Про якість знань і навчання школярів, управління педагогічним персоналом у



Скачати 26,22 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір26,22 Kb.

Про якість знань і навчання школярів,

управління педагогічним персоналом у

І семестрі 2016/2017 н.р.,

завдання на II семестр щодо оптимізації контролю і керівництва навчально-виховним процесом



і забезпечення якості навчальних досягнень учнів (вихованців).

«НАШЕ ЗАВДАННЯ – КОЖНІЙ ДИТИНІ ДАТИ ДОСТУП ДО ЯКІСНОЇ ОСВІТИ. УСПІХ УКРАЇНИ В ТОМУ, ЩОБ ПОБУДУВАТИ СУСПІЛЬСТВО ОСВІЧЕНОГО ЗАГАЛУ, БО КОЖНА ДИТИНА, НЕ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ЗДІБНОСТЕЙ, МАЄ ПРАВО НА УСПІХ В ЖИТТІ, НА МАКСИМАЛЬНЕ РОЗКРИТТЯ ВЛАСНИХ ЗДІБНОСТЕЙ, ЯКЕ МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ЯКІСНА ОСВІТА. Ми маємо запустити багато процесів одночасно: зупинити падіння якості та доступності освіти, орієнтувати її зміст на компетентності, «перенавчити» вчителів, змінити структуру школи, забезпечити ці перетворення ресурсами. При цьому – зберегти все найкраще, що є в українській школі» Лілія Гриневич

З ЯКИМИ ВНУТРІШНІМИ ВИКЛИКАМИ ЗУСТРІЛАСЬ ШКОЛА У XXI СТОЛІТТІ?

  • змінився світ дитинства, до школи приходять інші діти (більш інформовані, розкуті, але нерідко непідготовлені до навчання і спілкування з ровесниками, з ослабленою увагою, здоров’ям та ін.), яких вчити і виховувати значно складніше, ніж попередні покоління.
  • На вчителя тисне стереотип сприймання

    школяра, який хоче в усьому слухатись учителя;

    сучасних психологічних знань діагностичних

    матеріалів і умінь йому бракує;

  • школа працює в умовах постійних змін, які запроваджуються зверху через модернізацію програм і нових нормативних документів або ініціюються знизу школами, творчими педагогами.

Підвищення кваліфікації вчителів в ОІППО відбувається без належного диференційованого підходу і надання педагогам ресурсного забезпечення для міжкурсового професійного удосконалення;

  • Підвищення кваліфікації вчителів в ОІППО відбувається без належного диференційованого підходу і надання педагогам ресурсного забезпечення для міжкурсового професійного удосконалення;
  • Особливої уваги потребують молоді вчителі, бо зміни у підготовці майбутніх педагогів не встигають за темпами оновлення;
  • Низький економічний статус учителя у суспільстві

Що таке якість освіти?

У педагогічному смислі цей термін об’єднує:

  • 1) характеристики сутності самого поняття;
  • 2) процедури оцінювання якості освіти кількісними методами (кваліметрію): що має бути об’єктом контролю і оцінювання, за якими критеріями і показниками можна визначати якість;
  • 3) управління якістю освіти на різних рівнях, у різних навчальних закладах.
  • Якість шкільної освіти має відповідати як соціальним потребам держави, так і запитам особистості. Якість шкільної освіти - це насамперед її відповідність певним еталонам вимог, що визначені стандартами і нормативами і можуть вимірюватися. Крім того, якість освіти засвідчують різноманітні особисті досягнення учнів чи колективу школи, які не завжди можна кількісно виміряти через нерозробленість відповідних критеріїв.

    Якість освіти батьками часто оцінюється з позицій захищеності дитини і комфортності її перебування в школі. І це правильно, адже соціальна і здоров’язберігаюча функції не менш важливі ніж навчальна, бо чим молодший учень, тим важче йому себе захистити.

    Особливе значення у характеристиці якості освіти має оволодіння школярами такими складовими як уміння вчитися, готовність (операційна, змістова) для продовження навчання в основній, старшій школі, моральна вихованість, позитивний соціальний досвід.

Чинники впливу на якість освіти

  • 1. Забезпечення реальної доступності і обов’язковості масової освіти для всіх дітей шкільного віку, незалежно від місця проживання, етнічного походження і матеріального становища батьків.
  • 2. Використання досягнень дошкільного періоду дитинства, початкової, основної школи.
  • 3. Створення і "окультурення" освітнього середовища на засадах
  • загальнолюдських і національних цінностей.

  • 4. Системоутворюючим чинником якості шкільної освіти є якість її змісту.
  • 5. Повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти.
  • 6. Сформованість у школярів ключових компетентностей.
  • 7. Технологічність методики навчання.
  • 8. Моніторинг як інструмент управління якістю освіти.
  • 9. Особистісна і професійна підготовка вчителя - локомотив якісних змін в освіті.

Умови підвищення якості освіти:

  • введення в дію державних освітніх стандартів і варіативного базисного навчального плану, що дозволяє враховувати особливості регіонів і варіативність загальноосвітніх установ;
  • оптимізація навчальної, психологічного та фізичного навантаження учнів, проведення в освітніх установах роботи, спрямованої на збереження і зміцнення здоров'я учнів, у тому числі за рахунок розвантаження змісту загальної освіти, використання ефективних методів навчання, збільшення кількості та підвищення якості занять фізичної культури, організації моніторингу стану здоров'я учнів, підвищення якості відпочинку дітей;
  • забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання;
  • більш повне використання морального потенціалу мистецтва як засобу духовного розвитку особистості;

Умови підвищення якості освіти:

  • введення профільного навчання у старшій школі;
  • посилення ролі дисциплін, що забезпечують соціалізацію учнів;
  • забезпечення знання випускниками середньої школи іноземної мови на рівні функціональної грамотності;
  • розвиток дистанційної освіти;
  • державна підтримка шкіл для обдарованих дітей;
  • створення ефективної державно-громадської системи експертизи та контролю якості навчальної літератури;
  • створення державної системи оцінки якості освіти та ін.

Якість освітнього процесу складається з:

  • якості освітньої програми;
  • якості потенціалу педагогічного колективу;
  • якості потенціалу учнів;
  • якості засобів освітнього процесу (матеріально-технічної, лабораторно-експериментальної бази, навчально-методичного забезпечення, навчальних кабінетів, трансльованих знань тощо);
  • якості освітніх інноваційних технологій;
  • якості управління освітніми системами і процесами (управлінських технологій в освіті).

Якість освіти багато в чому залежить від професійної майстерності педагогів, що складається з:

Структурні компоненти якості результатів освітньої діяльності:

  • конкурентоспроможність;
  • якість підготовки випускників;
  • якість навченості школярів;
  • результативність навчальних занять і позакласних справ;
  • здатність школи забезпечити збереження та зміцнення здоров'я учнів;
  • рівень вихованості учнів;
  • особистісні досягнення учнів і педагогів.

Для виконання вимог, що ставляться до навчання і виховання на сучасному етапі, необхідні: рішучий поворот від масового навчання і виховання до посилення індивідуального підходу, розвитку творчих здібностей, опора на активні методи навчання, на формування особистості.

Нульовий рівень АКТИВНОСТІ

Психолого-педагогічні особливості учнів:

1. Пасивні, насилу включаються в роботу, очікують звичного тиску з боку вчителя;

2. Ні зацікавленості, не вміють працювати самостійно, не намагаються шукати власне рішення;

3. Повільно включаються в роботу, їх активність зростає поступово.

Основні напрямки роботи:

1. Не пропонувати їм завдань, які вимагають швидкого переходу з одного виду діяльності на інший;

2. Проводити хвилинки психологічного розвантаження;

3. Створювати особливу емоційну атмосферу уроку;

4. Звернення тільки по імені, похвала, схвалення, ласкавий тон.

Відносно активний рівень

Психолого-педагогічні особливості учнів:

1. Зацікавленість проявляється тільки у зв'язку з цікавою темою, змістом уроку або незвичайними прийомами викладання;

2. Охоче приступають до нових видів роботи, однак при утрудненнях також легко втрачають інтерес до навчання.

Основні напрямки роботи:

1. Їх увагу можна «тримати» питаннями, які учні задають

самі в кінці уроку з теми;

2. Охоче користуються планом відповіді, таблицею,

опорним сигналом, алгоритмом;

3. Для них дуже важлива емоційна підтримка;

4. Емоційно-інтелектуальна атмосфера весь урок.

Виконавчо-активний рівень

Психолого-педагогічні особливості учнів:

1. Систематично виконують д / з, з бажанням включаються в

навчальну діяльність;

2. Пропонують оригінальні шляхи вирішення;

3. Працюють переважно самостійно;

4. Починають нудьгувати, якщо матеріал простий, завдання не

диференційовані, на рівні всіх учнів класу або паралелі, або вчитель зайнятий зі слабкими учнями; поступово звикають обмежувати себе рамками навчального завдання і вже не хочуть або відвикають шукати нестандартні рішення.

Основні напрямки роботи:

1. Спонукати до самостійності в навчанні;

2. Їх стимулюють проблемні, частково пошукові та евристичні ситуації;

3. Створення рольових ситуацій (роль експерта спостерігача, мудреця, зберігача знань і т.д.);

4. Форми контролю для них повинні відрізнятися від звичайної репродукції знань

Високий творчий рівень

Психолого-педагогічні особливості учнів:

1. Люблять вирішувати проблемні, пошукові,

нестандартні задачі;

2. Прагнуть до самовираження через різні види творчості.

Основні напрямки роботи:

1. Спеціальні прийоми, що стимулюють творчу діяльність;

2. Створення умов для самореалізації особистості; можливості висловити своє особливе ставлення до світу.

Позиція школи полягає в тому, що дитина в ній - не просто учень, він - особистість, де освітнє середовище покликане сприяти тому, щоб учень міг

реалізувати себе як суб'єкт власного життя, діяльності, спілкування та самосвідомості з урахуванням його психофізіологічних особливостей та навчальних можливостей. Для цього пріоритетним в діяльності сучасних шкіл має стати ресурсний підхід.

ПОРІВНЯЛЬНА ДІАГРАМА ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ 3-Х КЛАСІВ

ПОРІВНЯЛЬНА ДІАГРАМА ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ 4-Х КЛАСІВ

З клас

З клас

4 клас

4 клас

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

7-11 класи

7-11 класи

5-11 класи

5-11 класи

До структури управлінських органів у школі належать:

Методична робота:

Оптимізація процесу навчання(від лат. optimus - найкращий) – управління навчанням на основі всебічного врахування його закономірностей, принципів, сучасних форм і методів, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найвищої його ефективності.

Оптимізація в загальному вигляді означає вибір найкращого, найбільш сприятливого варіанту із різноманіття можливих умов, засобів, дій і т.п. Якщо оптимізацію перенести на процес навчання, то вона означатиме вибір такої методики, яка забезпечує досягнення найкращих результатів при мінімальних витратах часу та сил вчителя та учнів у даних умовах.

До критеріїв оптимізації процесу навчання належать:

  • ефективність процесу навчання (результат успішності навчання, вихованості і розвитку учнів !!!);
  • - якість навчання (ступінь відповідності між результатами та цілями і завданнями навчання, а також ступінь відповідності між результатами і максимальними можливостями кожного школяра в певний період розвитку);
  • - оптимальність витрат часу і зусиль учителів та учнів (відповідність гігієнічним нормам).

Особливості управлінської діяльності в школі

  •    1. Зміна підходів при оцінюванні діяльності школи. Означає створення школою власної системи діагностики й оцінювання її діяльності (запровадження моніторингових досліджень!!!)    2. Демократизація управління. Передбачає створення належних умов для реалізації мети школи. Особлива увага повинна звертатись на етику та естетику учасників навчально-виховного процесу, медіа-освіту. Педагоги школи вносять свої пропозиції щодо розгляду питань на засіданнях ради школи, педагогічної ради чи наради при директору.
  •   3. Зміна кадрової ситуації в школі. Виявляється у мотивації вчителя до праці. Адже, саме вмотивований вчитель буде краще працювати над результативністю своєї роботи. При розподілі тижневого навантаження враховувати результативність роботи вчителя.

Особливості управлінської діяльності в школі

  •   4Зміна методів управління. Свідченням їх є перехід від прямого впливу на методи, пов'язані з ефективністю роботи школи, до моделювання педагогічних систем, способів їх реалізації; від жорстко регламентованих вимог до розмаїття форм, змісту. Це передбачає вільний вибір технології планування та організації роботи відповідно до цілей та завдань колективу.    5. Зміна у плануванні методичної роботи. ШМО замінити на проблемні групи, які працюватимуть над конкретною науково-методичною проблемою. Значно покращити роботу класних керівників із залученням батьків навчально-виховного процесу.


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка