Проектування розвитку інноваційного потенціалу вчителя в системі шкільної освіти



Скачати 54,68 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір54,68 Kb.

Проектування розвитку інноваційного потенціалу вчителя в системі шкільної освіти

  • Виконала заступник директора Новомосковської ЗОШ № 18 Довбиш В.В.
  • УЧИТЕЛЬ ПРИРЕЧЕНИЙ БУТИ КОМПЕТЕНТНИМ
  • К.Г. Юнг

Завдання сучасної освіти - це, перш за все, - виховання компетентної, духовно багатої, здібної до творчої співпраці особистості.

  • Саме у такій площині і була розроблена концепція розвитку вісімнадцятої школи, визначені провідні принципи, структура та формат діяльності педагогічного колективу, основні напрямки якої це:
  • - організаційний: створення комфортного освітнього середовища та забезпечення рівного доступу до якісної освіти;
  • - аналітико-прогностичний: моніторинг якості навчання та життєвої компетенції учнів;
  • - науково-методичний: сучасний продуктивний урок, розвиток інноваційного потенціалу інтелектуально обдарованих дітей, відпрацювання методик компетентнісного навчання (діагностичність, усвідомленість, цілісність сприйняття, інтерактивність);
  • - психологічний: психолого-педагогічний супровід особистості учня на всіх етапах його розвитку, формування позитивної Я-концепції, впровадження технологій розвитку інноваційної особистості;
  • - валеологічний: становлення валеологічного світогляду учнів;
  • -соціальний: відпрацювання моделі державно-громадського управління, функціонування органів шкільного самоврядування, впровадження концепції громадянського виховання,
  • - виховний: проектування моделі випускника школи;
  • -креативний: створення умов для розвитку та реалізації потенціалу творчої особистості дитини та вчителя.

Кожен з нас пам`ятає своє шкільне дитинство... Тримаючись за мамину руку, ми потрапляли у великий невідомий світ, де зустрічали наших учителів, які були провідниками і своєрідними індикаторами цього світу.

  • Кожен з нас пам`ятає своє шкільне дитинство... Тримаючись за мамину руку, ми потрапляли у великий невідомий світ, де зустрічали наших учителів, які були провідниками і своєрідними індикаторами цього світу.
  • Процес оновлення неможливий без вдосконалення професійної компетентності учителя - усвідомлення себе як інноваційної особистості через самоаналіз власного «Я», відходу від стереотипів, відкритості до нового досвіду і готовності до змін. Школі сьогодні потрібен педагог –психолог , дослідник , фасилітатор , науковець, актор , здатний креативно розв`язувати професійні завдання, співпрацювати і вести за собою. А головне той, що любить і розуміє дітей.
  • Найважливіша риса сучасного вчителя - уміння й бажання вчитись, не зупинятись на досягнутому, завжди шукати в житті новизну. Адже людина, яка цікавиться всім, що її оточує, не подаватиме «суху теорію», а зробить кожний урок захоплюючим і пізнавальним, зрозуміє, підтримає, порадить.

Який він є сучасний вчитель ?

  • Молодіжні-неформали мають свої уявлення про виховання дітей, жадають дитячої прихильності. Вони - яскраві
  • вигадники. Творчі натури при них розцвітають, примітивні ж одержують можливість «нічогонеробства». Такі
  • вчителі часто домагаються того, що діти їм починають довіряти більше, ніж батькам. Але. захоплення помітно
  • слабшає. Народна любов» дає збій, тому що уроки нецікаві, по підручнику, нічого сучасного,
  • екстремального, незрозуміле оцінювання, відчуженість від учнів на уроках, нерозуміння індивідуальних
  • психофізіологічних та емоційних особливостей кожної дитини.
  • Загартованих можна впізнати по ледачих жестах і заклопотаних поглядах. Вони ні у що не
  • втручаються, охайно вписують програму в журнал, заходять до класу і задають
  • «наступний параграф». Клас слухняно його переписує, бо цей учитель може наставити низьких
  • оцінок. І їх потім уже не виправиш – знайти таких педагогів після уроків неможливо! А
  • переписавши п'ять сторінок можна отримати «8», трохи менше - «7»... Трійки ставлять найбільш
  • ледачим, тому відсоток успішності у таких педагогів - високий! Батьки прихильно ставляться до
  • них. Та й самі вчителі роблять враження приємних і м'яких людей.
  • «Тигри в засідці». Такі вчителі смакують помилку, породжуючи в учнях відчуття непевності.
  • Вони сприймають помилку як черговий привід нагородити учня ярликом. Вони ніколи не зможуть
  • створити атмосферу довірчого спілкування та стати співробітниками учнів. Такі дії приводить дітей
  • до остраху дати неправильну відповідь, заважає вільно говорити, веде до психологічної пригніченості.
  • «Байдужі» - найчастіше взагалі ігнорують помилки учнів.
  • Головне провести урок та виконати програму.
  • «Ілюзіоністи» підказують учневі правильний варіант відповіді або відразу, як тільки помилка зроблена,
  • або навіть не чекаючи її виникнення. При цьому в такого роду вчителів виникає ілюзія, що учні цілком
  • непогано володіють предметом, у той час як будь-який тест свідчить про зворотне. До чималого подиву
  • самого педагога.
  • Учитель-співробітник при виникненні помилки підказує, де
  • треба шукати правильний варіант, і залишає учня «у
  • відповідальній самітності», даючи йому можливість самому
  • вирішити задачу. Такий учитель завжди поруч.
  • Це найкращий тип учителя.

Мета проекту: створення моделі становлення професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, визначення ролі управлінської діяльності у професійному вдосконаленні сучасного учителя.

  • Упродовж ряду років система освіти традиційно функціонувала з метою формування знань, умінь і навичок і, відповідно, протягом цього ж ряду років вирощувався виконавець – учитель - транслятор основ наукових знань.
  • Розвиток передбачає зміну стилю управління і взаємодії в педагогічному колективі.
  • Щоби перейти в режим розвитку, необхідно вирішити кілька проблем:
  • 1. Для формування професійної культури, професійної компетентності в даний час необхідно створювати нові критерії оцінювання, що відповідають режимові розвитку.
  • 2. Змінити зміст і сенс відносин між керуючим і керованими, для цього необхідно застосовувати інноваційні технології управління.
  • 3. Створити оптимальні критерії ефективності навчання, виховання, способи оцінки стану викладання, створення освітніх програм, програм розвитку.
  • 4. Формувати інформаційну культуру.
  • Виникає потреба в кадрах, здатних до проектування, розв'язання перерахованих вище проблем.

Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й презентує своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи.

  • Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й презентує своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи.
  • Щоби стати значимим, сьогодні необхідне практичне оволодіння тими видами педагогічної культури, до яких учитель готовий тільки теоретично. Потрібні практичні навички в роботі по-новому
  • Якісна школа, якісний учитель, технологічно грамотний і педагогічно культурний, допомагають становленню якісної держави. Управління системою, що розвивається, вимагає звертання до потенціалу самоорганізації вчителів. Тому необхідно створювати умови для пробудження внутрішніх можливостей кожного вчителя. При створенні ситуації діалогу, проблемності, критичного ставлення, концептуальності, рефлексії вчитель почне працювати на своєму особистому рівні, будучи при цьому учасником співуправління процесом навчання, спільного цілепокладання, проектування і перетворення змісту знань, умов стимулювання науково-дослідної діяльності.
  • Складовими професійної кваліфікації є:
  • професійна компетентність, особистісні якості,
  • кінцевий результат роботи вчителя.
  • Ключовими управлінськими аспектами є: внутрішкільний контроль (ВШК), атестація вчителя, підвищення кваліфікації вчителя - триєдина робота з кадрами.

Сучасна школа потребує вчителя нового типу, який володіє високою фаховою кваліфікацією та професійною культурою, здатний об`єктивно осмислювати педагогічні явища й факти, критично оцінювати й творчо перетворювати педагогічну дійсність.

  • Сучасна школа потребує вчителя нового типу, який володіє високою фаховою кваліфікацією та професійною культурою, здатний об`єктивно осмислювати педагогічні явища й факти, критично оцінювати й творчо перетворювати педагогічну дійсність.
  • Це пов`язано із проблемами саморозвитку особистості та творчою самореалізацією педагога, новими концептуальними підходами до реформування загальної середньої освіти.
  • У вчителя з`явилася реальна можливість виявити себе справжнім творцем навчального процесу, реалізувати свій духовний потенціал.
  • Тому в школі в нових умовах потрібен інтелігентний (знаючий, розуміючий, культурний), високодуховний вчитель володіючий необхідним фаховими знаннями та вміннями, усвідомлюючий шлях до їх набуття, володіючий принципами й методами пізнання теорії й практики своєї педагогічної діяльності.
  • Тільки за таких умов вчитель буде здатний творчо мислити, самостійно орієнтуватися в найрізноманітніших проблемних ситуаціях педагогічної дійсності, критично їх оцінювати й оперативно знаходити шляхи подолання суперечностей, що виникають.
  • Сенсом та метою освіти є постійний розвиток людини та її становлення.

Інноваційний підхід як найвищий ступінь креативного росту педагога є особливо актуальним для характеристики освітніх нововведень Поняття "інноваційна діяльність" відбиває не лише особливості процесу повного оновлення технологій навчання, що ґрунтується на гуманістичному підході як цілісної орієнтації. Це перебудова особистісних установок педагога та колективу в цілому.

  • Сприйняття інноваційних процесів потребує від кожного вчителя відповідного внутрішнього стану готовності (мотивації), який передбачає перебудову педагогічного мислення, руйнування стереотипів педагогічної діяльності.
  • показники готовності педагога до інноваційної діяльності:
  • усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівень власної педагогічної практики;
  • інформованість про новітність педагогічних технологій, знання новаторських методик роботи;
  • бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу;
  • готовність до подолання труднощів як змістовного, так і організаційного плану;
  • наявність практичних умінь щодо освоєння педагогічних інновацій та створення нових активізує роботу, а успішність власної педагогічної інноваційної діяльності допомагає долати труднощі, шукати нові способи діяльності, обстоювати новаторські підходи перед бюрократичними структурами.
  • Структура інноваційної діяльності учителя
  • Функціональні
  • комппоненти
  • Структурні компоненти
  • Критерії
  • Рівні
  • Планування етапів
  • експериментальної роботи
  • Технологічгчна готовність
  • та впровадження інновацій
  • Прийняття рішення
  • про використання
  • нового
  • Особистісно мотивована
  • переробка
  • освітніх програм
  • Прогнозування труднощів
  • Формування цілей
  • і концептуальних
  • підходів
  • Корекція і оцінка
  • інноваційної
  • діяльності
  • Мотиваційний
  • Креативний
  • Технологічний
  • Рефлексивний
  • Репродуктивний
  • Рефлексивний
  • Евристичний
  • Творче сприйняття
  • педагогічних
  • інновацій
  • Творча активність
  • Методологічна і
  • технологічна
  • готовністьдо ведення
  • інновацій
  • Педагогічне
  • інноваційне
  • мислення
  • Культура спілкування

НОВОМОСКОВСЬКА ЗОШ № 18

  • У школі функціонує цілісна системи роботи з педагогічними кадрами через взаємозв’язок тематичних засідань педагогічної ради, семінарів-практикумів, шкільних методичних об`єднань, конференцій, професійних тренінгів, консиліумів, індивідуальних консультацій та співбесід, фестивалів педагогічної майстерності, роботи школи передового досвіду та школи молодого вчителя, мобільних творчих груп.
  • Інтерактивні форми роботи стимулюють вчителя до активної діяльності, творчого неспокою, пошуку нових форм та методів роботи.
  • Ефективна, змістовна, глибинна творча праця членів педагогічного колективу сприяє формуванню потреби самовдосконалюватися, надихає на творчі відкриття, реалізацію набутого потенціалу, забезпечує створення інноваційно компетентнісного освітнього середовища.
  • Провідними принципами діяльності школи є:
  • створення ситуації успіху в усіх сферах шкільної життєдіяльності та відкриття учням позитивних перспектив їхнього життєвого шляху;
  • виявлення і розвиток у кожної дитини її індивідуальних здібностей та обдарувань;
  • розвиток життєвої компетентності з орієнтацією на духовні цінності;
  • посилення мотивації до самоосвіти та самовдосконалення особистості;
  • розширення життєвого простору учнів за рахунок самоактуалізації особистості у різних сферах шкільної життєдіяльності.
  • Для того, щоб процес становлення компетентної особистості випускника школи відповідав вимогам часу, учитель сам повинен створювати себе як інноваційну особистість через самоаналіз власного «Я», відходу від стереотипів, відкритості до нового досвіду і готовності до змін.
  • За результатами проведених опитувань, визначаючи якість курсової перепідготовки, педагоги школи вказують на цінність знань, отриманих на курсах, щодо оволодіння інноваціями в освітній діяльності, впровадження інтерактивних методик у практику роботи, методу проектів, технологій продуктивного навчання; вміння проводити й аналізувати моніторингові дослідження, ознайомлення з новими програмами та вимогами до викладання навчальних предметів, отримання психологічної допомоги та розширення психолого-педагогічної обізнаності, вміння застосовувати інформаційні технології, вдосконалювати вміння спілкуватися українською мовою.
  • Курсова перепідготовка має своє логічне продовження у самоосвітній діяльності вчителя через опрацювання післякурсового завдання; роботі методичних об`єднань, педагогічної ради, де заслуховуються звіти педагогів, які побували на курсах; співбесідах з питань самоосвіти, оформлені матеріалів з досвіду роботи вчителя, творчих презентаціях, відкритих уроках.

В основу методичної роботи школи покладено відпрацювання моніторингової діагностики якості освітньої діяльності, яка включає в себе відслідковування рівня навчання та виховання учнів, психологічні характеристики класів та школярів, роботи вчителя, контроль і управління.

  • В основу методичної роботи школи покладено відпрацювання моніторингової діагностики якості освітньої діяльності, яка включає в себе відслідковування рівня навчання та виховання учнів, психологічні характеристики класів та школярів, роботи вчителя, контроль і управління.
  • Методична робота в школі розглядається як складова системи безперервної освіти педагогічних кадрів.
  • Планування методичної роботи забезпечується цілісною інформаційно-аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно-правового, науково-методичного забезпечення діяльності педагогів З метою надання допомоги в розвитку інноваційних процесів, визначення рівня реалізації планів самоосвітньої діяльності та їх корекції адміністрація школи проводить консультаційні бесіди з педагогічними працівниками та керівниками шкільних методичних об`єднань. У школі створено сприятливий мікроклімат для професійного самовдосконалення учителя через відсутність авторитаризму в управлінській діяльності, направленість членів колективу на співпрацю та співтворчість.

Пріоритетні напрямами діяльності методичних служб:

  • Пріоритетні напрямами діяльності методичних служб:
  • організація методичної роботи як цілісної системи, спрямованої на задоволення реальних потреб педагогів у неперервному підвищенні професійної компетентності;
  • здійснення методичної роботи на діагностичній основі;
  • формування у педагогів позитивної мотивації до підвищення власної фахової майстерності, інноваційної діяльності;
  • підвищення рівня професійної компетентності педагогів.
  • здійснення особистісно орієнтованого підходу до задоволення реальних потреб у підвищенні фахової майстерності має відбуватися на діагностичній основі.
  • У загальнонавчальних закладах цілі й завдання методичної служби тісно пов'язані із системою внутрішкільного управління. Щоб успішно вирішити завдання методичної роботи в школі, варто визначити функціональні обов'язки членів педагогічного колективу.
  • Для цього необхідні:
  • - вивчення і творче розуміння всіх нормативних програмно-методичних документів;
  • - активне впровадження та використання досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки;
  • - вивчення та впровадження досягнень педагогів-новаторів у практику роботи педколективу;
  • - створення колективу однодумців;
  • - діагностика та прогнозування результатів навчально-виховного процесу;
  • - стимулювання ініціативи та творчості членів педколективу й активізація його діяльності в науково-дослідній, пошуковій роботі;
  • - використання в навчально-виховному процесі сучасних методик, форм, видів, засобів і новітніх технологій;
  • - виявлення й попередження недоліків, утруднень і перевантажень у роботі педколективу;
  • - розвиток світогляду, професійно-ціннісних та індивідуально-моральних якостей членів педколективу, готових до самоосвіти та самовдосконалення

Центр освітнього процесу для педагога – дитина, яка не є чистим аркушем паперу, яка живе на певному віковому рівні, і, якій не можна давати знання, як хворому силоміць ліки.

  • Центр освітнього процесу для педагога – дитина, яка не є чистим аркушем паперу, яка живе на певному віковому рівні, і, якій не можна давати знання, як хворому силоміць ліки.
  • За словами російського психолога Володимира Леві : « Світ дитини будується з кусочків твого ранку. Але ти не пізнаєш і не бачиш. Цей світ вразливий намагається наслідувати твій, але мов сон розсипається. У ньому інший простір, інший час…»
  • В.Сухомлинський говорив, що об`єкт нашої праці – душа. Тобто, будуючи відносини з дитиною на доброті, розумінні, підтримці, у єдності з довкіллям, через особистісно-орієнтоване розвиваюче навчання,- педагог направляє формування позитивної “ я-концепції”, вміння повно використовувати творчий потенціал і становлення цілісної гармонійної особистості.

Самоосвiта — це усвiдомлена потреба в постiйному вдосконаленнi своєї професійної дiяльностi, шлях вiд епiзодичної самоосвiтньої дiяльностi вчителя до планово усвiдомленої. який пролягає через осмислення й створення особистої «Я-концепцiї».

  • Самоосвiта — це усвiдомлена потреба в постiйному вдосконаленнi своєї професійної дiяльностi, шлях вiд епiзодичної самоосвiтньої дiяльностi вчителя до планово усвiдомленої. який пролягає через осмислення й створення особистої «Я-концепцiї».
  • Самоосвiтня дiяльнiсть вчителя включає:
  • науково-дослiдницьку роботу щодо реалiзацiї iндивiдуальної науково-методичної проблемної теми;
  • вивчення наукової, методичної та навчальної лiтератури;
  • участь у групових i колективних формах методичної роботи;
  • вивчення досвiду своїх колег;
  • теоретичне обгрунтування і практичну апробацiю власного досвiду.
  • Опрацювання методики впровадження самоосвiтньої дiяльностi вiдбувається через наступні етапи:
  • дiагностичний: дiагностика ускладнень педагога, розробка концептуальних основ, участь у навчальних i установчих семiнарах;
  • органiзацiйний: створення матерiальних умов, пiдготовка науково-методичних матерiалiв, мотивацiя;
  • практичний: послiдовне вирiшення всiх завднь, монiторинг, корекцiя;
  • узагальнюючий: дослiдження ефективностi, аналiз результатiв, розробка прогнозу.
  • Вчитель живе доти, доки вчиться;
  • як тiльки вiн перестає вчитися,
  • в ньому вмирає вчитель...
  • К. Ушинський
  • Творчо працюючий вчитель є самоактуалізованою особистістю, Людиною, що створила себе сама – “self made man “.
  • Між творчістю людини та відчуттям особистого задоволення існує позитивний зв`язок, бо людина – це частина природи, а природа монотонною не буває.
  • Творчість – це захоплення, а захоплення людини відбувається через “диво” – сильне і раптове переживання або враження.
  • За словами Б.Слуцького :
  • Ничему меня не научит
  • То, что тычет, талдычет и жучит…
  • Немає людей бiльш допитливих, невгамовних, бiльш одержимих думками про творчiсть, як учителi. Педагогiчна дiяльнiсть, яка є сплавом науки i мистецтва, за своїми компонентами завжди передбачає творчiсть
  • В. Сухомлинський
  • Впровадження особистісно орієнтованого підходу вимагає зміни особистісної позиції вчителя, становлення нових компонентів його психологічної культури і педагогічної техніки розвитку позитивного мислення та креативності, відходу від «гвинтикової» педагогіки , будуючи урок на співпраці , у співтворчості через розуміння.

Кожен вчитель визначає чотири компоненти власного «Я»:

  • Кожен вчитель визначає чотири компоненти власного «Я»:
  • «актуальне Я» — яким себе бачить учитель на даний час;
  • «ретроспективне Я» — яким учитель себе бачить та оцінює стосовно початкових етапiв своєї працi:
  • «iдеальне Я» — яким учитель хотів би бути;
  • «рефлексивне Я» — оцінка керiвниками школи, колегами, учнями та батьками.
  • В основi ефективно педагогiчної дiяльностi лежить «Я-концепцiя» вчителя, бо прийняття себе, розуміння себе, оптимiстичне життєрадiсне свiтосприйняття — головний i провiдний принцип забезпечення соцiально-психологiчних умов для змiцнення i эбереження сприятливих тенденцiй у самовдосконаленнi та самореалiзацiї особистостi педагога.

Творчий педагог — це особистiсть, яка пiд впливом зовнiшнiх чинникiв набула потрiбних для актуалiзацiї творчого потенцiалу додаткових мотивiв, особистiсних утворень, здiбностей, якi допомагають досягги творчих результатiв.

  • Творчий педагог — це особистiсть, яка пiд впливом зовнiшнiх чинникiв набула потрiбних для актуалiзацiї творчого потенцiалу додаткових мотивiв, особистiсних утворень, здiбностей, якi допомагають досягги творчих результатiв.
  • Професійне удосконалення вчителя містить в собі:
  • - поєднання, взаємозв'язок і взаємодоповнення професійного та особистісного зростання, мотивацію безперервного саморозвитку;
  • - формування сучасного стилю мислення;
  • - зростання рівня толерантності, прагнення до конструктивізму, співробітництва;
  • - засвоєння ефективних стратегій самореалізації, життєтворчості,
  • - напрацювання прийомів компенсації складових діяльності, в яких існують прогалини;
  • створення власної системи діяльності;
  • - розширення ступеня усвідомлення подій на всіх рівнях взаємодії вчителя зі світом (загальнолюдських, професійних, особистісних).
  • - постійне оновлення та поповнення знань з актуальних проблем фундаментальних наук, навчальних предметів шкільного курсу, психології та педагогіки;
  • - ознайомлення та використання активних та інтерактивних методів під час проведення тренінгів, практикумів, круглих столів, педагогічних рад
  • - освоєння та впровадження в практику діяльності інформаційно-комп'ютерних технологій навчання;
  • - консультування;
  • - розвиток психологічної культури вчителя, готовності мобільно й адекватно реагувати на зміни освітньої ситуації, соціально-економічні і культуротворчі процеси у суспільстві;
  • - підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми;
  • - вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;
  • - опанування науки управління якістю навчально-виховного процесу.

Один з варіантів моделі

  • Один з варіантів моделі
  • “вчитель, якого чекають»:
  • шляхетнiсть, професiйнiсть, креативнiсть, активнiсть, розум, знання;
  • любов та повага до дiтей, почуття гумору, доброта, справедливiсть, комунiкативнiсть, вмiння слухати;
  • зацiкавленiсть, ерудицiя, iнтелiгентнiсть, культура, поряднiсть, тактовнiсть;
  • Компетентнiсть.
  • Через педагогiчнi умiння розкривається структура професiйної компетентностi педагога, знання, ментальнiсть, вмiння, досвiд, педагогiчна етика.
  • В психології відомий термін “ефект зігріваючого сяяння успіху”: людина, яка переживає емоційний підйом, ніби заражає “хворобою успіху “ оточуючих, бо вона самостверджується і досягає більшого, ніж сама від себе очікувала.
  • Творчий учитель, це перш за все, самодостатня особистість. А труднощі виникають тоді, коли або не хочеш, або байдужий, або точно не знаєш, як досягти і як зробити.

  • Сучасному суспільству потрібний управлінець нової генерації, який досконало володіє теорією соціального управління, специфікою керівного процесу, психологією управління, педагогічним менеджментом, педагогічними та інформаційними технологіями, вміє організувати колектив на здійснення науково-дослідної та експериментальної роботи.
  • Важливими аспектами управлінської діяльності є:
  • - вивчення, дослідження, аналіз інноваційної педагогічної практики;
  • - проектування та планування професійно-методичної освіти вчителів на основі ґрунтовного аналізу освітньо-інформаційних потреб педагогів з урахуванням нових тенденцій;
  • - розробка методичних рекомендацій щодо застосування педагогічних - технологій, зорієнтованих на розвиток аналітично-методичних здібностей учителів;
  • - організація і проведення науково-методичних заходів, експериментальної та дослідницької роботи;
  • - контроль і рефлексивна оцінка результатів діяльності, її корекція;
  • - впровадження інформаційними та комунікаційними технологіями.
  • 1. Вчитель як суб'єкт педагогічного процесу є головною діючою особою перетворень у системі освіти.
  • 2. Напрям професійної переорієнтації вчителя – від просвітництва до здійснення життєтворчої та культорологічної місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої, педагогіки співробітництва.
  • 3. Учитель нової генерації повинен володіти творчим мисленням, інноваційною культурою, бути здатним генерувати нові ідеї. Педагогічна креативінсть є системоутворюючим фактором професійної компетентності вчителя.
  • 4. Якісна самоосвітня система діяльності учителя для розвитку інноваційного потенціалу повинна базуватися на діагностиці вступників до педагогічних ВНЗ, створення оптимальних умов для самореалізації педагога, розвиток домінантних якостей особистості, які формують здатність до творчості, реалізація принципів свободи вибору, проблемно-ситуативної організації навчання, стимулювання самоосвітньої діяльності та самостійності, креативності та морально-вольової сфери, забезпечення науково-методичного супроводу, постійний моніторинг професійної компетентності, розв`язання практичних проблем.
  • 5. Здійснення навчання як дослідницької та інноваційно-рефлексивної діяльності , що сприятиме мотивації та підвищуватиме якість засвоєння нових ідей, розкриватиме особистісний потенціал педагога, робитиме його суб`єктом інноваційної діяльності.
  • 6. Паралельно з внутрішніми факторами розвитку інноваційного потенціалу вчителя направляючим, корекційно-мотиваційним, захоплюючим та консультативним чинником виступає управлінська діяльність.
  • ВИСНОВКИ

У роботі використана психолого-педагогічна література та ресурси Інтернет, матеріали з досвіду роботи

  • У роботі використана психолого-педагогічна література та ресурси Інтернет, матеріали з досвіду роботи
  • Дякую за увагу та співпрацю!


База даних захищена авторським правом ©vaglivo.org 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка