднових баластних вод й осадів та управління ними 2004 року, яка на сьогодні не набрала чинності (Іспанія є державою, що підписала Конвенцію). Документом детально регламентовані правила поводження з баластними водами, обов'язки сторін з метою охорони навколишнього середовища та недопущення перенесення шкідливих організмів тощо.



Швеція

Питання екологічного контролю вод територіального моря в Швеції закріплені в Постанові про земельні та водні ресурси - SFS 1998:896 Förordningomhushållningmedmark- ochvattenområdenm.m. - http://www.notisum.se/rnp/sls/lag/19980896.htm.

Крім того, у 2011 році була створена державна організація - Агентство з використання водних і морських ресурсів Швеції, яка відповідає за впровадження проектів з контролю і охорони рибних ресурсів, а також заходів з поліпшення екологічної ситуації морського і водного середовища. Більше про діяльність організації можна дізнатися за посиланням https://www.havochvatten.se/en/start.html .


ЄС

Питання екологічного контролю вод територіального моря та запобігання їхньому забрудненню і засміченню переважно відносяться до компетенції Європейської агенції морської безпеки (EuropeanMaritimeSafetyAgency, http://emsa.europa.eu), штаб-квартира якої знаходиться в м. Лісабон (Португалія), а залучення ЄС до питань управління водами ізольованого баласту є досить обмеженим. Так, Єврокомісія «наполегливо рекомендує» ратифікацію Міжнародної конвенції про контроль судових баластних вод й осадів та управління ними (2004) (InternationalConventionfortheControlandManagementofShips' BallastWaterandSediments (BWM), а також бере участь у розробці заходів з мінімізації ризиків попадання немісцевих видів організмів через скид баластних вод у регіональних морських організаціях: Гельсінській конвенції про захист морського довкілля  району Балтійського моря(HELCOM), Конвенції про захист морського середовища Північно-Східної Атлантики (OSPAR Commission), Барселонській конвенції про захист Середземного моря від забруднення (BarcelonaConvention), а також Чорноморській комісії (BlackSeaCommission).

За інформацією представників ЄК, Європейська агенція морської безпеки надає експертну та методичну допомогу з імплементації заходів екологічної безпеки, зокрема й щодо управління водами ізольованого баласту (матеріали щодо їхнього проведення можна знайти на сайті агенції http://emsa.europa.eu/workshops-a-events/188-workshops.html
Королівство Нідерланди

Нідерланди як держава-учасниця виконує положення конвенції МАРПОЛ 73/78 та ратифікованих додатків (I, II, III, IV, V та VI) на своїй території і в територіальних водах.

У 2002 році набрала чинності Директива Ради ЄС №2000/59/EC про портові приймальні об’єкти для суднових відходів та залишків вантажів, метою якої було створення умов для зменшення викидів у море з суден. Таким чином, директива підсилила положення конвенції МАРПОЛ.

Конвенція МАРПОЛ 73/78 та Директива 2000/59/EC імплементовані в законодавство Нідерландів через Закон про запобігання забруднення з суден (Wetvoorkomingverontreinigingdoorschepen (Wvvs)), структура якого чітко відображає положення конвенції.

Крім зазначених вище актів питання екологічного контролю вод територіального моря від забруднення врегульовано наступними актами права ЄС та законодавства Нідерландів.

Регламент Ради ЄС №2913/92 про запровадження митного кодексу Співтовариства (статті 79 передбачає, що доставлені суднові відходи не вважаються товаром походженням з ЄС і випускаються у вільний обіг);

Директива Ради ЄС №91/156, яка вносить зміни у Директиву №75/442/EEC про відходи;

Директива Ради ЄС №75/439/EEC про утилізацію відпрацьованих масел;

Директива Ради ЄС №91/689 про небезпечні відходи;

Директива Ради ЄС №95/21 про правозастосування у сфері мореплавства з використанням портів ЄС та у водах під юрисдикцією держав-членів ЄС міжнародних стандартів безпеки мореплавства, запобігання забрудненню та умов роботи та проживання на борту.

Положення перелічених актів ЄС відображені у Законі про запобігання забруднення з суден (Wvvs), а також у Законі про регулювання природокористування (WetMilieubeheer). На розвиток положень цих законів було прийнято ряд урядових та міністерських нормативно-правових актів:

Указ про портові приймальні об’єкти (Besluithavenontvangstvoorzieningen (Bhov));

Положення про портові приймальні об’єкти (Regelinghavenontvangstvoorzieningen (Rhov));

Указ про запобігання забруднення з суден (Besluitvoorkomingverontreinigingdoorschepen (Bvvs));

Положення про запобігання забруднення з суден (Regelingvoorkomingverontreinigingdoorschepen (Rvvs));

Положення про відмежування небезпечних відходів (Regelinginzakehetscheidenengescheidenhoudenvangevaarlijkeafvalstoffen);

Указ про збирання відходів (Besluitinzamelenafvalstoffen);

Положення про звітність щодо комерційних та небезпечних відходів (Regelingmeldenbedrijfsafvalstoffenengevaarlijkestiffen).

Також важливими у даній сфері правового регулювання є Положення про мореплавство у територіальних водах (Scheepvaartreglementterritorialezee) та Закон про економічні злочини (Wetopdeeconomischedelicten).

Аналіз вищезгаданих документів свідчить, що законодавство Нідерландів більшу увагу приділяє регламентації збору та переробці відходів, ніж контролю за викидами у морському середовищі.

Зокрема, статті 12b та 12с Закону (Wvvs) передбачають необхідність обов’язок судна доставити всісудновівідходи у приймальні об’єкти порту до виходуз порту, якщо інше не передбачене законодавством. Капітан судна повинен завчасно повідомити приймаючий порт та надіслати заповнену декларацію про відходи. Форми декларації та порядок її подачі визначаються приймаючим портом. Відповідно до статті 6 Закону (Wvvs) керівник порту, призначеного урядовим рішенням, зобов’язаний забезпечити необхідні умови для прийняття суднових відходів. Крім цього, порт зобов’язаний розробити відповідний план приймання та переробки таких відходів.

Державний нагляд за додержанням вимог у сфері охорони територіального моря (океану) від забруднення та викидів виконує Інспекція з транспорту та охорони навколишнього середовища при Міністерстві інфраструктури та довкілля (InspectieLeefomgevingenTransport). Оснвним завданням Інспекції є забезпечення дотримання законодавства у сфері сталого розвитку та безпеки. Сфера діяльності органу розповсюджується на такі питання: небезпечні речовинита вироби;вода, земля,будівництво;залізничний таавтомобільнийтранспорт; мореплавство;авіація.

Варто відзначити, що окрім універсальних міжнародних договорів Нідерланди є стороною ряду регіональних міжнародних документів. Боннська угода 1983 року між прибережними до Північного моря державами та ЄС містить вказівки державам-учасницям щодо практичного, оперативного і технічного співробітництва відносно запобігання забруднення Північного моря. Метою угоди є надання взаємної допомоги та співробітництво у подоланні забруднення та здійснення нагляду та запобігання порушень у сфері екологічного контролю.

Також Нідерланди є учасницею Конвенцію про захист морського середовища Північно-Східної Атлантики (OSPAR 1992), метою якої є запобігання забруднення з наземних джерел, скидання або спалювання і забруднення з інших джерел поза сушею. Сторони конвенції також зобов’язуються обмінюватись результати досліджень у згаданій сфері.



Бельгія

Базовим законодавчим актом, спрямованим на захист морського середовища Бельгії, є закон про захист морського середовища, прийнятий 20 січня 1999 р., який забезпечує правову основу для захисту бельгійської території Північного моря від забруднень, розробку заходів, спрямованих на збереження навколишнього середовища, відновлення та розвиток природного морського середовища.

У Бельгії питаннями захисту морських вод від забруднення та засмічення займається Федеральна служба охорони здоров’я, безпеки продовольства та довкілля (SPF SantéPublique, SécuritédelaChainealimentaireetEnvironnement). Також на формування політики щодо правил функціонування портів впливає Комісія портів Фландрії. Питаннями захисту природного середовища також займається водна поліція, яка належить до Федеральної служби внутрішніх справ, яка має природоохоронний підрозділ. Щороку проводяться навчання з забезпечення виконання положень конвенції МАРПОЛ для 60 службовців водної поліції.

Бельгія не є стороною Міжнародної конвенції про контроль суднових баластних вод й осадів та управління ними 2004 р., тому контроль суден при заході до портів Бельгії здійснюється відповідно до директив ЄС. Оскільки Бельгія є членом Міжнародної морської організації, а також стороною конвенцій Marpol 73/78, OSPAR та Хельсінкської конвенції, поводження з баластною водою має здійснюватися відповідно до цих міжнародних домовленостей, тобто заміна баластної води має відбуватися щонайменше за 200 морських миль від найближчої землі та на глибині щонайменше 200 метрів перед заходом у води країн, які є сторонами конвенцій OSPAR та Хельсінкської конвенції. Це стосується усіх суден, які перетинають Атлантичний океан, або заходять у зони OSPAR та Хельсінкської конвенції на шляху повз узбережжя Західної Африки. Це не стосується судів, які прямують з Середземного моря. Судна не повинні виливати осад при чищенні баластних ємкостей ближче, ніж за 200 морських миль від узбережжя Північного моря або у Балтійському морі. Судна, які заходять у територіальні води Бельгії, повинні мати План поводження з баластною водою (BallastWaterManagementPlan), а також журнал реєстрації баластної води (Ballastwaterrecordbook).


Данія

В Данії на національному рівні реалізовано вимоги Додатку 6 цієї конвенції у вигляді розпорядження Міністерства охорони навколишнього природного середовища Данії № 640 від 12.06.2014 р. «Про вміст сірки у рідких та твердих паливах». Повний текст розпорядження доступний за наступним посиланням в мережі Інтернет: https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=163364.

Зокрема, розділи 2 та 3 згаданого розпорядження містять нормативи граничної частки вмісту сірки у паливі для морських суден. Відповідальним органом, який здійснює нагляд за компонентним складом такого палива при реалізації виробниками, визначено Данське агентство із захисту навколишнього природного середовища (http://eng.mst.dk/).

За інформацією відповідального представника інформаційного центру Міністерства охорони навколишнього природного середовища Данії Д.Кубел, розпорядження № 640 від 12.06.2014 р є підзаконним актом до Закону про охорону навколишнього середовища (https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=132218), прийнятим у контексті реалізації міжнародної конвенції MARPOL 73/78.

Відповідальні органи влади, а також заходи зі здійснення екологічного нагляду за рівнем забруднення вод територіального моря визначені у статті 9 Закону про охорону навколишнього середовища.
Латвія

Здійснення хімічного контролю складу води ізольованого баласту і виконання відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу властивостей вод ізольованого баласту.

Якщо питання пов'язане із застосуванням норм конвенціі МАРПОЛ 73/78, то латвійськими нормативно-правовими актами не встановлено порядок відбору проб з ізольованих баластних резервуарів з метою контролю забруднення вод територіального моря.

Якщо питання пов'язане із застосуванням норм конвенції BWMC, то Латвією не було ратифіковано цю конвенцію, а компетентний орган, який має здійснювати відбір проб, не визначено.

Механізми скиду ізольованого баласту при заході у територіальне море (океан).

Відповідно до норм конвенції BWMC, нормативно-правовими актами Латвії встановлено порядок, який визначає злив або обмін ізольованого баласту на морі. Водночас, Хельсінкська комісія (НЕLСОМ) і Комісія захисту морської середи Північно-східного регіону Атлантики (OSPAR) розробили загальні нормативи для судів по застосуванню добровільного тимчасового стандарту D-1 конвенції BWMC. Також у систему нагляду судового сполучення та обміну інформаційними даними (SafeSeaNet) включено розділ добровільного декларування по відношенню до управління баластними водами (де включено такі питання, як наявність на судні плану управління баластними водами, обміну баласту тощо).

Необхідність оформлення суднової екологічної декларації серед необхідних документів, які в обов 'язковому порядку подаються контролюючим органом при заході судна в порт.

Обов'язкове інформування про наявність судових відходів при заході судна в порт визначено постановою Кабінету Міністрів Латвії від 15.05.2012 № 339 «Положення щодо портових формальностей». Форма інформування наближена до форми, розробленої Міжнародною Морською Організацією (ІМО) (циркуляр МЕРС.І/Сігс.834 "ConsolidatedGuidanceforPortReceptionFacilityProvidersandUsers" від 15.04.2014).

Суб'єкт (орган), який здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог в сфері охорони територіального моря (океану) від забруднення та засмічення.

Відповідно до статей 7 і 8 Закону Латвії «Про управління морськими справами та безпекою на морі», відповідальними органами за це питання є Державна служба навколишнього середовища Латвії (входить до структури Міністерства захисту навколишнього середовища та регіонального розвитку Латвії) та Берегова охорона Латвії (входить до структури Міністерства оборони Латвії).

У контексті конвенції МАРПОЛ 73/78 і в рамках контролю Латвії за портами країни, структурою, яка відповідає за це питання, є ДАТ «Морська адміністрація Латвії».

Нормативи ГДК (гранично допустимі концентрації) змісту окремих речовин у морських водах та територіальному морі.



Згадане питання регулюється ст. 8 Закону Латвії «Про управління морськими справами та безпекою на морі» і належить до компетенції Державної служби навколишнього середовища Латвії.



База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка