Проблема моніторингу ключової компетентності «уміння вчитися» в учнів початкових класів в системі розвивального навчання Ельконіна Давидова



Скачати 42,92 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір42,92 Kb.

Проблема моніторингу ключової компетентності «уміння вчитися» в учнів початкових класів в системі розвивального навчання Ельконіна - Давидова

  • І.П. Старагіна, канд. психол. наук,
  • ННМЦ “Розвиваюче навчання”

Компетентнісна модель освіти

  • «акцентування уваги освіти на результаті освіти, причому результат розглядається не просто як сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях».
  • General and Professional Education 3/2011

Результативна складова засвоєння змісту початкової загальної освіти У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей. Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Предметна компетентність та компетенція Предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням. Предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює.

Уміння вчитися (П.Нєжнов, Б. Ельконін, Г.Цукерман та ін.)

  • Будувати власну індивідуальну освітню програму на наступних етапах освіти;
  • визначати послідовність навчальних цілей, досягнення яких забезпечить просування по визначеній самим учнем траєкторії;
  • оцінювати свої ресурси та дефіцити у досягненні цих цілей;
  • мати розвинену здатність до пошуку джерел поповнення цих дефіцитів;
  • проводити рефлексивний аналіз своєї освітньої діяльності, використовувати продуктивні методи рефлексії.

Ключова компетентність “уміння вчитися” 1. рефлексивні дії 2. продуктивні дії 3. пошукова активність

Рефлексивні дії та операції

  • 1. Розпізнання учнями нового завдання, для розв'язання якого учневі не вистачає його знань та умінь, і відповідь на перше питання самонавчання, чого навчатися.
  • 2. Вихід учня за межі своїх можливостей, за межі наявної даної ситуації і перехід до пошуку загального способу дії у усіх аналогічних ситуаціях.
  • 3. Нове завдання для учня виступає як завдання з недостатніми умовами. «Це мені відомо, а ось це – невідомо. Якщо я про це дізнаюся, то зможу вирішити завдання»

Продуктивні дії та операції

  • 1. Придбання недостатніх умінь, знань, здібностей для відповіді на друге питання самонавчання: як навчитися.
  • 2. Учень не зупиняється перед задачею, для рішення якої у нього немає готових засобів, не вимагає, щоб його навчили, не оголошує задачу нецікавою і не відмовляється від неї.
  • 3. Винахід способу дії, якого бракує, перетворюючи навчальну задачу в творчу задачу чи експериментально-дослідницьку.
  • 4. Пошук недостатньої інформації у будь-якому «сховищі» - у підручнику, довіднику, книзі, у мережі Інтернет, у вчителя.
  • 5. Пошук таких задач, які учень не може розв'язати.

Пошукова активність

  • 1. Активна, цілеспрямована, результативна поведінка в невизначених навчальних та життєвих ситуаціях. Ступінь участі дитини в ситуаціях рішення нового навчального завдання , наскільки дитина активна, коли слід шукати нові способи дії, пропонує свої гіпотези, догадки.
  • 2. Підтримка ініціативи учня, спрямованої на пошук нових способів дії. Взаємо- активне співробітництво , яке будується по двох задумах. Зустрічний рух двох ініціатив – дитячої та дорослої. Виховання установки на пошук.

Структурні компоненти ключової компетентності уміння вчитися (О.Я.Савченко та ін.)

  • Структурні компоненти ключової компетентності уміння вчитися (О.Я.Савченко та ін.)
  • аксіологічний (мотиваційно-ціннісні ставлення і прагнення особистості до навчання, пізнання і нової інформації);
  • когнітивний (оволодіння базовими загальнокультурними і предметними знаннями, уміннями, навичками);
  • діяльнісний (оволодіння загальними способами навчального пізнання, у тому числі ІКТ, критичність, гнучкість, доказовість мислення, прояви творчої дослідницької поведінки);
  • організаційно-комунікативний (набуття індивідуального досвіду самоорганізації, навчальної рефлексії; уміння працювати у групі і колективі);
  • інтелектуально-соціальний (пізнавальна активність, ініціативність, відповідальність, прагнення до удосконалення результатів своєї праці).
  • (Концепція розроблення нової редакції Державного стандарту
  • початкової загальної освіти)

Аксіологічний компонент уміння вчитися (за даними Н.В. Рєпкіної)

  • Навчально-пізнавальний інтерес
  • Інтерес до способу дослідження
  • Інтерес до фактів
  • Орієнтація на цікавість
  • Клас РН
  • 28 %
  • 28 %
  • 44 %
  • Клас ТН
  • 0 %
  • 22 %
  • 78 %

Аксіологічний компонент уміння вчитися (за даними Н.В. Рєпкіної)

  • Мотиви
  • навчання
  • Зміст знань
  • Само-зміна
  • Спільне
  • пізнання
  • Майбутнє
  • Спілкування
  • Похвала
  • Клас РН
  • 82%
  • 47%
  • 16 %
  • 24 %
  • 29%
  • 18%
  • Клас ТН
  • 44 %
  • 0 %
  • 0 %
  • 0 %
  • 11 %
  • 33 %

Метапредметні уміння (аксіологічний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 1
  • Оволодіння здатністю приймати й зберігати цілі й завдання навчальної діяльності, пошуку засобів її здійснення
  • Одного дня на перерві Андрійко підійшов до Яринки та Петрика і, потираючи потилицю, сказав:
  • – Слухайте, я вчора своєму Ярославчику допомагав виконувати домашню вправу з англійської і подумав, чому так виходить: в англійській мові лише два відмінки, а в українській їх так багато... Невже не можна було обмежитися двома словоформами..., а то й однією? Наприклад, хіба не зрозуміло: “Машина їде дорога”.
  • – Дійсно, все зрозуміло... “Хмари пливуть небо”, “Дівчинка годує пташка”, “Книжка лежить стіл”... Невже є людина, яка не зрозуміє, про що йдеться в цих висловлюваннях? – підтримав Петрик Андрійка в його роздумах.
  • – Якось це дивно і неприродно звучить... І обов’язково виникнуть труднощі… От, наприклад, якщо сказати “Сестра годує брат”, то можна зрозуміти по-різному: “Сестру годує брат” і “Сестра годує брата”, – заперечила хлопцям Яринка.
  • – А як же це англійцям вдається розуміти в таких випадках одне одного? – здивувався Петрик.
  • – Друзі, на мою думку, це питання не просте, і без нашої вчительки ми не розберемося, чому так сталося, що в різних мовах різна кількість відмінків, а головне, чому саме в українській мові їх сім, а не два, – і Яринка запропонувала звернутися до вчительки.
  • – А я чув, що в естонській мові 12 відмінків, – додав однокласник Дмитрик, який стояв неподалік і з зацікавленістю слухав розмову друзів.
  • У цей час пролунав дзвоник, і вся четвірка рішуче ввійшла до класу з наміром розібратися з українськими відмінками.
  • Приєднуйтесь до них і з’ясуйте такі питання:
  • 1.Коли говорять про сім відмінкових форм в українській мові, чи означає це наявність семи відмінкових закінчень?
  • 2.Чи існують у іменників якісь набори відмінкових закінчень?
  • 3. Як визначити відмінок?

Когнітивний компонент уміння вчитися Порівняльні показники якості навчальних досягнень учнів РН та ТН (за результатами ДПА в 4 класах шкіл Харківської області, 2009 / 2010)

  • (за даними Н.П. Сосницької)

Когнітивний компонент уміння вчитися

  • Складові інтелектуального розвитку
  • Класи розвивального навчання
  • Класи традиційного навчання
  • Інтелектуальна рефлексія
  • 53%
  • 8%
  • Довільна пам’ять
  • Теоретичний матеріал
  • Фактичний матеріал
  • 45%
  • 54%
  • 20%
  • 20%
  • Мимовільна пам’ять
  • 64%
  • 22%
  • (за даними Н.В. Рєпкіної)
  • Когнітивний компонент уміння вчитися
  • (за даними Н.В. Рєпкіної)

Когнітивний компонент уміння вчитися Залежність рівня рефлексивного розвитку учнів від змісту та форми навчання (за даними Г.А. Цукерман)

  • Показники
  • порівняння
  • класів
  • Клас розвивального навчання
  • Клас
  • традиційного навчання
  • 95 %
  • 94%
  • Правильно розв’язані
  • рефлексивні завдання (тобто завдання, що виводять учня за межі вивченого матеріалу)
  • 64%
  • 6%

Когнітивний компонент уміння вчитися Залежність рівня рефлексивного розвитку учнів від змісту та форми навчання (за даними Г.А. Цукерман)

Метапредметні уміння (когнітивний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 1
  • Формування уміння розуміти причини успіху/неуспіху навчальної діяльності й здатності конструктивно діяти навіть у ситуаціях неуспіху;
  • 2
  • опанування початкових форм пізнавальної (інтелектуальної) рефлексії;
  • 3
  • оволодіння логічними діями порівняння, анализа, синтеза, узагальнення, классифікації по родо-видовим ознакам, установлення аналогій та причинно-наслідкових зв’язків , побудова роздумів, віднесення до відомих понять;
  • 4
  • оволодіння навичками смислового читання текстів різних стилів і жанрів у відповідності до цілей і завдань; свідома побудова висловлювання у відповідності до завдань комунікаціі й побудова текстів в усній та письмовій формах;

Метапредметні уміння (когнітивний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 5
  • оволодіння початковими відомостями про сутність й особливості об’єктів , процесів й явищ дійсності (природніх, соціальних, культурних, технічних тощо) відповідно до змісту конкретного навчального предмета;
  • 6
  • оволодіння базовими предметними и міжпредметними поняттями, що відображають суттєві зв’язки й відношення між об’єктами й процесами;
  • 7
  • уміння працювати в матеріальному та інформаційному середовищі початкової загальної освіти (у тому числі з навчальними моделями) відповідно до змісту конкретного навчального предмета.
  • Вправа 5.  Прочитайте речення та з’ясуйте, чи однаковий відмінок у виділених
  • словах.
  • Дівчинці на день народження подарували ляльку, велосипед та відерце.
  • Петрик вважає, що виділені слова вжиті в різних відмінках, бо в них різні закінчення,
  • а Андрійко каже, що відмінок той самий, бо відмінкове значення в цих слів однакове
  • (можна поставити те саме питання: Що подарували дівчинці на день народження).
  • Яринка заперечила Андрійкові, сказавши, що вони вже натрапляли на приклади,
  • коли те саме відмінкове значення виражалося різними відмінками.
  • А як уважаєте ви? Чим можете довести свою думку?
  • Чи виникла б така дискусія між Петриком, Андрійком та Яринкою, якби, замість слова
  • велосипед, було запропоновано слово машина, а, замість слова відерце –
  • іграшка? Чому?
  • Отже, в словоформ ляльку, велосипед та відерце відмінок той самий, а закінчення
  • різні. Чим це можна пояснити? Яким граматичним значенням розрізнюються ці слова?
  • Вправа 3. ☺ Прочитай текст.
  • Біля с_ла т_че річка. Нав_сні вона ш_рока та стрімка. Шумно біжить річка поміж луками і обходить ліс. Улітку в_сокі б_рези і клени радісно шумлять над її б_р_гами. У прозорій воді в_блискують срібною лускою карас_ки та окуньки.
  • Вос_ни над річкою стел_[ц’:]я білий туман. Вода втрачає прозорі[с’т’], і річка стає сумною. Пл_вуть по воді різнокольорові човн_ки. Це б_рези і клени щедро пр_крашають сумну подружку своїм ли[с’т’]ям. Узимку в_ход_ш за с_ло – і тихо. Спить річка, скута кр_жаною одежею і вкрита пухнастою сніговою ковдрою.
  • Запиши, перевіряючи орфограми. Знайди та підкресли в тексті іменники з відмінковим значенням “місце дії”. Визнач закінчення в підкреслених іменниках. Яку особливість підкреслених словоформ ти помітив?
  • Р.М. Вправа 12. ☺☺☺☺ Пригадайте навчальні дискусії на останніх уроках.
  • Напишіть Плямсові листа про те, як ви шукали відповідь на питання: «Коли
  • говорять про сім відмінкових форм в українській мові, чи означає це наявність
  • семи відмінкових закінчень?”
  • Прочитайте листи кожної групи та з’ясуйте, наскільки адресатові будуть зрозумілими
  • ваші розповіді.
  • Чи врахували ви, що знає і чого не знає Плямс про відмінювання іменників?
  • Завдання 2.  Як виражаються в словах відмінкові значення? Подивіться і, якщо зможете, прочитайте речення англійською мовою. Прочитайте переклад цих речень.
  • 1. The sister feeds the brother. – Сестра годує брата.
  • 2. The brother feeds the sister. – Брат годує сестру.
  • Поміркуйте, завдяки чому англійцям стає зрозумілим, що в першому реченні словоформа
  • sister (сестра) має відмінкове значення “той, хто виконує дію”, а у другому – “той, на кого
  • спрямована дія”? Чи відрізняються словоформи слова sister (сестра) в цих реченнях?
  • Що допомагає зрозуміти ці значення в українських реченнях?
  • Чи відрізняються словоформи слова сестра в цих реченнях? Визначте в них закінчення.
  • Граматичні форми іменника, за допомогою яких виражаються його відмінкові значення, називаються відмінковими формами або відмінками.
  • До чого може призвести зміна порядку слів в англійському реченні?
  • А чи можна змінити порядок слів у реченні в українській мові, не змінюючи його змісту?
  • Доведіть. Чи лише за допомогою закінчень виражаються відмінкові значення в
  • українській мові?
  • Порівняйте відмінкові значення слова механік у таких сполученнях слів: стати механіком
  • та розмовляти з механіком.
  • Зробіть висновок про засоби вираження відмінкових значень в українській мові та
  • запишіть його.
  • Відмінкова форма (або просто відмінок) того самого іменника переважно має дві словоформи – однини та множини. Тому словоформ в іменника може бути чотирнадцять, а відмінкових форм тільки сім.
  • Вправа 4. ☺☺ Провідмінюйте слово телефон та запишіть утворені
  • словоформи.
  • Скільки словоформ ви записали? Петрик записав 7 словоформ, Яринка – 14.
  • З ким ви погоджуєтеся?
  • Чим можна пояснити наявність 14 словоформ слова телефон?
  • А скільки відмінкових форм є в слові телефон? Як ви можете довести
  • свою думку?
  • Чи відрізняються словоформи однини та множини відмінковим значенням,
  • наприклад (радий) телефону, телефонам?

Діяльнісний компонент уміння вчитися

  • (за даними Н.В. Рєпкіної)
  • Компоненти загальних способів навчального пізнання
  • Класи розвивального навчання
  • Класи традиційного навчання
  • Прогностична оцінка
  • 75%
  • 38%
  • Рефлексивний контроль
  • 65%
  • 3%

Метапредметні уміння (діяльнісний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 1
  • 2
  • формування уміння планувати, контролювати й оцінювати навчальні дії відповідно до поставленого завдання й умовами його реалізації; визначати найбільш ефективні способи досягнення результату;
  • 3
  • використання знаково-символічних засобів представлення інформації для створення моделей об’єктів і процесів, що вивчаються, схем рішення навчальних і практичних завдань;
  • 4
  • активне використання мовленнєвих засобів і засобів інформаційних і комунікаційних технологій (далі – ІКТ) для рішення комунікативних і пізнавальних завдань;

Метапредметні уміння (діяльнісний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 5
  • використання різних способів пошуку (у довідникових джерелах і відкритому навчальному інформаційному просторі Інтернет), збору, оброби, аналізу, організації, передачі й інтерпретації інформації відповідно з комунікативними й пізнавальними завданнями та технологіями навчального предмету; у тому числі уміння вводити текст за допомогою клавіатури, фіксувати (записувати) у цифровій формі величини, що вимірюються, й аналізувати зображення, звуки, готувати свій виступ і виступати з аудіо-, відео- й графічним супроводом; дотримуватися норм інформаціоної вибірковості, етики й етикету;

Організаційно-комунікативний компонент уміння вчитися

  • Складові розвитку
  • Класи розвивального навчання
  • Класи традиційного навчання
  • Згуртованість учнівського колективу
  • 60%
  • 33%
  • Спрямованість на спільну працю
  • 84%
  • 49%
  • Особистісна рефлексія
  • 87%
  • 25%
  • Неагресивність
  • 87%
  • 53%
  • Недемонстративність
  • 94%
  • 73%
  • Відсутність труднощів у спілкуванні
  • 85%
  • 52%
  • Організаційно-комунікативний компонент уміння вчитися
  • (за даними Н.В. Рєпкіної)

Метапредметні уміння (організаційно-комунікативний компонент)

  • № п/п
  • Спрямованість завдань підручника
  • 1
  • Готовність слухати співбесідника й вести діалог; готовність визнавати можливість співіснування різних точок зору й права кожного мати свою; викладати свою думку й аргументувати свою точку зору й оцінку подій;
  • 2
  • визначення загальної мети й шляхів її досягнення; уміння домовлятися про розподіл функцій й ролей у спільній діяльності; здійснювати взаємний контроль у спільній діяльності, адекватно оцінювати свою поведінку й поведінку оточуючих;
  • 3
  • готовність конструктивно розв’язувати конфлікти, враховуючи інтереси сторін і співпраці;

Інтелектуально-соціальний компонент уміння вчитися

  • № п/п
  • Критерії
  • Показники
  • 1.
  • Пізнавальна активність
  • Цілеспрямована, результативна поведінка в невизначених навчальних та життєвих ситуаціях. Ступінь участі дитини в ситуаціях рішення нового навчального завдання, наскільки дитина активна, коли треба шукати нові способи дії, висувати свої гіпотези, догадки
  • 2.
  • Ініціативність
  • Самостійна постановка навчальних питань, запит на отримання нового знання
  • 3.
  • Відповідальність
  • 1. Узяття на себе обов'язків звітувати про свої дії і брати на себе вину за можливі наслідки 2. Розуміння прав для виконання якогось завдання, для рішення якоїсь задачі. 3. Сумлінне ставлення до навчання. 4. Визнання навчання як серйозної та важливої справи
  • 4.
  • Прагнення до удосконалення результатів своєї праці
  • Пошук різних способів розв'язання математичних задач; удосконалення способів зберігання інформації тощо


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка