Презентація Політична ситуація в Україні Подгорна Вікторія



Скачати 20,05 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір20,05 Kb.

Презентація Політична ситуація в Україні

Подгорна Вікторія

Політолог, політичний консультант

Центр соціально-політичного проектування

Національний порядок денний

Порядок денний для України:

Реформи – запит на нову політику (на основі суспільних інтересів). Нова держава – демократична, правова замість олігархічної і неправової.

Війна – вихід з імперіі – захист незалежності – питання суб’єктності України в світі.

Лідерство – формування нових політичних еліт.

Війна - Донбас

  • ТРИ революціі в одній:
  • 1) Становлення національної держави. Війна за незалежність України і територіальну цілістніть.
  • 2) Модерна революція – цінності прав людини та суверінітет народу.
  • 3) Україна – інтеграція в сучасний західний світ у(євроінтеграція – соціологія 63% українців за сближення з ЄС).

Війна - Донбас

  • Донбас – регіон радянської індустріальної культури. Перенаселеність. Пов’язаність з РФ. Ізольованість від Великої України- політика еліт Донбасу (мали неформальну автономію на владу від Києва – де-факто, не де-юре).
  • Рішення - демонтаж системи політико-економічних кланів в Донбасі і Україні в цілому. Децентралізація влади в регіоні. Спеціальні проекти для інтеграціі Донбасу в Велику Україну.

Мінські угоди та Мілан

  • Мінські угоди – компроміс з Путіним для зупинення прямої агресіі. Мета Путіна – замороження зони конфлікту і постійна дестабілізація України. Згортання європейського курсу Україною.
  • Мета української влади, зупинка подальшого вторгнення арміі РФ Україну. Перемир’я яка можливість посилити обороздатність та провести вибори до парламенту (посилення нового режиму) – змусити Путіна рахуватися з новою владою. Поступки в відкладенній Асоціаціі з ЄС.
  • Мета українського суспільства – пошук стабільності і миру для України, європейська інтеграція, припинення жертв, посилення обороноздатності країни.

Мінські угоди

  • В.Путін та РФ – продовжують курс на дестабілізацію України. Тиск Кремля на відкладення Асоціаціі Україна- ЄС. Відкладена до кінця 2015 року. Мінські угоди не виконуються.
  • ДНР та ЛНР - інституціоналізація військових режимів на територіі АТО (Донбасу) – не виконання Мінських угод. Відмова від взаємодіі з Києвом – призначення власних виборів. Фактично процес виходу з України.

Мінські угоди та Мілан

  • Міланський саміт – консолідована позиція Заходу – вимоги виконання Мінських угод.
  • П. Путін не йде на поступки Україні. Стратегія економічного та газового зашморгу України. Логіка преторіанського режиму – без поступок. Угоди не діють.
  • Після МілануНовий етап тиску Кремля– як на Україну, так і на Захід. Путін спробує дестабілізувати ситуацію в Україні перед виборами– диверсіі, зрив виборів на окремих територіях, відмова постачати газ Україні. Бойовики ДНР та ЛНР розхитування ситуаціі - одностороннє припинення перемир’ я. Спроба прорвати кордони АТО встановлені Мінськими угодами.
  • Українська стратегія – міжнародної коаліціі підтримки. Дипломатія. Оборонна стратегія. Угоди з старими елітами (особливо олігархами – пов’ язанами з РФ). Консолідація влади навколо Президента.

Україна, суспільство і влада

  • Розрив реальною політикою влади та суспільними настроями.
  • Прихований конфлікт – тимчасово не проявляється відкрито в умовах війни і агресіі зовнішнього ворога.
  • Замість демократизаціі (розбудова нової держави демократичного типу) – стратегія нової влади на лібералізацію - часткове оновлення і часткові зміни. Балансування між старими і новими громадянськими елітами.
  • Відмова від релаьних політичних реформ (зміни політичної системи).
  • Суспільство незадоволено (порядок денний):
  • -відсутністю можливостей (обмеженими можливостями впливу на політику держави – не має механізмів та інститутів)
  • Незадоволення якістю державного управління – корупція, старі кадри та підходи в інтересах чиновників та олігархів. Відсутність верховенства права.
  • Вимога оновлення еліт через люстрацію. ЗАПИТ НА НОВЕ ЛІДЕРСТВО.

Україна, влада і суспільство

  • Реальная політика влади:
  • Часткові зміни та імітація змін. (закони Про очищення влади та антукорупційне бюро. Новий закон про вибори. Закон про політичне фінансування. Та багато інших).
  • Небезпечна тенденція часткової імплементаціі старих (режима Януковича) еліт у нову владу.
  • обмеження (утримання від) участі активного суспільства в політичному процесі та державному управлінні. Не створюються нові правила відкритої конкуренціі – кадрова політика Президента та уряду. Формування передвибочих списків. Старі правила – міжособистостні зв’язки та лояльнсіть). Як результат складна економічна ситуація (особливо валютний ринок) і трагедія в Іловайську.

Політика Президента

  • Лідерство – проблема нового лідерства в умовах війни та краху попередного режиму та революційних настроїв суспільства на зміну. Партіі не здатні поки запропонувати новий тип лідерства.
  • Лідерство Порошенко – суміш політичного лідерства та адміністративного домінуванням (концентрація всіх адміністративних важелів в своїх руках). Ідея сильної президентської влади як верхівки державного апарату, а не президент як лідер держави та народу.
  • Порошенко не готовий до демократичного типу лідерства – на основі відкритої політичної конкуренціі.
  • Порошенко прагне бути миротворцем – мова йде не лише про мир для України, але й небажання війни з старою системою та олігархами.

Політика Президента

  • Головна проблема – Революція гідності і війна так і не призвели до демонтажу олігархічної системи влади та пострадянської держави. Олігархічна система та пострадянська держава нежиттєздатні – не має достатніх ресурсів для їх утримання. Суспільство вимагає їх демонтажу. Однак поки не має кроків від Президента та уряду в цьому напрямку.
  • Більш того, Президент Порошенко прагне отримати домінуючу роль в політичній системі (конституційна більшість, технічний прем’єр, контроль над регіонами – відкладається реформа децентралізаціі). Новий режим буде більш ліберальним, ніж попередній, однак по суті відрізнятися не буде.

Стратегія реформ

  • Стратегія-2020 – це стратегія реформ зверху – традиційних для постадянських країн. Такі реформи рідко бувають результативні – оскільки в них не має головного - балансу інтересів різних суспільних груп та регіонів. Без опори на суспільні інтереси реформи не здатні реально модернізувати країну та змінити державну систему.
  • Створення нової стратегіі для України не може відбуватися поза політичного процесу та конкуренціі і залучення нових політичних і громадських еліт (не лише експертів).
  • Створення Стратегіі монополізовано Президентом і президентською політичною командою. Ця команда - список БПП та АП) показує домінування старих облич та підходів. Це означає – зміни не будуть значними (тобто для приходу нових еліт, які відображають вимоги суспільства знадобиться нова хвиля революціі).

Нові еліти і дострокові вибори-2014

  • Ці вибори не призвели до утворення нової політичної еліти. Не було створено єдиної політичної сили і платформи, які б відображали інтереси суспільства. Багато молодих політиків розійшлися по різним партіям та спискам.
  • Діюча еліта зацікавлена у нейтралізаціх політичної активності нових політиків, тому залучає їх до списків, щоб не дати сформуватися контр-еліті.
  • Стара еліта режиму Януковича прагне вижити в умовах люстраціі та антикорупційної політики – йде на угоди з діючою владою. Нинішній режим може стати угодою старої і діючої еліти за умови часткової легітимаціі участі нових політиків в системі влади.

Нові еліти і дострокові вибори-2014

  • Нові політичні еліти - поява нових лідерів на регіональному та місцевому рівнях за умови реформи децентралізаціі.
  • __________________

  • Нинішні Вибори - збереження впливу олігархів на політичні процеси та партіі.
  • Депутати та партіі під впливом олігархів – це система впливу Кремля в Україні і основа для стратегії Кремля зупинити європейський шлях України, демократизацію та створення нової української держави та досягти стабільності в Україні.

Нові еліти та дострокові вибори-2014

  • Кремль може мати дуже суттєве представництво в ВРУ. Це результат компромісу з старими елітами та олігархами (через них з Кремлем).
  • Нових партій буде небагато.
  • Замість нових буде популістський олігархічний проект Радикальної партіі Ляшка.
  • Це свідчить, що українське суспільство не бачить консолідованої нової еліти та підтримує Президента та його Блок (до 40% підтримки). Причини - суспільство досі бачить політику як процес іерархічного управління, а не конкуренцію і відповідальність партій та ідей (соціологія), оскільки партіі є породженням олігархів, а не суспільних інтересів.
  • Ці процеси могли б прискоритися шляхом реформи децентралізаціі та формування місцевих еліт. Разом з цим посилився б вплив громад та громадян на політику.

Децентралізація – ключ до реформування України

  • Децентралізація – це ключовий напрямок для становлення нових еліт та справжніх реформ в Україні. Без цього неможливо побудувати нову Україну і модернізувати державу від пострадянської до демократичної. Вона стає критично важливою для України.
  • Загроза реформам децентралізаціі зростає Президент може сконцентрувати всю державну владу в своїх руках – уряд, парламент, регіональні влади (як і Янукович).
  • Важливе питання після обрання ВРУ місцеві вибори. Можливість оновлення еліт, зменшення ризиків регіональних конфліктів та демократизація.

Децентралізація

  • Донбас як зона нестабільності. Локалізація конфлікту. Припинення війни.
  • 2) Часткове оновлення політичних еліт. Збереження старої політичної системи. І ризик нових потрясінь та революціі.
  • 3) Обмежені реформи – лібералізація політичної системи замість демократизаціі.
  • 4) Децентралізація – як ключ до вирішення ключових проблем країни.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка