Презентація на тему «непотрібна інформація в інтереті» Виконали: Бондарук Л



Дата конвертації30.11.2016
Розмір22,8 Kb.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ «НЕПОТРІБНА ІНФОРМАЦІЯ В ІНТЕРЕТІ»

  • Виконали:Бондарук Л.
  • Полянська О.
  • Межевський І.
  • Заярний Ю.
  • Учні Солонянської СЗШ № 1
  • Інтернет – це всесвітня мережа з’єднаних між собою комп’ютерів. Під’єднавшись до Інтернету, ви отримуєте доступ до всесвітньої мережі, яка, подібно до бібліотеки, містить сторінки з інформацією.
  • Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. Поширення непотрібної та небажаної інформації може мати згубний ефект на діяльність людини. Воно вважається одним з негативних ефектів інформаційної революції (information revolution)
  • Інформаційне забруднення— є значною проблемою, яка швидко поширюється. Більшість сучасних описів інформаційного забруднення стосується комп'ютерної інформації, як то електронна пошта (e-mail), миттєві повідомлення (instant messaging), ін. Поняття введене у 2003 році Якобом Нельсоном (Jakob Nielsen).
  • Прояви інформаційного забруднення
  • Хоча інформаційне забруднення може поширюватися у багатьох формах, його прояви можна згрупувати:
  • забруднення електронної інформації (спам, миттєві повідомлення, небажаний контент веб-сайтів);
  • інформаційне забруднення друкованих видань (непотрібна реклама на мапах, зайві відомості в довідниках, т.п.);
  • інформаційне забруднення в мобільних телефонах (небажані повідомлення, ринг-тони, небажані телефонні дзвінки, т.п.);
  • інформаційне забруднення транспорту та навколишнього середовища (перевантаження громадського транспорту повідомленнями рекламного, розважального, інформаційного характеру; велика кількість білл-бордів, лайт-боксів, інших видів зовнішньої реклами);
  • інші види інформаційного забруднення.
  • Найкращі способи захисту від Інтернет-шахрайства(не потрібної інформації):
  • Ніколи не відповідайте на повідомлення електронної пошти із запитами надати ваші особисті відомості Не клацайте посилання в підозрілих повідомленнях електронної пошти Використовуйте надійні паролі та часто змінюйте їх Не надсилайте особисті відомості у звичайних повідомленнях електронної пошти Співпрацюйте лише з тими компаніями, які ви знаєте й яким довіряєте Сприяйте захисту вашого комп'ютера Відстежуйте ваші транзакції Користуйтеся кредитними картками, призначеними для транзакцій в Інтернеті

Вплив на суспільство

  • Інтернет є засобом відкритого зберігання інформації різного характеру, яку надають власники веб-ресурсів або сайтів. Ця інформація може виявитися недостовірною, що суперечить законодавству або невідповідної загальноприйнятої моралі. Яскравим підтвердженням цьому є сайти для безкоштовного скачування книг, музики, фільмів. Через Інтернет можна подивитися фільм ще до того, як він офіційно з'явиться в прокаті, прочитати книгу замість того, щоб купити її в магазині. Правовласники втрачають прибуток і перераховують менші суми податку державі. Пропагандистські сайти змінюють свідомість людей. Наприклад, расистські сайти збільшують агресію населення проти приїжджих, внаслідок чого відбувається зростання злочинності. Сайти релігійних сект впливають на молодих людей і відволікають їх увагу від нормального розвитку і освіти. Ці приклади доводять згубний вплив всесвітньої павутини на життя суспільства

Крім цього, Інтернет становить загрозу для великих компаній і корпорацій. За допомогою мережі інтернет – шахраї, іменовані хакерами, можуть отримати доступ до рахунків клієнтів банків. Хакери – особливий тип комп'ютерних фахівців. Нерідко їм вдається подолати системи безпеки банків або компаній і зробити великі списання грошових коштів з їх рахунків. Дії хакерів приносять величезні збитки банкам, зменшуючи довіру до них з боку клієнтів. Перевага хакерів полягає в тому, що вони можуть вчинити злочин, перебуваючи далеко від «жертви». Зловити їх вдається лише пошуком за індивідуальними номерами комп'ютера в мережі, але ці спроби часто виявляються марними. Атаки хакерів здійснюються не тільки з метою наживи, але й з метою висловити протест або самоствердитися. Відомі випадки атак баз даних військових США, кібератаки комп'ютерних мереж Великобританії та Грузії. Напади мережевих шахраїв розжарюють взаємини між країнами, оголюють вразливість секретної інформації, що може спровокувати повторні атаки. З цих причин керівництво компаній, що піддалися атакам, нерідко наймає на роботу самих хакерів для розробки нових систем захисту.

Вплив на особистість

  • Число користувачів мережі збільшується з кожним роком все швидше. Завдяки цьому збільшується і число віртуальних «майданчиків», так званих інтернет-спільнот, що дозволяє людям обмінюватися інформацією в режимі реального часу. У всесвітній мережі досить легко знайти людей зі схожими інтересами та поглядами на світ, психологічно простіше почати спілкування, ніж при особистій зустрічі. Як правило, людина знаходить співтовариство в пошуку відповідей на свої питання і нерідко зацікавлюється предметом сильніше і продовжує відвідувати співтовариство. Між членами спільноти виникають взаємини, які утримують їх у ньому. В інтернет-співтоваристві у людини створюється віртуальна особистість, яка може сильно відрізнятися від його реальної особистості і може бути навіть більш важливою для нього. Таким чином, деякі люди настільки захоплюються віртуальним простором, що воліють всесвітню мережу реальному житті. Такі люди здатні проводити біля екрана комп'ютера по 18 годин на день. Дане явище називається інтернет-залежністю. Залежність є психологічною і полягає в нав'язливому бажанні підключитися до Інтернету і нездатності вчасно відключиться від нього. За даними вчених у світі кількість інтернет-залежних становить близько 10% усіх користувачів мережі, в Росії 4-6%. Наслідками залежності стають нерозуміння рідних, сварки і падіння соціального статусу людини

Розглянувши наведені вище приклади, стає очевидним згубний вплив Інтернету. У світі триває боротьба з інтернет – піратством, кібератаками, психологи намагаються допомогти залежимо від мережі людям, але повністю викорінити ці проблеми поки що не вдається. Користуючись всесвітньою павутиною необхідно пам'ятати, що це гігантське сховище інформації, яка може становити небезпеку. Щоб уникнути можливого збитку, потрібно шукати відповіді на свої запитання в перевірених джерелах, захищати свій комп'ютер новітніми системами безпеки, а також не забувати, що Інтернет – не інший світ, в якому можна сховатися від реальних проблем, а лише засіб отримання інформації. Ігноруючи ці застереження легко стати жертвою всесвітньої мережі.

Джерела інформації:

  • Джерела інформації:
  • "Стратег.Ру" – мережеве видання;
  • CNews – видання у сфері високих технологій;
  • SiliconTaiga – альянс розробників програмного забезпечення;
  • Вікіпедія – вільна енциклопедія.

Що страшного можуть побачити діти?

  • Серед головних загроз виходять на перший план не «троянські віруси» і навіть не недостовірна інформація (хоча і це величезна проблема!). Згадаймо, що соціальні мережи забирають сьогодні левову частку часу в Інтернеті, і саме вони можуть приховувати найсерйозніші загрози для дітей та підлітків. Те саме можемо сказати і про форуми чи чати, загалом всі місця, де відбувається віртуальне спілкування.
  • Головні небезпеки можна окреслити таким чином:
  • розмови на тему сексу, «чіпляння» до дітей в інтернеті;
  • торгівля дітьми, вербування;
  • переслідування, залякування;
  • виманювання інформації про дитину, сім’ю, статки.
  • Під час згаданого семінару батькам продемонстрували скриншоти, зроблені в деяких групах Вконтакте, які неприйнятні для дітей. При чому більшість з цих груп відкриті, і склад учасників не модерується.

Де шукати захисту?

  • З небезпечним контентом на конкретних сайтах ще можливо боротися. Наприклад, 20 лютого буде презентовано Кодекс щодо захисту дітей від жорстокого поводження в мережі Інтернет, спрямований на боротьбу зі шкідливим для дітей Інтернет-контентом. Його підпишуть провідні Інтернет-провайдери.
  • Щодо іншої серйозної проблеми – дитячої порнографії – теж вживають деяких заходів. Зокрема, Центр «Ла-Страда-Україна» підтримує електронну «гарячу» лінію з протидії дитячої порнографії в Інтернеті - www.internetbezpeka.org.ua . Там можна анонімно залишити адресу сайту і повідомити, який саме підозрілий контент ви побачили. Експерти та юристи «Ла-Стради» перевірять ресурс, і якщо він дійсно небезпечний, то будуть вживати заходів, аби вилучити контент.

Однак контролювати он-лайн спілкування дитини надзвичайно складно, навіть якщо заблокувати конкретні сайти і припустити дивовижну ситуацію з відсутністю відверто небезпечного контенту. Проблемою може бути і психологічний аспект – небажання дитини щось розповідати, адже діти соромляться говорити про такі речі: якщо, наприклад, хтось запропонував щось непристойне, то дитина це може тримати в собі.

  • Однак контролювати он-лайн спілкування дитини надзвичайно складно, навіть якщо заблокувати конкретні сайти і припустити дивовижну ситуацію з відсутністю відверто небезпечного контенту. Проблемою може бути і психологічний аспект – небажання дитини щось розповідати, адже діти соромляться говорити про такі речі: якщо, наприклад, хтось запропонував щось непристойне, то дитина це може тримати в собі.
  • Тому у шокованих батьків після перегляду слайдів виникло одне запитання: що конкретно робити
  • По-перше, потрібно розповісти дітям елементарні принципи безпеки в інтернеті. Найголовніше правило, яке діти мають знати напам’ять: не повідомляти особисту інформацію незнайомим людям – адресу, телефон, місце навчання чи прогулянок. І не зустрічатися з віртуальними знайомими, або принаймні попереджати батьків, куди і з ким дитина збирається йти.

По-друге, існує жорсткий метод – це числені електронні системи батьківського контролю. Найпростіший варіант –вбудована система контролю у Windows7, до якої вже нічого додатково завантажувати не потрібно. За допомогою цієї системи можна заблокувати сайти чи програми, поставити обмеження у часі, так що дитина не зможе в певні години сидіти в інтернеті. (Це все потрібно робити з облікового запису адміністратора, а для дитини створити власний обліковий запис). Можна також налаштувати систему так, що дорослий побачить у відсотковому співвідношенні, як часто та на які сайти заходить дитина.

  • По-друге, існує жорсткий метод – це числені електронні системи батьківського контролю. Найпростіший варіант –вбудована система контролю у Windows7, до якої вже нічого додатково завантажувати не потрібно. За допомогою цієї системи можна заблокувати сайти чи програми, поставити обмеження у часі, так що дитина не зможе в певні години сидіти в інтернеті. (Це все потрібно робити з облікового запису адміністратора, а для дитини створити власний обліковий запис). Можна також налаштувати систему так, що дорослий побачить у відсотковому співвідношенні, як часто та на які сайти заходить дитина.
  • Однак, чи встановлювати такий електроний батьківський контроль чи ні – це вже вибір кожної родини. Можливо, він і буде ефективним в певних моментах. Але ж сама дитина точно не зрадіє, коли не зможе зайти в інтернет у звичний час або коли не завантажиться улюблений Вконтаке, і така жорстка заборона може лише погіршити ситуацію. Намір зайти на бажаний сайт дитина зможе втілити в життя і на комп’ютері друга.
  • Тому є ще й інший спосіб. Описати його легше, ніж можливості системи батьківського контролю, проте втілити в життя – значно важче. Це – довіра. Дитина і підліток повинна знати, що якщо її щось засмутило, неприємно здивувало в мережі, якщо вона у чомусь не впевненна – то вона може про це розповісти, і дорослі її вислухають. Звичайно, інтернет-безпека тісно переплітається з кліматом у родині взагалі. Якщо дитина не довіряє батькам і не може розказати про реальні проблеми, тоді зростає небезпека вплутатися в неприємну історію в он-лайні.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка